Рішення від 04 січня 2026 р. у справі №607/16948/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Дата: 04 січня 2026 р.

Справа: №607/16948/25

Суддя: Черніцька І. М.

05.01.2026

Справа №607/16948/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Черніцької І.М.

при секретарі Кокітко І.В.

за участю

адвоката Іващука В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КНП «Кременецька опорна лікарня» КМР про скасування наказу №130-к про оголошення догани від 07 липня 2025 року.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що працює у відповідача на посадах лікаря-хірурга, лікаря-онколога загальнохірургічного кабінету поліклінічного відділення, лікаря-хірурга ургентного загальнохірургічного відділення з 03 травня 2023 року. 09 червня 2025 року до відповідача надійшла заява ОСОБА_2 , про нібито порушення ним професійних обов`язків та норм медичної етики і деонтології під час її перебування на стаціонарному лікуванні у загальнохірургічному відділення з 15 по 16 березня 2025 року. Вказує, що наведена ОСОБА_2 інформація щодо їх спілкування не відповідає дійсності. 16 червня 2025 року Комісією відповідача його дії визнано такими, що не порушують професійних обов`язків та норм медичної етики і деонтології, про що складено відповідний акт службового розслідування. 01 липня 2025 року Комісією складено протокол засідання та вирішено витребувати у нього письмові пояснення. Наказом від 07 липня 2025 року йому оголошено догану за нібито некоректну поведінку під час виконання службових обов`язків, порушення правил професійної етики та деонтології. Вважає такий наказ незаконним. В оспорюваному наказі не зазначено в чому конкретно полягало порушення ним трудових обов`язків, чи була заподіяна шкода при виконанні трудових обов`язків. Ні оскаржуваний наказ, ні документи, які стали підставою для його винесення, не містять жодних відомостей про відео та фотофіксацію описаних у них відомостей. Посилаючись на наведене, просить задовольнити позов.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 жовтня 2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач подав відзив на позов, вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення. Вказує, що 09 червня 2025 року до них надійшла заява пацієнта про некоректну поведінку позивача під час виконання службових обов`язків лікаря- хірурга загальнохірургічного відділення, що виразилось у ненаданні необхідної медичної допомоги, а також порушенні норм професійної етики та деонтології. Наказом відповідача від 09 червня 2025 року створено комісію щодо розгляду звернення пацієнта. Комісією відібрані письмові пояснення завідувача відділення та лікаря-хірурга ОСОБА_1 . 12 червня 2025 року ОСОБА_1 надав пояснення, заперечив доводи пацієнта. Комісією прийнято рішення про визнання дій позивача такими, що не порушують професійних обов`язків та норм медичної етики та деонтології оскільки будь яких доказів порушення лікарем етики, деонтології не встановлено.

16 червня 2025 року на номер гарячої лінії відповідача зателефонувала заявниця та висловила незадоволення щодо результатів розслідування, вимагала додаткового розслідування, посилаючись на свідків даної події. 18 червня 2025 року відповідач звернувся до заявника про надання інформації щодо осіб, які можуть підтвердити факти викладені нею у зверненні. 26 червня 2025 року на адресу лікарні надійшла заява пацієнта із зазначенням інформації про свідків такої події. 27 червня 2025 року відповідачем видано наказ про проведення повторного службового розслідування, з врахуванням нових обставин. 01 липня 2025 року проведено засідання комісії, в ході якого опрацьовано матеріали службового розслідування, медичну документацію, пояснення працівників та свідків. Витребувано у позивача додаткові письмові пояснення. 04 липня 2025 року комісією складено акт службового розслідування, яким встановлено, що зібрані докази підтверджують факт порушення позивачем норм професійної етики та трудової дисципліни. Висловлювання позивача суперечать загальновизнаним нормам етичної поведінки медичного працівника. Вважають, що дії позивача суперечать ст. 5, ст. 78 (п.г) Основам законодавства про охорону здоров`я щодо вимог професійної етики та деонтології, а отже порушують трудові обов`язки передбачені посадовою інструкцією позивача. Комісією прийнято рішення рекомендувати керівнику лікарні застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення норм професійної етики та деонтології, що проявилось у некоректному спілкуванні з пацієнтом. Наказом від 07 липня 2025 позивачу оголошено догану.

Крім того, зазначила, що 19 серпня 2025 року позивач подав заяву на звільнення за угодою сторін з 22 серпня 2025 року. На даний час позивач звільнений із займаної посади. Вважає, оскаржуваний наказ законним та обґрунтованим.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, зіславшись на доводи викладені у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце його був повідомлений належним чином. Попередньо подав заяву про слухання справи за їх відсутності. Щодо задоволення позову заперечують.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював у КНП «Кременецька опорна лікарня» на посадах лікаря-хірурга, лікаря-онколога загальнохірургічного кабінету поліклінічного відділення, лікаря-хірурга ургентного загальнохірургічного відділення з 03 травня 2023 року, що підтверджується довідкою КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради за № 1143 від 06.08.2025 року та визнається сторонами спору.

09 червня 2025 року до КНП «Кременецька опорна лікарня» надійшло звернення пацієнта ОСОБА_2 щодо ненадання лікарем ОСОБА_1 їй належної медичної допомогу у період з 15-19 березня 2025 року, що призвело до погіршення стану здоров`я, ускладнень та повторного хірургічного втручання. Також вказала про порушення лікарем етики медичного спілкування.

Наказом КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради за № 231-од від 09 червня 2025 року, вирішено провести службове розслідування з приводу обставин, викладених у заяві ОСОБА_2 від 09 червня 2025 року. Для проведення службового розслідування створено комісію.

З письмових пояснень ОСОБА_1 від 12 червня 2025 року встановлено, що останній заперечив обставини викладені у заяві ОСОБА_2 .

Як слідує з акту службового розслідування з приводу заяви ОСОБА_2 від 16 червня 20025 року, комісією опрацьовано медичну документацію, письмові пояснення медичних працівників, заслухано свідків та учасників. Комісією встановлено, що з 11 березня по 14 березня 2025 року лікуючим лікарем ОСОБА_2 був ОСОБА_3 , з 15 по 16 березня 2025 року — ОСОБА_1 , з 17 березня 2025, за бажанням пацієнта, ОСОБА_4 . З пояснень лікаря ОСОБА_4 встановлено, що після скарг пацієнта на виражений біль, були проведенні усі необхідні заходи: УЗД органів черевної порожнини, нирок, загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові. Комісія дійшла висновку, що медична допомога надавалась відповідно до встановлених клінічних діагнозів, лікар ОСОБА_1 безпосередньо здійснював лікування ОСОБА_2 з 15 по 16 березня 2025 року. Комісією не встановлено вчинення позивачем дій, які суперечать професійній етиці або деонтології.

Листом за № 874 від 18 червня 2025 року КНП «Кременецька опорна лікарня» повідомила заявника про те, що звернення від 09 червня 2025 року розглянуто. Встановлено, що для об`єктивного та повного розгляду порушених питань необхідно надати додаткову інформацію та матеріали. Зокрема, уточнити, які саме порушення і ким було допущено, надати інформацію про осіб, які вказані у заяві та можуть підтвердити факти викладені у заяві, надати копії документів, письмові пояснення свідків та інші докази.

Із заяви-відповіді ОСОБА_2 на запит лікарні від 18.06.2025 року встановлено, що остання повідомила про ненадання медичної допомоги та порушення деонтології лікуючим лікарем ОСОБА_1 , вказала свідків та їх дані.

Наказом КНП «Кременецька опорна лікарня» від 27 червня 2025 року за № 260-од у зв`язку із надходженням до адміністрації підприємства додаткової інформації, вирішено провести повторне службове розслідування з урахуванням нових обстави щодо лікування заявника, поведінки лікаря ОСОБА_1 під час виконання ним службових обов`язків 15-16 березня 2025 року, зокрема заслухати свідків.

Згідно протоколу засідання комісії з проведення службового розслідування щодо розгляду звернення ОСОБА_2 від 01 липня 2025 року встановлено, що на засіданні комісії по розгляду нововиявлених обставин за скаргою ОСОБА_2 опрацьовано матеріали службового розслідування, допитано свідків. Свідок ОСОБА_5 пояснила, що є подругою ОСОБА_2 та кілька раз провідувала її, коли вона перебувала у лікарні. 15 березня 2025 року близько 15:40 навідувала ОСОБА_2 у лікарні, чергового медперсоналу не було, лікар також був відсутній, але зауважила що ОСОБА_2 було погано. За час її перебування у лікарні з 15:30 до 20:30 ніхто до ОСОБА_2 не підходив, окрім санітарки та медсестри один раз. ОСОБА_6 пояснила, що давно товаришує із ОСОБА_2 . Навідуючи ОСОБА_2 у лікарні була свідком, як лікар ОСОБА_1 , оглядаючи пацієнта, сказав фразу «Ну, прикольно. І що мені робити з вашим животом». Комісія вирішили витребувати письмові пояснення від ОСОБА_1 у зв`язку із нововиявленими обставинами.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 4 липня 2025 року наданих у формі відповіді на поставлені запитання встановлено, що останній не вживав, не пригадує щоб вживав вислови, які є проявом непрофесійної та неетичної поведінки при огляді пацієнта. У період погіршення самопочуття пацієнта він був на консультації в іншому відділенні. Коригування призначень було проведено лікарем ОСОБА_4 .

З акт службового розслідування від 04 липня 2025 року встановлено, що комісію під час проведення службового розслідування встановлено, що подія, яка стала підставою для звернення заявниці мала місце 16-17 березня 2025 року Скарга надійшла 09 червня 2025 року. Додаткова інформація 26.06.2025 року Встановлено, що під час огляду пацієнта у момент погіршення її стану здоров`я, лікар хірург ОСОБА_1 допустив висловлювання, яка є не допустимим у професійній діяльності лікаря. Таке висловлювання, відповідно до свідчень очевидців, було сказане у відповідь на скарги пацієнта на значне погіршення самопочуття та біль у животі, що потребувало уважного клінічного обстеження та психологічної підтримки. Комісія дійшла висновку, що такі дії лікаря суперечать вимогам ст. 5, ст. 78 п. Г Основ законодавства України про охорону здоров`я щодо вимог професійної етики та деонтології, а також порушують трудові обов`язки передбачені ст. 139 КЗпПУ. Свідчення очевидці є послідовними та узгодженими, підтверджують факт порушення лікарем норм професійної етики та трудової дисципліни. Пояснення лікаря є непослідовними, оскільки при наданні перших пояснень останній категорично заперечив факт вживання подібних висловів. Під час повторно надання пояснень, зазначив, що не пригадує такого. Комісія вирішила рекомендувати керівнику застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Наказом директора КНП «Кременецька опорна лікарня» КМР за №130-к від 07.07.2025, керуючись КЗпПУ, ст. 5 та п. г ст. 78 Основ законодавства України про охорону здоров`я, лікарю-хірургу загальнохірургічного відділення ОСОБА_1 оголошено догану за некоректну поведінку під час виконання службових обов`язків, що виразилася у порушенні норм професійної етики та деонтології.

Як слідує із наказу, підставою його винесення є акт Комісії з проведення службового розслідування від 04 липня 2025 року №2, яким встановлено факт порушення ОСОБА_1 норм професійної етики та трудової дисципліни під час виконання службових обов`язків, а саме: допущення некоректного висловлювання щодо пацієнта у момент погіршення його здоров`я.

З наказом ОСОБА_1 був ознайомлений, що підтверджується його підписом на зворотній стороні наказу.

Як встановлено із посадової інструкції лікаря-хірурга загальнохірургічного відділення КНП «Кременецька опорна лікарня» КМР, лікар-хірург у роботі керується законодавством України про охорону здоров`я, нормативними документами, які регулюють організацію хірургічної допомоги, принципами та правилами медичної етики та деонтології, принципом дотримання лікарської таємниці, правилами внутрішнього трудового розпорядку та іншими локальними нормативними актами лікарні, посадовою інструкцією (п. 1.6 Інструкції).

В обов`язки лікаря-хірурга входить дотримання принципів медичної етики та деонтології з пацієнтами, їх родичами, законними представниками та колегами (п. 2.26 Посадової інструкції).

За неякісне та несвоєчасне виконання покладених на нього посадових обов`язків лікар можу бути притягнутий до відповідальності (п. 4.1. Інструкції).

Із даною Посадовою інструкцією ознайомлений ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис на Інструкції.

Згідно протоколів оперативних нарад КНП «Кременецька опорна лікарня» КМР від 17 травня 2024 року № 8, від 05 липня 2024 року № 14, від 01 листопада 2024 року № 29 встановлено, що надано протокольні доручення всім медпрацівниками дотримуватись етики та деонтології, бути ввічливими та терплячими і доброзичливо відноситись до пацієнтів та свої колег.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що поводив хірургічну операцію ОСОБА_2 та з 15 березня 2025 року перебував у відпустці.

Свідок ОСОБА_2 пояснила, що у березні 2025 року потрапила до Кременецької опорної лікарні, у хірургічне відділення, де була прооперована лікарем ОСОБА_3 . У зв`язку із перебуванням ОСОБА_3 у відпустці, у подальшому її лікуючим лікарем був призначений ОСОБА_1 . На її скарги про біль, нудоту, останній повідомив, що це нормально. На наступний день, коли біль не проходив, вона знов покликала ОСОБА_1 який на її скарги про погіршення стану здоров`я відреагував: «Прикольно». На прохання зробити УЗД: «Ви що на приколі». Свідками такого спілкування були рідні та ОСОБА_7 .

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що провідуючи ОСОБА_2 в лікарні, була свідком, як при погіршенні стану здоров`я останньої, скарги на біль, нудоту, лікар ОСОБА_1 лише сказав, що це «прикольно» та будь якої допомоги не надав.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи із наступного.

Згідно з вимогами частиною першою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина 3).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частини 1, 2 статті 12 ЦПК України).

У відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ст. 147 КЗпПУ передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок.

Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У статті 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Разом з тим, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Таким чином, для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку.

Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до вимог ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно з вимогами ст. 5 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я , державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу особам, які її потребують за станом здоров`я, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

В силу вимог п. г ч. 1 ст. 78 цього ж Закону , медичні, фармацевтичні працівники та фахівці з реабілітації зобов`язані дотримуватися вимог професійної етики і деонтології, зберігати лікарську таємницю.

Положеннями п.п. 1.6 та 2.26 Посадової інструкції лікаря-хірурга загальнохірургічного відділення КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради, зобов`язано лікаря-хірурга знати та дотримуватись принципів медичної етики та деонтології з пацієнтами, їх родичам (а.с. 63-64)

Медична деонтологія - це сукупність етичних норм і принципів поведінки медичного працівника при виконання своїх професійних обов`язків. Медична деонтологія тісно пов`язана із медичною (лікарською) етикою, яка є різновидом професійної етики, що включає сукупність морально-етичних норм і правил надання медичної допомоги. Медична деонтологія включає в себе поряд з іншими питаннями і проблеми взаємин з хворими та їхніми родичами.

Законом встановлено обов`язок лікаря турбуватися про людське здоров`я та життя, а його моральна відповідальність у зв`язку з цим набуває специфічних рис у порівнянні з іншими професіями, що не мають в людині прямого об`єкту дії.

Тому, порушення лікарем правил медичної етики та деонтології у спілкуванні з пацієнтом є безумовною підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Судом встановлено та підтверджено зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 порушив правила медичної етики і деонтології під час виконання своїх службових обов`язків при спілкуванні з пацієнтом, що є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

При накладенні дисциплінарного стягнення відповідачем дотримано порядок накладення такого стягнення, строки та враховано обставини вчиненого проступку.

А тому, суд доходить до висновку, що підстав для його скасування не має.

Позивачем не спростовано належними та достатніми доказами законність оскаржуваного наказу та відсутність в його діях складу даного дисциплінарного проступку.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що його двічі притягнуто до відповідальності за одне і те саме правопорушення із посилання на висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 01.06.2011 року у справі № 910/12876/19, оскільки обставини, предмет, підстава позову у даних справах є різними. Судом не встановлено факту повторного притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за одне і те саме порушення.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, приймаючи до уваги те, що лікар при виконанні своїх посадових обов`язків зобов`язаний знати та дотримуватись правил медичної етики та деонтології з пацієнтами, суд вважає, що оскаржуваний наказ є законним, а тому позов до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 147, 149 КЗпП України, ст. ст. 4, 12, 81, 89, 141, 263, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани від 07 липня 2025 року за № 130-к відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради, місцезнаходження: вул. Горбача,1 м.Кременець Кременецького району Тернопільської області, код ЄДРПОУ – 43188153.

Повне судове рішення складено 15 січня 2026 року.

Головуюча суддя І.М. Черніцька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua