Рішення від 08 січня 2026 р. у справі №607/21810/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.01.2026 Справа №607/21810/25 Провадження №2/607/1387/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Бойко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 19.10.2025 звернулася в суд з позовом про стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2 на свою користь на утримання їх неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що сторони із 12 травня 2011 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбу, у якому народилася дочка ОСОБА_3 . Позивачка вказує на те, що дочка проживає разом із нею та перебуває на її утриманні, дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Добровільної згоди щодо сплати аліментів на утримання дитини між сторонами не досягнуто. Відповідач працездатний, працює в Прикарпатському управлінні бурових робіт Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за основним місцем роботи, інших утриманців не має, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу своїй дочці. Просить стягувати з відповідача в її користь аліменти в розмірі 1/4 (однієї чверті) всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня звернення із позовом в суд та до досягнення дочкою повноліття.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача – адвокат Кукурудза А.Є. в судове засідання не з`явилися. Від представника позивача в суд надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю та просять суд їх задовольнити з мотивів, наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав суду письмову заяву, згідно якої позовні вимоги визнає, вказує на те, що не ухилявся від обов`язку утримувати дитину, щомісячно здійснює відрахування коштів на картковий рахунок дочки, про що позивач обізнана; просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.12.2025, яке набрало законної сили.

У даному шлюбі у сторін по справі народилася дочка – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 09 грудня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області).

Неповнолітня ОСОБА_4 проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (заява №111385/25-м «Про декларування місця проживання, виготовлена із порталу «Дія») та перебуває на її утриманні.

Відповідач ОСОБА_2 проживає окремо від сім`ї, доказів про наявність у нього інших утриманців суду не надав, є особою працездатного віку та отримує щомісячні доходи.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 18.10.2025, ОСОБА_2 є засновником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Пожежна безпека ІФ».

ОСОБА_2 на праві власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено доказами наданими стороною позивача (Інформація, сформована за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» №5005419495724 від 07.09.2025) та транспортний засіб марки «Nissan NV 200», д.н.з. НОМЕР_2 , 2011 року випуску (інформація, яка зазначена у листі Головного сервісного центру МВС №31/2972АЗ-23391-2025 від 18.09.2025.).

Згідно із ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Визначаючи розмір аліментів, суд, на підставі ст. 182 СК України, враховує стан здоров`я дитини та її матеріальне становище, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 06 до 18 років, який із 01.01.2026 року становить 3 512,00 грн., визнання позову відповідачем, відтак вважає, що вимоги позивача підлягають до задоволення, шляхом стягнення із відповідача на користь позивача аліментів на утримання їх неповнолітньої дитини, в розмірі (однієї чверті) всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.10.2025 й до досягнення дитиною повноліття. При цьому, доказів, які б свідчили про неможливість відповідачем утримувати свою дочку, у матеріалах справи відсутні.

Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, за один місяць, слід допустити до негайного виконання.

Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача в користь держави слід стягнути 1 211,20 грн. судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі (однієї чверті) усіх видів його заробітку (доходу), але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із 20 жовтня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Головуючий суддяВ. В. Ромазан