Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №464/6158/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6158/25

пр.№ 2/464/532/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.01.2026 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., розглянувши цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в :

Позивач у письмовій формі звернувся до Сихівського районного суду м.Львова з позовною заявою в порядку цивільного судочинства, в якій просить солідарно стягнути з відповідачів заборгованість: за гаряче водопостачання та абонентське обслуговування за період з 01 серпня 2020 року по 30 вересня 2024 року - 5412,25 грн; пеню за надані послуги з гарячого водопостачання - 93,77 грн; 3% річних за надані послуги з гарячого водопостачання - 9,51 грн; інфляційні втрати за надані послуги з гарячого водопостачання - 35,95 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на невиконання відповідачами взятих на себе зобов`язань.

За результатами автоматизованого розподілу судову справу передано на розгляд судді Тімченко О.В., інформація щодо справи є відкритою та оприлюднюється на офіційному вебпорталі судової влади України.

Суддя ухвалою від 23 жовтня 2025 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у зв`язку із малозначністю справи, що визначено імперативними приписами цивільного законодавства, про що просив позивач.

Ухвала про відкриття провадження по справі оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень з додатковим відображенням в електронній формі програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі з використанням мобільного застосунку Порталу Дія.

Заперечень проти письмового провадження, визначеного ухвалою суду про відкриття провадження, до суду не надходило, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису у такому випадку не здійснюється.

Характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою беруться до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо проведення публічного розгляду справи.

Саме така правова позиція сформульована Верховним Судом у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 712/1100/20, що у порядку ч.4 ст.263 ЦПК України підлягає урахуванню при застосуванні норм права.

Позивачу ухвалу про відкриття провадження у справі доставлено до його електронного кабінету, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

За відсутності у відповідачів електронного кабінету копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із позовною заявою з додатками надіслано за зареєстрованим місцями проживання, отриманими за відомостями Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби у порядку ст.187 ЦПК України.

Декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою. Особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування) - ст.ст.3, 4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

За висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, від 01 грудня 2023 року у справі № 591/4832/22, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судового повідомлення у зв`язку «адреса відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судового повідомлення.

З огляду на викладене долучені до справи довідки поштового відділення (узгоджуються із трекінгом поштового відправлення) з позначкою про неможливість вручення судового повідомлення з підстав - «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, що узгоджується із положеннями п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 з покликанням на практику Європейського суду з прав людини у справі «Гарячий проти України» (заява № 43925/18) висловлено правову позицію про те, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за ненадіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Судом вжито передбачених законодавством заходів для повідомлення відповідачів та створено умови для реалізації принципу змагальності сторін. Водночас, незважаючи на належне повідомлення, відповідач своїми процесуальними правами не скористався та відзиву не подав, жодних клопотань не заявлено.

Порядок здійснення цивільного судочинства встановлений ЦПК України, за яким суд розглядає справи у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них, як на підставу своїх вимог та заперечень (ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України, постанова Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 607/16163/19, що у порядку ч.4 ст.263 ЦПК України підлягає урахуванню при застосуванні норм права).

Cуд, вирішуючи цивільно-правовий спір між сторонами про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, дійшов наступного висновку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України). У порядку п.1 ч.2 ст.11ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як регламентовано ст.ст.1,5,9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо);

Плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води). Плата за абонентське обслуговування нараховується у відповідності до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Як регламентованост.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 463/6799/18 виснував, що з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань (стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги) на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи з приписів ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 639/10591/14-ц).

Відповідачі мали зареєстроване місце проживання у квартирі АДРЕСА_1 у період:

-з 1987 року по 23 вересня 2024 року - ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ;

-з 1998 року по 02 жовтня 2024 року - ОСОБА_2 ;

-з 2019 року по 20 вересня 2024 року - ОСОБА_3 .

Наведене підтверджується відомостями Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби та узгоджується з довідкою позивача від 28 серпня 2024 року з місця проживання про склад сім`ї та прописку і витягом про знятих з реєстрації у житловому будинку/приміщенні від 26 серпня 2025 року.

Як регламентовано ст.32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для судів інформація з Державного реєстру прав у зв`язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб`єктом права чи за об`єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Порядок доступу до Державного реєстру прав визначається Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених цим Законом.

У порядку даної вимоги судом отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно від 12 січня 2026 року, за якою спірна квартира з березня 2007 року по 30 вересня 2024 року на праві спільної сумісної власності належала на праві спільної сумісної власності належала відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .

Позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні заявлено за період 01 серпня 2020 р. - 30 вересня 2024 р., у якому відповідачі були споживачами цих послуг. До вказаного будинку позивачем як теплопостачальною організацією надаються послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, а відповідачам було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Позивач, покликаючись на неналежне невиконання відповідачами обов`язку зі оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, долучає розрахунок заборгованості за: гаряче водопостачання та абонентське обслуговування за період з 01 серпня 2020 року по 30 вересня 2024 року - 5412,25 грн; пеню за надані послуги з гарячого водопостачання - 93,77 грн; 3% річних за надані послуги з гарячого водопостачання - 9,51 грн; інфляційні втрати за надані послуги з гарячого водопостачання - 35,95 грн.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 522/7683/13-ц саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача. Відповідачами наведений розрахунок не заперечено, доказів його неправильності не надано, власного контррозрахунку не проведено. З огляду на таке у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунку, який береться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.

Докази ненадання чи неналежного надання житлового-комунальних послуг у матеріалах справи відсутні.

Відповідачі знехтували своїми процесуальними правами та відзиву не подали, не висловили свою позицію про заявлені вимоги щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, жодних доводів у спростування позову не висловили та доказів, які б досліджувалися судом, не надали. За відсутності відзиву відповідачів суд вирішив справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).

Підсумовуючи вищевикладене у своїй сукупності, позивачем з наданням переконливих доказів, доведено наявність у відповідачів невиконаного зобов`язання по оплаті житлово-комунальних платежів, у зв`язку з чим у судовому порядку підлягає до солідарного стягнення заборгованість. Порушене відповідачами цивільне право позивача підлягає захисту в судовому порядку. У матеріалах справи відсутні відомості, які б спростовували дане рішення суду та беззастережно доводили протилежне.

Відповідно до ст.ст.133, 141 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. З огляду на викладене на відповідачів слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору. Докази наявності у відповідачів пільг зі сплати судового збору у матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Задоволити позов.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Львівського міського комунального підприємства «ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги заборгованість за: гаряче водопостачання та абонентське обслуговування за період з 01 серпня 2020 року по 30 вересня 2024 року - 5412,25 грн; пеню за надані послуги з гарячого водопостачання - 93,77 грн; 3% річних за надані послуги з гарячого водопостачання - 9,51 грн; інфляційні втрати за надані послуги з гарячого водопостачання - 35,95 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Львівського міського комунального підприємства «ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО» по 757 грн судового збору з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Інформація про учасників справи:

позивач Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», код ЄДРПОУ 05506460, м.Львів, вул.Д.Апостола, 1;

відповідачі:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 19 січня 2026 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя Олена ТІМЧЕНКО