Рішення від 15 січня 2026 р. у справі №716/2075/25 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/2075/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.01.2026 м.Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Шевчук Р.М.,

при секретарі: Єлащуку Р.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Кусмарцев Максим Олександрович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з із зазначеним позовом, в якому просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 за № 5320 від 28 січня 2025 року якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28.01.2025 року відносно нього було винесено постанову за №5320 по справі про адміністративне правопорушення за ст. 210 ч. 3 КУпАП, згідно якої його визнано винним за неуточнення своїх облікових даних через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Вказує, що постанову отримав в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 14.11.2025 року, після отримання виклику державного виконавця від 12.11.2025 року.

Зазначає що оскаржувана постанова засобами поштового зв`язку йому не надсилалась і ним не отримувалась. Враховуючи хворобу з 24.01.2025 року по 03.02.2025 року він з об`єктивних причин не міг бути присутнім під час розгляду справи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час вручення протоколу про адміністративне правопорушення. вказував в своїх поясненнях, що не уточнив дані у зв`язку з поганим станом здоров`я.

Із змістом оскаржуваної постанови позивач не згідний і вважає її протиправною виходячи з наступного: Облікові данні позивача відомі відповідачу з 2021 року і копії всіх документів були подані до ІНФОРМАЦІЯ_2 під час взяття на облік 04.01.2021 року та з цього часу є незмінними.

Вказує, що тривалий час позивач хворів і перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, що підтверджується відповідними документами закладів охорони здоров`я.

У відповідності до витягу з електронного застосунку «Резерв +» на ім`я позивача дата уточнення даних 18.07.2024 року. При цьому останньою датою уточнення даних визначеною чинним законодавством було 16.07.2024 року.

Однак, незважаючи на поважні причини та тривале лікування, 28 січня 2025 року відносно нього у його відсутності було винесено оскаржувану постанову № 5320.

Враховуючи викладені в позовній заяві доводи, просить задоволити позовну заяву визнати протиправною та скасувати оспорювану постанову.

Ухвалою судді від 08 грудня 2025 року поновлено строк на звернення позивача, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кусмарцев М.О. не з`явилися. Надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 будучи належним чином повідомлений про дату та час в судове засідання не з`явився.

До суду направив відзив на позовну заяву в якому заперечив доводи позивач та з підстав навезених у відзиві просив відмовити в задоволені позовних вимог.

Відповідно до ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та іхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно положень ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, що стосуються фактів, на які посилається позивач, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 8 КАС України, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Оскільки предметом оскарження є постанова про накладення адміністративного стягнення, суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону при розгляді справи та інше.

В силу ст.ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 18 грудня 2024 року старшим офіцером відділу обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 капітаном ОСОБА_3 складено протокол № 6/528 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210 КУпАП.

В графі суть адміністративного правопорушення вказано, що 18 грудня 2024 року о 16 год. 10 хв. гр. ОСОБА_1 в приміщенні шостого відділу (м ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено факт порушення правил військового обліку а саме що гр. ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним та перебуваючи на військовому обліку в шостому відділенні ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин і всупереч встановленим чинним законодавством вимогами правил військового обліку не зв`явився вчасно до ІНФОРМАЦІЯ_2 для звірки власних персональних даних з обліковими даними Центру комплектування проходження ВЛК оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не скористався центром надання адміністративних послуг або електронним кабінетом призовника військовозобов`язаного резервіста для уточнення своїх військово облікових даних тобто порушив правила військового обліку в особливий період. Своїми діями Безбородько ВЛ порушив Додатку 2 «Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період. Тобто, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

В графі пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, ОСОБА_1 пояснив, що не уточнив данні у зв`язку з поганим станом здоров`я.

28 січня 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 5320 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн.

Відповідно до зазначеної постанови, ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним під час дії воєнного стану не з`явився вчасно для звірки власних персональних даних з обліковими даними Центру комплектування, проходження ВЛК, оформлення відстрочки від призову на військову службу під мобілізації та під час дії воєнного стану протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації (Указ Президента України 272/2024 від 06.05.2024р.), затвердженим ВРУ (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «про продовження строку проведення загальної мобілізації №3685-ІХ від 08.05.2024 року), не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

З постанови вбачається, що вона складена у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а її копія була отримана 14 листопада 2025 року, що підтверджується підписом ОСОБА_1 в графі копію постанови отримано.

Згідно копії довідки «Центру сімейної медицини» Амбулаторії загальної практики сімейної медицини від 24.11.2025 року, ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні у АЗПСМ м.Чернівці з 24.01.2025 по 03.02.2025 року з приводу ГРВІ гострий бронхіт гострий тонзиліт.

З копій медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_1 дійсно знаходився на лікуванні в АЗПС м.Чернівці період з 28.06.2024 по 20.07.2024 року з приводу виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки стадія загострення больовий синдром.

З роздруківки файлу з додатку РЕЗЕРВ + вбачається, що військовозобов`язаному ОСОБА_1 надано відстрочку від призову терміном до 02.02.2026, тип відстрочки п.10 ч.1 ст. 23.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст. 235 КУпАП, розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Статтею 283 КУпАП встановлено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Аналізуючи положення законодавства, слід дійти висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо порушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема містити відомості: про дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно із пунктом 3 розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 01 січня 2024 року № 3 у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Суть учиненого адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення це документ, складений на відповідному бланку з неухильним дотриманням вимог щодо процедури та об`єму заповнення, який містить склад інкримінованого особі діяння (адміністративного правопорушення), та в межах якого судом розглядається справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно протоколу № 6/528 про адміністративне правопорушення від 18.12.2024 року, складеного відносно ОСОБА_1 , йому інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, тобто порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.

Відповідно до ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1).

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3).

За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» передбачено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

У відповідності до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Названий вище обов`язок для призовників, військовозобов`язаних та резервістів уточнити свої персональні данні виник з 18.05.2024, коли набули чинності відповідні зміни до Правил № 1487, внесені постановою КМУ № 563 від 16.05.2024 "Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів" та Закону № 3543-ХІІ, у несенні Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" № 3633-ІХ від 11.04.2024(далі - Закон № 3633-ІХ).

На даний час діє Указ Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX (далі - Указ № 65/2022), яка триває і до нині. Оголошення нової мобілізації в України після 18.05.2024 не відбулося, тому й обов`язок уточнити персональні дані, передбачений Правилами № 1487 таЗаконом № 3543-ХІІ, не виник.

Однак, такий обов`язок під час дії Указу № 65/2022 передбачений абз 4 підпункту 1) пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ - громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.

Оскільки вказаний вище обов`язок щодо уточнення персональних даних - з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно, коли уже йде мобілізація, запроваджений і передбачений Законом № 3633-ІХ саме у частині проведення мобілізації, а не військового обліку, то його не виконання слід розглядати як порушення законодавства про мобілізацію, відповідальність за яке передбачена статтею 210-1 КУпАП.

Таким чином, не уточнення своїх персональних даних позивачем у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 не порушує правила військового обліку, так як у цей період нової мобілізації оголошено не було, а обов`язок вчинити такі дії такі дії пов`язаний виключно з уже триваючою мобілізацією.

За таких обставин відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статтею 210 КУпАП, що є наслідком скасування оскаржуваної постанови із подальшим закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав, визначених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Крім цього, відповідно до пп. 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (набрав чинності 05.01.2023 року), призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки.

Суд зазначає, що обов`язок звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, був впроваджений з прийняттям вищевказаних «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а саме 05.01.2023 року, та до прийняття цих Правил у позивача, як військовозобов`язаного, був відсутній.

Відтак, суд вважає, що позивачем не порушено вимог п.п.10 п.1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», оскільки з моменту вступу в законну силу вищевказаних Правил, п`ятирічний строк, протягом якого позивач зобов`язаний здійснити звірку власних персональних даних з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, не минув, а отже у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП України.

Згідно зі ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд вважає, що фактичні обставини справи про адміністративне правопорушення не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідачем не дотримано вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , наявними у справі матеріалами не доведено в установленому порядку наявність в діях позивача складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП, що є підставою для скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210 КУпАП № 5320 від 28.01.2025 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведені доводи позивача, відзив відповідача, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

За таких обставин постанова № 5320 від 28.01.2025 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення стосовно позивача - закриттю.

Що стосується вимоги про визнання постанови протиправної, то в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки на підставі ч.3 ст. 286 КАС України, суд не наділений правом на постановлення такого рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 77, 139, 243, 244, 250, 286, 295 КАС України, ч. 3 ст. 210, ст. ст. 245, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Кусмарцев Максим Олександрович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 за №5320 від 28.01.2025 року про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Шевчук Р.М.