Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №403/778/25 — Устинівський районний суд Кіровоградської області

Суд: Устинівський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 14 січня 2026 р.

Справа: №403/778/25

Суддя: Атаманова С. Ю.

Справа №403/778/25 провадження № 3/403/10/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2026 року с-ще Устинівка

Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , згідно відомостей,

зазначених в протоколі,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та реєстрації:

АДРЕСА_1 , громадянство

України (паспорт № НОМЕР_1 , виданий 30

листопада 2018 року органом 3533)

за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №485921, складеного 17 грудня 2025 року інспектором сектору «Служба освітньої безпеки» Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області (скорочення, як вони викладені в протоколі) лейтенантом поліції Парамоновою А.В. з доданими до нього матеріалами, згідно якого 16 грудня 2025 року о 20 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 гр-нка ОСОБА_1 , будучи матір`ю малолітньої доньки ОСОБА_2 , ухилилась від виконання батьківських обов`язків, що проявилось у тому, що малолітня ОСОБА_2 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції за номером екстреного виклику поліції «102», а саме повідомила про те, що матір здійснила відносно неї домашнє насильство, що не відповідало дійсності. Повідомлення було здійснено, оскільки матір не дозволила дитині тримати собаку у будинку, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

В судове засідання гр-нка ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явилась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась в порядку, передбаченому законом. Згідно поданої до суду заяви прохала розглянути справу без її участі. З приводу складеного відносно неї протоколу зазначила, що 16 грудня 2025 року близько 20 год. 00 хв. її дитина ОСОБА_2 зателефонувала до поліції у зв`язку з тим, що дитині було недозволено тримати двох цуценят в будинку. Разом з тим, коли її донька принесла цуценят до будинку і останні почали гадити в приміщенні, вона пояснила доньці, що це не відповідає санітарним вимогам. Після цього дитина зателефонувала до батька ОСОБА_3 , який налаштував її зателефонувати до поліції. В подальшому, під впливом батька, її дочка зателефонувала до поліції і її вина в цьому відсутня.

При вирішенні питання щодо наявності в діях гр-нки ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, суддя приходить до наступного висновку.

За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При з’ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов’язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

За змістом диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Як вбачається із суті адміністративного правопорушення, викладеній в протоколі серії ВАД №485921 від 17 грудня 2025 року, ухилення гр-нки ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків, за відсутності інших встановлених поліцейськими обставин, полягало в тому, що 16 грудня 2025 року о 20 год. 00 хв. малолітня ОСОБА_2 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції за номером екстреного виклику поліції «102», а саме: повідомила про те, що матір здійснила відносно неї домашнє насильство, що не відповідало дійсності. Повідомлення було здійснено, оскільки матір не дозволила дитині тримати собаку у будинку.

Жодних відомостей про те, від ухилення яких саме батьківських обов`язків, які визначені, зокрема, ст.150 Сімейного кодексу України, або посилань на такі обов`язки, які були невиконані гр-нкою ОСОБА_1 протокол не містить.

Частиною 1 ст.183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань

Разом з тим, як вбачається зі змісту протоколу та інших матеріалів справи, виклик поліції був здійснений малолітньою ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що її матір не дозволила тримати собак у будинку.

За таких обставин, з урахуванням віку дитини (десять років), її рівня життєвого досвіду та сприйняття ситуації, у малолітньої були наявні підстави суб`єктивно вважати, що така заборона з боку матері є проявом домашнього насильства щодо неї.

Отже, за відсутності встановлених органом поліції обставин, які б свідчили про усвідомлення малолітньою дитиною під час виклику працівників поліції відсутності у діях її матері ОСОБА_1 ознак домашнього насильства у формі заборони утримання собак у будинку, матеріали справи не містять даних, які б у своїй сукупності беззаперечно підтверджували факт здійснення малолітньою ОСОБА_2 саме завідомо неправдивого виклику поліції у розумінні ч.1 ст.183 КУпАП.

Крім того, відповідно до п.п.1, 3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Згідно з ч.2 ст.33 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

Аналогічна норма міститься також і в п.17 розділу ІІ Інструкції з оформлення матералів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 за №1376 (з наступними змінами).

Як вбачається з матеріалів справи, 16 грудня 2025 року відповідальними працівниками поліції були відібрані письмові пояснення у малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_5 ..

Разом з тим, суддею не беруться до уваги вказані вище пояснення, з огляду на те, що останні відібрані за відсутності законного представника малолітніх, оскільки тітка не може бути законним представником малолітніх за наявності батьків (матері або батька) останніх.

Крім того, з пояснень гр-нки ОСОБА_1 , поданих нею до суду, вбачається, що рішення про звернення до поліції малолітня ОСОБА_2 могла прийняти не самостійно, а під впливом свого батька ОСОБА_3 , з яким вона попередньо розмовляла по телефону. Саме після цієї розмови дитина здійснила виклик поліції, що свідчить про відсутність у малолітньої усвідомленого наміру повідомляти завідомо неправдиву інформацію та про обумовленість такого звернення зовнішнім впливом з боку дорослої особи.

Разом з тим, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженими працівниками поліції не було перевірено викладені обставини щодо можливого впливу батька дитини на прийняття нею рішення про звернення до поліції, а також не надано жодної правової оцінки таким обставинам, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та встановлення наявності або відсутності в діях малолітньої ОСОБА_2 ознак завідомо неправдивого виклику поліції.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджено наявності причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою гр-нки ОСОБА_1 та діями її малолітньої дочки, оскільки сам по собі факт здійснення дитиною телефонного дзвінка до поліції не може свідчити про ухилення матері від виконання батьківських обов`язків без встановлення конкретних неправомірних дій або бездіяльності з боку останньої.

Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації» від 20 вересня 2016 року (заява №926/08) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява №25).

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

З огляду на викладене, враховуючи, що обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП (за обставин, викладених в протоколі), є ухилення батьками від виконання обов`язків, наявність якого в діях гр-нки ОСОБА_1 під час розгляду справи не була підтверджена протоколом та сукупністю доданих до нього матеріалів, суд приходить до висновку про відсутність в діях гр-нки ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Відповідно до положень п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.184 КУпАП, стосовно гр-нки ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.7, ч.1 ст.184, ст.ст.245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284, 285, 287, 289, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів вручити або направити особі, щодо якої її винесено.

Суддя С.Ю.Атаманова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua