Рішення від 15 січня 2026 р. у справі №640/12685/20 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 15 січня 2026 р.

Справа: №640/12685/20

Суддя: Кушнова А.О.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2026 року справа №640/12685/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Суть спору: У червні 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.02.2020 № 0002253201.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2020 (суддя Добрівська Н.А.) відкрито в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

06.07.2020 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2020 (суддя Добрівська Н.А.) у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за участю сторін відмовлено.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

03.07.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 15.02.2023 №03-19/12444/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/12685/20.

03.07.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 справу прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О., вирішено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами зі стадії розгляду справи по суті.

02.09.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником ГУ ДПС у Київській області, як відокремленим підрозділом ДПС (ідентифікаційний код ВП - 44096797) разом із клопотанням про заміну вдповідача в порядку процесуального правонаступництва.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 клопотання Головного управління ДПС у Київській області про заміну відповідача на правонаступника задоволено. Замінено відповідача у даній справі - Головне управління ДФС у Київській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Головним управлінням ДПС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.02.2020 №0002253201, яким на ФОП ОСОБА_1 накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17000,00 грн. на підставі абзацу 19 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Позивач не погоджується з прийняттям податкового повідомлення-рішення від 26.02.2020 №0002253201, оскільки вважає, що має право здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив, відкриваючи тару та зберігаючи відкриті напої до моменту повного використання.

Позивач вказав, що факт зберігання алкогольного напою із пошкодженою чи відірваною маркою акцизного податку в результаті відкриття пляшки та реалізації алкогольного напою на розлив не є податковим правопорушенням в розумінні Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251.

З огляду на вказані обставини позивач вважає, що у зв`язку з тим, що законодавством не покладено на платників податку обов`язку навіть зберігати розірвані марки акцизного податку після розкривання товару, адже в силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі, а тому підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення немає. При цьому позивач посилається на правову позицію Верховного Суду у постановах від 18.02.2018 у справі №814/3690/15 та від 18.05.2018 у справі №804/4921/17.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у відзиві на позовну заяву зазначив про те, що в ході проведення фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Київській області 21.01.2020 торгового об`єкту за адресою: АДРЕСА_3, в якому здійснює господарську діяльність позивач, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 22.01.2020 №11/10-36-32-00-10/3169219582, яким встановлено факт зберігання алкогольного напою (вино столове виноградне напівсолодке червоне "Ізабелла" 10,00 л., 9,5-13% об.. по ціні 630,00 грн.) без марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», на підставі якого прийнято податкове повідомлення рішення від 26.02.2020 №0002253201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17000,00 грн. до ФОП ОСОБА_2 ..

Відповідач вважає, що дії податкового органу при оформленні та складанні податкового повідомлення-рішення від 26.02.2020 №0002253201 правомірні та здійснені у межах та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, а тому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця.

10.10.2019 ГУ ДПС у Київській області позивачу видана ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер:10130312201900547, за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_2 , МАГАЗИН, з терміном дії з 19.10.2019 до 19.10.2020 (а.с.18).

На підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 10.01.2020 № 41 (а.с.44-45) та направлень на перевірку від 21.01.2020 №25 та №26 (а.с.46-49), 21.01.2020 Головним управлінням ДФС у Київській області проведено фактичну перевірку магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції.

Результати перевірки оформлені актом про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції від 22.01.2020 №11/10-36-32-00-10/ НОМЕР_1 , в якому відображений висновок про порушення ФОП ОСОБА_1 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (а.с. 50-53).

Як вбачається з описової частини акта перевірки, виявлене порушення статті 11 вказаного Закону контролюючий орган пов`язує з виявленням у ході перевірки магазину факту зберігання зберігання алкогольного напою (вино столове виноградне напівсолодке червоне "Ізабелла" 10,00 л., 9,5-13% об. по ціні 630,00 грн.) без марки акцизного податку встановленого зразка, у зв`язку з чим неможливо встановити реквізити марки, наявність яких передбачена вимогами абзацу 7 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251.

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.02.2020 №0002253201, яким згідно з абзацом 19 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції (штраф) у сумі 17000,00 грн. (а.с.12).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

Досліджуючи фактичні обставини, з якими контролюючий орган пов`язує встановлене порушення, судом встановлено, що пакет алкогольного напою (вино столове виноградне напівсолодке червоне "Ізабелла" 10,00 л., 9,5-13% об.) на момент перевірки зберігався у приміщенні магазину, в якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 у відкоркованому вигляді у зв`язку з реалізацією його вмісту порціями (на розлив).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до частини 4 статті 11 Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятором виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Положеннями абзацу 16 частини другої статті 17 Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854 затверджено «Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями» (далі - Правила № 854).

Відповідно до пункту 1 Правил № 854 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ці Правила визначають основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої) і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування.

Згідно з пунктом 2 Правил № 854 роздрібна торгівля алкогольними напоями - діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства.

Ці правила поширюються на всіх суб`єктів господарювання на території України незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриманий згідно з вимогами законодавства (пункт 3 Правил № 854).

Відповідно до абзацу 1 пункту 15 Правил №854 не дозволяється продаж алкогольних напоїв у пляшках (іншій тарі) без етикеток або чіткого маркування, з наявними ознаками бою (тріщини, сколювання шийки, пошкодження закорковування тощо), у негерметично закоркованих пляшках, з наявністю сторонніх і завислих частинок або каламуті, осаду (якщо це не передбачено нормативним документом, обов`язковим до виконання), строк придатності яких минув.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.107, 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), марка акцизного збору - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів; маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Статтею 226 Податкового кодексу України передбачені загальні правила маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно до пункту 226.3 статті 226 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 20 Положення про виготовленні, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Аналогічні положення закріплені у пункті 226.9 статті 226 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 21, 22 Положення про виготовленні, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання. Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину. У разі реалізації напоїв в упаковках (типу «Tetra Pak») марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.

Згідно з пунктом 226.1 статті 226 ПК Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Аналіз викладених положень чинного законодавства свідчить, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі розповсюджується на невідкорковані пляшки/упаковки, а технологія маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку передбачає розривання марки акцизного податку під час відкупорювання (розкривання) товару. Застереження щодо обов`язку у суб`єкта господарювання зберігати непошкодженими марки алкогольних виробів, що реалізується на розлив, чинне законодавство не містить.

Закон не покладає на платників податку обов`язку зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

Аналогічного правового висновку дотримується Верховний Суд у постановах від 18.05.2018 у справі №804/4921/17 та від 05.02.2019 у справі №810/1215/18.

Як зазначено в акті, під час перевірки встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації пакету алкогольного напою (вино столове виноградне напівсолодке червоне "Ізабелла" 10,00 л., 9,5-13% об.), без марки акцизного податку встановленого зразка.

Суд наголошує, що висновки контролюючого органа про допущене позивачем правопорушення (алкогольного напою (вино столове виноградне напівсолодке червоне "Ізабелла" 10,00 л., 9,5-13% об.), без марки акцизного податку встановленого зразка) стосується відкритого пакету вина, що реалізується на розлив.

Вказане підтверджується матеріалами перевірки, зокрема, матеріалами фотофіксації, з яких вбачається, Вино ординарне столове виноградне, місткістю 10 л. було відкрито та його продаж здійснювався на розлив, 1 л коштував 63,00 грн.

При цьому судом встановлено, що пакет алкогольного напою (вино столове виноградне напівсолодке червоне "Ізабелла" 10,00 л., 9,5-13% об.), який був предметом огляду представниками відповідача, був придбаний позивачем у ТОВ "КОМПАНІЯ БРОВАРІЯ", що підтверджується видатковою накладною №291119/1736 від 29.11.2019 (а.с.17).

Суд зазначає, що Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою КМ України від 27.12.2010 №1251, не покладає на платників податку обов`язку зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже очевидно, що у силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку, відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

Суд наголошує, що виходячи з вимог Податкового кодексу України та згаданої постанови КМУ від 27.12.2010 №1251, виробники зобов`язані наносити марки акцизного податку на тару, в якій реалізуються алкогольні напої, у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалась (пошкоджувалась).

Суд також зауважує, що в залежності від виду, форми тари та інших об`єктивних чинників, розрив (пошкодження) марки акцизного податку при відкупорюванні тари відбувається у різних місцях та у різний спосіб, що не завжди дозволяє встановити її повні реквізити.

Як встановлено судом та підтверджується актом перевірки, висновки податкового органу про допущене підприємцем правопорушення стосується пакету алкогольного напою (вино столове виноградне напівсолодке червоне "Ізабелла" 10,00 л., 9,5-13% об.), який був розкритий, містив залишки марки акцизного податку і був на реалізації на розлив у магазині ФОП ОСОБА_1 , який має відповідну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та первинні документи на придбання партії аналогічного товару та його продажу на розлив, акцизна марка на вказаному пакеті вина була пошкоджена під час відкриття пляшки з об`єктивних причин, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи, що реалізація ФОП ОСОБА_1 алкогольного напою (вино столове виноградне напівсолодке червоне "Ізабелла" 10,00 л., 9,5-13% об.), здійснювалась позивачем на розлив (порціями), при цьому ФОП ОСОБА_1 має відповідну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а також беручи до уваги те, що позивачем були надані первинні документи, що підтверджують походження алкогольного напою, контролюючим органом документально не підтверджено факт зберігання та реалізації напоїв без марок акцизного збору, висновок контролюючого органу про реалізацію позивачем алкогольних напоїв, що не марковані марками акцизного податку встановленого зразка, є необґрунтованим.

З огляду на вищенаведене, висновки контролюючого органу, що зафіксовані в акті перевірки від 22.01.2020 №11/10-36-32-00-10/ НОМЕР_1 про порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», які стали підставою для прийняття оспорюванного податкового повідомлення-рішення, нормативно та документально не підтверджуються, а відтак, податкове повідомлення-рішення від 26.02.2020 №0002253201 є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір на суму 840,00 грн, що підтверджується квитанцією від 03.06.2020 №49588258, оригінал якої міститься в матеріалах справи (а.с. 11), який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача в справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 26.02.2020 №0002253201.

3. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС (ідентифікаційний код 44096797, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул.Святослава Хороброго, буд. 5-А) судовий збір у розмірі 840,00 грн (вісімсот сорок грн 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua