Постанова від 15 січня 2026 р. у справі №160/19925/21 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 15 січня 2026 р.

Справа: №160/19925/21

Суддя: Чабаненко С.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/19925/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Юрко І.В., Білак С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року в адміністративній справі №160/19925/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року у справі № 160/19925/25, яке набрало законної сили 10 січня 2022 року, зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.04.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФД111099 від 09.08.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку.

ОСОБА_1 27 травня 2025 року подав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про зміну способу і порядку виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо стягнення з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на користь позивача різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку пенсії, в сумі 152 291,65 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №160/19925/21 за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви. Вказує, що, з урахуванням приписів ст. 378 КАС України та, зважаючи на невиконання відповідачем судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, настали підстави для зміни способу і порядку виконання рішення в цій справі шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області нарахованої та невиплаченої суми пенсії у розмірі 152 291,63 грн.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив із того, що необхідною умовою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, є наявність виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Суд зазначив, що позивач фактично просив змінити суть резолютивної частини зазначеного рішення суду, яке набрало чинності, однак сума стягнення не була визначена у судовому рішенні призведе до зміни рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та до вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті. Разом з тим, спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду справи.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Згідно із частиною 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до приписів частини 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» №4094-ІХ від 21.11.2024 року внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказаний закон набрав чинності 19.12.2024 року.

Так, частина третя статті 378 КАС України доповнена абзацом другим такого змісту: Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Таким чином, на момент постановлення ухвали суду першої інстанції, законодавцем визначена як самостійна підстава для зміни способу і порядку виконання судового рішення, якщо суб`єктом владних повноважень не виконано протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, зокрема, щодо перерахунку та виплати пенсії.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року у справі № 160/19925/25 набрало законної сили 10 січня 2022 року.

Як вбачається з листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 01.05.2025 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року у справі № 160/19925/25 позивачу проведено перерахунок пенсії, внаслідок чого, доплата пенсії на виконання рішення суду становить 152291,65 грн.

Відтак, станом на момент ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, рішення суду в частині виплати нарахованих коштів ОСОБА_1 відповідачем не виконано, що є підставою для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення заяви позивача про встановлення або зміну способу або порядку виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року у справі № 160/19925/25.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 320, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року в адміністративній справі №160/19925/21 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року в адміністративній справі №160/19925/21 скасувати.

Прийняти постанову, якою заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення від 10 грудня 2021 року у справі № 160/19925/25 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.04.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФД111099 від 09.08.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку пенсії, в сумі 152 291,65 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua