Постанова від 15 січня 2026 р. у справі №287/1245/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №287/1245/25 Головуючий у 1-й інст. Винар Л. В.

Номер провадження №33/4805/9/26

Категорія ч.1ст.185 КУпАП Доповідач Рябенька Т.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Рябенька Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 17 червня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП,

встановила:

Постановою судді Олевського районного суду Житомирської області від 17 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8 (восьми) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 136 (сто тридцять шість) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 17.05.2025, близько 23 год. 43 хв., в м. Олевську, по вул. Промисловій, Коростенського району, Житомирської області ОСОБА_1 перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння, при цьому чіплявся за формений одяг сержанта поліції Швеця А.В., висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, на неодноразові зауваження припинити порушення не реагував.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на те, що всі події, які зафіксовані на відеозаписах та в матеріалах справи, відбуваються поза межами правопорушення визначеного ст. 185 КУпАП. Зазначає, що протягом усієї події, з 23.45 год 17.05.2025 року, яка почалась у нього на подвір`ї - працівниками поліції не роз`яснювались його права, право на захист своїх інтересів та інші відомості. Стверджує, що відеозапис з нагрудної камери працівника поліції не містить жодних доказів вчинення ним правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП. Всю тривалість відеозапису працівниками поліції постійно здійснювався психологічний тиск на нього з метою, щоб він визнав вину у порушенні ПДР. Зазначає, про незаконні дії працівників поліції, які незаконно проникли на територію його будинку і застосували силу та кайданки. Посилається на те, що копію протоколу йому не вручили. Просить врахувати, що він був затриманий працівниками поліції на подвір`ї свого власного будинку, а не під час керування транспортним засобом. Зазначає, що є учасником бойових дій, отримав поранення оскільки перебував у місці де ведуться бойові дії, перебував на лікуванні, на даний час проходить військову службу, тому з огляду на ці обставини, міг повести себе не стримано по відношенню до працівників поліції. Стверджує, що надана суду відеофіксація подій, є нарізкою відео, а не безперервним відеозаписом, як того вимагає інструкція. Його вина не підтверджена жодними належними доказами. Стверджує, що протокол про адміністративне правопорушення не містить даних про те, у чому саме проявляється злісна непокора, яка саме законна вимога була висунута поліцейськими до нього. Звертає увагу на те, що протокол є таким, з якого не можливо повно та об`єктивно встановити інші реквізити протоколу. В даному випадку з протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП не можливо встановити яким приладом здійснювалась відеофіксація і коли відбулась його активація під час виконання працівником поліції службових обов`язків. Стверджує, що зазначене свідчить про порушення його конституційних прав на недоторканість житла, право на приватне життя, право на повагу честі і гідності як людини і громадянина.

В судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, надіслав заяву про розгляд скарги без його участі.

Апеляційний суд звертає увагу, що учасники самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішують питання щодо участі в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особиста присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника під час провадження в суді апеляційної інстанції не має такого ж вирішального значення, як в суді першої інстанції. Умови застосування статті 6 Конвенції стосовно провадження в суді апеляційної інстанції залежать від особливостей певного провадження; слід взяти до уваги загалом проведений судовий процес у національній правовій системі, а також роль, яку відіграє у ньому суд апеляційної інстанції. При цьому, обвинувачений може відмовитися від свого права брати участь або бути заслуханим в апеляційному провадженні, або прямо, або своєю поведінкою.

Апеляційний суд приймає до уваги, що в апеляційному порядку оскаржується рішення, яким ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП і в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у зв`язку з чим участь цієї особи в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що розгляд апеляційної скарги може бути проведений без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст. 251 КУпАП.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 за правовою кваліфікацією дій передбачених ст. 185 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 111450 від 18.05.2025 вбачається, що 17.05.2025, близько 23 год. 43 хв., в м. Олевську, по вул. Промисловій, Коростенського району, Житомирської області ОСОБА_1 перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння, при цьому чіплявся за формений одяг сержанта поліції Швеця А.В., висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, на неодноразові зауваження припинити порушення не реагував.

Згідно вимог ст.185 КУпАП злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку тягне за собою накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Об`єктом вказаного правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної небезпеки, також у сфері державного управління. Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції /або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку/ при виконанні ним службових обов`язків. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Правопорушення повинно проявлятися у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов`язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Вважаю, що вина ОСОБА_1 зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №111450 від 18.05.2025 (а.с.2), у скоєні правопорушення передбаченому ст.185 КУпАП України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: рапортом (а.с.5), відеозаписом події.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дослідив всі докази у справі, проаналізував їх і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності і взаємозв`язку, і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.

Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано. На наявному в матеріалах справи відеозаписі об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, в діях ОСОБА_1

Коростенським міськрайонним судом Житомирської області від 14.07.2025 хоч і скасовано постанову серії ЕНА № 4755681 від 18.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, але вказане не суперечить протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 111450 від 18.05.2025 року. Так, з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівниками поліції переслідується автомобіль, потім поліцейський зупиняє автомобіль та разом з напарником здійснюють переслідування водія, надалі чути, як працівники поліції біжать (23:45:38) та наздоганяють чоловіка що втікав (23:45:48), на території домоволодіння. Данним чоловіком є ОСОБА_1 який перебуває із ознаками алкогольного сп`яніння. При цьому, працівник поліції одразу з`ясовує у нього, чому не зупинялися на законну вимогу, навіщо той втікав, а також просить назвати свої анкетні дані 23:49:09. Водночас, ОСОБА_1 , поводячи себе не у відповідності до обстановки, та всупереч вимозі працівника поліції, починає заперечувати порушення ПДР, продовжує, демонструвати явну неповагу до працівників поліції, стверджувати, що ніяких порушень не вчиняв. При цьому, ОСОБА_1 постійно змінює траєкторію руху та відходить в сторону, фактично змушуючи працівника поліції слідувати за ним. З відеозапису чітко вбачається, що неодноразові вимоги поліцейського в тому числі назвати свої анкетні дані не виконує, демонстративно ігноруючи їх, висловлюється в грубій формі, ображаючи поліцейських та чіпляється до форменного одягу. З дослідженого під час апеляційного розгляду відео вбачається, що доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом в даному конкретному випадку, є безпідставними та спростовуються даним відозаписом. Заперечення ОСОБА_1 цього факту не нівелювало його обов`язку виконати законні вимоги поліцейських, при виконанні ними службових обов`язків, щодо надання персональних даних, підтверджуючих даних про особу, адже, з відеозапису вбачається, що вимога працівників поліції ОСОБА_1 була висунута не лише як до водія, який порушив ПДР, був в стані алкогольного сп`яніння та не називав свої анкетні дані. Більш того, з відеозапису подій вбачається, що ОСОБА_1 усвідомлював факт спілкування саме з працівниками поліції.

На вимогу працівників поліції припинити адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не реагував, а тому його було попереджено про застосування поліцейським заходів примусу, згідно п.1 ст. 43 та п. 3 п.п. 1 ст. 45 ЗУ «Про національну поліцію» для забезпечення особистої безпеки працівників поліції та для припинення правопорушення і одягнуто кайданки.

В подальшому ОСОБА_1 був доставлений до відділення поліції №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області та до медичного закладу, де останній відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, намагався втекти, виражався в грубій формі, хапав за одяг.

Також з відеофіксації вбачається, що працівники поліції неодноразово повідомляли ОСОБА_1 про факт складання відносно нього адміністративних матеріалів, а сам ОСОБА_1 неодноразово стверджував, що підписувати нічого не буде.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що всі події, які зафіксовані на відеозаписах та в матеріалах справи відбуваються поза межами правопорушення за ст.185 КУпАП, не спростовують факту злісної непокори ОСОБА_1 законним вимогам поліцейських, яка мала місце за викладених у протоколі обставин. Крім того, ОСОБА_1 зі скаргами на дії поліцейських не звертався, підстав для його обмови не наводив. Апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що в протоколі про адміністративне правопорушення належним чином не конкретизовано суть правопорушення та в чому конкретно полягала злісна непокора вимозі працівника поліції, з огляду на зміст фабули протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 1111450 від 18 травня 2025 року, у якому зазначено, що ОСОБА_1 перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння, при цьому чіплявся за формений одяг сержанта поліції Швець А.В., висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, на неодноразові зауваження припинити правопорушення не реагував.

Враховуючи все вищенаведене, дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого саме ст. 185 КУпАП, а тому, висновок, викладений у постанові суду першої інстанції, про наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення, є правильним та таким, що ґрунтується на фактичних обставинах справи і відповідає вимогам закону.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд бере до уваги приписи ст. 28 Конституції України, які закріплюють право кожного на повагу до його гідності, це право людини рівнозначне обов`язку поважати інших.

Дії ОСОБА_1 свідчать про те, що його поведінка не відповідала обстановці, носила зухвалий характер та свідчила про те, що він ігнорує законні вимоги поліцейських.

Апеляційний суд вважає, що дії поліцейських були спрямовані на припинення правопорушником ОСОБА_1 протиправної поведінки і носили законний та правомірний характер. Незважаючи на апеляційні доводи про те, що відеозапис у матеріалах справи не є безперервний, об`єктивним є те, що він відображає всі обставини події, які відбулись 17 травня 2025 за участі ОСОБА_1 , а отже є доказом у розумінні приписів ст. 251 КУпАП. Щодо посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що затримання ОСОБА_1 відбулось на території його домоволодіння не підтверджується матеріалами справи. Зокрема, з відеозапису убачається, що на запитання працівника поліції у відділенні поліції №2 місце проживання сам ОСОБА_1 вказує, що АДРЕСА_1 не є його місцем проживання, він виписаний, відповідає різне: «що не моя хата», «в свою хату бившу», зазначає іншу адресу, що проживає в Сущанах, а тому об`єктивних даних про те, що працівники поліції здійснили його затримання на території його домоволодіння немає.

Тому, апеляційний суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази є логічними та послідовними, узгоджуються між собою, не суперечать змісту протоколу, а тому жодних підстав уважати, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за непокору законним вимогам поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, немає.

Зібрані у справі докази досліджені судом першої інстанції відповідно до вимог КУпАП на предмет належності, допустимості, достовірності та у своїй сукупності є достатніми для визнання доведеною вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст. 185 КУпАП адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим, доводи апеляційної скарги визнаються такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

На підставі вищенаведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним у вчиненні передбаченого ст. 185 КУпАП адміністративного правопорушення; що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у справі, досліджених суддею першої інстанції, перевірених апеляційним судом, наведених вище доказів, яким дана правильна оцінка у постанові; що адміністративне стягнення накладено на нього в межах санкції вищевказаної статті, у зв`язку з чим, є таким, що відповідає як характеру, ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника.

Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення буде сприяти досягненню основної мети виховання правопорушника у дусі додержання законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови судді, при апеляційному перегляді не встановлено.

Будь які інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказуються й під час перевірки справи в апеляційному суді не виявлені.

На переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, підлягає залишенню без змін, а подана ОСОБА_1 апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження, без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя –

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 17 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 185 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.С. Рябенька