Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №235/5654/21 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/867/26 Справа № 235/5654/21 Суддя у 1-й інстанції - Самсонова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.

за участю секретаря – Триполець В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці, Державного підприємства «Селидіввугілля», Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», Первинної профспілкової організації профспілки працівників вугільної промисловості України шахта «Котляревська», Селидівської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості України, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним, незаконним та скасування акту розслідування нещасного випадку та визнання нещасного випадку таким, що не пов`язаний з виробництвом

за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2025 року, -

В С Т А Н О В И В:

13 серпня 2021 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправним, незаконним та (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання, скасувати Акт розслідування (отруєння), аварії, що стався (сталося / сталася) 01.11.2019 року о 10 год. 50 хв. з гірничим робітником підземним 3 розряду ОСОБА_2 (форма Н-1/П); визнати нещасний випадок, який стався 01.11.2019 року о 10 год. 50 хв. з гірничим робітником підземним 3 розряду, ОСОБА_2 таким, що не пов`язаний з виробництвом. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.11.2019 року на ВП «ШАХТА КОТЛЯРЕВСЬКА» ДП «СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ» стався випадок погіршення стану здоров`я, що призвів до смерті гірничого робітника ОСОБА_2 . Для розслідування була утворена спеціальна комісія згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ № 337 від 19.07.2019. Під час розслідування комісія отримала Експертний медичний висновок № 5 від 25.05.2020 від ДП «НДІ МЕП ДОНБАСУ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ МОЗ УКРАЇНИ». Цей висновок встановив, що: виконувана робота (висадка саджанців) не перевищувала допустимих норм за фізичним навантаженням та умовами праці (температура повітря 16,5°С). Робота не була протипоказана ОСОБА_2 за станом здоров`я. Раптове погіршення стану здоров`я зі смертельним наслідком не пов`язане з умовами праці. Незважаючи на однозначний медичний висновок, спеціальна комісія дійшла висновку, що нещасний випадок пов`язаний з виробництвом. Причинами були названі незадовільний стан здоров`я працівника та не проведення періодичного медичного обстеження з 2017 року. Позивач наголошує, що комісія не встановила та документально не підтвердила прямого причинного зв`язку між погіршенням стану здоров`я ОСОБА_2 і виконаною роботою або не проведенням медичного обстеження. Таким чином, висновки комісії суперечать обов`язковому медичному висновку та обставинам справи. На підставі викладеного, позивач вважає, що висновки спеціальної комісії є необґрунтованими, а Акт розслідування підлягає скасуванню (том 1 а.с.1-4).

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2025 року у задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці, Державного підприємства «Селидіввугілля», Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі ВП «Шахта«Котляревська» ДП «Селидіввугілля», Первинної профспілкової організації профспілки працівників вугільної промисловості України шахта «Котляревська», Селидівської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості України, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним, незаконним та скасування акту розслідування нещасного випадку та визнання нещасного випадку таким, що не пов`язаний з виробництвом — відмовлено (том 2 а.с.176-180).

Не погодившись з таким рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулося із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (том 2 а.с.186-191).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.11.2019 року о 10 год. 50 хв. під час перебування на робочому місці та виконанні трудових обов`язків на промисловому майданчику біля будівлі учбово-курсового комбінату дільниці «Технологічний комплекс поверхні» (далі - ТКП) ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» (начальник дільниці ТКП Томка В.М. видав наряд на висадку саджанців дерев вздовж узбіччя дороги, яка веде від автомобільної дороги Е-50 до технологічного комплексу поверхні ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля») із гірничим робітником підземним 3 розряду дільниці «Технологічний комплекс поверхні» ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_2 , 1962 р.н., стався нещасний випадок, внаслідок якого настала смерть потерпілого.

Відповідно до протоколу патологоанатомічного дослідження КНП «СЕЛИДІВСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ МІСЬКОЇ ЛІКАРНІ СЕЛИДІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» №56 від 05.11.2019 року причиною смерті ОСОБА_2 , 1962 р.н., стало гостре порушення мозкового кровообігу за геморагічним типом.

Комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 01.11.2019 року о 10 год. 50 хв. із гірничим робітником підземним 3 розряду дільниці ТКП ВП «Шахта «Котляревська»» ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_2 , 1962 р.н., розпочала роботу 05.11.2019 року, а закінчила 16.06.2021 року.

22.06.2021 року начальник Міжрегіонального управління Король В.І. затвердив акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 01.11.2019 року о 10 год. 50 хв. із гірничим робітником підземним 3 розряду дільниці ТКП ВП «Шахта «Котляревська»» ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_2 , 1962 р.н., за формою Н-1/П.

Згідно з цим актом розслідування, прийнятим на підставі акта огляду місця нещасного випадку, технологічної та медичної документації, у тому числі, експертного медичного висновку ДП «НДІ МЕП Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України» №5 від 25.05.2020 та протоколу патологоанатомічного дослідження КНП «СЕЛИДІВСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ МІСЬКОЇ ЛІКАРНІ СЕЛИДІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» №56 від 05.11.2019, опитування свідків і осіб, причетних до даного нещасного випадку, спеціальна комісія з`ясувала обставини та причини настання нещасного випадку та шляхом голосування простою більшістю голосів дійшла висновку про те, що нещасний випадок зі смертельним наслідком, який стався 01.11.2019 року о 10 год. 50 хв. із гірничим робітником підземним 3 розряду дільниці ТКП ВП «Шахта «Котляревська»» ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_2 , 1962 р.н., згідно із підпунктом 2 пункту 52 Порядку №337 пов`язаний з виробництвом.

Відмовляючи у задоволенні позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом, а тим більше встановлювати такий факт у резолютивній частині судового рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

Так, відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Згідно з пунктом 5 частиною першою статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерті.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Частинами першою, другою статті 153 КЗпП України, передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно із статтею 171 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

У частинах першій та другій статті 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Таким чином, обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а у разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності врегульована Порядком № 337, який набрав чинності з 01 липня 2019 року і повинен застосовуватися при розслідуванні всіх нещасних випадків, гострих профзахворювань (отруєнь) та аварій, що сталися після цієї дати.

Пунктом 12 Порядку № 337 визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі – комісія). Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

Окрім того, пунктом 29 указаного Порядку визначено, що факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено в судовому порядку. Якщо такий факт встановлено в судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).

Пунктом 33 Порядку № 337 передбачено, що комісія (спеціальна комісія) зобов`язана:

провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;

обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб – свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;

вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;

визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;

скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою

Н-1 на кожного потерпілого;

розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта – обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною);

передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;

дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

Згідно з пунктом 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.

Відповідно до пункту 52 Порядку № 337 обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, серед інших, є також:

перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;

підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення;

раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку.

Пунктом 53 Порядку № 337 визначено, що нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Таким чином, однією з основних умов, виходячи з якої можна вважати, що нещасний випадок пов`язано з виробництвом, - є місце отримання травми, яким є територія підприємства, тобто земельна ділянка, що надана йому для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд, під`їзних доріг, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель тощо, а також до неї відноситься і робоче місце та інше місце, пов`язане з виконанням роботи.

Відповідно до пункту 58 Порядку № 337 протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім`ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1. За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння). Голова Держпраці або керівник її територіального органу у разі невиконання спеціальною комісією визначених цим Порядком обов`язків має право призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, притягти до відповідальності посадових осіб територіального органу Держпраці та підприємства (установи, організації), які допустили порушення вимог цього Порядку. Повторне розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться комісією (спеціальною комісією) в іншому складі (із заміною всіх членів комісії). Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується колегія суддів, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2 є таким, що пов`язаний із виробництвом, оскільки в оскаржуваному акті розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку не вказано жодної з підстав вважати, що цей випадок не пов`язаний з виробництвом.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки оскаржуваному акту, висновкам спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку, а також тому, що викладені в них нещасні випадки не можна визнати такими, що сталися під час виробництва, оскільки положеннями Порядку № 337 встановлено, що до виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) по розслідуванню нещасного випадку належать повноваження з визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, і такий факт не може бути визнаний таким у судовому порядку. Саме комісія (спеціальна комісія) встановлює факт пов`язаності чи пов`язаності нещасного випадку з виробництвом, а суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом.

На підставі викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано вказав про те, що не може перебирати на себе функції уповноваженої спеціальної комісії, встановлювати факти і робити висновки про те, що є причиною настання смерті ОСОБА_2 та чи пов`язана вона з виконанням посадових обов`язків на виробництві, оскільки це належить виключно до компетенції відповідної комісії, повноваження якої не може на себе перебирати суд.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи.

Посилання заявника на неврахування судами правових висновків Верховного Суду також не заслуговують на увагу, оскільки правові висновки судів попередніх інстанцій наведеним заявником висновкам суду не суперечать, а у справах встановлені різні фактичні обставини.

Доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, власним тлумаченням норм права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Крім того, вказані доводи були предметом розгляду у суді першої інстанції та судом першої інстанції їм було надано обґрунтовану оцінку, а тому вони додатковому правовому аналізу не підлягають.

Крім того, апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої заперечення та доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду має бути залишено без змін.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Повний текст постанови складено 15 січня 2026 року.

Судді: