Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №636/5811/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/5811/25 Провадження 2/636/196/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Оболєнської С.А.,

за участю секретаря судового засідання Романової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 97858666000 від 12.07.2021 року у розмірі 78990 грн. 50 коп.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач зазначив, що 12.07.2021 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №97858666000, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил. Посилався, що підписуючи Кредитний договір, позичальник погоджується із викладеними у Правилах споживчого кредитування позичальників АТ «Укрсиббанк» із можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків (далі- Правила), які розміщені для ознайомлення на офіційному вебсайті Банку за посиланням URL: https://ukrsibbank.com/ та інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку, та оприлюднені в газеті «Урядовий кур`єр» № 105, 09.06.2017. Зауважував, що правила після підписання сторонами Договору, стають його невід`ємною частиною. Підписуючи Договір, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами Договору, які викладені в цьому Договорі та в Правилах. Зазначив, що підписи сторін під цим Договором вважаються одночасно підписами під правилами, при цьому, після підписання сторонами цього Договору, Правила не підлягають додатковому підписанню сторонами і вступають в силу для сторін одночасно із підписанням цього Договору. Зазначив, що сума кредиту за Договором становить 49 500 грн. Кредит надається позичальнику без застави. Надання кредиту здійснюється у термін не пізніше ніж 30 календарних днів з моменту підписання Договору. Кредит надається Позичальнику для особистих потреб, а саме на споживчі цілі. Позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до Графіка платежів, що викладений у Додатку № 1 до Договору. Нарахування процентів здійснюється в порядку, передбаченому Правилами. Позичальник сплачує Банку комісії відповідно до умов Кредитного договору та Додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 78990,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 40567,50 грн; заборгованість за процентами становить 0 грн; заборгованість за комісійними винагородами становить 38423 грн; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Ухвалою суду від 15.08.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача просила позов задовольнити, розглядати справу в її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, причину неявки суду не повідомила, про дату та час розгляду справи, згідно із ст.128 ЦПК України, повідомлялась своєчасно та належним чином, шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади та направленням судової повістки, про що свідчить зворотне повідомлення, яке міститься в матеріалах справи, відзив із зазначенням заперечень проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, не надала, заяв про розгляд справи в її відсутності не надходило.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.07.2021 між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту за №97858666000.

Підписавши цей Договір позичальник погодився з викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» умовами надання споживчого кредиту позичальнику, його обслуговування і погашення, а також умовами відкриття та розрахунково-касового обслуговування поточних карткових рахунків.

За умовами вказаного договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору та Правил. В порядку, передбаченому п. 4.1. цього договору, банк відкриває позичальнику поточний картковий рахунок та здійснює його розрахунково касове обслуговування на умовах Правил за Тарифним планом «Картка 3 з лімітом «Шоппінг 55% Grace».

Додатком №1 до договору №97858666000 від 12.07.2021 визначений графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту і реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг (комісій).

Із паспорта споживчого кредиту вбачається, що в ньому зазначені основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту й інші умови.

З огляду на вищевказані обставини суд вважає, що наданими позивачем доказами повністю підтверджено особисте підписання ОСОБА_1 кредитного договору, відповідач із викладеними в договорі умовами погодилась без будь-яких зауважень або застережень.

17 квітня 2024 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» укладений договір факторингу за № 271, відповідно до умов якого АТ«УКРСИББАНК» передає (відступає) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» приймає належні АТ «УКРСИББАНК» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Як вбачається із Реєстру боржників від 17 квітня 2024 року до договору факторингу за №271 від 17 квітня 2024 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №97858666000 від 12.07.2021 у розмірі 40567,50 грн.

18 липня 2024 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» направлено відповідачу досудову вимогу щодо виконання ним договірних зобов`язань зі сплати заборгованості за кредитним договором станом на 18 липня 2024 року в розмірі 78990,50 грн.

Згідно розрахунку заборгованості вона складає 78990,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 40567,50 грн; заборгованість за процентами становить 0 грн; заборгованість за комісійними винагородами становить 38423 грн; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Зазначені цивільно-правові відносини регулюються наступними законодавчими актами.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов`язань, суду не надано.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в сумі 38423 гривень, то суд зважає на таке.

Згідно з абз. 3 ч. 4ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв`язку з чим, у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 1 та 2ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Правилами ч. 5ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст.1та ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Умовами укладеного між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 договору передбачена необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язані з управлінням кредитом при використанні кредиту при простроченні сплати чергового платежу.

Щомісячний розмір комісії за управлінням кредитом становить 3,5% від суми кредиту, загальна сума комісії обрахована позивачем у розмірі 38 423 гривень.

При цьому, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банк встановив щомісячну комісію за обслуговування кредиту.

Тобто, фактично банком установлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення договору та додатку №1 до договору №97858666000 від 12.07.2021 щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за управління кредитом є нікчемним відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14 травня 2024 року, прийнятій у справі №750/11580/21, провадження №61-15782св24.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 було встановлено плату за послуги банку, визначені в п.п. 3.11. Договору про надання споживчого кредиту №97858666000 від 12.07.2021 2 та у Додатку №1 до вказаного Договору, які за законом повинні надаватись безоплатно, умови щодо обов`язку позичальника сплачувати комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, є нікчемними.

Отже, суд дійшов висновку, що послуга з надання споживчого кредиту є діяльністю банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, не відповідає змісту кредитних правовідносин.

З огляду на викладене вище, положення Договору про надання споживчого кредиту №97858666000 від 12.07.2021 про сплату позичальником на користь банку комісійної винагороди за управління кредитом (пункт 3.11. Договору та Додатку №1 до вказаного Договору) суперечать положенням ч. 1, ч. 2ст.11Закону України «Про споживче кредитування» і є нікчемними з моменту укладення цього правочину.

Таким чином суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні стягнення комісій з відповідача на користь позивача.

Враховуючи все вищезазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість: за кредитним договором №97858666000 від 12.07.2021 – 40567,50 грн, з яких: 40567,50 грн – заборгованість за кредитом.

Також позивач просив стягнути на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн, що підтверджуються копією Договору про надання правової допомоги № 49648956 від 22.01.2025, копією акту наданих послуг № 97858666000 від 01.07.2025, що включає детальний обсяг робіт.

Як передбачено ч. ч. 1, 2, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1244,08 грн (40567,50 грн х 2422,40 / 78990,50) та витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 5135,74 грн (40567,50 грн х 10000,00 / 78990,50).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 178, 133, 137, 141, 223, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» заборгованість за кредитним договором №97858666000 від 01.07.2025 у розмірі 40567 (сорок тисяч п`ятсот шістдесят сім) грн 50 коп., з яких: 40567,50 грн – заборгованість за кредитом, а також судовий збір у розмірі 1244 (одна тисяча двісті сорок чотири) грн 08 коп. та витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 5135 (п`ять тисяч сто тридцять п`ять) грн 74 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», адреса місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 41153878.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , адреса останньої відомої реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: С.А. Оболєнська