Рішення від 15 січня 2026 р. у справі №344/9501/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9501/25

Провадження № 2/344/658/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

16 січня 2026 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого – судді Мелещенко Л.В.

при секретарі судового засідання – Дутки Р.-І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду міста Івано-Франківськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач зазначає, що 03 вересня 2020 року зареєстрував шлюб з відповідачем по справі. У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 . Спільне життя у сторін не склалося через втрату взаєморозуміння. Шлюбні відносини між сторонами припинені. Сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть та спільним побутом не пов`язані. Фактично сім`я припинила своє існування. Позивач вважає, що подальше спільне сумісне життя і збереження сім`ї є неможливим, шлюб носить формальний характер та суперечить його інтересам. За таких обставин позивач просить шлюб розірвати (а.с. 1-3, 37-40).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 травня 2025 року дану цивільну справу розподілено для розгляду головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с. 23-24).

Ухвалою суду від 02 червня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 25-26, 35-36).

Позивач у судове засідання не прибув, але подав до суду заяву, в якій просить справу слухати без його участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити (а.с.71).

Відповідач судове засідання не з`явилася, але попередньо 14 січня 2026 року подала до суду заяву про відкладення розгляду справи для надання суду нотаріально посвідченої заяви про добровільну сплату аліментів батьком (а.с.70).

Вирішуючи заяву відповідача про відкладення розгляду справи, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 44 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно частини першої статті 240 Цивільного процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 223 цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з ряду підстав.

Відповідно до частини третьої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Відповідач, заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи, не просить надати строк на примирення, не заперечує проти вимог про розірвання шлюбу.

Позивач просить відкласти у зв`язку з тим, що сторони ще не врегулювали питання сплати аліментів батьком дитини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вже неодноразово заявляла клопотання про відкладення, а саме 28.08.2025 (а.с. 52), 01.10.2025 (а.с. 59), 27.10.2025 (а.с. 62).

Суд зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, жодних вимог про стягнення аліментів ну утримання неповнолітньої дитини або визначення місця проживання неповнолітньої дитини позивачем не заявлено. Також в межах цієї справи відповідачем не заявлено жодних зустрічних позовних заяв.

Суд вважає, що відповідач не вчинила активних дій з метою реалізації процесуальних прав, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України.

Таким чином, суд вважає, що відсутні підстави для відкладення судового засідання, а тому приходить до переконання про розгляд справи по суті в судовому засіданні за відсутності належним чином повідомленого відповідача.

Враховуючи неодноразову неявку в судове засідання відповідача, якого належно повідомлено про дату, час і місце судового засідання, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

У силу приписів частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Одним із основних принципів (засад) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Крім того, суд враховує, що частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті, що, в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань цивільного судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи і те, що явка відповідачів не визнавалась судом обов`язковою у даній справі, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення.

Учасники справи у судове засідання, призначене на 14 січня 2026 року, не з`явилися, тому суд, з дотриманням положень статті 259 Цивільного процесуального кодексу України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання, підписав судове рішення без його проголошення.

Оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явилася в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подала відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі статей 280-282 Цивільного процесуального кодексу України ухвалив про заочний розгляд справи, про що 16 січня 2026 року прийнята відповідна ухвала (а.с. 73).

З урахуванням приписів частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд справи за відсутності учасників справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про шлюб, 03 вересня 2020 року Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_5 (а.с. 6,7).

Батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батько ОСОБА_1 та мати ОСОБА_2 (а.с. 8-15).

Згідно копії довідки Посольства України в Республіці Австрія про реєстрацію громадянином України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована громадянкою України (а.с.14).

Відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).

Суд, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини припинення сімейних стосунків, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - це одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (частина перша статті 24 Сімейного кодексу України). Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (частина друга статті 104 Сімейного кодексу України). Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (частина перша статті 110 Сімейного кодексу України).

Згідно частини другої статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Судом встановлено, що причина розладу подружніх відносин між сторонами є справжньою, глибинною, подружжя фактично припинили спільне проживання і сімейне життя з поважних причин.

Суд дійшов висновку, що у даний час шлюб носить формальний характер, подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому вважає, що шлюб між сторонами необхідно розірвати.

Згідно частини другої статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

В порядку частини другої статті 115 Сімейного кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

На підставі вищевикладеного, відповідно до статей 24, 110, 112, 113, 114 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити у повному обсязі.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 03 вересня 2020 року Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 1524 від 03 вересня 2020 року,- розірвати.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ,.

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4

Повний текст рішення складено та підписано 16 січня 2026 року.

Суддя Мелещенко Л.В.