Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №191/1170/25 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1170/25

Провадження № 3/191/406/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Окладнікова О.І., розглянувши справу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;

за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

13.03.2025 року із Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла справа з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №263662 від 06.03.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, в якому зазначено, що 06.03.2025 року об 11:50 годині в с. Новогніде, вул. Центральна, 2 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Lanos реєстраційний номер НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження обов`язкового медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме нагрудний відеореєстратор Motorola 795559. Від керування транспортним засобом відсторонений.

27.10.2025 року від захисника – адвоката Биструшкіна О.С. надійшла заява про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях останнього події та складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні захисник підтримав свою заяву та просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, заперечив та пояснив, що 06.03.2025 року об 11:50 годині він не керував транспортним засобом Daewoo Lanos реєстраційний номер НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння в с. Новогніде, коли до нього під`їхали працівники поліції. Зокрема, він був проїздом у с.Новогніде і зупинився на узбіччі. Зателефонував своїм друзям. Вони підійшли, сіли до автомобіля і почали випивати. Під`їхали поліцейські, побачили на передньому пасажирському сидінні 2 л пива і почали пройти огляд, але він відмовився, бо не керував транспортним засобом. У автомобілі в цей час були ОСОБА_2 з чоловіком. Свідків, у яких ніби-то відібрали пояснення поліцейські, взагалі не було на місці розмови. Просив закрити провадження у даній справі, так як він не керував автомобілем, коли під`їхали поліцейські, а тому їхні вимоги пройти огляд були необґрунтованими та незаконними.

Допитана у судовому засіданні від 12.08.2025 року свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що того дня вони з чоловіком купили пиво і їм зателефонував ОСОБА_4 . Вони підійшли до його автомобіля і сіли. Під`їхали поліцейські. При цьому автомобіль стояв. Він зателефонував і домовилися зустрітися. У автомобілі вона пила пиво разом зі своїм чоловіком. Пиво було на передньому сидінні. Також біля будинку стояли люди. Вони були в автомобілі хвилин 10 та розмовляли. Він сказав, що буде здавати аналізи, тому пиво не пив.

Допитана у судовому засіданні від 21.11.2025 року свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що ОСОБА_1 знала лише візуально і його ім`я. 06.03.2025 року їй зателефонував зять, який проходить військову службу, і сказав, що під`їде хлопець і передасть речі. Потім зателефонував ОСОБА_6 і вона вийшла, завела його у двір, де він віддав речі. Вона питала про зятя. Також хотіла його погодувати, але він відмовився, сказав, що йому треба у лікарню. Він пішов, сів у автомобіль і під`їхала поліцейська машина та почалися якісь «розборки». Вона злякалася, погукала чоловіка і тут під`їхала ще одна поліцейська машина. Чоловік ще сказав, що одні не можуть розібратися, то ще й одне авто приїхало. Після цих слів друге авто поїхало, а перше ще лишалося і вони розмовляли. Потім ОСОБА_6 замкнув авто і пішов у сторону перехрестя. Поліцейські поїхали. Під`їхало ще одне авто і забрало ОСОБА_6 . Вона йому ще зателефонувала, а він сказав, що все нормально. Всі ці події відбувалися на куті вулиць Елітна та АДРЕСА_2 і там ніяких дорожніх розміток немає. Коли поліцейські під`їхали автомобіль Петра стояв.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі внаслідок відсутності події і складу адміністративного правопорушення з наступних підстав.

17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), тому вона є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

У контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог п.2.5 ПДР України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; та п.2.1.а ПДР України, відповідно до яких водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Також Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З огляду на викладене, за відсутності інших об`єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №263662 від 06.03.2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, в якому зазначено, що 06.03.2025 року об 11:50 годині в с. Новогніде, вул. Центральна, 2 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Lanos реєстраційний номер НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження обов`язкового медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме нагрудний відеореєстратор Motorola 795559. Від керування транспортним засобом відсторонений.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування особою транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.2019 року ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом – це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху – для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

До матеріалів справи в якості доказу долучено диск із відео файлом, на якому наявний відеозапис із зазначенням часу початку 11:48:58, який починається з того, що поліцейський встає з переднього пасажирського сидіння, при цьому за кермом поліцейського автомобіля водія немає, а інший поліцейський стоїть біля автомобіля ОСОБА_1 (як потім стає зрозуміло). На початку відеозапису транспортний засіб Daewoo Lanos реєстраційний номер НОМЕР_2 стоїть на узбіччі і не рухається. Далі починається розмова між працівником поліції та ОСОБА_1 , в ході якої поліцейський зазначає, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, здійснюючи рух по зустрічній смузі руху на перехресті автодоріг. На прохання ОСОБА_1 надати докази вчинення ним вказаного правопорушення поліцейський зазначив, що надасть під час розгляду справи. І одразу говорить, що «під час спілкування з Вами було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, на що Вам було запропоновано у встановленому законом порядку пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння через алкотест «Драгер 6810» на місці зупинки транспортного засобу або у Синельниківській». Особа запитує, чи можна документи на «Драгер». Поліцейський далі говорить: «або у Синельниківській міській лікарні. Проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння згодні?» Далі на аналогічне питання поліцейського ОСОБА_1 знову питає про причини і просить показати відео, де він керує транспортним засобом. Поліцейський знову питає про проходження огляду і задає питання «Ви відмовляєтеся?», на що ОСОБА_1 задає зустрічне питання: «А я керував транспортним засобом?». Поліцейський говорить, що керував, але на прохання показати відео, що це підтверджує, не реагує.

Відеозапис, який знаходяться на оптичному лазерному диску, що долучено до матеріалів справи, не підтверджує того факту, що ОСОБА_1 06.03.2025 року об 11:50 годині керував транспортним засобом Daewoo Lanos реєстраційний номер НОМЕР_2 , про що зазначено, як у проколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №263662 від 06.03.2025 року, так і в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4209119 від 06.03.2025 року, адже у цей час автомобіль Daewoo Lanos реєстраційний номер НОМЕР_2 стоїть на узбічі і поліцейський спілкується з ОСОБА_1 , враховуючи те. що відеозапис почався з 11:48 години і автомобіль вже стоїв на узбіччі.

Крім того, суд піддає обґрунтованому сумніву зазначену постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4209119 від 06.03.2025 року, адже на відеозаписі зафіксовано, що поліцейський зазначає, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, здійснюючи рух по зустрічній смузі руху на перехресті автодоріг, а в самій постанові вказано, що він порушив вимогу д.р.1.1 Вузька суцільна лінія та здійснив її перетин не пов`язаний з об`їздом нерухомої перешкоди. Крім того, на певних моментах відео, що здійснювалося поліцейським видно проїжджу частину та перехрестя автодоріг, біля якого перебували автомобілі ОСОБА_1 та поліції, де взагалі відсутня будь-яка дорожня розмітка.

Також суд бере до уваги, що на відео при спілкуванні поліцейських з ОСОБА_1 відсутні будь-які свідки, а вже в протоколі, який складено о 12:24 годині, як свідки вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які у судове засідання повторно не з`явилися.

За відсутності доказів керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом за обставин, вказаних у протоколі, така особа у розумінні диспозиції ст.130 КУпАП не є суб`єктом вчинення даного адміністративного правопорушення за ознакою відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, як наслідок, не може нести відповідальність.

Судом враховується, що в матеріалах справи відсутні в докази, що підтверджують те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції в процесі руху.

Таким чином, суд не знаходить підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України через відсутність в його діях події та складу даного адміністративного правопорушення.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю внаслідок відсутності події та складу правопорушення.

Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 247 п. 1, 245, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Суддя О.І. Окладнікова