Постанова від 15 січня 2026 р. у справі №643/18901/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/18901/25

Провадження № 3/643/373/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Поліщук Т.В.,

за участю секретаря – Костенюк А.В.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника – Цогоєвої О.А.,

розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,-

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

18.10.2025 о 07 год. 59 хв. водій ОСОБА_1 по проспекту Героїв Харкова, буд. 199, в м. Харкові, керував транспортним засобом «Ford Scorpio», державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проведений у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», що підтверджується тестом за № 3568 від 18.10.2025, відповідно до якого результат огляду становить 0,46‰. Водій з результатом не згоден. Зі згоди водія огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А. Згідно висновку лікаря нарколога за № 2427 від 18.10.2025 водій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2,9 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в суді провину визнав, зазначив, що 18.10.2025 біля 04-00 год. випив дві пляшки пива. В цей день йому надали вихідний. Проте керівництво його викликало для підписання службових документів та він на власному автомобілі поїхав за викликом. Чому не поїхав іншими засобами обґрунтованої відповіді суду не надав. Прохав не позбавляти його права керування транспортними засобами, посилаючись на те, що він визнає провину та позбавлення водійських прав вплине на подальшу його службову діяльність.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Цогоєва О.А. прохала врахувати обставини при накладенні адміністративного стягнення в порядку ст. 33 КУпАП. При призначення стягнення за вчинене адміністративне правопорушення врахувати особливі обставини справи, а саме: ОСОБА_1 проходить військову службу у в/ч НОМЕР_3 на посаді водія електрика, він безпосередньо бере участь у виконанні бойових завдань із застосуванням транспортних засобів у складних тактичних умова, він має статус учасника бойових дій, згідно з військовим квитком має спеціальність- водій з експлуатації та ремонту автомобільної техніки (ВОС 738), за останнім офіційно закріплений транспортний засіб, тобто його безпосередні обов`язки включають керування військовими машинами в тактичних умовах для виконання бойових розпоряджень. За час служби ОСОБА_1 зарахував себе дисциплінований військовослужбовець, за час служби не має жодних дисциплінарних стягнень, отримав подяку від Навчального центру НГУ за професійну майстерність та зразкове дотримання військової дисципліни. Показник 0,46‰ є незначним перевищенням та не спричинило істотної шкоди громадським або державним інтересам. Будь-яких обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника не встановлено. Позбавлення солдата ОСОБА_1 права керування транспортними засобами завдасть шкоди інтересам оборони держави, а саме суттєво зашкодить боєздатності розвідувального підрозділу, оскільки останній не зможе виконувати свої прямі обов`язки водія.

Також адвокат зазначила, що ОСОБА_1 сівши за кермо у стані алкогольного сп`яніння діяв у стані крайньої необхідності, оскільки його було викликано командування у службових цілях.

Суд, вислухавши особу, яка пригягається до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши матеріали справи, відеозапис з місця події, дійшов до наступного висновку.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Допустимість доказів – це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності – придатність для використання за змістом.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

П. 2.5 ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. 1,2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

ОСОБА_1 у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу 18.10.2025 о 08-14 год. пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, та результатами тесту засобу «Drager Alkotest 6810», прилад ARCD – 0665, тест № 3568, вміст алкоголю склав 0,49 %.

Крім того, ОСОБА_1 пройшов медичне обстеження у КНП ХОР «ОКНЛ»за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А та відповідно до висновку лікаря нарколога за № 2427 від 18.10.2025 ОСОБА_1 оглянутий 18.10.2025 о 08 год. 30 хв. Висновком встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Крім визнання провини, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 486832 від 18.10.2025, результатами тесту технічного засобу «Drager Alkotest 6810», результат якого показав 0,49 ‰, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.10.2025, відеозаписі з нагрудних камер поліцейських з місця події, рапорті працівника полції.

Докази, які містяться в матеріалах справи узгоджуються між собою, є допустимими, належними та достатніми.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, якою встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 24 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність

Отже, відповідно до ст. 34 КУпАП обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 визнається щире розкаяння.

Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Так, адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Проте покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Європейський суд з прав людини у справі "Скоппола проти Італії" від 17 вересня 2009 року зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. "Справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний надмірний тягар" (рішення у справі від 02 листопада 2004 року "Трегубенко проти України").

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, зокрема, наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м`якого покарання та звільнення від нього тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.

Суд враховує, що у КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м`якого стягнення, ніж передбачено законом.

Щодо посилання захисника на вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 в стані крайньої необхідності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Згідно зі ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Крайня необхідність - це випадок зіткнення двох інтересів, які рівною мірою охороняються законом, і при якій заради збереження більш важливого інтересу, заподіюється шкода меншому інтересові.

Підставою крайньої необхідності є небезпека інтересам, які охороняються адміністративним законодавством. Ця небезпека може бути викликана: 1) протиправними діями людини: 2) діями тварин; 3) природними явищами; 4) джерелом підвищеної небезпеки (технічними та транспортними засобами) тощо.

Крім того, крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): - небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; - при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; - шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.

Вчинення протиправного діяння в стані крайньої необхідності представляє собою дії правопорушника спрямовані на усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, встановленому порядку управління, але за умов, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем з 05.04.2025, учасником бойових дій, як зазначив останній в судовому засіданні 18.10.2025 йому було надано вихідний, випивши о 04-00 год. 18.10.2025 дві пляшки пива, він після виклику керівництва з`явитись для підписання службових документів, сів за кермо власного автомобіля марки «Ford Scorpio», державний номерний знак НОМЕР_2 , та поїхав на виклик.

Суд критично відноситься до доводів захисника про те, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, так як їхав за викликом керівниці для підпису службових документів, оскільки небезпека, про яку зазначає адвокат, за даних обставин, могла бути усунута іншим способом - шляхом виклику таксі.

Враховуючи всі обставини справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, яке становить значну суспільну небезпеку в сфері безпеки дорожнього руху та є грубим порушенням порядку керування транспортним засобом, суд дійшов висновку, що на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

При накладені стягнення суд враховує те, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не є альтернативною, відповідно у виді основного стягнення встановлює штраф з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн., які підлягають стягненню з правопорушника.

Керуючись ст. ст. 23, 30-35, 40-1, ч.1 ст. 130, 256, 266 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним та притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу належить сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач: ГУК Харківськобл/Харківобл/ 21081300 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300; призначення платежу: штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Відповідно до положень ст. ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя Т.В.Поліщук