Окрема думка від 14 січня 2026 р. у справі №745/739/25 — Чернігівський апеляційний суд

О К Р Е М А Д У М К А

15 січня 2026 року

судді Чернігівського апеляційного суду Шитченко Н.В. стосовно постанови Чернігівського апеляційного суду від 15 січня 2026 року (головуючий суддя – Шарапова О.Л., судді: Онищенко О.І., Шитченко Н.В.), ухваленої за наслідком перегляду рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 22 вересня 2025 року (суддя Смаль І.А.) у справі № 745/739/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У серпні 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на загальну суму 76 266,00 грн, а саме:

за кредитним договором № 8026357 від 26 червня 2024 року в розмірі 53 180 грн, з яких: 16 800 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 27 980 грн – сума заборгованості за відсотками, 8 400 грн – сума заборгованості за пенею, штрафами;

за кедитним договором № 73419294 від 11 жовтня 2024 року в розмірі 23 086 грн, з яких: 7 000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 050 грн – сума заборгованості за відсотками, 13 986 грн – сума заборгованості за пенею, 1 050 грн – сума заборгованості за комісією за надання кредиту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 червня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8026357, підписаний електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора.

11 жовтня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 73419294 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. ОСОБА_1 належним чином кредитні зобов`язання за укладеними договорами не виконував.

Позивач, посилаючись на наявність права вимоги, зазначав, що 24 квітня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 24042025, за яким ТОВ «Авентус Україна» відступило право грошової вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належне ТОВ «Авентус Україна» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 8026357 від 26 червня 2024, що підтверджується витягом з реєстру боржників від 24 квітня 2025 року.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого фактор прийняв належне ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до відповідача за кредитним договором № 73419294 від 11 жовтня 2024 року, що підтверджується витягом з реєстру боржників від № 44 від 21 лютого 2025 року.

Після відступлення права грошової вимоги позивач не здійснював нарахування жодних штрафних санкцій. Відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитними договорами, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Рішенням Сосницького районного суду Чернігівської області від 22 вересня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 8026357 в розмірі 44 780 грн, з яких: 16 800 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 27 980 грн – сума заборгованості за відсотками; заборгованість за кредитним договором № 73419294 в розмірі 8 050 грн, з яких: 7 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 050 грн – сума заборгованості за відсотками. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 15 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 22 вересня 2025 року змінено, зменшено загальну суму кредитної заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», з 52 830 грн до 48 116,05 грн; зменшено суму заборгованості за відсотками за кредитним договором № 8026357, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» з 27 980 грн до 23 266 грн та зменшено суму судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», з 2 097,50 грн до 1 910,36 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Зазначену постанову ухвалено більшістю голосів колегії суддів.

Відповідно до вимог ст. 35 ЦПК України питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.

Із вказаним висновком Чернігівського апеляційного суду частково не погоджуюся та висловлюю окрему думку з огляду на таке.

Апеляційним судом встановлено, у тому числі те, що 11 жовтня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73419294, за умовами якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту (т. 1 а.с. 43-49).

Пунктом 2.2. договору встановлені наступні умови кредитування: сума кредиту 7 000 грн. Дата надання кредиту 11 жовтня 2024 року. Строк кредитування 30 днів. Дата повернення кредиту 09 листопада 2024 року. Процентна ставка/день 0,500 % (фіксована). Комісія за надання кредиту 15 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 050 грн).

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (т. 1 а.с. 53-55).

Відповідно до п. 1.1. цього договору Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб – Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (Позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 3.1 договору факторингу загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром боржників, ціна продажу та одинична ціна визначаються в додаткових угодах до цього договору окремо для кожного реєстру боржників і вказується в таких реєстрах боржників.

Додатковою угодою № 7 від 13 червня 2022 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, укладеною між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», внесено наступне: сторони домовились викласти пункт 9.1. Договору в наступній редакції: «9.1. Даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.» (т. 1 а.с. 57).

21 лютого 2025 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено додаткову угоду № 48 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року про відступлення прав вимоги згідно реєстру боржників № 44 від 21 лютого 2025 року (т. 1 а.с. 58).

Згідно з витягом з реєстру боржників № 44 від 21 лютого 2025 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 73419294 щодо заборгованості у сумі 23 086 грн (т. 1 а.с. 61).

Відповідно до копії платіжної інструкції в національній валюті від 28 лютого 2025 року № 670 ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 3 164 501,52 грн в рахунок оплати за відступлення права вимоги згідно з додатковою угодою № 48 від 21 лютого 2025 року до договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року (т. 1 а.с. 60).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірні договори укладені сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», при укладенні цих договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов кредитування. Крім того, районний суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 400 грн пені (штрафу) за кредитним договором №8026357, а також 13 986 грн пені та 1 050 грн комісії за кредитним договором №73419294 задоволенню не підлягають, оскільки законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року такі нарахування підлягають списанню.

З таким висновком суду першої інстанції частково не погодився апеляційний суд, зазначивши, що при вирішенні питання про розмір заборгованості за договором № 8026357 про надання споживчого кредиту від 26 червня 2024 року до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ЗУ «Про споживче кредитування», зокрема, приписи ч. 5 ст. 8 цього закону щодо максимального розміру денної процентної ставки (1 %). Враховуючи п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки з 26 червня 2024 року (дати укладення договору) по 19 серпня 2024 року не може перевищувати – 1,5 %, а з 20 серпня 2024 року не може перевищувати 1%. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що загальний розмір заборгованості за відсотками за кредитним договором № 8026357 від 26 червня 2024 року за період з 26 червня по 20 липня 2024 року становить 5 231,25 грн, за період з 22 липня по 19 серпня 2024 року становить 7 308 грн, за період з 20 серпня 2024 року по 02 січня 2025 року становить 14 280 грн, мінус 3 553,20 грн (сплачені відсотки), разом: 23 266,05 грн (5 231,25 + 7 308,00 + 14 280,00 – 3 553,20).

Дійшовши висновку про необхідність зміни рішення Сосницького районного суду від 22 вересня 2025 року у частині зменшення загального розміру заборгованості за кредитним договором № 8026357 від 26 червня 2024 року, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про доведеність факту набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами № 8026357 від 26 червня 2024 року та № 73419294 від 11 жовтня 2024 року.

Проте, згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Вважаю, що, перевіряючи наявність у ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 73419294 від 11 жовтня 2024 року, судом залишено поза увагою наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (п. 37, 38).

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ст. 517 ЦК України).

Відповідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог.

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі №761/33403/17).

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (п. 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, п. 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі № 910/19199/21).

Наведені норми свідчать про те, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Виходячи з наведених норм, вважаю, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не доведено набуття права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 73419294 від 11 жовтня 2024 року.

Договір факторингу № 14/06/21 укладено між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 14 червня 2021 року.

Предмет Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року визначено у розділі 1. Відповідно до п. 1.1. за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту.

Тобто, самим договором факторингу передбачено відступлення факторові права лише тих грошових вимог, строк виконання за якими настав на час укладення договору факторингу.

Договір позики № 73419294 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено 08 листопада 2021 року, тобто після укладення договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року.

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Таку правову позиція викладено у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 910/11965/16.

Установлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц.

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.

Отже, зважаючи на те, що предметом договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року є право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, і умовами договору не передбачено право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога), відсутні підстави стверджувати про те, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права кредитора у зобов`язанні за договором позики № 73419294 від 11 жовтня 2024 року, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , та про те, що відбулась заміна первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на нового ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Чинним законодавством не заборонено відступлення майбутніх вимог, однак наведене стосується майбутніх вимог лише за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).

Зважаючи на наведене вище, доходжу висновку про те, що позивачем не доведено факт набуття ним права грошової вимоги відносно ОСОБА_1 за договором № 73419294 від 11 жовтня 2024 року. Доводи позивача про те, що укладений договір факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року є рамковою угодою і підтверджує згоду двох сторін на співпрацю у період з 14 червня 2021 року по 21 лютого 2025 року, не спростовує наведених вище висновків.

Апеляційний суд, на мою думку, за відсутності доказів переходу до позивача права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 73419294 від 11 жовтня 2024 року мав ухвалити рішення про відмову у стягненні заборгованості за указаним кредитним договором на підставі договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, який був укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Суддя Н.В. Шитченко