Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №766/7712/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/7712/25 Головуючий в І інстанції: Кузьміна О.І.

Номер провадження: 22-ц/819/11/26 Доповідач: Базіль Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді (судді-доповідача) Базіль Л.В.,

суддів: Приходько Л.А., Радченка С.В.,

секретар судового засідання Андреєва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Маринюк Сергій Олександрович, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 01 липня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Кузьміної О.І., у справі №766/7712/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 уклав із Акціонерним товариством «ОТП Банк» кредитний договір № 2018440708, який за правовою природою є змішаним договором, а саме: кредитний договір та договір про надання банківських послуг, в якому містяться елементи різних договорів і надаються декілька різних видів послуг – кредитування та видача і обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток в межах якого було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 .

13 жовтня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК ЄАПБ» укладено договір факторингу №13/10/23 відповідно до умов якого право грошової вимоги за вищезазначеним картковим рахунком, відкритим в межах кредитного договору №20118440708, укладеного між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК ЄАПБ». Відповідно до реєстру боржників №2 до договору факторингу ТОВ «ФК ЄАПБ» набуло грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 51341,64 грн, з яких: 31000,00 грн – загальна сума боргу; 20341,64 грн – загальна сума боргу по відсотках.

ТОВ «ФК ЄАПБ» зазначав, що відповідач жодних дій на погашення заборгованості не вчинив, а тому просив суд стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 51341,64 грн та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 01 липня 2025 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах кредитного договору № 2018440708 CARD, в розмірі 51341,64 грн, з яких: 31000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 20341,64 гривень сума заборгованості за відсотками та 3028,00 гривень судові витрати.

У апеляційній скарзі, поданій 20.07.2025 року, представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Маринюк С.О., посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норми матеріального права, просить рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 01 липня 2025 року скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Зазначає, що позивачем не надано належних й допустимих доказів про наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором. Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач у позові, не є первинним документом, а відтак, інформація, зазначена в ньому, не може бути доказом заборгованості, на якій наполягає позивач.

Крім того, вказує, що суд повинен був взяти до уваги подані докази про те, що відповідач перебуває на військовій службі, згідно з доданою до відзиву на позов довідки №519 від 22.08.2023 року, ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а відповідно до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за кредитними зобов`язаннями військовослужбовці – від початку і до закінчення особливого періоду, а резервісти та військовозобов`язані – від моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду мають право на такі пільги: звільнення від сплати відсотків за користування кредитом.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Романченко Д.П. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Зазначає, що відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростували суму заборгованості, яка нарахована первісним кредитором.

Звертає увагу суду, що відповідно до роз`яснень Національного Банку України для звільнення військовослужбовців, резервістів та військовозобов`язаних від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом відповідно до вимог пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», такі позичальники мають надати Банку документи, що підтверджують їх призов під час мобілізації та проходження військової служби та відповідають переліку документів, зазначеним в листі Міністерства оборони України від 21.08.2014 року №322/2/7142.

Документом, який підтверджує призив та проходження військової служби військовослужбовцем у особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних, є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки.

Вважає, що у цій справі відповідач не надав первісному кредитору жодних доказів на підтвердження того факту, що у нього є право на пільги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Також вказує, що договір, укладений між первісним кредитором та відповідачем, договір факторингу, укладений між первісним кредитором та ТОВ «ФК ЄАПБ» у встановленому законом порядку недійсними не визнані, а тому відповідно до вимог ст.204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Також вказує, що станом на 31.07.2025 року позивачем отримано відповідь на запит від первісного кредитора, в тому числі отримано додаткові докази, а саме розрахунок заборгованості за кредитним договором, виписку з особового рахунку та просить поновити строк для їх подання.

07.08.2025 року представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Маринюк С.О. подав до апеляційного суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу, у якій просить подані до відзиву позивачем докази не приймати та не брати до уваги, апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, у позові відмовити в повному обсязі.

Зазначає, що позивач у своєму відзиві не спростував мотиви апеляційної скарги, а саме застосування так званих військових пільг у кредитних спорах та так само не обґрунтував збільшення тіла кредиту в документах позивача в порівнянні з документами первісного кредитора.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Маринюк С.О. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів доводи апеляційної скарги підтримав з підстав в ній викладених, просив скаргу задовольнити.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Романченко Д.П. у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, сформованому у системі «Електронний суд» 31.07.2025 року, просила розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 01 липня 2025 року у справі №766/7712/25 здійснювати за відсутності ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

За викладеного, колегія суддів вважала можливим провести розгляд справи за відсутності належно повідомленого про дату, час і місце розгляду справи позивача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

При цьому суд вказав, що підстав для застосування строків позовної давності за встановлених обставин у суду не має.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Аналіз змісту апеляційної скарги свідчить, що висновки суду в частині не застосування строків позовної давності не оскаржується, а тому відповідно до положень ст.367 ЦПК України не переглядається апеляційним судом.

Предметом апеляційного суду є правомірність стягнення з відповідача кредитної заборгованості за кредитним договором у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Законом України від 20 травня 2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» внесено зміни до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яку доповнено пунктом 15 наступного змісту: військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Матеріалами справи підтверджено, що 31 березня 2018 року між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» укладено договір про надання споживчого кредиту № 2018440708, за умовами якого позичальнику надається споживчий кредит для придбання товару в сумі 9437,00 грн, з визначеною річною ставкою 0,01 %, строком користування на 24 місяці.

В договорі зазначено продавця товару ТОВ «Комфі Трейд», рахунок-фактури №СФХSB- 0000002324 від 31 березня 2018 року.

В матеріалах справи наявний рахунок фактура від 31 березня 2018 року, видаткова накладна, видані ТОВ «Комфі Трейд», про придбання товарів та послуг на суму 9937,00 грн, одержувач ОСОБА_1 (а.с.10,11 на звороті)

Відповідно, за змістом укладеного між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 31 березня 2018 року договору про надання споживчого кредиту № 2018440708, сторонами обумовлено отримання позичальником споживчого кредиту у розмірі 9437,00 грн строком на 24 місяці на придбання товарів, в тому числі й обумовлено відкриття кредитної лінії із встановленням розміру кредитного ліміту у сумі 2000,00 грн (з можливістю збільшення відповідно до умов кредитного договору) на строк 3 (три) роки з правом пролонгації. Договір підписаний сторонами.

Факт підписання АТ «ОТП Банк» та відповідачем по справі ОСОБА_1 вказаного кредитного договору свідчить про обумовленість між сторонами наведених у даному договорі умов кредитування.

13 жовтня 2023 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 13/10/23 за яким, клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржником, в розмірі портфеля заборгованості. За цим договором клієнт передає, а фактор приймає право вимоги в розмірі портфеля заборгованості відповідно до реєстру боржників.

Право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Відповідно до витягу реєстру боржників №2 до договору факторингу №13/10/23 від 13 жовтня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 51341,64 грн, яка складається з суми заборгованості по тілу – 31000,00 грн та суми боргу по відсотках – 20341,64 грн (а.с.17)

Оскільки відповідач жодних дій на погашення заборгованості не вчиняв, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду з вимогою стягнути з ОСОБА_1 кредитну заборгованість в заявленому розмірі.

Відповідач, заперечуючи проти заявлених вимог, посилався на наявність військових пільг в частині звільнення від сплати відсотків за користування кредитом, військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу не надавав, обмежився довідкою №519 від 22.08.2023 року. Також вказував на необґрунтованість розміру нарахованої позивачем кредитної заборгованості опираючись на сукупну вартість кредиту, яка становить 12658,93 грн.

Під час апеляційного розгляду справи, відповідач надав витяг з військового квитка та довідку ТЦК, з якої слідує, що він призваний на військову службу з 17.05.2022 року.

Позивач на стадії апеляційного перегляду справи надав розрахунок заборгованості по кредитному договору первісного кредитора ОСОБА_1 та виписку по особовому рахунку позичальника, просив прийняти вказані докази.

Колегія суддів, керуючись завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, прийняла та дослідила під час апеляційного перегляду надані сторонами докази, враховуючи при цьому, що суд першої інстанції не надав належної оцінки аргументам відповідача щодо неправильності нарахування кредитної заборгованості та твердженням того, що він має пільги відповідно до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та звільнений від сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Дослідивши надані сторонами докази апеляційний суд встановив наступне.

З довідки, наданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 №1/8282 від 18.11.2025 р. слідує, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу з 17.05.2022 р., що також підтверджується витягом з його військового квитка.

Згідно з наданої банком виписки з рахунка ОСОБА_1 , за період з 31.03.2018 року по 13.10.2023 рік, вбачається, що відповідач активно користувалася наданими йому кредитними коштами, здійснював покупки товарів, зняття коштів та частково здійснював погашення заборгованості. Всього ним витрачено по всіх картках 27664,22 грн, а не 31000,00 грн, як то заявлено у позові.

Також вбачається, що кредитор нараховував відповідачу проценти за користування кредитними коштами, починаючи з 29.09.2018 року по 05.10.2023 рік. Всього за період з 17.05.2022 року по 05.10.2023 року нараховано 18204,07 грн відсотків на заборгованість по кредитній лінії, які не підлягають стягненню, оскільки нараховані у період, під час якого на ОСОБА_1 розповсюджуються положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи заявника про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та не відповідності сум нарахованої кредитної заборгованості є обґрунтованими.

Посилання позивача на те, що відповідач не надав інформації про свій статус первісному кредитору, не впливає на реалізаціюнаявного у ОСОБА_1 права щодо кредитних пільг відповідно до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Суд першої інстанції при розгляді справи без з`ясування всіх значимих для правильного вирішення справи обставин, зробив помилкові висновки щодо задоволення заявлених вимог до ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

З врахуванням встановлених обставин справи та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, зважаючи на межі апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає зміні, шляхом зменшення визначеної судом до стягнення загальної суми боргу з 51341,64 грн до 29801,82 грн, основної суми боргу з 31000,00 грн до 27664,22 грн, суму боргу за відсотками з 20341,64 грн до 2137,60 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає перерозподілу судовий збір та стягненню зі сторін пропорційно до задоволених позовних вимог .

Повний текст постанови складено 16. 01.2026 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374, 376 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Маринюк Сергій Олександрович, задовольнити частково.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 01 липня 2025 року змінити, зменшивши визначену до стягнення загальну суму боргу з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з 51341,64 грн на 29801,82 грн, основну суму боргу з 31000,00 грн на 27664,22 грн, суму боргу за відсотками з 20341,64 грн на 2137,60 грн, суму судових витрат з 3028,00 грн до 1757,75 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1524,17 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.

Головуюча Л.В. Базіль

Судді: Л.А. Приходько

С.В. Радченко