Постанова від 15 січня 2026 р. у справі №583/5084/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №583/5084/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ярошенко Т. О.

Номер провадження 33/816/872/26 Суддя-доповідач Шинкаренко А. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Шинкаренко А. І. , з участю секретаря судового засідання Авраменко Д.А., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Стеценка В.М., розглянувши у залі суду в місті Суми в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Стеценка В.М. на постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік.

Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10 грудня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 21 жовтня 2025 року о 23 год. 32 хв. в м.Охтирка по вул. Індустріальна, 49, керував автомобілем «Lexus», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком Охтирської ЦРЛ № 351 від 23 жовтня 2025 року. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Стеценко В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10 грудня 2025 року та направити справу на новий судовий розгляд у суд першої інстанції із зобов`язанням розглянути питання призначення судово-медичної експертизи або постановити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що долучений висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 жовтня 2025 року, не містить підпису ОСОБА_1 , не зазначено анкетні дані лікаря-нарколога, який проводив освідування та не завірено особистою печаткою.

Окрім цього, вказаний медичний висновок був складений 23 жовтня 2025 року, проте фактично медичний огляд був проведений 22 жовтня 2025 року о 01 год. 30 хв., що суперечить обставинам, викладені працівниками поліції в протоколі про адміністративне правопорушення.

Відтак, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Також, апелянт зауважує про те, що ним було подано до суду першої інстанції клопотання про призначення комплексної судово-медичної експертизи із залученням фахового спеціаліста – токсиколога та інших спеціалістів, проведення якої просив доручити державній спеціалізованій установі «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи». Проте, суддя відмовляючи у задоволенні поданого клопотання, позбавив сторону захисту можливості перевірити визначальний доказ обвинувачення, а саме результат токсикологічного дослідження, на якому ґрунтується висновок про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Так, метою призначення експертизи є саме перевірка достовірності та належності доказу, отриманого із застосуванням спеціальних знань, якими суд не володіє. Враховуючи, що відповідно до відповіді КНП «Охтирська районна лікарня» на адвокатський запит, на даний час в лікарні наявні зразки біологічного середовища ОСОБА_1 , які у разі призначення експертного дослідження можуть бути направлені до експертної установи.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обмежив апелянта права на захист, порушив принцип змагальності сторін та постановив судове рішення на підставі неперевірених доказів.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Стеценко В.М. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні. В обґрунтування своєї позиції подав копію виписки із медичної карти амбулаторного хворого.

Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Стеценка В.М., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначених вимог дотримався у повному обсязі та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з урахуванням:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 492868 від 24 жовтня 2025 року;

- висновку КНП Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 жовтня 2025 року, відповідно до якого, ОСОБА_1 , перебував у стані алкогольного сп`яніння;

- відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, виявлення ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду на стан сп`яніння.

Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у апеляційного суду підстави відсутні.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).

Із долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, відеозаписів з нагрудної камери працівників поліції вбачається, що 21 жовтня 2025 року о 23 год. 32 хв. ОСОБА_1 рухаючись на автомобілі «Lexus», номерний знак НОМЕР_1 по вул. Індустріальна, 49 в м. Охтирка, не виконуючи законні вимоги про зупинку, не врахувавши дорожньої обстановки та не вибравши безпечної швидкості руху, не впорався зі керуванням, унаслідок чого здійснив наїзд на паркан.

На місці дорожньо-транспортної пригоди, працівниками поліції виявили у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння зіниць очей).

Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, на що останній відмовився, та погодився проїхати до найближчого закладу охорони здоров`я.

У закладі охорони здоров`я у присутності працівників поліції, лікарем ОСОБА_2 було проведено медичний огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння шляхом відібрання в останнього зразків біологічного середовища (сечі), в якому на підставі проведеного токсикологічного дослідження, виявлено рівень етилового спирту 3,05 % проміле.

Окрім цього, лікарем перевірено рухова сфера ОСОБА_1 , його мовна здатність, вегетативно-судинні реакції, що відображено в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 351 від 23 жовтня 2025 року.

Також, на долученому відеозаписі зафіксовано оголошення ОСОБА_1 висновку медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння та складення відносно нього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, копія якого була вручена останньому, що також підтверджується проставленим підписом.

Апеляційний суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та такою, що об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджується з іншими доказами.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що висновок щодо результатів медичного огляду було складено лише 23 жовтня 2025 року, а не одразу після проведеного огляду, тобто з порушенням порядку, у зв`язку з чим зазначений висновок не може бути належним доказом, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, виходячи з такого.

Так, відповідно до долучених до протоколу письмових доказів та відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції вбачається, що огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння було проведено у закладі охорони здоров`я 22 жовтня 2025 року та взято біологічну речовину для проведення дослідження.

Відібране біологічне середовище (сеча) передається для проведення лабораторних тестів (дослідження) та за результатами лабораторного дослідження складається висновок. Таким чином, лише після отримання результатів лабораторного дослідження, лікарем складається висновок із зазначенням результатів, про що було повідомлено ОСОБА_1

23 жовтня 2025 року було складено висновок про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, факт складення висновку через декілька днів після огляду зумовлений необхідністю затрати часу на проведення лабораторних досліджень на визначення стану алкогольного сп`яніння (кількості проміле) в обстежуваної особи.

Крім того, право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду, передбачене п. 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року.

Однак із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 висновок лікаря від 23 жовтня 2025 року не оскаржував, та дії працівників медичного закладу у встановленому законом порядку не оспорював.

Окрім цього, апеляційний суд зауважує про те, що лише після отримання працівниками поліції медичного висновку з результатом проходження водієм медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, в присутності ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 492868 від 24 жовтня 2025 року, копія якого вручена останньому.

Вище вказане стало причиною складання працівниками поліції процесуального документу після спливу двох днів після вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Положеннями п.17 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджене наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, передбачено, що зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Дійсно в графі висновку «підпис обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду», який міститься в матеріалах справи, відсутні дані.

Проте, апелянтом не вказано, яким чином відсутність підпису особи порушує його права та впливає на доведеність чи недоведеність винуватості за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, зважаючи на те, що зміст складеного медичного висновку було оголошено ОСОБА_1 працівником поліції в день складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Також, долучений висновок щодо результату проведеного медичного огляду ОСОБА_1 містить печатку лікарського закладу та підпис лікаря, який проводив освідування, що спростовує доводи апелянта.

Суд апеляційної інстанції вважає, що висновок КНП Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» про результати медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 жовтня 2025 року, згідно якого на підставі даних, які містяться в акті медичного огляду № 351 від 22 жовтня 2025 року, встановлено, що ОСОБА_1 на час огляду перебував у стані алкогольного сп`яніння, є повним та зрозумілим, а тому вважає його належним та допустимим доказом, яким підтверджується порушення ОСОБА_1 п. 2.9 а ПДР за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Захисником Стеценком В.М. під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції заявлялось клопотання про проведення комплексної судово-медичної токсикологічної експертизи біологічних зразків ОСОБА_1 із метою встановлення наявності в біологічному середовищі останнього етилового спирту, її кількості та здатності викликати стан алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що клопотання про призначення судово-медичної експертизи задоволенню не підлягає, оскільки відсутні законні підстави для обов`язкового призначення такого дослідження, а доводи сторони захисту з цього приводу є необґрунтованими.

Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що, покликаючись на безпосередньо досліджені докази, суд першої інстанції всебічно, повно та неупереджено дослідив всі обставини справи, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, в сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов до правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням вимог ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А:

Постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Стеценка В.М. на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуШинкаренко А. І.