Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №947/31821/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/229/26

Номер справи місцевого суду: 947/31821/25

Головуючий у першій інстанції Борщов І. О.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С.,

за участю секретаря судового засідання Громовенко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2025 року,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

ПостановоюКиївського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних доходів громадян, що становить 17000,0 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 просить постанову Київського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2025 року скасувати та провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість.

Апеляційна скарга мотивована відсутністю достатніх та допустимих доказів на підтвердження обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки 09.08.2025 року ОСОБА_1 дійсно керувала транспортним засобом і потрапила в ДТП, внаслідок чого дуже нервувала, і переймалась через те, що в неї конфіскують автомобіль, вона бажала найшвидшого закінчення цієї стресової ситуації і не розуміла, що її відмова поїхати до медичного закладу потягне за собою такі наслідки. Вона тривалий час питала у поліцейського, що їй робити, оскільки в перше була в такій ситуації, під впливом якої розгубилась, але вона була твереза, їй стало погано з серцем, через стрес, в наслідок ДТП, мова стала млявою, а вона розгубленою.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

В судове засідання 13.01.2025 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , будучи повідомлена належним чином про дату, час та місце судового розгляду, не з`явилася (а.с. 34).

Будь-яких клопотань щодо відкладення розгляду справи/розгляду за відсутності на адресу апеляційного суду не надходило.

Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено, що під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, положення ст. 130 КУпАП не входить до переліку правопорушень при розгляді справ про яке передбачена обов`язкова участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників на доступ до правосуддя. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд, вважає за необхідне розглядати дану справу про адміністративне правопорушення за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , яка сповіщена належним чином про дату, час та місце судового розгляду, зважаючи на встановлені положеннями ст. 277 КУпАП строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приймаючи оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції виходив із того, що вина останньої в повній мірі підтверджується сукупністю доказів, що є у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до КНП «ООМЦПЗ» ООР від 09.08.2025 року о 10.50 год; оптичним диском із відеозаписом обставин адміністративного правопорушення, на яких зафіксовано, у т.ч. відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння; довідками інформаційного порталу національної поліції, згідно яких ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом року не притягувалася та отримала посвідчення водія.

З огляду на наявні встановлені судом першої інстанції обставини справи та в подальшому досліджені апеляційним судом, судом першої інстанціях в повній мірі дотримано вищенаведені вимоги КУпАП та як результат винесено законну та обґрунтовану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 417249 остання 09.08.2025 року близько 10 год 40 хв в м. Одеса по вул. Чикаленка 51 керувала транспортним засобом Nissan X-Trail, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За положенням ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, положеннями даної статті визначено, що адміністративна відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена в тому числі й за відмову особи, яка здійснює керування транспортним засобом від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Відповідно, об`єктивною стороною даного правопорушення в даному випадку є факт відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння.

Згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

За наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів (п. 1 розділ 2). Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Згідно положень п. 3, 4 розділу 2 вищезазначеному Порядку № 1103 та п. 6 розділу 2 Інструкції № 1452/735, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

До протоколу в якості додатків долучено відеозаписи 471480 та 471441, про що міститься відмітка безпосередньо в протоколі.

При цьому, слід зауважити, що застосування технічних приладів, технічних засобів та спеціалізованого програмного забезпечення працівниками поліції під виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, окрім вищенаведеної Інструкції № 1452/735 також визначено та передбачено положення ст. 40 ЗУ «Про національну поліції».

Згідно ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів. При цьому, даною статтею також передбачено можливість працівників поліції використовувати інформацію, отриману за допомогою в тому числі й фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні. Тобто, з огляду на викладене, відеозаписи фіксування працівниками поліції подій адміністративних правопорушень є належними доказами в розумінні положень ст. 251 КУпАП.

З долученого відеозапису подій вбачається фіксування відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (05 год 19 хв, 06 год 21 хв). При цьому, працівники поліції зверталися до ОСОБА_1 із пропозиціями щодо проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Драгер та в подальшому із пропозицією щодо проходження огляду у закладі охорони здоров`я, що також вбачається з відеозапису (04 год 07 хв). Окрім того, ОСОБА_1 в ході спілкування з працівниками поліції та повідомлення щодо наявності ознак сп`яніння, особисто повідомила про факт вживання алкогольних напоїв напередодні (10 год 51 хв, 05 год 42 хв), що в свою чергу спростовую доводи апеляційної скарг в частині відсутності підстав для проходження огляду.

Також з даного відео вбачається, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності роз`яснено працівниками поліції наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, а саме щодо складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП (05 год 42 хв), проте ОСОБА_1 все одно відмовилася від проходження відповідного огляду (06 год 21 хв).

Разом з тим, слід зауважити, що п. 2.5 ПДР України чітко передбачений обов`язок водія на вимог поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом поряду.

Пунктом 1.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, що дані правила встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п. 1.3).

Згідно наявної в матеріалах справи довідки старшого інспектора з ОД ВАП УПП в Одеській області щодо отримання (неотримання) особою посвідчення водія, у ОСОБА_1 наявне посвідчення водія відповідної категорії з 31.07.2006 року, а тому остання як водій майже з двадцятирічним досвідом зобов`язання знати та неухильно дотримуватися встановлених Правил дорожнього руху України, в тому числі й п. 2.5 щодо обов`язку проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу працівників поліції.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги в даній частині також відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані.

Будь-яких інших належних та обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не надано.

За положеннями п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Таким чином, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що зібраними по справі доказами в повній мірі підтверджена наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого останньому адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргуособи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2025 року – залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Комлева