Рішення від 15 січня 2026 р. у справі №532/2500/25 — Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/2500/25

2/532/133/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Назарьової Л. В.,

з участю секретаря судового засідання - Маляренко І. М.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС»,

представник позивача – Романенко М. Е.,

відповідач – ОСОБА_1 ,

представник відповідача – Бердніченко О. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

15 жовтня 2025 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кре- дитним договором у розмірі 23450 грн.

У позовній заяві представник позивача вказує, що 10.06.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 102927048, відповідно до якого відповідачу надано кредит шляхом перерахування кредитних коштів на картковий рахунок в сумі 5000 грн. Договір про надання кредиту укладений шляхом його підписання відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який було надіслано на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні кредитного договору.

ТОВ «МІЛОАН» умови кредитного договору виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов договору, натомість відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання за договором, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.

30.09.2021 року згідно умов Договору відступлення права вимоги № 09Т, ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за кредитним договором № 102927048 від 10.06.2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» становить 23450 грн, із яких заборгованість за тілом кредиту 5000 грн, заборгованість за відсотками 17500 грн, заборгованість за комісійними винагородами 950 грн.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача прохає суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 102927048 від 10.06.2021 року в розмірі 23450 грн та понесені судові витрати по справі.

15 грудня 2025 року, 16 грудня 2025 року, 18 грудня 2025 року та 14 січня 2026 року до суду надійшли додаткові пояснення, в яких представник відповідача, ОСОБА_1 – адвоката Бердніченко О. П. зазначає, що відповідач заперечує позовні вимоги повністю, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами факт укладення (підписання) відповідачем електронного кредитного договору, факт належного надання (видачі/зарахування) кредитних коштів, факт переходу до позивача права вимоги саме щодо відповідача (включення її боргу до предмета відступлення/факторингу), обсяг і склад заявленої до стягнення суми.

Вказує, що позивач не довів, що відповідач підписувала договір особисто, оскільки підписання відповідачем електронним підписом одноразовим іденти- фікатором (SMS-кодом) не доводить, що саме відповідач користувалася цим ідентифікатором. Позивач не надав жодного технічного доказу того, що саме відповідач виконала дії з акцепту та підписання договору. Також не надано підтверджуючих банківських виписок або інших документів про рух коштів, що спростовує існування заборгованості. Наданий позивачем платіжний документ не підтверджує факту зарахування грошових коштів на рахунок відповідача. Оскільки кредит фактично не був отриманий, всі нарахування за договором є необґрунтованими. Позивач не довів фактичного отримання відповідачкою кредитних коштів, оскільки відсутні виписка по руху коштів, реєстр боржників, акт прийому-передачі коштів, умови та правила надання кредиту, паспорт споживчого кредиту, з якими могла би ознайомитися відповідач. Посилання позивача базуються на внутрішніх документах та припущеннях, не підтвердженні первинними банківськими та технічними доказами, не спростовують аргументів відповідача щодо відсутності волевиявлення та отримання коштів. Також позивач не довів належними та допустимими доказами факт переходу до позивача права вимоги до відповідача. За таких обставин, прохає відмовити ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у задоволенні позову у повному обсязі. Судові витрати прохає покласти на позивача.

15 грудня 2025 року та 16 грудня 2025 року від представника позивача, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - Щави Є. В. до суду надійшли письмові пояснення, у яких вказує, що доводи відповідача, викладені у письмових поясненнях у справі є необґрунтованими та безпідставними з огляду на таке.

Так, підписання кредитного договору здійснювалось шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладенні договору. Позивачем надано суду належні докази того, що договір про споживчий кредит з додатками до нього, було підписано саме відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, чим підтверджено укладання між відповідачем та первісним кредитором такого правочину в електронній формі, оскільки без здійснення входу на сайт кредитора за допомогою логіну та пароля до особистого кабінету, внесення свої персональних даних, номера телефону та електронної пошти, договір з додатками до нього між сторонами не було би укладено. Твердження відповідача про те, що позивачем не доведено виникнення між первісним кредитором та відповідачем зобов`язальних правовідносин на відповідних договірних умовах, які б були прийняті відповідачем, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Також зазначає, що кредитні кошти були надані позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. Позивачем доведено факт виконання зобов`язання первинного кредитора та перерахування на рахунок відповідача суми кредиту, натомість відповідачем належним доказів, що спростовують вимоги позивача не надано.

Також матеріали справи містять належні та допустимі докази, які підтверджують факт відступлення права вимоги до відповідача від первісного кредитора до позивача за кредитним договором. Отже, позивачем обґрунтовано розмір заборгованості за вказаним договором, тому позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань. Прохає задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 15 грудня 2025 року зобов`язано представника АТ КБ «ПриватБанк» надати Кобеляцькому районному суду Полтавської області: інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжну карту № НОМЕР_2 ; надати виписку про рух грошових коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 за період з 10.06.2021 – 15.06.2021 з відображенням часу зарахування коштів; інформацію щодо номера телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій ( фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 10.06.2021 – 15.06.2021; ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_2 , у тому числі прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані ( но- мер телефону, адреса електронної пошти тощо) та усі інші наявні відомості щодо такої особи.

Представник позивача, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - Романенко М. Е, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, однак останній подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача. Позовні вимоги прохав задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, ОСОБА_1 та її представник, адвокат Бердніченко О. П, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, однак остання у додаткових поясненнях у справі прохала розглянути справу за відсутності відповідача. Прохає відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

Судом установлено, що 10.06.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 102927048 (індивідуальна частина), відповідно до якого Товариство надало позичальнику грошові кошти в сумі 5000,00 грн, строком на 25 днів з 10.06.2021 року (строк кредитування), а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та сплатити проценти за користування кредитом 05.07.2021 року (дата повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користуванням кредитом) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах, визначених договором (п. 1.1-1.4 Договору) (а.с. 14-17).

Згідно п. 1.5.1 Договору комісія за надання кредиту: 950,00 грн, яка нараховуються за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п. 1.5.2 Договору проценти за користування кредитом: 2500,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 Договору).

Тип процентної ставки за цим договором: фіксована (п. 1.7 Договору).

Згідно п. 1.5 Договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник за цим Договором (без урахування суми (тіла) кредиту) складає 3450 грн в грошовому виразі та 154929,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтована реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом становить 8450 грн.

Згідно п. 2.1 Договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору, нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених Договором.

Згідно п. 2.4.1 Договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше дати остаточного погашення згідно п. 1.4 Договору.

Таким чином, сторони погодили, що термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом становить 05.07.2021 року.

У п. 2.3 Договору визначені умови пролонгації кредиту, а саме позичальник має право на продовження строку кредитування за умови, якщо кредитодавцем надана така можливість відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів.

Згідно Правил надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан», за кредитами позичальник має право продовжити строк кредитування (пролонгація) на стандартних (базових) або пільгових умовах. Пролонгація на пільгових умовах на певну кількість днів можлива, якщо інформація про можливість та умови пролонгації доступна позичальнику на сайті Товариства або в програмно-технічних комплексах самообслуговування учасників платіжних систем чи інших осіб з якими Товариство уклало відповідні угоди. Товариство розміщує інформацію про можливість пролонгації на пільгових умовах виходячи з положень внутрішніх документів та клієнтської історії Позичальника в Товаристві. Відсутність розміщеної Товариством інформації про можливість пролонгації означає неможливість для позичальника продовжити строк кредитування на пільгових умовах (п. 6.10.1.1 Правил). Для пролонгації кредиту на пільгових умовах позичальник на сайті Товариства або за допомогою програмно-технічних комплексів самообслуговування, що мають відповідні функціональні та програмні можливості, самостійно обирає серед доступних можливостей найбільш вигідний/бажаний для себе варіант (п. 6.10.1.3 Правил).

Після продовження строку кредитування за PDL кредитом Позичальник уповноважує Товариство відкоригувати (оновити) Графік розрахунків (платежів) в частині визначення залишку заборгованості за сумою кредиту, комісією, процентами та Терміну платежу (п. 6.13 Правил).

В матеріалах справи відсутні докази, що відповідач ОСОБА_1 активувала функцію пролонгації продовження строку, передбаченого п. 1.4 Договору на сайті Товариства або за допомогою програмно-технічних комплексів самообслугову- вання. Доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, за умовами Договору, кредит надано строком на 25 днів (строк кредитування) від дати отримання кредиту позичальником 10.06.2021 до 05.07.2021 року.

Згідно п. 6.1-6.2 Договору, укладення цього Договору здійснюється в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Підписання даного договору відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього договору. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 Договору).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Порядок укладення електронного договору визначений статтею 11 даного закону, при цьому, згідно частини 12 цієї статті, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному цією статтею, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному в письмовій формі.

Факт укладення кредитного договору між кредитодавцем ТОВ «Мілоан» та позичальником ОСОБА_1 в електронному вигляді знайшов своє підтвердження. Відповідач здійснила дії, спрямовані на укладення договору шляхом заповнення Анкети-заяви на кредит № 102927048 (а.с. 10), з веденням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору. В Анкеті-заяві на кредит відображено процес оформлення та розгляду заяви на отримання кредиту із зазначенням послідовність дій відповідача та підписання договору.

Також до договору долано графік платежів за договором про споживчий кредит № 102927048 від 10.06.2021 року, паспорт споживчого кредиту з інформацією про контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовну реальну річну процентну ставку, загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту як додатки до кредитного договору.

Так, ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконав та перерахував грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням 28588113 від 10.06.2021 року, отримувач ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , на номер (кредитний рахунок) НОМЕР_2 (а.с. 27). Наведе також підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про наявність карткового рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 та випискою по рахунку № НОМЕР_3 за період з 10.06.2021 по 15.06.2021 року (а.с. 134-135), а тому твердження сторони відповідача про неотримання коштів спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, які в свою чергу підтверджують перерахування коштів на рахунок відповідача.

30 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 09Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, у тому числі за договором про споживчий кредит № 102927048 від 10.06.2021 року (а.с. 20-22).

На виконання умов Договору факторингу № 09Т від 30 вересня 2021 року, між «Мілоан» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» складено Акт прийому-передачі Реєстру прав вимоги (а.с. 26).

Відповідно до Витягу з Додатку (Реєстру боржників) до Договору факторингу № 09Т від 30.09.2021 року, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 102927048 від 10.06.2021 в розмірі 23450 грн, з яких: 5000 грн – сума заборгованості за тілом кредиту, 17500 грн – сума заборгованості за відсотками, 950 грн – сума заборгованості за комісією (а.с. 12).

У зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором № 102927048 від 10.06.2021 року за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 23450 грн, яка складається із:

- 5000 грн – заборгованість за тілом кредиту;

- 17500 грн – заборгованість за відсотками;

- 950 грн – заборгованість за комісією (а.с. 13). Наведене підтверджується відомостями про щоденні нарахування та погашення по кредитному договорі, наданими ТОВ «Мілоан».

25.07.2025 року позивач направив на адресу відповідача письмову вимогу про погашення кредитної заборгованості (а.с. 29), однак, за наявних письмових матеріалів справи, відповідач вимоги позивача не виконав, заборгованість не погасив.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор- прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У статті 612 ЦК України вказано, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

На підставі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення ТОВ «Мілоан» свого права грошової вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 підтверджується наявними у справі доказами.

Відповідно до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом установлено, що ОСОБА_1 уклала кредитний договір та отримала від первісного кредитора кредитні кошти на суму 5000 грн, відповідно до умов укладеного договору шляхом зарахування на картковий рахунок позичальника, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, однак у зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань за договором утворилась заборгованість, яку позивач прохає стягнути на свою користь.

При цьому твердження відповідача про те, що позивачем не доведено виникнення між первісним кредитором та відповідачем зобов`язальних правовідносин на відповідних договірних умовах, які б були прийняті відповідачем, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, позивач прохає стягнути з відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит № 102927048 від 10.06.2021 року в розмірі 23450 грн, із яких заборгованість за тілом кредиту 5000 грн, заборгованість за відсотками 17500 грн та заборгованість за комісією 950 грн.

Щодо розміру заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом суд зазначає таке.

Як встановлено судом, відповідачу було надано кредит в сумі 5000 грн на строк 25 днів, тобто до 05.07.2021 року (дата повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом), дата надання кредиту 10.06.2021 року.

Строк кредиту також був визначений у Анкеті-заявці позичальника на кредит № 102927048. Погоджена ставка процентів 2,00% за кожен день строку користування кредитом.

Також при укладенні Договору сторони погодили, що позичальник має право на продовження строку кредитування на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно Правил, однак докази того, що така пропозиція була доступна на сайті Товариства чи в програмно-технічних комплексах самообслуговування партнерів кредитодавця та відповідач ініціював продовження строку в матеріалах справи відсутні. Відтак, проценти за користування кредитними коштами за кредитним договором № 102927048 від 10.06.2021 року розраховуються до 05.07.2021 року.

Враховуючи, що строк кредитування був погоджений сторонами строком на 25 днів, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку, а також зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять, а відтак розмір відсотків підлягає перерахуванню.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору за період з 10.06.2021 по 05.07.2021 складає 2500 грн, виходячи з розрахунку: 5000 грн (тіло кредиту) х 2,00% (проценти за користування кредитом згідно п. 1.5.2 Договору) х 25 днів (строк кредиту), що дорівнює 2500 грн, що є обґрунтованим та відповідає умовам Договору.

Відтак, проценти за користування кредитними коштами нараховані за цей період у сумі 2500 грн, а також комісія за надання кредиту у розмірі 950 грн, що нарахована одноразово в момент видачі кредиту, підлягають стягненню з відповідача і це відповідає змісту договору в цілому. До того ж оскільки комісія за надання кредиту нараховується одноразово в момент видачі кредиту, яка у відповідності до Закону України «Про споживче кредитування» відноситься до загальних витрат за споживчим кредитом. До того ж Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Також суд звертає увагу, що сторонами у п. 1.5 Договору визначено, що загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник за цим договором (без урахування суми (тіла) кредиту) складає 3450 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом становить 8450 грн.

Суд також зазначає, що вказана вартість кредиту погоджена сторонами відповідно до Графіку платежів, що є додатком до кредитного договору.

Власного розрахунку (контррозрахунку) за кредитним договором позивачем надано не було.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи, оскільки відповідач ОСОБА_1 порушила умови договору в частині повернення позивачу кредиту, процентів та комісії за надання кредиту, доказів погашення кредиту суду не надано, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог і стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 8450 грн, із яких заборгованість за сумою кредиту 5000 грн, правомірно нараховані відсотки у розмірі 2500 грн та заборгованість за комісією за надання кредиту 950 грн.

При вирішенні питання щодо понесених сторонами судових витрат, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, за правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Судом установлено, що при подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги позивача задоволено частково. Заявлені позовні вимоги на суму 23450 грн, а задоволено на 8450 грн.

Із урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача, необхідно стягнути понесені витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 872,89 грн (виходячи з розрахунку: 8450 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 2422,40 грн (сума витрат) / 23450 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись статтями 7, 12, 13, 78-80, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України; статтями 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 102927048 від 10.06.2021 року у розмірі 8450 (вісім тисяч чотириста п`ятдесят) гривень, яка складається із:

- 5000 грн – заборгованість за тілом кредиту,

- 2500 грн – заборгованість за відсотками,

- 950 грн – заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 872,89 (вісімсот сімдесят дві гривні вісімдесят дев`ять копійок) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Сторони:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя