Вирок від 15 січня 2026 р. у справі №738/2664/25 — Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/2664/25

№ провадження 1-кп/738/33/2026

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2026 року місто Мена Менський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мена матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025275370000107 від 02 жовтня 2025 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Макошине Менського (нині Корюківського) району Чернігівської області, який зареєстрований та фактично проживає по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого вироком Менського районного суду Чернігівської області від 07.03.2025 за частиною першою статті 309 КК України до одного року пробаційного нагляду,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 Кримінального кодексу України (далі КК), -

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.

07 березня 2025 року вироком Менського районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 засуджено за частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України до одного року пробаційного нагляду. Вирок набрав законної сили 08 квітня 2025 року.

В подальшому, ОСОБА_3 , будучи засудженим протягом року за статтею 309 Кримінального кодексу України, у вересні 2025 року, більш точні дата та час не встановлені, знаходячись на відкритій території місцевості неподалік будинку № 13 по вулиці Троїцька в місті Мена Корюківського району Чернігівської області, діючи умисно, без мети подальшого збуту, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03.06.2009, незаконно придбав, зірвавши та тим самим привласнивши фрагменти гілок з листям самостійної рослини роду коноплі, що є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом, які в подальшому, в той же день, продовжуючи реалізовувати свій умисел, переніс до горища сараю господарства, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , залишив не зберігання, та у проміжок часу з вересня 2025 року по 13 жовтня 2025 року незаконно зберігав для власного вживання без мети збуту.

У подальшому, 13 жовтня 2025 року, під час обшуку господарства, розміщеного за адресою АДРЕСА_1 , на горищі сараю господарства виявлено та вилучено фрагменти гілок з листям у яких верхівкові частини з листям відповідно до висновку експерта № СЕ-19/125-25/14163-НЗПРАП від 24.10.2025 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 16,2 г.

Згідно з «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, з наступними змінами та доповненнями, канабіс віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких обмежено.

ІІ. Позиція обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_3 , допитаний у судовому засіданні, вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, погодившись з усіма фактичними обставинами справи та кваліфікацією діяння, пояснив, що у вересні 2025 року на земельній ділянці поблизу Стоматологічної поліклініки в місті Мена він нарвав верхівки дикорослі рослини коноплі. Зірвав п`ять гілок. Дані рослини він приніс до сараю за місцем проживання та там зберігав. Рослини зривав для вживання шляхом куріння. Проте про них забувся. У вчиненому щиро кається, просить суд суворо не карати.

ІІІ. Оцінки суду.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінально процесуального кодексу України Суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і стосуються винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення і кваліфікації його дій, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити саме ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи показання обвинуваченого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи, які стосуються винуватості обвинуваченого, у вчиненні кримінального правопорушення і кваліфікації його дій, ніким не оспорюються, Суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке кваліфіковане за частиною другою статті 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за частиною першою статті 309 КК України, а його винуватість у скоєному доведена у повному обсязі.

ІV. Призначення покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

При цьому, в даній ситуації Суд враховує, що згідно зі статтею 66 КК щирим каяття вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалась.

Так, в зазначених правовідносинах обвинувачений вину у вчиненні кримінального проступку визнав повністю, виходячи із його пояснень прослідковується, те що він бажає виправити ситуацію, яка виникла внаслідок його дій, а тому Суд розцінює поведінку обвинуваченого, як щире каяття.

Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення виражається в тому, що винний добровільно у будь-якій формі своїми активними діями надає допомогу органам досудового розслідування або суду у з`ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного його розкриття.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК Суд не встановив.

Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_3 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, та відповідно до статті 65 КК враховує:

1. ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що згідно із статтею 12 КК є нетяжким злочином;

2. наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності);

3. особу винного – його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я;

4. наявність постійного місця проживання, формально позитивну характеристики за таким;

5. наявність обставин, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які його обтяжують;

6. те, що обвинувачений раніше судимий, злочин скоїв під час відбування покарання призначеного вироком Менського районного суду Чернігівської області від 07 березня 2025 року;

7. зміст досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації, яка надана з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання.

У зв`язку із викладеним, Суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 з обранням покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

Проте, Суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому, Суд, окрім наведених вище мотивів враховує, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права – це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним

та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи (пункти 4.1., 4.2. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15рп/2004 «у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання)).

Закріплення в законі можливості звільнення особи від відбуття покарання з випробуванням є вираженням конституційних принципів додержання гуманізму, справедливості й законності.

Так, в даному конкретному випадку судом враховуються індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, а також, те що застосування статті 75 КК не забороняється кримінальним законом в даній конкретній ситуації.

Також, обґрунтовуючи можливість застосування статті 75 КК до обвинуваченого Суд звертає увагу на те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених (частина друга статті 50 КК).

Наведене в своїй сукупності є підставою для застосування до ОСОБА_3 статті 75 КК, що буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненим злочином та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.

У зв`язку зі звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 76 КК.

Підстав для обрання більш м`якшого чи тяжчого покарання Суд не знаходить.

V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Речові докази в кримінальному провадженні: фрагменти гілок та листя коноплі, пристрій для куріння, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП № 1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області необхідно знищити.

Процесуальні витрати по справі за проведення експертних досліджень необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання Суд не вбачає.

З цих підстав, керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим за частиною другою статті 309 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді у виді 01 (одного) року позбавлення волі.

На підставі частини першої статті 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Менського районного суду Чернігівської області від 07 березня 2025 року та за сукупністю вироків, з застосуванням частини першої статті 72 КК України, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 01 (одного) року 01 (одного) дня позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені частинами першою та третьою статті 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок процесуальних витрат на залучення експертів.

Речові докази у кримінальному провадженні: фрагменти гілок та листя коноплі, пристрій для куріння, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП № 1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області - знищити.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий: ОСОБА_1