Суд: Менський районний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 14 січня 2026 р.
Справа: №738/2536/25
Суддя: Волошина Н. В.
Справа № 738/2536/25
№ провадження 3/738/11/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 січня 2026 року місто Мена
Менський pайонний суд Чеpнiгiвської областi в складі:
судді - Волошиної Н.В.
з участю секретаря судового засідання – Шугалій А.С.,
особи, яка питягується до адміністративної відповідальності –
ОСОБА_1
розглянувши матеpiали пpо пpитягнення до адмiнiстpативної відповідальності відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП – НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу Укpаїни пpо адмiнiстpативнi пpавопоpушення,
В С Т А H О В И В:
ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення при наступних обставинах.
06 листопада 2025 року о 06:29 год. ОСОБА_1 по вул. Чернігівський шлях, 78 у м. Мена Корюківського району Чернігівської області керував автомобілем марки OPEL VECTRA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не визнав, водночас з тим не заперечував обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та пояснив, що 06 листопада 2025 року о 06-00 годині ранку він разом з іншими військовослужбовцями виїхали з місця тимчасової дислокації підрозділу у м. Мена до н.п. Десна з метою проходження фахової підготовки. Він керував власним транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з працівниками поліції останні виявили, що він має ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він погодився, оскільки алкоголь не вживав. Він продув наявний у працівників поліції прилад Драгер, який показав результат 0,47 проміле. Після складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, він доповів про дану подію своєму керівництву, яке йому повідомило, що працівники поліції повинні були викликати представників військової служби правопорядку та/або військової частини, оскільки він перебував при виконанні обов`язків військової служби, та роз`яснили, що для військовослужбовців процедура проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння передбачена ст. 266-1 КУпАП. Після цього він та його безпосередній керівник поїхали у Менську міську лікарню з метою проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, так як був сумнів у придатності приладу Драгер, за допомогою якого поліцейські провели огляд, але у медичному закладі повідомили, що лікаря, який міг би провести огляд, не має. Після чого він отримав наказ від свого керівника продовжити виконання наказу командира військової частини про переміщення у іншу військову частину. Вважає, що працівники поліції свідомо ухилилися діяти у відповідності до вимог ст. 266-1 КУпАП.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що він є безпосереднім керівником ОСОБА_1 .. Отримавши повідомлення від військовослужбовців, які перебували в одному автомобілі разом з ОСОБА_1 , про те, що стосовно ОСОБА_1 працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, 06 листопада 2025 року він прибув на місце зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та запропонував йому звернутися до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Разом з ОСОБА_1 він прибув до Менської міської лікарні, де їм повідомили, що лікар нарколог перебуває у відпустці, а тому немає можливості провести огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. Їхати до іншого медичного закладу у ОСОБА_1 не було часу, оскільки необхідно було виконувати наказ командира військової частини про відрядження, а тому він наказав ОСОБА_1 слідувати до військової частини у АДРЕСА_2 . Вважає, що працівники поліції діяли всупереч вимог статті 266-1 КУпАП.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до положень статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП притягненню до адміністративної відповідальності підлягають особи, що здійснюють керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Керування водієм автомобілем у стані алкогольного сп`яніння є грубим умисним порушенням п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху та утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735.
Згідно з п. 6 розділу І вказаної Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.
Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (пункт 2 розділу І Інструкції).
Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 розділу І Інструкції).
Відповідно до тексту вказаної Інструкції, саме поліцейському надано право визначати підозру про те, чи перебуває водій в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння.
Відповідно до ст. 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь – які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху до закладу охорони здоров`я від 06 грудня 2025 року о 06 год 32 хвилин, з якого вбачається, що підставою для направлення водія ОСОБА_1 до лікарні з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння є виявлення у останнього поліцейським ознак алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота;
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначені результати огляду на стан сп`яніння – 0,47%, у якому наявний підпис ОСОБА_1 у графі «З результатами згоден»;
- результатами тестування на алкоголь, проведеного 11 грудня 2025 року о 06-34 год за допомогою приладу «Алкотест 6810» ARCE-0175, згідно з яким результат тесту 0,47 проміле, з яким погодився ОСОБА_1 , про що свідчить його власноручний підпис;
- відеозаписом, які містяться на DVD-R диску, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення.
Під час судового розгляду справи було відтворено вказаний відеозапис, який є безперервним, та з якого вбачається, що 06 листопада 2025 року о 06:29 год. у м. Мена Корюківського району Чернігівської області працівниками поліції було зупинено автомобіль марки OPEL VECTRA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 за порушення ним ПДР. Працівник поліції назвався та повідомив водію причину зупинки транспортного засобу. На вимогу поліцейського ОСОБА_1 надав документи, що посвідчують його особу та на транспортний засіб. Під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейські запідозрили, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння, оскільки відчутний запах алкоголю з порожнини рота, у зв`язку з чим запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного приладу на місці зупинки транспортного засобу або у лікарні, на що ОСОБА_1 погодився продути прилад. Працівник поліції пропонує вибрати запакований мундштук та розкрити його. Поліцейський вставляє переданий йому ОСОБА_1 мундштук у прилад, робить пробний забір повітря, після чого пропонує йому продути прилад. ОСОБА_1 продуває технічний прилад, після продування якого прилад показує 0,47%. Поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння і стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, роз`яснює йому його права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтю 268 КУпАП України. Після продування приладу ОСОБА_1 не висловлював свою незгоду з результатами тесту, постійно вибачався та просив поліцейських не складати стосовно нього адміністративні матеріали, не вилучати посвідчення водія, пояснюючи тим, що серед пасажирів є тверезий водій, який сяде за кермо та вони поїдуть далі, він готовий заплатити штраф, але побоюється, що його позбавлять права керувати транспортними засобами, у зв`язку з чим він більше не зможе обіймати посаду водія і його відправлять в інше місце для проходження військової служби, позбавлять всіх премій. На неодноразові прохання ОСОБА_1 працівники поліції попереджають його про ведення відеозйомки. Також ОСОБА_1 пояснив працівникам поліції, що алкогольні напої вживав зранку напередодні, тобто 05 листопада 2025 року.
Така поведінка ОСОБА_1 посилювала підозру про перебування його у стані алкогольного сп`яніння і надавала розумні підозри про його бажання уникнути відповідальності.
Працівниками поліції було складено стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, після чого поліцейський оголосив текст протоколу ОСОБА_1 , запропонував йому надати пояснення, поставити підписи у протоколі, на що ОСОБА_1 погодився та без будь-якого примусу поставив підписи у протоколі про адміністративне правопорушення, роздруківці тестування на алкоголь, акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме у графі з результатами згоден, після чого отримав їх примірники. Працівники поліції відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та надали йому тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом.
Оскільки ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу та після проведення такого огляду не висловлював незгоду з результатами такого огляду, не наполягав на проведенні огляду у закладі охорони здоров`я, а тому у працівників поліції не було жодних підстав доставляти водія до закладу охорони здоров`я для проведення відповідного огляду на стан алкогольного сп`яніння, що повністю узгоджується із відповідними положеннями вищезазначеної Інструкції.
Аналіз доказів у сукупності підтверджує, що ОСОБА_1 було роз`яснено процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також настання можливих наслідків у разі незгоди водія, які полягають у складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, він не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення про свою незгоду з викладеними у протоколі фактичними обставинами, однак, зауважень чи заперечень щодо процедури складення протоколу у відповідній графі протоколу він не висловлював.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що після складання працівниками поліції стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, він звернувся до Менської міської лікарні з метою проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, як це передбачено ч. 4 ст. 266 КУпАП, але у зв`язку з перебування лікаря нарколога у відпустці такий огляд не було проведено.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні також підтвердив пояснення ОСОБА_1 щодо його звернення до медичного закладу.
Водночас з тим, за повідомленням КНП «Менська міська лікарня» від 05 січня 2026 року за №21, у закладі відсутні документи, які підтверджували б звернення ОСОБА_1 06 листопада 2025 року з метою проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.
До будь-якого іншого найближчого медичного закладу ОСОБА_1 не звертався, про що особисто зазначив у судовому засіданні та це підтвердив свідок ОСОБА_2 ..
Доводи ОСОБА_1 про неправомірність дій працівників поліції, що проявились у складанні протоколу про адміністративні правопорушення щодо нього, як військовослужбовця, суд вважає безпідставними, з огляду на таке.
За змістом ст.266-1 КУпАП огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у ЗСУ або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.
У даному випадку ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом поза межами території будь-якої військової частини, як особа, що керує транспортними засобами і щодо якої були наявні підозри про перебування у стані алкогольного сп`яніння.
У ч.2 ст.266 КУпАП зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
За змістом ст.266-1 КУпАП огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.
Також, відповідно до ст.266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Керування військовослужбовцем транспортним засобом на дорогах загального користування з ознаками алкогольного сп`яніння до таких підстав не належить.
Положення статті 266 КУпАП визначають процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст.266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому, при проведенні огляду військовослужбовця водія, таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія представника військової служби правопорядку не повинні запрошувати.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які би давали підстави вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Збройних Сил України або інших військових формувань. ОСОБА_1 не надав працівникам поліції жодних відомостей про те, що вказаний автомобіль у встановленому порядку був закріплений (облікований) за відповідною військовою частиною і про те, що 06 листопада 2025 року він, керуючи вказаним автомобілем, як водій, виконував обов`язки військової служби.
Тобто, у даному випадку протоколи про адміністративні правопорушення правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції (ст.130 КУпАП), працівниками поліції правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 ..
Разом з тим, як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 й сам не бажав повідомляти своє керівництво про те, що трапилося, на запитання одного з пасажирів автомобіля про те чи повідомляти керівника, ОСОБА_1 відповів, що не треба, на неодноразові прохання самостійно зателефонувати своєму безпосередньому керівнику ОСОБА_1 також відмовився. В подальшому, не ОСОБА_1 , а інша особа повідомила керівництво військової частини про те, що трапилося.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він є військовослужбовцем та проходить військову службу, а тому, огляд на стан сп`яніння повинен був проводитись посадовою особою ВСП не є переконливими, також з огляду на те, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Належить врахувати, що порядок проведення огляду водіїв на стан сп`яніння закріплений законодавцем саме в ст. 266 КУпАП, чим і користувались працівники поліції у цій справі.
Критика дій працівників поліції у даному випадку є безпредметною, з огляду на те, що виконання вимог поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння є обов`язком водія, який після проведення огляду та у разі незгоди з вимогами пройти такий огляд мав усі підстави оскаржити дії поліцейських у визначеному законом порядку.
При цьому, суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте, ОСОБА_1 не скористався процесуальною можливістю та не звернувся зі скаргою на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Також, не надано відомостей про те, що останній звертався до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб працівників поліції.
Відтак, доводи ОСОБА_1 не заслуговують на увагу. Таку його позицію слід розцінювати, як намагання уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
Судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
За вказаних підстав, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які є належними та допустимими, з урахуванням вимог чинного законодавства. Підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що відповідають обставинам справи.
Дані протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього докази у своїй сукупності беззаперечно підтверджують той факт, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Отримуючи посвідчення водія та сідаючи за кермо автомобіля, яке є джерелом підвищеної небезпеки, ОСОБА_1 повинен був неухильно дотримуватись вимог Правил дорожнього руху, якими категорично заборонено керування транспортними засобами, окрім іншого, з ознаками алкогольного сп`яніння, у стані алкогольного сп`яніння та навіть просто стомленому водію.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення на транспорті, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність відсутні.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, ту обставину, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, дані про особу правопорушника, його вік, майновий та сімейний стан, позитивну характеристику за місцем проходження служби, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, установленому санкцією частини першої статті 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі викладеного, кеpуючись ст. 40-1, ч.1 ст. 130, статтями 283, 294 КУпАП, суд –
П О С Т А H О В И В:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, який підлягає сплаті за реквізитами: одержувач: ГУК у Чернігівській області/Чернігівська область/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA 528999980313070149000025001, код класифікації доходів 21081300, призначення: «адміністративні штрафи у сфері забезпечення дорожнього руху», з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Роз`яснити положення статей 307, 308 КУпАП, відповідно до яких штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання копії постанови, а у разі її оскарження не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у строк, зазначений вище, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір призначеного штрафу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Н. В. Волошина
Оригінал: reyestr.court.gov.ua