Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №733/2030/25 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/48/26

Єдиний унікальний №733/2030/25

Рішення

Іменем України

13 січня 2026 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого – судді Овчарика В.М.,

за участю секретаря Пікуль Л.К. та

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів,

установив:

У жовтні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив звільнити його від обов`язку сплати аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі половини його заробітку щомісяця, що стягуються на підставі судового наказу № 733/1930/25, виданого Ічнянським районним судом Чернігівської області 23 вересня 2025 року. Свої позовні вимоги мотивуав тим, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 01 лютого 1994 року. Від спільного проживання в шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син ОСОБА_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася донька ОСОБА_6 . На підставі судового наказу № 733/1930/25, виданого Ічнянським районним судом Чернігівської області 23 вересня 2025 року, з позивача стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі половини його заробітку (доходу) щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 12 вересня 2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Але, починаючи з вересня місяця 2025 року, ОСОБА_3 залишила дітей і виїхала за кордон. Він, як батько, несе всі витрати на їх забезпечення та утримання, а відповідачка, як мати та отримувач аліментів, участі в забезпеченні останніх не бере, а тому просить припинити стягнення з нього на користь відповідачки аліментів.

Ухвалою судді від 13 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, якою також витребувано від Державної прикордонної служби України відомості про перетин державного кордону України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2025 року по даний час, з наданням інформації про дату перетину, напрямки перетину державного кордону України (а.с. 18); ухвалою суду від 10 грудня 2025 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду та задоволено клопотання представника позивача від 10 листопада 2025 року про виклик свідків (а.с. 31, 38-39); 15 грудня 2025 року на виконання ухвали суду від 13 жовтня 2025 року Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби був надісланий витяг щодо перетинання кордону України відповідачкою (а.с. 44); 13 січня 2026 року представником позивачки подана заява про залишення позову ОСОБА_2 у частині стягнення аліментів з ОСОБА_7 (а.с. 48), яка була задоволена ухвалою суду від 13 січня 2026 року (а.с. 54-55).

Інших заяв та клопотань від учасників справи не надійшло.

Відзиву на позовну заяву відповідачкою не надано.

Позивач у судове засідання не з`явився.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити із зазначених у ньому підстав.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності. Проти задоволення позовних вимог в частині звільнення ОСОБА_2 від сплати аліментів не заперечує, але заперечує щодо задоволення вимог в частині стягнення з неї аліментів на дітей (а.с. 47).

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судовому засіданні показали, що сторони є їхніми сусідами. Їм відомо, що у кінці вересня 2025 року відповідачка ОСОБА_3 поїхала за кордон, а дітей залишила проживати разом з позивачем ОСОБА_2 . Зі слів останнього відповідачка у період перебування за кордоном ніякої допомоги на утримання дітей йому не надавала. ОСОБА_3 повернулася додому у грудні 2025 року.

Дослідивши матеріали справи, та заслухавши показання свідків, суд дійшов наступного висновку.

Як убачається з матеріалів справи, сторони з 01 лютого 1994 року перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 9).

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження останніх (а.с. 6, 7, 8).

Судовим наказом Ічнянського районного суду Чернігівської області від 23 вересня 2025 року стягнено із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі половини його заробітку (доходу) щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 12 вересня 2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с. 10).

Положеннями статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За правилами ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Статтею 273 СК України передбачено, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Наявність рішення про стягнення аліментів не є перешкодою для вирішення спору про припинення такого стягнення і стягнення аліментів на користь іншого з батьків, бо саме у зміні обставин, які існували на момент ухвалення першого рішення, полягає новий спір (постанова Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №520/21069/18 (провадження № 61-1347св20).

Припинення стягнення аліментів можливе, зокрема, тоді, коли дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю утримує. У такому разі відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача (постанова Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №686/18140/21 (провадження №61-6611св22)).

Отже, обов`язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти. При цьому, факт зміни місця проживання дитини від одного з батьків до іншого, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання аліментів з боку того з батьків, з ким стала проживати дитина на користь того з батьків з ким вона проживала.

Згідно з актом обстеження помешкання ОСОБА_2 на предмет фактичного місця проживання осіб від 30 вересня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 проживають позивач ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 11).

Позивач, як батько, несе всі витрати на забезпечення та утримання дітей, а відповідачка, як мати та отримувач аліментів, участі в забезпеченні останніх не бере.

Відтак, нарахування аліментів за період, коли діти не проживали з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримуються діти.

Також в ході розгляду справи та не заперечується сторонами, позивачка ОСОБА_3 у перід з січня 2025 року по грудень 2025 року включно виїжджала за кордон.

Згідно даних, наданих Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 15.12.2025 року, позивачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у період з 01 січня 2025 року по 15 грудня 2025 року включно перетинала державний кордон України, а саме: 12 січня 2025 року - в`їзд (пункт пропуску ПП «Шегині»), 28 січня 2025 року - виїзд (пункт пропуску ПП «Краківець»), 14 червня 2025 року - в`їзд (пункт пропуску ПП «Шегині»), 29 вересня 2025 року - виїзд (пункт пропуску ПП «Краківець») (а.с. 44).

Враховуючи викладені вище обставини справи, оскільки неповнолітні діти сторін проживають разом із позивачем з вересня 2025 року, а також беручи до уваги відсутність заперечень відповідачки ОСОБА_3 щодо позовних вимог в частині звільнення ОСОБА_2 від сплати аліментів, подальше стягнення аліментів із батька на користь матері є безпідставним, більше не відповідає інтересам дітей та реальним обставинам справи, відтак наявні підстави звільнення ОСОБА_2 від сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей на користь відповідачки у зв`язку зі зміною обставин, у зв`язку чим суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про звільнення від сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що стягуються на підставі судового наказу № 733/1930/25, виданого Ічнянським районним судом Чернігівської області 23 вересня 2025 року.

Разом з тим суд зазначає, що сторони не позбавлені права на подачу ними позову до суду про стягнення аліментів на дітей, у разі, якщо виникнуть обставини, які даватимуть підстави для стягнення аліментів.

Так як представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні просила не стягувати судові витрати з відповідачки, тому слід вважати, що вони справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів задовольнити.

Звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , від обов`язку сплати аліментів на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі половини його заробітку (доходу) щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, що стягуються на підставі судового наказу № 733/1930/25, виданого Ічнянським районним судом Чернігівської області 23 вересня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 16 січня 2026 року.

Головуючий суддя В. М. Овчарик