Рішення від 15 січня 2026 р. у справі №591/11730/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/11730/25

Провадження № 2-а/591/621/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Косар А. І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 591/11730/25 про визнання протиправною та скасування постанови

сторони та інші учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

представник позивача – Волохова Вікторія Олегівна

відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_1

відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_1

вимоги позивача:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № Х 05/25-992 від 24.05.2025, якою ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25500 грн. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 7 211,20 грн, що складаються із судового збору в розмірі 1211,20 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

та установив:

Історія справи

15.10.2025 позивач подав до суду вказаний адміністративний позов. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 № X 05/25-992 від 03.06.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 грн за ч. 3 ст.210-1 КУпАП. Вказану постанову вважає незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Оскільки, 24 травня 2025 року Позивач був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 о 08 год. 16 хв, що підтверджується довідкою про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 24 травня 2025 року № Х 05/25-992 (копія додається). Із інформації, що міститься у копії картки обстеження та медичного огляду неможливо встановити о котрій годині вона була вручена Позивачеві чи о котрій годині він від неї відмовився. Також заява Позивача про відмову від проходження ВЛК не містить інформації про час її написання. Прошу суд звернути увагу на той, факт, що повістка від 24.05.2025 №3004 містить інформацію, про те, що Позивачу належить з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , кабінет 309 24 05.2025 року о 09 год 00 хв з метою проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення на особливий період. Також акт відмови від отримання повістки містить інформацію про те, що текст повістки про явку на 09 год 00 хв 24.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 було доведено громадянину ОСОБА_1 о 09 год 00 хв, в той час як протокол про адміністративне правопорушення був складений вже о 08 год 23 хв через сім хвилин з моменту доставлення Позивача до Відповідача і вже о 08 год 23 хв посадова особа Відповідача зафіксувала категоричну відмову від проходження військово-лікарської комісії, хоча зобов`язання прибути для її проходження у Позивача виникло тільки о 09 год 00 хв. Тобто, станом на 08 год 23 хв Позивач не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Також, прошу суд звернути увагу, що у протоколі про адміністративне правопорушення № Х 05/25-992 від 24 травня 2025 року зазначається направлення від 23.05.2025 року № 3579861, в той час як Позивачу вручалося направлення від 23.05.2025 року № 3579861, в якому взагалі не зазначено чи вручалося воно Позивачеві та о котрій годині. Посилаючись на норми законодавства вважає, що в діях Позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210, а отже, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2025 передана для розгляду головуючому судді Сидоренко А.П.

20 жовтня 2025 року Ухвалою суд поновив ОСОБА_1 строк для оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відкрив провадження у справі з розглядом справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Залучив до участі у справі другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 04.11.2025 в системі «Електронний Суд» подав до суду відзив. Вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного. Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що позивачу не представлено можливості надати медичну документацію на підтвердження стану здоров`я, медичної карти амбулаторного хворого, не надано направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень. 24.05.2025 при перевірці представниками поліції документів у гр. ОСОБА_1 було встановлено, що останній обліковується як порушник законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що стало підставою для його доставлення (супроводження) у добровільному порядку, передбаченому ст. 259 КУпАП, до ІНФОРМАЦІЯ_3 . 24.05.2025 уповноваженою особою, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.12.2024 № 144 «Про організацію службової діяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 на 2025 навчальний рік», – стрільцем 3 відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 солдатом ОСОБА_3 складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення № Х 05/25-992 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, який відповідає приписам КУпАП та містить всі необхідні реквізити. При складанні протоколу було:- роз`яснено суть вчиненого порушення (відмова від проходження ВЛК), зміст ст. 63 Конституції України, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП;- зафіксовано відсутність будь-яких пояснень, клопотань та зауважень щодо змісту протоколу;- у відповідності до вимог ст. 277-2 КУпАП, повідомлено про наступний розгляд справи, призначений на 14 год. 00 хв. 03.06.2025 (тобто не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи) у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , кабінет 102;- вручено другий примірник протоколу. Шляхом проставлення особистого підпису у відповідних графах бланку протоколу, ОСОБА_1 підтвердив факт ознайомлення із суттю адміністративного правопорушення, з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з часом та місцем розгляду справи, підтвердив відсутність клопотань і зауважень щодо змісту протоколу. Клопотання про перенесення розгляду справи із зазначенням поважності причин неявки від ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, чи його представника ні в усному, ні в електронному або письмовому вигляді до ІНФОРМАЦІЯ_3 не надходило. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного проступку, пов`язаного з відмовою від проходження ВЛК, безапеляційно підтверджується: 1) протоколом про адміністративне правопорушення від 24.05.2025 № Х 05/25-992; 2) Направленням на медичний огляд від 24.05.2025 № 3579861; 3) Карткою обстеження та медичного огляду; 4) письмовою заявою від 24.05.2025 про відмову від проходження ВЛК; 5) повісткою № 3004; 6) Актом відмови від отримання повістки. Про наявність направлення на ВЛК та необхідність проходження медичного огляду ОСОБА_1 був достеменно обізнаний, оскільки у власноруч виготовленій письмовій заяві від 24.05.2025 на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначив про відмову від проходження ВЛК, яку аргументував «відсутністю медичних документів»; з адміністративною відповідальністю був ознайомлений. Послідовні дії позивача у їх сукупності та співставленні свідчать про безумовну обізнаність щодо обов`язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби та його свідому відмову від вчинення необхідних юридично значимих дій. Виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно повістки № 3004 здійснювався на 09 год. 00 хв. 24.05.2025, тобто позивачу надавалася можливість зібрати необхідні медичні документи. Проте, у період з 24.05.2025 по 03.06.2025 (і тим більше станом на час написання відзиву 31.10.2025) жодних дій, спрямованих на проходження медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби, позивачем вчинено не було. Тому, просить у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 в системі «Електронний Суд» 04.11.2025 подав до суду клопотання про залишення заяви без розгляду. Зазначає, що Посилання позивача про обізнаність з існуванням оскаржуваної постанови лише під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 14.10.2025, зважаючи на наявність відкритого провадження у справі про адміністративне правопорушення і призначений розгляд справи на 03.06.2025, не змінює моменту, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли той почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на оскарження рішення суб`єкта владних повноважень про накладення адміністративного стягнення і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 24.05.2025 № Х 05/25-992 ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про наступний розгляд справи, призначений на 14 год. 00 хв. 03.06.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 . Даний факт підтверджується особистим підписом у відповідних графах протоколу. Оскільки позивач був обізнаний із датою розгляду справи – 03.06.2025, тому він повинен був мати правомірні очікування відносно того, що справа про адміністративне правопорушення буде розглянута саме 03.06.2025 і з цієї дати мав об`єктивну можливість дізнатися про порушення свого права; жодних перешкод, котрі б унеможливлювали отримання копії оскаржуваного рішення раніше, не наведено. Позивачем не обґрунтовано і не надано доказів на підтвердження неможливості отримання копії оскаржуваної постанови раніше, не зазначено про дії, які ним вживалися для її отримання до 14.10.2025, зважаючи на обізнаність про наявність провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього. Відтак, наведені підстави пропуску процесуального строку не обумовлені об`єктивно непереборними обставинами і не являються такими, що пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, а виникли внаслідок триваючої пасивної поведінки, оскільки жодних дій, котрі свідчили б про готовність ОСОБА_1 брати участь під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що стосується його, останнім не вчинялося. Дії ОСОБА_1 , спрямовані на оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.06.2025 № Х 05/25-992, в частині виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку звернення до суду, були вчинені з порушенням вимоги «не зволікаючи та без невиправданих затримок». Таким чином, станом на час звернення (15.10.2025) до Зарічного районного суду м. Суми із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 03.06.2025 сплинув встановлений законодавством процесуальний строк (строк позовної давності), що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 в системі «Електронний Суд» 04.11.2025 подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, яке обґрунтовує тим, що однією з вимог є стягнення понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн. Жодних доказів на понесення витрат на професійну (правничу) допомогу у розмірі 6 000,00 грн. позивачем надано не було. Правова допомога надається ОСОБА_1 на підставі ордеру, договір між сторонами не укладався, сума за надані послуги не погоджувалася. Зі змісту ордеру не можливо достовірно встановити підставу надання правової допомоги: на підставі договору чи доручення органу, уповноваженого на надання безоплатної правової допомоги від 08.10.2025 № б/н. За правилом ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Зважаючи на викладене, ІНФОРМАЦІЯ_5 критично ставиться до розрахунку заявлених до відшкодування витрат. Тому просить відмовити у задоволенні заявлених вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування витрат, понесених на правову (правничу) допомогу адвоката по справі № 591/11730/25, в розмірі 6 000,00 грн. чи зменшити їх розмір у відповідності до принципів розумності, співмірності та необхідності.

12.11.2025 Ухвалою суд задовольнив клопотання представника позивача про забезпечення позову, зупинив стягнення на підставі постанови № Х 05/25-992 від 03 червня 2025 року, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 , щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу, до набрання законної сили рішення у справі № 591/11730/25.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 21.10.2025 в системі «Електронний Суд» отримав Ухвалу про відкриття провадження у справі, правом подачі відзиву не скористався.

Згідно розпорядження керівника апарату Зарічного районного суду м. Суми Шевченко А. М. № 265 від 23.12.2025 у зв`язку з призначенням Сидоренко А. П. суддею Сумського апеляційного суду здійснено повторний автоматизований розподіл вищезазначеної справи, яка згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025 передана для розгляду головуючому судді Косар А. І.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 02.01.2026 вказану справу прийнято до провадження судді Косар А. І.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Щодо доводів представника відповідача про звернення позивача до суду з пропуском строку, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

При цьому, слід врахувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено судом за заявою особи, яка його подала.

Отже, наслідком пропущення процесуальних строків є залишення позовної заяви без розгляду.

Виключенням з цього правила є факт визнання судом причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою своєчасного виконання учасниками адміністративного судочинства передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З системного аналізу зазначеної норми видно, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

У відповідності до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно положень ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду в позовній заяві заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення від 24.05.2025, яке обґрунтовує тим, що він не був присутній при її складанні і про її існування дізнався після відкриття виконавчого провадження. Фактично про порушення своїх прав дізнався 14.10.2025.

При цьому достовірних відомостей про вручення позивачу копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 24.05.2025 раніше ніж 14.10.2025 (як стверджує позивач) суду не надано.

За таких обставин, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування викладеного в ухвалі Зарічного районного суду м. Суми від 20.10.2025 висновку про поновлення позивачу строку звернення до суду з вказаним адміністративним позовом, відсутні підстави стверджувати про доведеність наявності факту пропуск позивачем строку звернення до суду з вказаним позовом, який виявлено після відкриття провадження.

Що стосується суті позовних вимог.

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 № Х 05/25-992 від 03.06.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25500 грн. Як вбачається із фабульної частини оскаржуваної постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 24.05.2025 о 08 год. 23 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , категорично відмовився від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, згідно рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 у формі направлення на військово-лікарську комісію від 24.05.2025 № 3579861 (а.с. 7).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно з постановою № Х 05/25-992 стала відмова позивача від проходження ВЛК.

Нормами пункту 74 Порядку № 560 закріплено, що військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилається в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з урахуванням вимог пункту 74-3 цього Порядку.

Особам віком до 45 років у направленні для проходження медичного огляду зазначається про необхідність визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, командиром військової частини або начальником центру рекрутингу Збройних Cил видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов`язаному та резервісту під особистий підпис.

Направлення на медичний огляд військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в СБУ, а також військовозобов`язаних, які виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації в обраному ними підрозділі, органі, закладі, установі СБУ, здійснюється у порядку, визначеному Головою СБУ.

Додатком 11 Порядку № 560 визначено форму направлення, для встановлення придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби за станом здоров`я, у певному медичному закладі, у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.

Таким чином, з вищевказаного вбачається, що процедурі проходження на військово-лікарській комісії медичного огляду передує:

- формування повістки про виклик військовозобов`язаного для проходження відповідного огляду та її вручення особі;

- видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою, згідно з додатком 11 до Порядку № 560;

- реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою, згідно з додатком 12 до Порядку № 560.

Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для проходження особою медичного огляду на військово-лікарській комісії є отримання особою відповідної повістки на проходження військово-лікарської комісії із зазначенням мети виклику - проходження ВЛК.

Відповідно до пункту 47 зазначеної постанови у разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.

Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 41 вказаної постанови належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.

На підтвердження оповіщення позивача про виклик для проходження ВЛК відповідачем не надано доказів.

Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, на яку накладається адміністративне стягнення, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

За таких обставин винесення 03.06.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 оскаржуваної постанови № Х 05/25-992 не доводить винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 210-1 ч. 3 КУпАП поза розумним сумнівом.

Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зважаючи на викладене, суд не надає детальної оцінки аргументам сторін по суті адміністративного правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності згідно з оспорюваною постановою.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Наведеним положенням кореспондують норми статті 293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Відтак, позовні вимоги належить задовольнити, скасувати оскаржувану постанову і закрити справу про адміністративне правопорушення, згідно пункту 3 частини третьої статті 286 КАС.

Щодо клопотання представника відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 132 КАС).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 134 КАС України та керуватися тим, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представником позивача на підтвердження понесених витрат на надання правничої допомоги не надано жодних доказів.

Тому, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000.00 грн не підлягає задоволенню.

За матеріалами справи встановлено, що при зверненні до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір на суму 605.60 грн за подання позову та заяви про забезпечення позову у розмірі 908.40 грн, про що свідчать Виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України. Таким чином, оскільки суд першої інстанції за результатами розгляду даної справи дійшов висновку про задоволення позову та скасування постанови, то керуючись статтею 139 КАС, слід стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 ЄДРПОУ: НОМЕР_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та заяви про забезпечення позову у розмірі 1 514.00 грн.

Керуючись ст. 5-7, 77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № Х 05/25-992 від 24.05.2025, якою ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25 500.00 грн.

Закрити провадження у справі.

Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_4 ЄДРПОУ: НОМЕР_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та заяви про забезпечення позову у розмірі 1 514.00 грн.

Видати виконавчий лист після набрання рішенням законної сили.

Заходи забезпечення позову за ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 12 листопада 2025 року: Зупинити стягнення на підставі постанови № Х 05/25-992 від 03 червня 2025 року, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 , щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу, зберігають свою дію до набрання законної сили судовим рішенням по справі №591/11730/25.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі «Судова влада України» за веб-адресою: http://zr.su.court.gov.ua/sud1805/.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Представник позивача: Волохова Вікторія Олегівна, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ:07695365, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ:08269552, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_5 .

Суддя А. І. Косар