Вирок від 15 січня 2026 р. у справі №199/17486/25 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/17486/25

(1-кп/199/473/26)

ВИРОК

іменем України

16.01.2026 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження в залі суду кримінальне провадження № 12025052410002044 відносно:

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Білозерське Добропільського району Донецької області, громадянина України, освіта середня спеціальна, розлученого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , т.м. НОМЕР_1 ,

який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263КК України,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_2 ,

УСТАНОВИВ:

Приблизно на початку листопада 2025 року, в денний час доби (точна дата та час не встановлені) ОСОБА_2 , перебуваючи поблизу паркану свого будинку № 39 на вулиці Білозерська в с. Бокове, віднайшов корпус оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1, та у цей час в нього раптово виник злочинний умисел, направлений на придбання, носіння та зберігання зазначеної вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, без мети збуту.

Достовірно знаючи про те, що за носіння, зберігання та придбання бойових припасів без відповідного на те дозволу передбачена кримінальна відповідальність, ОСОБА_2 , діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, обернув один коїтус оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1 у своє володіння та, таким чином умисно, незаконно придбав вибухову речовину, після чого поклав її для зберігання у карман своєї куртки, в якій він пішки направився по своїм особистим справам, тим самим умисно, незаконно вчинив носіння та зберігання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, без мети збуту.

Придбану вибухову речовину ОСОБА_2 умисно, незаконно носив та зберігав при собі по 03.12.2025 та у цей день, приблизно о 16:15 годині ОСОБА_2 , проходячи по ділянці місцевості, розташованої за адресою: Донецька область, Покровський район, м. Білозерське, вул. Білозерська, поблизу шахти «Білозерська», був зупинений працівниками поліції з метою перевірки документів на підставі Постанови КМУ «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» № 1456 від 29.12.2021, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015, ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015, введеного згідно указу Президента України від 24.02.2022, та продовженого Указом Президента України від 20.10.2024 строком на 90 діб до 03.02.2026, ст. 15 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та ст.32, 34 Закону України «Про Національну поліцію».

Під час перевірки документів на питання поліцейських щодо наявності предметів та речовин, обіг яких обмежено чи заборонено, ОСОБА_2 повідомив, що він в кармані куртки незаконно зберігає вибухову речовину, через що на місце події було викликано слідчо-оперативну групу Покровського РУП ГУНП в Донецькій області.

03.12.2025 у період часу з 17:17 години по 17:26 годину, під час огляду місяця події, проведеного слідчим СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, з карману куртки у ОСОБА_2 , який перебував на ділянці місцевості, розташованої за адресою: Донецька область, Покровський район, м. Білозерське вул. Білозерська, поблизу шахти «Білозерська», видав для вилучення один корпус оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1 (окремо без запала) до категорії бойових припасів не відноситься. Вибухове спорядження корпусу гранати є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в металевій оболонці). Конструктивно передбачено спорядження даного корпуса гранати, вибуховою речовиною групи бризантних (тротил) масою 50-56 грам, який ОСОБА_2 умисно, незаконно носив, зберігав та придбав без передбаченого законом дозволу, без мети збуту.

Вказані вибухові речовини ОСОБА_2 придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 , які виразились у носінні, зберіганні та придбанні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

25.12.2025 між першим заступником керівника Покровської окружної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_2 в присутності захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до угоди про визнання винуватості ОСОБА_2 повністю і беззастережно визнав свою вину та обсяг обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, зобов`язався: беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України під час судового розгляду.

Сторонами угоди визначено узгоджене ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України узгоджено звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Зі змісту угоди слідує, що підстав для застосування спеціальної конфіскації, не має.

У підготовчому судовому засідання обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке відносяться до тяжкого злочину, беззастережно і добровільно визнав свою вину у пред`явленому обвинуваченні, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджене сторонами покарання.

Прокурор та захисник у підготовчому судовому засіданні просили суд затвердити угоду про визнання винуватості.

За таких підстав суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, його дії за цим законом кваліфіковані вірно.

Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та/або закону, не допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди відповідають інтересам суспільства; умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, має середню спеціальну освіту, розлучений, пенсіонер, за місцем мешкання скарг відносно ОСОБА_2 не надходило.

Таким чином, вивчивши надані матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, суд дійшов висновку про відповідність угоди вимогам ст. 469, 472 КПК України і наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.

Питання про відшкодування витрат на залучення експерта суд вирішує у відповідності до приписів ст. 122, 124 КПК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 110, 314, 369, 371-374, 474, 475, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості між першим заступником керівника Покровської окружної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12025052410002044 відносно ОСОБА_2 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 25.12.2025 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши обвинуваченому ОСОБА_2 іспитовий строк на один рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на підставі п. 1), 2) ч. 1, п. 2) ч. 3 ст. 76 КК України на ОСОБА_2 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов`язані із проведенням судової вибухово-технічної експертизи, в сумі 7131 (сім тисяч сто тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Речові докази: уламки від корпусу гранати Ф-1 – знищити.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра, з урахуванням обмежень прав прокурора та обвинуваченого на оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394, 424 КПК України, а для обвинуваченого – також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1