Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №320/44793/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/44793/23 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОТА-АЛЬЯНС" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року та на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОТА-АЛЬЯНС" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про:

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.08.2023 № 0520560707, від 07.08.2023 № 0524650707, № 0524660707, від 21.08.2023 № 0543430707, № 0543420707, № 0543410707, № 0543400707.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 03.08.2023 № 0520560707, від 07.08.2023 № 0524650707, № 0524660707, від 21.08.2023 № 0543430707, № 0543420707, № 0543410707, № 0543400707.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СОТА-АЛЬЯНС" про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОТА-АЛЬЯНС" судові витрати по сплаті судового збору у сумі 46 641,98 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 500,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідачем подано апеляційні скарги, в яких просить скасувати спірні рішення суду, відмовивши в задоволенні позовних вимог та стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи апелянта аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та стосуються того, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства. ГУДПС у м. Києві зазначає, що під час проведення перевірок встановлено порушення податкового законодавства, а саме перевіркою касових чеків програмного РРО, які використовує ТОВ «СОТА-АЛЬЯНС» встановлено проведення розрахункових операцій з використанням електроних платіжних засобів (платіжних карток) через POS-термінал, без зазначення у касових чеках реквізитів, зазначених у рядках 11-18 п. 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі - Положення № 13), чим допущено порушення вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265). Крім того, вказано на безпідставне стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які були завищеними.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, до основних видів діяльності позивача входить: основний (код КВЕД 47.42) роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах; (код КВЕД 82.99) надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; (код КВЕД 46.90) неспеціалізована оптова торгівля; (код КВЕД 47.11) роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; (код КВЕД 47.41) роздрібна торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах; (код КВЕД 47.91) роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; (код КВЕД 61.20) діяльність у сфері безпроводового електрозв`язку; (код КВЕД 61.90) інша діяльність у сфері електрозв`язку; (код КВЕД 68.20) надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; (код КВЕД 73.11) рекламні агентства; (код КВЕД 47.19) інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; (код КВЕД 53.20) інша поштова та кур`єрська діяльність; (код КВЕД 66.22) діяльність страхових агентів і брокерів.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відповідно до наказів від 30.01.2023 № 550-11, 548-1, 549-1, від 12.01.2023 № 186-11, 185-11 та на підставі направлень від 30.01.2023 № 654, 653, 655, 656,651, 652, від 13.01.2023 № 283, 284, 280, 281 проведено фактичні перевірки магазинів, де здійснює діяльність TOB «COTA- АЛЬЯНС», розташованих за адресами: м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 82 Д (акт перевірки від 09.02.2023 № 496/04/36 /07/08/PPO/34001007); м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 87, прим. 61 (акт перевірки від 09.02.2023 № 498/04/36/07/08/PPO/34001007); м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 87, прим. 62 (акт перевірки від 09.02.2023 № 499/04/36/07/08/PPO/34001007); Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, буд. 9, прим. 2 (акт перевірки від 25.01.2023 № 239/04-36-07-14/PPO/34001007); Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Соборності, буд. 29 Б (акт перевірки від 25.01.2023 № 236/04-36-07-14/PPO/34001007).

Зазначеними перевірками встановлено порушення вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265 та Положення № 13, а саме:

- перевіркою касових чеків програмного РРО фіскальний № 4000147812, який використовується ТОВ «СОТА-АЛЬЯНС» за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 82 Д, встановлено проведення розрахункових операцій з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток) через POS-термінал, без зазначення у касових чеках реквізитів, зазначених у рядках 11-18 п. 2 розділу ІІ Положення № 13, чим допущено порушення вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265. Загальний обсяг розрахунків, проведених із використанням платіжного терміналу та з порушенням вимог чинного законодавства щодо форми та змісту розрахункових документів, склав 177 387,00 грн;

- перевіркою касових чеків програмного РРО фіскальний № 4000157332, який використовується ТОВ «СОТА-АЛЬЯНС» за адресою: м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 87, прим. 61, встановлено проведення розрахункових операцій з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток) через POS-термінал, без зазначення у касових чеках реквізитів, зазначених у рядках 11-18 п. 2 розділу ІІ Положення № 13, чим допущено порушення вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265. Загальний обсяг розрахунків, проведених із використанням платіжного терміналу та з порушенням вимог чинного законодавства щодо форми та змісту розрахункових документів, склав 258 226,00 грн;

- перевіркою касових чеків програмного РРО фіскальний № 4000160923, який використовується ТОВ «СОТА-АЛЬЯНС» за адресою: м. Дніпро, проси. Слобожанський, буд. 87, прим. 62, встановлено проведення розрахункових операцій з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток) через POS-термінал, без зазначення у касових чеках реквізитів, зазначених у рядках 11-18 п. 2 розділу ІІ Положення № 13, чим допущено порушення вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265. Загальний обсяг розрахунків, проведених із використанням платіжного терміналу та з порушенням вимог чинного законодавства щодо форми та змісту розрахункових документів, склав 844 299,00 грн;

- перевіркою касових чеків РРО фіскальний № 3000291747, який використовується ТОВ «СОТЛ-АЛЬЯНС» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, буд. 9, прим. 2, встановлено проведення розрахункових операцій з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток) через POS-термінал, без зазначення у касових чеках реквізитів, зазначених у рядках 11-18 п. 2 розділу ІІ Положення № 13, чим допущено порушення вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265. Загальний обсяг розрахунків, проведених із використанням платіжного терміналу та з порушенням вимог чинного законодавства щодо форми та змісту розрахункових документів, склав 1 199 752,00 грн;

- перевіркою касових чеків РРО фіскальні № 3000377298, № 3000377297, які використовуються ТОВ «СОТА-АЛЬЯНС» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Соборності, буд. 29 Б, встановлено проведення розрахункових операцій з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток) через POS-термінал, без зазначення у касових чеках реквізитів, зазначених у рядках 11-18 п. 2 розділу ІІ Положення № 13, чим допущено порушення вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265. Загальний обсяг розрахунків, проведених із використанням платіжного терміналу та з порушенням вимог чинного законодавства щодо форми та змісту розрахункових документів, склав 1 731 061,00 грн.

Також Головним управлінням ДПС у Полтавській області відповідно до наказів від 25.01.2023 № 233-п, від 30.01.2023 № 251 та від 25.01.2023 № 424, 423, від 30.01.2023 № 447, 448 проведено фактичні перевірки магазинів, де здійснює діяльність ТОВ «СОТА-АЛЬЯНС», розташованих за адресами: Полтавська обл., м. Кременчук, просп. Лесі Українки, буд. 39 (акт перевірки від 09.02.2023 № 1068/16/31/PPO/34001007); Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Театральна, буд. 27 А (акт перевірки від 08.02.2023 № 1128/16/31/PPO/34001007).

Зазначеними перевірками Головного управління ДПС у Полтавській області встановлено порушення ТОВ «СОТА-АЛЬЯНС» вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265, а саме:

- перевіркою касових чеків програмного РРО фіскальний № 4000160954, який використовується ТОВ «СОТА-АЛЬЯНС» за адресою: м. Кременчук, просп. Лесі Українки, буд. 39, встановлено проведения розрахункових операцій 3 використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток) через POS-термінал, без зазначення у касових чеках реквізитів, зазначених у рядках 11-18 п. 2 розділу ІІ Положення № 13, чим допущено порушення вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265. Загальний обсяг розрахунків, проведених із використанням платіжного терміналу та з порушенням вимог чинного законодавства щодо форми та змісту розрахункових документів, за грудень 2021 склав 5 056,00 грн;

- перевіркою касових чеків програмного РРО фіскальний № 4000160950, який використовується ТОВ «СОТА-АЛЬЯНС» за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Театральна, буд. 27 А, встановлено проведення розрахункових операцій з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток) через POS-термінал, без зазначення у касових чеках реквізитів, зазначених у рядках 11-18 п. 2 розділу ІІ Положення № 13, чим допущено порушення вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265. Загальний обсяг розрахунків, проведених із використанням платіжного терміналу та з порушенням вимог чинного законодавства щодо форми та змісту розрахункових документів, за грудень 2021 року на загальну суму 26 762,00 грн.

На підставі вказаних актів перевірки контролюючим органом було прийнято такі податкові повідомлення-рішення: № 0543430707 від 21.08.2023 на суму 2 596 591,50 грн, згідно з актом фактичної перевірки від 25.01.2023 № 236/04-36-07-14/PPO/34001007; № 0543420707 від 21.08.2023 на суму 1 799 628,00 грн, згідно з актом фактичної перевірки від 25.01.2023 № 239/04-36-07-14/PPO/34001007; № 0524650707 від 07.08.2023 на суму 387 339,00 грн, згідно з актом фактичної перевірки від 09.02.2023 №498/04/36/07/08/PPO/34001007; № 0524660707 від 07.08.2023 на суму 395 992,50 грн, згідно з актом фактичної перевірки від 09.02.2023 № 499/04/36/07/08/PPO/34001007; № 0520560707 від 03.08.2023 на суму 177 387,00 грн, згідно фактичної перевірки від 09.02.2023 № 496/04/36/07/08/PPO/34001007; № 0543410707 від 21.08.2023 на суму 40 143,00 грн, згідно з актом фактичної перевірки від 07.02.2023 № 1128/16/31/PPO/34001007; № 0543400707 від 21.08.2023 на суму 17 584,00 грн, згідно з актом фактичної перевірки від 03.02.2023 № 1068/16/31/PPO/34001007.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню, позаяк відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 03.08.2023 № 0520560707, від 07.08.2023 № 0524650707, № 0524660707, від 21.08.2023 № 0543430707, № 0543420707, № 0543410707, № 0543400707.

Аналізуючи обставини справи, доводи апелянта та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, та вказує на відсутності правових підстав для задоволення апеляційних скарг, з огляду на таке.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 21 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім НБУ), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;

неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п. 75.1.3;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Фактична перевірка, що здійснюється за наявності підстави, визначеної у п. 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у п. 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки (п. 80.3 ст. 80 ПК України).

Пунктом 80.4 ст. 80 ПК України визначено, що перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі п.п. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Норми п. 80.6 ст. 80 ПК України визначають, що під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з`ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з`ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7 ст. 80 ПК України).

Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб`єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції (п. 80.8 ст. 80 ПК України).

Згідно п. 80.9 ст. 80 ПК України строки проведення фактичної перевірки встановлені ст. 82 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено ст. 86 цього Кодексу (п. 80.10 ст. 80 ПК України).

18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено п. 52-1 - 52-5.

Зокрема, згідно із п. 52-2 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30.03.2020. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31.05.2020. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 цього Кодексу.

Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України і абзац перший п. 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п. 80.2.2, п.п. 80.2.3 та п.п. 80.2.5 п.п. 80.2 ст. 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий - четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим - десятим.

29.05.2020 набрав чинності Закон України від 13.05.2020 № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни, зокрема до п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри «по 31.05.2020» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними.

Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та неодноразово було продовжено.

Однак постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» було відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, на період з січня по лютий 2023 року, а саме період коли були проведені перевірки торгових одиниць позивача, на території України діяв встановлений карантин, а відповідно діяв мораторій на проведення фактичних перевірок платників податків.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 24.05.2023 № 640/4070/22 та від 27.06.2024 № 360/5907/21.

Оцінюючи зміст встановлених контролюючим органом порушень норм податкового законодавства, колегія суддів враховує таке.

Згідно ст. 2 Закону № 265 реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп??ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до п. 1 та 2 ст. 3 Закону № 265 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (13 застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов?язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій R-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що 6 ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Статтею 2 Закону № 265 передбачено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Отже, суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням № 13.

Згідно п. 1 розділу ІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків запродані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ - 1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 установлено такі обов`язкові реквізити, які повинен містити фіскальний чек: найменування господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для суб`єкта господарювання (далі СГ), що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН»; для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед яким друкуються великі літери «ІД» (ідентифікаційні дані);якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); назва товару (послуги); літер не позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) (для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»; для СГ, що зареєстровані як платники ІДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ»; для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку. У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»; напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та найменування або логотип виробника.

Відповідно з п. 4 розділу І Положення № 13 у наведених у додатках до Положення формах розрахункових документів взаєморозміщення написів та даних на полі документа є рекомендованим. Розрахункові документи, визначені цим Положенням, крім тих, що друкуються реєстратором розрахункових операцій, є варіантами розрахункових квитанцій, визначених у ст. 2 Закону № 265.

Пунктом 6 розділу ІІ Положення № 13 встановлено, що у разі застосування при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, касовий чек повинен додатково містити такі обов`язкові реквізити: ідентифікатор еквайєра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою: суму комісійної винагороди (у разі наявності); вид операції; реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»; напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі. крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток без виконання процедур авторизації; підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу(платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».

Наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2020 за № 624/34907; чинний з 01.08.2020) розділ ІІ Положення № 13 викладено у новій редакції.

У цій редакції п. 2 цього розділу передбачає, що фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити: найменування суб`єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2); адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4); для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки Позивача та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок б); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8); назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9); ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 10); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 11); сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 12); вид операції (рядок 13); реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕП3» (рядок 14); напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 15); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 16); підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ВІЗ» (рядок 17); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції(рядок 18); загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 20); для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами(послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; заокруглення (рядок 22); до сплати (рядок 23); фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 24); QR - код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чеку /фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО/фіскальний номер ПРРО (рядок 25); для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій; позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 26), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 27); заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 28); фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 29); напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 30).

Відповідно до п. 4 розділу ІІ Положення № 13 рядки 10-17 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.

Згідно п. 3 наказу Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 також установлено, що вимоги до форми і змісту розрахункових документів у частині: створення електронних розрахункових документів; відображення найменування суб`єкта господарювання; цифрового значення штрихового коду товару; закруглення суми до сплати; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи; QR-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом.

До 01.08.2021 вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині: створення електронних розрахункових документів; відображення найменування суб`єкта господарювання; цифрового значення штрихового коду товару; закруглення суми до сплати; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи; QR-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом.

До 01.08.2021 реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до ст. 12 Закону № 265 з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.

Позивач використовував до листопада - грудня місяця 2021 року реєстратори розрахункових операцій моделі "МАРІЯ-304Т", модифікації "304T-1", "304-6", "304T-3M", які були включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій відповідно 25.11.2013 за № 704, 15.07.2021 за № 698, 29.10.2015 за № 829, тобто до дати набрання наказів № 306 та № 329 чинності.

Замість вказаних реєстраторів розрахункових операцій починаючи з листопада - грудня 2021 року позивач почав використовувати програмний реєстратор розрахункових операцій "Checkbox" (ТОВ "ЧЕКБОКС").

Таким чином, наявні у позивача та зареєстровані у встановленому законодавством порядку до набрання чинності наказами № 306 та № 329 реєстратори розрахункових операцій могли використовуватись без їх доопрацювання.

Водночас вимоги Положення № 13 не передбачають обов`язок інтеграції (поєднання) ПРРО із платіжним терміналом.

Верховний Суд в постанові від 03.11.2023 у справі № 640/23582/21 зазначив, що суб`єкт господарювання при здійснені розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17, зазначені в п. 2, 4, 5 розділу ІІ Положення № 13 лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з`єднаний з РРО, господарюючий суб`єкт не зобов`язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. В такому випадку немає підстав розцінювати не відповідність (не роздрукування, не видача) розрахункового документу втановленим вимогам, як порушення п. п. 1,2 ст. 3 Закону № 265. Діючим законодавством не встановлено обов`язку використовувати лише платіжні термінали, з`єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО.

Контролюючий орган стверджує, що жодну модель РРО/ПРРО та POS-термінала не можливо використовувати без підключення до мережі Інтернет, відбувається це за допомогою спільного інтерфейсу - РРО/ПРРО та POS-термінала установи банку, які розмішені на одному робочому місці касира та знаходяться в робочому стані слід вважати з`єднаними. Вважає, відсутність відповідного програмного забезпечення або навмисне ігнорування саме з еквайрингу саме деякими надавачами POS-терміналів (послуг еквайрингу) необхідності забезпечити з`єднані між собою пристрої програмним забезпеченням, з метою належного обміну інформацією між ними, жодним чином не виливає на сам факт з`єднання пристроїв між собою та відповідно на обов`язок, що виникає у зв`язку з ним у користувача таким пристроєм.

При здійснені господарської діяльності в періоді, який перевірявся податковим органом позивач використовував POS-термінали ЛТ КБ "Приватбанк", який листом № 20.1.0.0/7-231220/47176 від 27.12.2023 надав роз`яснення, що для поєднання РРО/ПРРО та POS-терміналу використовується протокол суміщення. Суміщення може бути виконане технічно як дротовим з`єднанням (RS-232, USB, Ithernet) або бездротовим (Wi-Fi). Якшо РРО/ПРРО та POS налаштовані по протоколу взаємодії - тоді РРО/ПРРО та POS з`єднані. Якщо РРО/ПРО та POS використовують спільну мережу для своєї роботи, але не мають налаштувань суміщення між собою - тоді РРО/ПРРО та POS не поєднанні.

Враховуючи, що підключення РРО/ПРРО та POS-терміналів до однієї мережі Інтернет (Wi-Fi) є недостатнім для їх з`єднання, оскільки для цього потрібно провести додаткові налаштування по протоколу взаємодії, які не були проведені надавачем послуг еквайтрингу (АТ КБ "Приватбанк"), використовуванні позивачем РРО/ПРРО та POS-термінали були не поєднані (це суміщені) між собою при здійснені розрахункових операцій в період, який перевірявся контролюючим органом.

Таким чином, відсутність усіх реквізитів (елеменів) розрахункових документів Позивача, передбачених Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, пов`язані із використанням непоєднаних (неінтегрованих) РРО та POS-терміналів, що є незначним недоліком розрахункових документів.

Водночас розрахункові документи позивача в повному обсязі надають можливість не тільки відтворити, зрозуміли та ідентифікувати розрахункову операцію за місцем її проведення не приховуючи її сутності за допомогою реєстратора розрахункових операцій, але і підтвердити її виконання, що не може бути правовою підставою для притягнення позивача за п. 1 ст. 17 Закону № 265, а саме як за невидачу такого розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 12.09.2019 № 804/2182/13-а, від 23.12.2021 у справі 810/2715/16, від 02.02.2023 № 500/6845/21, від 27.11.2023 у справі № 420/11790/22, від 03.11.2023 у справі № 640/23582/21.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідачем в доводах апеляційної скарги не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаних правових позицій Верховного Суду, які під час розгляду справи були правомірно враховані судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

З урахуванням наведеного, судова колегія погоджується з тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті без встановлення всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, та є протиправними.

В частині тверджень апелянта про неправомірне стягнення на користь позивача судових витрат на правничу допомогу, та оскарження додаткового рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з вимогами частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Як вбачається з пункту 1 частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

14.03.2023 між позивачем та адвокатом АО «ОЛЕГА ДЕНИСЮКА» було укладено договір про надання правової допомоги № 2023/03-14.

Згідно з акту деталізації виконаних робіт адвокатом була складена позовна заява в якій оскаржувалось 7 податкових повідомлень рішень та вартість послуг становить 10 500, 00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 17449 від 06.12.2023 на суму 10 500,00 грн позивачем сплачено витрати на професійну правничу допомогу.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Колегія суддів погоджується з тим, що враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, обґрунтованим є стягнення з відповідача на користь позивача заявлених витрат на професійну правничу допомогу, що є співмірним з обсягом наданої правничої допомоги під час розгляду справи в суді.

В контексті викладеного вище, судова колегія приходить висновку щодо наявності підстав для відшкодування на користь позивача судових витрат, що і було зроблено судом першої інстанції.

Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Перевіривши мотивування судових рішень та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку за наслідками розгляду даної справи, а підстави для скасування спірних судових рішень - відсутні.

Керуючись ст.ст. 139, 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року та на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року та додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко