Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №640/23717/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/23717/21 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,

за участю секретаря Михайлової І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування, проведеного на підставі Наказу Головного управління Національної поліції у місті Києві №728 від 08 липня 2021 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві №901 о/с від 23.07.2021, в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0060018), оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького управління поліції 23 липня 2021 року, зі служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77;

- зобов?язати Головне управління Національної поліції у місті Києві поновити ОСОБА_1 (0060018) на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві та зарахувати трудовий стаж з 23 липня 2021 року;

- допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 (0060018) на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві та зарахувати трудовий стаж з 23 липня 2021 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 23 липня 2021 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь ОСОБА_1 50 000 гривень завданої моральної шкоди.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Доводи апелянта обґрунтовані зокрема тим, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення порушень, які стали підставою для накладення дисциплінарного стягнення. Вказано, що хоча позивач і був відсутній на службі, проте не вчиняв дисциплінарного проступку, що свідчить про передчасність та необґрунтованість висновків Головного управління Національної поліції у м. Києві в межах спірних правовідносин.

Представником Головного управління Національної поліції у м. Києві було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 .

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач з 28.09.2007 по 06.11.2015 проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ (міліції), а з 07.11.2015 по 23.07.2021 проходив службу в поліції.

20.04.2021 начальником відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького УП ГУНП у м. Києві підполковником поліції Василем Процуном складено рапорт про те, що 29.04.2021 ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці з 12:00 до 18:00, про місце перебування не повідомив, на телефонні дзвінки не відповідав.

29.04.2021 начальником відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького УП ГУНП у м. Києві підполковником поліції Василем Процуном, першим заступником начальника Дарницького УП ГУНП у м. Києві полковником поліції Олегом Тимошенко, начальником Дарницького УП ГУНП у м. Києві полковником поліції Олександром П`ятниківським складено акт про невихід на службу ОСОБА_1 з 12:00 до 18:00.

30.04.2021 начальником відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького УП ГУНП у м. Києві підполковником поліції Василем Процуном складено рапорт про те, що 30.04.2021 ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці, про причини неявки на службу не повідомив, на телефонні дзвінки не відповідав.

30.04.2021 начальником відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького УП ГУНП у м. Києві підполковником поліції Василем Процуном, першим заступником начальника Дарницького УП ГУНП у м. Києві полковником поліції Олегом Тимошенко, начальником Дарницького УП ГУНП у м. Києві полковником поліції Олександром П`ятниківським складено акт про невихід на службу ОСОБА_1 30.04.2021.

11.05.2021 начальником Дарницького УП ГУНП у м. Києві полковником поліції Олександром П`ятниківським видано наказ №32 «Про проведення службового розслідування» через відсутність ОСОБА_1 на службі 29.04.2021 з 12:00 до 18:00 та 30.04.2021 цілий день.

25.05.2021 начальником відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького УП ГУНП у м. Києві підполковником поліції Василем Процуном складено рапорт про те, що 25.05.2021 ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці, про причини неявки на службу не повідомив, на телефонні дзвінки не відповідав.

25.05.2021 начальником відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького УП ГУНП у м. Києві підполковником поліції Василем Процуном, першим заступником начальника Дарницького УП ГУНП у м. Києві полковником поліції Олегом Тимошенко, начальником Дарницького УП ГУНП у м. Києві полковником поліції Олександром П`ятниківським складено акт про невихід на службу ОСОБА_1 25.05.2021.

26.05.2021 начальником відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького УП ГУНП у м. Києві підполковником поліції Василем Процуном складено рапорт про те, що 26.05.2021 ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці, про причини неявки на службу не повідомив, на телефонні дзвінки не відповідав.

26.05.2021 начальником відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького УП ГУНП у м. Києві підполковником поліції Василем Процуном, першим заступником начальника Дарницького УП ГУНП у м. Києві полковником поліції Олегом Тимошенко, начальником Дарницького УП ГУНП у м. Києві полковником поліції Олександром П`ятниківським складено акт про невихід на службу ОСОБА_1 26.05.2021.

09.06.2021 начальником відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького УП ГУНП у м. Києві підполковником поліції Василем Процуном складено рапорт про те, що 09.06.2021 ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці, про причини неявки на службу не повідомив, на телефонні дзвінки не відповідав.

09.06.2021 начальником відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького УП ГУНП у м. Києві підполковником поліції Василем Процуном, першим заступником начальника Дарницького УП ГУНП у м. Києві полковником поліції Олегом Тимошенко, начальником Дарницького УП ГУНП у м. Києві полковником поліції Олександром П`ятниківським складено акт про невихід на службу ОСОБА_1 09.06.2021.

В матеріалах службового розслідування наявний акт про відмову надати пояснення, датований 03.06.2021, про те, що ОСОБА_1 запропоновано надати пояснення, однак позивач відмовився від надання.

11.06.2021 заступником начальника Дарницького УП ГУНП у м. Києві направлено до начальника ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» лист з проханням повідомити чи звертався ОСОБА_1 у підпорядкований заклад 29.04.2021, 30.04.2021, 25.05.2021, 26.05.2021, 09.06.2021 для отримання листа непрацездатності.

11.06.2021 начальником ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» складено лист №33/31611 про те, що старший лейтенант ОСОБА_1 у зазначені дати за медичною допомогою до ТМО не звертався, довідку про непрацездатність не отримував.

11.06.2021 начальником Дарницького УП ГУНП у м. Києві полковником поліції Олександром П`ятниківським затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , яким за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у відсутності на службі без поважних причин 29.04.2021, 30.04.2021, 25.05.2021, 26.05.2021, 09.06.2021, у порушення вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, порушено клопотання перед начальником ГУНП у м. Києві про застосування дисциплінарного стягнення до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у виді звільнення зі служби в поліції.

08.07.2021 заступником Голови - начальником Головного управління Національної поліції у м. Києві генералом поліції третього ранку Андрієм Крищенко видано наказ №728 «Про застосування дисциплінарного стягнення до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 », яким за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у відсутності на службі без поважних причин 29.04.2021, 30.04.2021, 25.05.2021, 26.05.2021, 09.06.2021, що призвело до порушення вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

15.07.2021 заступником начальника відділу кадрового забезпечення Дарницького управління поліції УП ГУНП у м. Києві майором поліції ОСОБА_3 , начальником відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького УП ГУНП у м. Києві підполковником поліції Василем Процуном, першим заступником начальника Дарницького УП ГУНП у м. Києві полковником поліції Олегом Тимошенко складено акт про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом №728 від 08.07.2021.

23.07.2021 т.в.о. начальника ГУНП у м. Києві полковником поліції Віктором Нечитайло видано наказ №901 о/с «Щодо особового складу», яким відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького УП ГУНП у м. Києві, 23.07.2021, встановивши щомісячну премію за липень 2021 року в розмірі 0 відсотків.

Не погоджуючись з прийнятими наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив, зокрема з того, що позивачем за наведених обставин вчинені дії, які не сумісні з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, підривають довіру до нього, як до носія влади, що безсумнівно, принижує високе звання поліцейського, яке мав позивач, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як поліцейського.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої етапі 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовані Законом України "Про Національну поліцію".

У частині 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.

Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію» визначена Присяга працівника поліції.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3)сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У відповідності до пункту 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.

Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.

Водночас, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони

При цьому, пунктом 6 та 10 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає дві самостійні підстави для звільнення зі служби в поліції: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України та у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

Як встановлено судом, 11.06.2021 начальником Дарницького УП ГУНП у м. Києві полковником поліції Олександром П`ятниківським затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , яким за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у відсутності на службі без поважних причин 29.04.2021, 30.04.2021, 25.05.2021, 26.05.2021, 09.06.2021, у порушення вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, порушено клопотання перед начальником ГУНП у м. Києві про застосування дисциплінарного стягнення до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у виді звільнення зі служби в поліції.

Отже, для встановлення правомірності звільнення позивача зі служби в поліції, необхідно дослідити чи були правові підстави для винесення наказу про застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, що є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Позивача було звільнено зі служби за відсутність на службі без поважних причин 29.04.2021, 30.04.2021, 25.05.2021, 26.05.2021, 09.06.2021.

Стосовно кожного дня відсутності позивача на службі, судом з`ясовано, що 09.06.2021 позивач був відсутній на робочому місці з причин тимчасового звільнення від роботи по догляду за хворою дитиною, що підтверджується довідкою №45 амбулаторії загальної практики і сімейної медицини №1 м. Бориспіль з період звільнення від роботи з 09.06.2021 по 14.06.2021 та зазначенням дати «приступити до роботи» - 15.06.2021.

Так, позивач був відсутнім на робочому місці 09.06.2021 з поважних причин - звільнення від роботи по догляду за хворою дитиною.

Стосовно відсутності на робочому місці 25.05.2021 та 26.05.2021, то 25.05.2021 ОСОБА_1 був включений в графік чергувань особового складу Дарницького УП ГУНП у м. Києві на травень 2021 року, затвердженого начальником Дарницького УП ГУНП у м. Києві полковником поліції Олександром П`ятниківським.

Позивач стверджує, що саме 25.05.2021 він перебував на чергуванні у складі СОГ-3, а 26.05.2021 перебував на відпочинку.

Проте, у акті про невихід на службу ОСОБА_1 25.05.2021 вказано: «був відсутнім на службі, не заступив на добове чергування у складі слідчо-оперативної групи. Крім того був відсутній у своєму службовому кабінеті та в адміністративній будівлі».

Таким чином, актом від 25.05.2021, складеним начальником відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького УП ГУНП у м. Києві підполковником поліції Василем Процуном, першим заступником начальника Дарницького УП ГУНП у м. Києві полковником поліції Олегом Тимошенко, начальником Дарницького УП ГУНП у м. Києві полковником поліції Олександром П`ятниківським встановлено невихід на службу ОСОБА_1 25.05.2021, як на робоче місце, так і на добове чергування у складі слідчо-оперативної групи.

Суд першої інстанції вірно вказав, що один лише факт включення позивача на добове чергування у складі слідчо-оперативної групи не є підтвердженням фактичного перебування позивача на чергуванні 25.05.2021, і як наслідок, наявності у позивача права на відпочинок після добового чергування 26.05.2021.

Позивачем ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду справи не надано до суду журналів виходу на чергування або інших документів на підтвердження фактичного перебування на добовому чергуванні, не надано пояснень свідків, з якими позивач перебував на добовому чергуванні тощо.

Відтак, лише один графік чергувань особового складу Дарницького УП ГУНП у м. Києві на травень 2021 року, затверджений начальником Дарницького УП ГУНП у м. Києві полковником поліції Олександром П`ятниківським, не підтверджує фактичне перебування позивача на чергуванні у складі СОГ-3 25.05.2021.

Відтак, судами не встановлено поважної причини відсутності позивача на робочому місці 25.05.2021 та 26.05.2021, а висновки службового розслідування щодо відсутності без поважної причини ОСОБА_1 на робочому місці 25.05.2021 та 26.05.2021 підтверджені судом.

Стосовно відсутності позивача на робочому місці з 12:00 29.04.2021 та 30.04.2021 повний робочий день, позивач зазначав в своїх поясненнях, що як оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції №2, також є підлеглим начальнику відділу кримінального поліції Дарницького РУ (вул. О. Кошиця 3А). О 9 годині 29.04.2021 разом з старшим оперуповноваженим ОСОБА_4, в Дарницькому Управлінні НП, а не в відділі поліції №2, отримали окреме доручення від начальника відділу кримінальної поліції по встановленню, затриманню та доставки підозрюваного в скоєні злочину. Разом з ОСОБА_4 було проведено оперативні заходи, протягом доби з 29.04.2021 по 30.04.2021 підозрюваного було встановлено, належним чином документально оформлено. Біля 8 години 30.04.2021, після доповіді про виконану роботу, начальник відділу кримінальної поліції подякував і дозволив йти до дому відпочивати.

На підтвердження зазначеного, позивач надав пояснення ОСОБА_5 , проте суду не надано витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування, не надано доручення від начальнику відділу кримінального поліції Дарницького РУ (вул. О. Кошиця 3А).

Факт повідомлення безпосереднього керівництва - начальника Дарницького УП ГУНП у м. Києві полковником поліції Олександра П`ятниківського жодним чином не підтверджено позивачем, про повідомлення безпосереднього керівництва про залишення робочого місця, також, не зазначається і в поясненнях ОСОБА_5 .

Отже, не встановлено поважної причини відсутності позивача на робочому місці з 12:00 29.04.2021 та 30.04.2021 повний робочий день, а висновки службового розслідування щодо відсутності без поважної причини ОСОБА_1 на робочому місці з 12:00 29.04.2021 та 30.04.2021 повний робочий день підтверджені судом.

Згідно з частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закон України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; (п. 1 ч. 3 зазначеної статті); безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону (п. 4 ч. 3 зазначеної статті); вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника (п. 5 ч. 3 зазначеної статті); сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені попущення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції (п. 13 ч. 3 зазначеної статті); під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння і п. 14 ч. 3 зазначеної статті).

Частиною 1 ст. 91 Закону №580-VIII визначено, що особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час.

Згідно 2 ст. 91 Закону №580-VІІІ, розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.

Згідно 3 ст. 91 Закону №580-VІІІ, для поліцейських установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

Згідно 4 ст. 91 Закону №580-VІІІ, вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов`язків.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За приписами статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (пункт 1 частини першої).

Наказом Міністерства внутрішні справ України від 09.11.2016 №1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за №1576/29706, затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, згідно пункту 3 розділу IV яких за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Отже, обов`язок дотримання норм професійної етики покладається на позивача і в неробочий час.

Згідно з статтею 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Отже, у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, перед накладенням дисциплінарного стягнення, з метою з`ясування всіх обставин вчинення такого проступку, наявності вини, керівник призначає службове розслідування, про що видає наказ.

При цьому, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій.

Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Складові цього поняття тісно пов`язані з морально-етичними нормами.

Отже, вчинки, що дискредитують працівників поліції та власне органи Національної поліції, пов`язані насамперед з низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Тому під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника , що мають бути доведені у визначеному порядку.

Пунктом 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, під час виконання службових обов`язків поліцейському зокрема заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Згідно з частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закон України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; (п. 1 ч. 3 зазначеної статті); безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону (п. 4 ч. 3 зазначеної статті); вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника (п. 5 ч. 3 зазначеної статті); сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені попущення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції (п. 13 ч. 3 зазначеної статті); під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння і п. 14 ч. 3 зазначеної статті).

У контексті викладеного суд зазначає, що позивачем за наведених обставин вчинені дії, які не сумісні з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, підривають довіру до нього, як до носія влади, що безсумнівно, принижує високе звання поліцейського, яке мав позивач, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як поліцейського.

Колегія суддів погоджується з тим, що з точки зору стороннього розсудливого спостерігача наведені обставини можуть свідчити про недодержання службової дисципліни поліцейським у вигляді залишення місця несення служби без поважних причин та повідомлення керівництва.

Діяльність поліцейського має відповідати не тільки положенням Конституції і чинного законодавства, а й моральним принципам і нормам. При цьому етичний кодекс, яким поліцейські повинні керуватися, не просто спирається на загальноприйняту мораль, а й конкретизує її вимоги відповідно до специфіки службової діяльності, неординарних обов`язків і повноважень, що покладаються на них. Поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.07.2020 року у справі №804/8515/17.

З урахуванням правової позиції, викладеної у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11.03.2014 у справі №21-13а14, суд при розгляді кожної справи про застосовування дисциплінарних стягнень повинен враховувати фактичні обставини, що мали місце і передували звільненню особи. За наявності підстав для звільнення в порядку дисциплінарного стягнення та з урахуванням інших даних про особу така особа може бути звільнена.

Обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушення норм законодавства, порядку та процедури під час проведення службового розслідування.

Дисциплінарне стягнення до позивача було застосоване за поведінку, що є несумісною з проходженням служби в поліції та не відповідає званню працівника поліції, а не за вчинення адміністративного правопорушення чи у зв`язку із складанням протоколу про адміністративні правопорушення.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.07.2020 року у справі № 804/8515/17.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція викладена й у постановах Верховного Суду: від 05.05.2019 у справі № 825/1902/16, від 17.07.2019 у справі № 806/2555/17, від 07.03.2019 у справі № 819/736/18, від 26.01.2021 № 2140/1342/18.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивачем в доводах апеляційної скарги не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 12.01.2012 у справі "Горовенки та Бугара проти України" зазначив, що уряди та правоохоронні органи забезпечують те, щоб усі посадові особи з підтримання правопорядку мали відповідні моральні, фізичні та психологічні якості для ефективного виконання своїх функцій і проходили безперервну та ретельну професійну підготовку. Необхідно періодично здійснювати перевірку їхньої придатності для виконання таких функцій.

Від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 17.06.2008 у справі "Абдулла Їлмаз проти Туреччини").

В контексті викладеного, колегія суддів погоджується з тим, що відповідач правомірно та обґрунтовано застосував до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби з огляду на вчинення дисциплінарного проступку та порушення службової дисципліни, що дискредитує працівника поліції.

Колегія суддів погоджується з тим, що спірні накази Головного управління Національної поліції у місті Києві №728 від 08 липня 2021 року та №901 о/с від 23.07.2021 є такими, що прийняті у межах, спосіб та порядок, що визначені чинним законодавством, у зв`язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві та зарахування трудового стажу з 23 липня 2021 року не підлягають задоволенню, позаяк є похідними від вимог про визнання протиправни і скасування наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві, у задоволенні якої цілком обґрунтовано відмовлено судом першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів звертає увагу на те, що скаржником не було доведено наявності порушень суб`єктом владних повноважень вимог чинних нормативно-правових актів в межах даної справи.

Дослідивши зміст апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішив даний спір у відповідності до вимог чинного законодавства та практики Європейського суду з прав людини.

Позивачем в апеляційній скарзі не доведено протиправності дій чи рішень відповідача в межах спірних правовідносин, а відтак підстави для задоволення позовних вимог та апеляційної скарги - відсутні.

Крім того, апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у позовній заяві, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містить.

Надаючи оцінку кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: О.М. Ганечко

Я.М. Василенко

Повний текст постанови складено 15.01.2026.