Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №580/3520/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/3520/22 Суддя (судді) першої інстанції: Гайдаш В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

за участі:

секретар с/з Кващук Т.А.

пр-к відповідача Тодорова О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони в Черкаській області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Служба судової охорони про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Територіального управління Служби судової охорони в Черкаській області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області щодо не винесення наказу про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язати уповноважену особу Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області винести наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»

- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України щодо не виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України, Міністерство фінансів України, Державну казначейську службу України забезпечити фінансування постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у частині виплати позивачу додаткової винагороди.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області щодо не прийняття наказу про призначення ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року по 11 липня 2022 року додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. щомісячно на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та не виплаті вказаної додаткової винагороди;

- зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області прийняти наказ про призначення ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року по 11 липня 2022 року додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. щомісячно на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі наказу додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 24 лютого 2022 року по 11 липня 2022 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року залишено без змін.

18 вересня 2025 року Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою, в якому просило змінити спосіб та порядок виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 у справі № 580/3520/22, а саме у частині зобов`язання ТУ Служби судової охорони у Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі наказу додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, починаючи з 24 лютого 2022 року по 11 липня 2022 року на стягнення з ТУ Служби судової охорони у Черкаській області на користь ОСОБА_1 162975,11 грн..

Заява мотивована тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження: НОМЕР_1, з виконання виконавчого листа №580/3520/22 від 19.12.2023 Черкаського окружного адміністративного суду про зобов`язання Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі наказу додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, починаючи з 24 лютого 2022 року по 11 липня 2022 року.

Заявник зазначає, що оскільки рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 у справі № 580/3520/22 набрало законної сили 29.11.2022, з дня набрання законної сили минуло понад 2 роки 10 місяці, а відсутність відповідного фінансування Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області з боку розпорядника бюджетних коштів вищого рівня є обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення у справі № 580/3520/22, тому є підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення нарахованої суми з відповідача.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року змінено спосіб виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 року у справі № 580/3520/22 в частині зобов`язання ТУ Служби судової охорони у Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі наказу додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, починаючи з 24 лютого 2022 року по 11 липня 2022 року на стягнення з ТУ Служби судової охорони у Черкаській області на користь ОСОБА_1 162975 (сто шістдесят дві тисячі дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень 11 коп.

Не погодившись з ухвалою, якою змінено спосіб та порядок виконання судового рішення, Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №580/3520/22- відмовити повністю.

Апелянт наголошує на відсутності належного фінансування для виконання рішення суду, тому зміна встановленого способу та порядку судового рішення не призведене до прискорення виплати суми заборгованості.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 01 грудня 2025 року.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24 грудня 2025 року.

24 грудня 2025 року у судовому засіданні оголошено по справі перерву до 14 січня 2026 року.

Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року задоволено клопотання представника Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області - Тодорової Ольги Степанівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначено судове засідання на 14 січня 2026 року о 10:10 у справі №580/3520/22 в режимі відеоконференції через систему програмного забезпечення «Easy Con».

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити.

У судове засідання інші учасники процесу не з`явилися та явку уповноважених представників до суду не забезпечили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином.

Керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що з 19 грудня 2024 року приписи статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, стаття 14 КАС України, що узгоджується з приписами статті 129-1 Конституції України, встановлює, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України колегія суддів дійшла до висновку, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин.

Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17.

Колегія суддів зазначає, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.

Так, у постановах Верховного Суду від 7 березня 2018 року у справі № 456/953/15-а, від 16 липня 2020 року у справі № 130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі №817/628/15 та від 17 лютого 2021 року у справі № 295/16238/14-а викладено правовий висновок, що зміну способу і порядку виконання судового рішення необхідно розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Верховний Суд у постановах від 10 липня 2018 року у справі № 490/9519/16-а та від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а сформулював правовий висновок, за яким змінивши спосіб виконання постанови із зобов`язання виплатити виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

Так, з матеріалів справи вбачається, що резолютивна частина рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 року в адміністративній справі №580/3520/22 має зобов`язальний характер, тобто способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум додаткової винагороди не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав.

На виконання вказаного рішення суду відповідачем нараховано позивачу додаткову грошову винагороду у розмірі 162975,11 грн., виплата яких має бути здійснена при відповідному фінансуванні відповідача за рахунок бюджетних коштів.

Колегія суддів зазначає, що заявником не наведено конкретних обставини, що унеможливлюють виконання судового рішення у справі № 580/3520/22 в частині зобов`язання виплатити нараховані суми, не вказано, які обставини ускладнюють виконання рішення суду.

При цьому колегія суддів зазначає, що зобов`язання відповідача вчинити певні дії щодо нарахування та виплати додаткової винагороди і стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.

Окрім того, колегія суддів враховує, що грошові кошти у виді заборгованості із додаткової винагороди, які належать стягувачу, не є власністю відповідача і не знаходяться на його рахунках.

Фактично, у повному обсязі виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.

Водночас стягнення з суб`єкта владних повноважень (Територіального управління Служби судової охорони) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

Таким чином, виконання рішення суду у справі № 580/3520/22 залежить від бюджетного фінансування, та його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання.

У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призвести до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості із додаткової винагороди позивачу.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті додаткової винагороди, колегія суддів вважає безпідставними доводи заявника, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі № 580/3520/22.

Так, колегія суддів зазначає, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості із додаткової винагороди не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Водночас, у спірному випадку йдеться не про право особи на таку виплату, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Щодо посилання заявника в заяві про зміну способу та порядку виконання рішення на абзац другий частини третьої статті 378 КАС України ( в редакції Закону № 4094-IX від 21.11.2024), колегія суддів зазначає, що вказана норма не є застосовною до спірних правовідносин, оскільки спір у даній справі стосується щодо неналежного нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовців і не стосується обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги.

Отже, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про наявні підстави для зміни способу або порядку виконання судового рішення, оскільки об`єктивні обставини, які ускладнюють або унеможливлюють таке виконання не змінюються від встановленого способу (стягнення сум).

Зважаючи, що суд першої інстанції безпідставно змінив спосіб та порядок виконання судового рішення, прийнята ухвала, відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволені заяви про встановлення способу та порядку виконання судового рішення.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 6 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - також Закон № 3674-VI, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення сплачується судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2025 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 3028 грн.

Отже, за звернення до суду з заявами про зміну способу і порядку виконання рішення заявником мав бути сплачений судовий збір в сумі 726,72 грн.

Разом з тим, під час подання заяви від 18 вересня 2025 року Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) доказів сплати судового збору не долучило. Відповідних клопотань про звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.

Таким чином, з матеріалів справи слідує, що суд першої інстанції здійснив розгляд за відповідною заявою без постановлення процесуальних рішень щодо звільнення заявника від сплати судового збору.

З огляду на викладене, враховуючи результати розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ 43315602) на рахунок Черкаського окружного адміністративного суду (отримувач коштів: ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37930566; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA528999980313131206084023759; код класифікації доходів бюджету: 22030101) несплачений при поданні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення судовий збір у розмірі 726 грн. (сімсот двадцять шість ) грн. 72 коп.

Відповідно до положень ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення.

Керуючись статями 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 329, 378 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу та порядку виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі № 580/3520/22 - відмовити.

Стягнути з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ 43315602) судовий збір за подання заяви про зміну способу та порядку виконання рішення у розмірі 726 грн. (сімсот двадцять шість ) грн. 72 коп.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 15.01.2026р.)