Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №640/9051/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/9051/22 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області в особі Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області в особі Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення Дисциплінарної палати КДКА №242/2021 від 18.11.2021 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України;

- визнати незаконним та скасувати рішення ВКДКА №V-011/2022 від 20.05.2022 про залишення без змін рішення Дисциплінарної палати КДКА №242/2021 від 18.11.2021 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

13 грудня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 прийнято адміністративну справу до провадження.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, обставини, які суд першої інстанції визнав встановленими, є недоведеними та висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, що є підставами для скасування зазначеного рішення.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 07.12.2018 №64 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Рішенням КДКА від 18.11.2021 №242/2021 адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

У зв`язку із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю - припинено право на заняття адвокатською діяльністю позивачу з дня винесення цього рішення шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 07.12.2018 за №7235/10.

Позивачем подано скаргу від 22.12.2021 №17968 на рішення КДКА від 18.11.2021 №242/2021.

Заявою від 28.01.2022 №17301 позивачем долучено до скарги письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Рішенням ВКДКА від 20.05.2022 №V-011/2022 за наслідками розгляду скарги позивача на рішення КДКА від 18.11.2021 №242/2021 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а означене рішення КДКА - без змін.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачами спірних рішень, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області вірно встановлено наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку та вірно застосовано вид дисциплінарного стягнення, який відповідає характеру та змісту встановленого порушення.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність в Україні» (Закон № 5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Відповідно до преамбули Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019) правила адвокатської етики (Правила) мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві.

Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

Відповідно до статті 7 Правил у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами.

Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Положеннями абзацу 2 статті 8 Правил визначено, що у межах дотримання принципу законності адвокат зобов`язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.

Згідно положень абзаці 1, 2 статті 11 Правил, зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.

Адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

В силу положень статті 12 Правил всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи, формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.

При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.

Адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов`язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта (стаття 12-1 Правил).

Відповідно до статті 25 Правил адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв`язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

В силу норм статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до статті 34 Закону № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Положеннями статті 35 Закону №5076-VI визначено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Статтею 37 Закону № 5076-VI встановлено стадії дисциплінарного провадження, серед яких: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до статті 38 Закону № 5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Частиною першою статті 39 Закону № 5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Суд першої інстанції вірно встановив, що 02.04.2021 ОСОБА_2 звернувся до КДКА зі скаргою на дії ОСОБА_1 , в якій зазначив, що адвокат ОСОБА_1 вдався до підробки документу з метою наклепу на адвоката ОСОБА_7 та заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 та коштами іншої особи, а також вчинив дії, які не сумісні з діяльністю адвоката, виражені в порушенні правил адвокатської етики та присяги адвоката. Відтак, ОСОБА_2 вважає, що він не достойний почесного звання адвокат.

У скарзі зазначено, що 09.07.2020 слідчим Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 01.07.2020 у справі №753/70010/20 за адресою: м. Київ, бульв. Дружби Народів, 5 (Готель «ДРУЖБА») проведено обшук, під час якого вилучені грошові кошти, а саме: 761050 грн, 61520 доларів США, 96870 євро, два мобільні телефони, грошові кошти у сумі 50000 доларів США, які належали іншій особі. За наслідком проведення обшуку ОСОБА_2 уклав договір з адвокатом ОСОБА_7 з метою повернути майно, вилучене під час обшуку, в рамках якого до суду та правоохоронних органів скеровувалися відповідні скарги та клопотання. Приблизно в середині серпня 2020 року з ОСОБА_2 зв`язався адвокат ОСОБА_1 і запропонував вирішити питання повернення вилучених під час обшуку коштів швидко і з гарантією без подання до суду скарг, на що ОСОБА_2 погодився і вони зустрілися 17.08.2020 на паркінгу біля Дарницького районного відділу поліції, де адвокат ОСОБА_1 надав на підписання договір про надання правової допомоги та розписку в отриманні ОСОБА_2 грошових коштів. ОСОБА_1 зазначив, що до слідчого йти не потрібно, він сам йому передасть розписку та принесе грошові кошти. ОСОБА_2 підписав договір та розписку і чекав ОСОБА_1 , який вийшов через певний час і повернув частину вилучених коштів 761050 грн. Вилучені долари та євро не повернув, мотивувавши це тим, що зараз їх фактично немає у слідчого і як тільки слідчий їх замовить (вони у Главку), він одразу їх забере і передасть. ОСОБА_2 чекав кілька місяців і постійно запитував у адвоката ОСОБА_1 коли будуть гроші, проте чіткої відповіді не отримував. Паралельно адвокат ОСОБА_7 направив до Дарницького районного суду міста Києва скаргу на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна. В судовому засіданні 02.11.2020 слідчий надав розписку від адвоката ОСОБА_1 про те, що він адвокат ОСОБА_1 отримав від слідчого вилучені у ОСОБА_2 грошові кошти в повному розмірі і ще грошові кошти, вилучені у іншої особи, які ОСОБА_2 не належать. Проте гроші не повернув. 10.11.2020 ОСОБА_2 був присутній у судовому засіданні з розгляду питання про повернення коштів у розмірі 50000 доларів США, вилучених у ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 допитували як свідка). За наслідком розгляду скарги суд постановив повернути ОСОБА_6 грошові кошти, вилучені під час обшуку, тобто, ті кошти, які ОСОБА_1 отримав від слідчого начебто для передачі ОСОБА_2 .

Крім того, коли адвокат ОСОБА_1 дізнався, що ОСОБА_2 продовжує через суди заходи по поверненню коштів, крім 761050 грн, почав обмовляти адвоката ОСОБА_7 та надав копію заяви про злочин, поданої начебто ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_2 щодо шахрайства під час отримання коштів та необхідності проведення обшуків у інших фізичних осіб. ОСОБА_7 повідомив, що без відома ОСОБА_2 жодних скарг не подавав та направив запит до Офісу Генерального прокурора, на який надано відповідь від 13.11.2020, що від імені адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_2 або інших осіб заяви про злочин не надходили.

Головою дисциплінарної палати КДКА надано члену дисциплінарної палати Маліневському О.М. доручення від 05.04.2021 провести перевірку по матеріалам за скаргою ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_1 та за результатами перевірки скласти довідку.

Листом від 06.04.2021, отриманим позивачем 22.04.2021, ОСОБА_1 повідомлено про проведення відносно нього перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_2 та запропоновано ознайомитись з матеріалами скарги та надати свої пояснення в строк до 16.04.2021.

26 квітня 2021 року позивачем до КДКА подані пояснення, в яких зазначено про відсутність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки твердження ОСОБА_2 є хибними, а саме: позивач зазначив, що з ОСОБА_2 особисто не зв`язувався із пропозицією вирішення питання про повернення вилучених коштів, останній самостійно звернувся до ОСОБА_1 щодо надання йому правової допомоги, оскільки ОСОБА_1 вже надавалась допомога іншим учасникам обшуку; жодних гарантій щодо позитивного результату вирішення його проблеми позивачем не надавалось. Позивач зазначає, що ним дійсно були отримані кошти від слідчого у повному обсязі, які відразу були передані у повному обсязі ОСОБА_2 , про що останнім надана розписка про отримання грошових коштів від 17.08.2020. Крім того, позивач зазначив, що ОСОБА_2 не оплачений гонорар за договором від 17.08.2020, а відтак договір станом на сьогоднішній день (23.04.2021 - дата підписання пояснень) не оплачений, а договір розірвано усно за спільною згодою сторін.

Щодо зазначених у скарзі доводів в частині адвоката ОСОБА_7, позивач у поясненнях зазначив, що йому не відомо нічого щодо заяви про злочин ані з боку ОСОБА_2 , ані з боку ОСОБА_7 , відомостей про підробку документів позивач не має та не розуміє, у чому саме полягає наклеп на ОСОБА_7 .

На підставі наданих доказів позивач вважає, що в його діях відсутні ознаки проступку, ним не допущено порушення вимог Закону № 5076-VI.

За наслідками проведеної перевірки матеріалів за скаргою ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_1 членом дисциплінарної палати КДКА складено довідку від 22.09.2021 з пропозицією прийняти рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 , мотивовану тим, що виходячи з результатів проведеної перевірки слід стверджувати про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, а саме: порушення присяги адвоката та порушення правил адвокатської етики. У довідці зазначено, що адвокат ОСОБА_1 не навів доказів погодження стратегії захисту по справі з іншим адвокатом, який на момент вступу у справу адвоката ОСОБА_1 вже надавав правову допомогу скаржнику, що свідчить про порушення адвокатом ОСОБА_1 положень статті 24 Правил адвокатської етики. Крім того, отримавши від слідчого ОСОБА_5 грошові кошти у чітко визначеній сумі за різними валютами, адвокат ОСОБА_1 не довів передачі цієї суми клієнту в повному обсязі. Вказане свідчить про порушення ним положень закону, правил адвокатської етики та договору про надання правової допомоги.

Рішенням КДКА від 29.09.2021 №182/2021 порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 та призначено розгляд дисциплінарної справи на 27.10.2021 о 11:00 год. Зупинено провадження у справі до 27.10.2021.

26 жовтня 2021 року позивачем подано до КДКА заяву про відкладення розгляду скарги, мотивоване перебуванням його на самоізоляції у зв`язку з підтвердженням підозри на Covid-19, а тому позивач не має можливості знаходитися на розгляді дисциплінарної справи, порушеної відносно нього.

Листом від 02.11.2021 №1216 позивача та третю особу повідомлено, що засідання дисциплінарної палати КДКА відбудеться 18.11.2021 об 11:45 год.

Заявою від 18.11.2021 позивач просив КДКА відкласти розгляд дисциплінарної справи у зв`язку з отриманням 17.11.2021 повторно позитивного тесту на Covid-19, а тому не має можливості знаходитися на розгляді дисциплінарної справи, порушеної відносно нього.

Рішенням дисциплінарної палати КДКА від 18.11.2021 №242/2021 адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

У зв`язку із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю - припинено право на заняття адвокатською діяльністю позивачу з дня винесення цього рішення шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 07.12.2018 за №7235/10.

В рішенні вказано, що зважаючи на повторність неявки та з огляду на наявні у справі пояснення позивача, не зазначення ним про необхідність надання нових доказів, члени дисциплінарної палати та Голова КДКА, керуючи статтею 40 Закону № 5076-VI, визнали за можливе слухати справу за відсутності адвоката ОСОБА_1 .

Дослідивши подану скаргу та матеріали дисциплінарної скарги, заслухавши пояснення скаржника та його представника, дисциплінарна палата дійшла до висновку про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Адвокат ОСОБА_1 не навів доказів погодження стратегії захисту по справі з іншим адвокатом, який на момент вступу у справу адвоката ОСОБА_1 вже надавав правову допомогу скаржнику, що свідчить про порушення адвокатом ОСОБА_1 положень статті 24 Правил адвокатської етики.

Разом з тим, отримавши від слідчого у справі ОСОБА_5 грошові кошти у чітко визначеній сумі за різними валютами, адвокат ОСОБА_1 не передав цієї суми клієнту в повному обсязі.

Так, згідно розписки від 17.08.2020, складеної на ім`я слідчого, адвокат ОСОБА_1 отримав для передачі ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 761650 грн, 50000 доларів США, 61520 доларів США, 96000 Євро, 870 Євро. Отримання вказаних сум адвокатом ОСОБА_1 підтверджується також ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 02.11.2020, в якій суд, зокрема, зазначив, що речі, які просить повернути представник володільця майна, зокрема, 761650 грн, 50000 доларів США, 61520 доларів США, 96000 Євро, 870 Євро повернуті захиснику ОСОБА_2 - ОСОБА_1 для передачі ОСОБА_2 .

Як зазначено клієнтом ОСОБА_2 , адвокат ОСОБА_1 передав йому лише грошові кошти в розмірі 761650 грн. Інша частина коштів не була повернута, та складає зміст претензій клієнта до адвоката.

Палата критично оцінює надану адвокатом ОСОБА_1 від 17.08.2020 розписку від імені клієнта та не може прийняти її до уваги як доказ повного повернення всіх коштів на користь клієнта з огляду на таке.

Як вбачається зі змісту вказаного в ній тексту розписка адресована на ім`я слідчого, а отже не може бути доказом передачі коштів від адвоката до клієнта. Крім того, в тексті розписки клієнта на відміну від розписки адвоката ОСОБА_1, не зазначено конкретних сум отриманих коштів та валют. Інших причин не зазначення повного розміру переданих клієнту коштів за кожним видом валюти, окрім як невідповідності фактично отриманих сум за двома розписками, про що заявляється клієнтом, адвокатом ОСОБА_1, не вказано та доказово не підтверджено. Вказане підтверджує, що при складенні розписок адвокат ОСОБА_1 діяв недобросовісно, зловживаючи довірою та наданими клієнтом повноваженнями.

3 матеріалів, долучених до скарги, вбачається, що договір про надання правової допомоги був укладений 17.08.2020. Договір складено на бланку адвоката ОСОБА_1 самим адвокатом та надано на підпис клієнту безпосередньо в день їх зустрічі. Проте відповідно до пункту 11.6 зазначеного договору, договір діє до 31.01.2019. Також суперечливим за змістом є пункт 9.2. договору, за яким умови договору застосовуються до взаємовідносин між сторонами, що виникли до укладення договору, починаючи з 31.01.2017. Вказані вище суперечливі положення договору свідчать про те, що він не був спрямований на реальне надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_1 клієнту ОСОБА_2

3 матеріалів справи та наданих скаржником пояснень, які не були спростовані адвокатом ОСОБА_1, вбачається, що єдина мета такого договору - оформлення повноважень на отримання грошових коштів клієнта від слідчого, а також отримання можливості заволодіння їх частиною під час їх передачі скаржнику.

Палата взяла до уваги те, що жодних інших дій, окрім як отримання грошей від слідчого та їх часткове передання клієнту ОСОБА_2 , адвокатом не вчинялося.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені обставини не спростовані ОСОБА_1 ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду справи.

Відтак, наведені обставини свідчать про порушення адвокатом ОСОБА_1 положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики та Договору про надання допомоги.

Щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, відповідно до п. 9.3 договору про надання правової допомоги від 17.08.2020, зазначений договір діє до моменту виконання поставленого завдання. Проте, оскільки завдання (зобов`язання), яке полягало в отриманні та подальшій передачі грошових коштів скаржнику, було виконане не в повному обсязі та не припинене належним його виконанням, то таке зобов`язання, а відповідно, й дисциплінарний проступок, мають триваючий характер.

За таких обставин, в діях адвоката ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Щодо вибору дисциплінарного стягнення стосовно адвоката ОСОБА_1 , члени дисциплінарної палати та Голова КДКА Київської області виходили з того, що з огляду на розмір неповернутих клієнту коштів та строк їх неповернення, а також зважаючи на інші обставини вчинення дисциплінарного проступку адвокатом ОСОБА_1 , встановлений в діях адвоката ОСОБА_1 дисциплінарний проступок за своїм характером є грубим, а тому дійшла висновку про можливість до позивача дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Позивач при розгляді справи в суді першої інстанції наголошував на відсутності факту вчинення дисциплінарного проступку, однак вказане не може бути обставинами розгляду у даній справі з огляду на те, що встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку або відсутність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, що є підставою для прийняття дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідних рішень, є виключним повноваженням органів адвокатського самоврядування.

Більш того, встановлення наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, а також ухвалення відповідного рішення за результатами розгляду справи, є виключними (дискреційними) повноваженнями КДКА/ВКДКА як органів адвокатського самоврядування, якими КДКА/ВКДКА наділені відповідно до діючого законодавства.

Відповідна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 826/15590/15, від 02.07.2020 у справі № 813/2876/18, від 12.07.2018 у справі № 822/759/17, від 12.07.2018 у справі № 826/13442/15.

Поряд з цим, доводи апеляційної скарги зводяться виключно до порушення процедури прийняття спірних рішень та відповідних процедурних порушень. Натомість жодних спростувань факту допущення такого апеляційна скарга не містить.

Так, суд першої інстанції вірно вказав, що правову оцінку рішенням КДКА та ВКДКА слід надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачами юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №826/14291/17.

Відтак, вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, а саме Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури тощо. А тому, встановлення складу дисциплінарного проступку, як і наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення, є дискреційними повноваженнями відповідної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. При цьому, жоден інший суб`єкт чи орган, в тому числі і суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб`єктом владних повноважень своєї компетенції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №813/2876/18.

Водночас, дослідивши матеріали дисциплінарної справи адвоката ОСОБА_1, судом встановлено, що дисциплінарне провадження здійснено дисциплінарною палатою КДКА у відповідності до встановленої Законом № 5076-VI процедури.

Відповідно до положень частини другої статті 40 Закону № 5076-VI розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

З наведених положень Закону № 5076-VI слідує про імперативно встановлений обов`язок відповідача 2 здійснити розгляд справи у разі повторної неявки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, незалежно від причин такої неявки.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що перше засідання дисциплінарної палати з розгляду скарги ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_1 було призначено на 27.10.2021.

Проте, у зв`язку з надходженням від позивача заяви про відкладення розгляду дисциплінарної справи листом КДКА від 02.11.2021 №1216 позивача та третю особу було повідомлено, що наступне засідання відбудеться 18.11.2021.

Про відкладення розгляду дисциплінарної справи позивача та третю особу було повідомлено належним чином шляхом направлення листа засобами поштового зв`язку.

Заявою від 18.11.2021 позивач повторно просив КДКА відкласти розгляд дисциплінарної справи у зв`язку з отриманням 17.11.2021 повторно позитивного тесту на Covid-19, а тому не має можливості знаходитися на розгляді дисциплінарної справи, порушеної відносно нього.

Проте, за відсутності у відповідача 2 можливості самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів розгляду означеної заяви з огляду на імперативно встановлений обов`язок здійснити розгляд справи у разі повторної неявки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, незалежно від причин такої неявки, дисциплінарною комісією КДКА було розглянуто матеріали дисциплінарної справи та винесено спірне рішення від 18.11.2021 №242/2021 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Матеріали дисциплінарної справи позивача не містять жодних доказів на підтвердження виявлення позивачем бажання викликати для надання пояснень очевидцями події, які були безпосередньо присутні під час передачі грошових коштів ОСОБА_2 до моменту винесення спірного рішення, як і відсутні докази подання ним клопотання про виклик свідків з моменту порушення дисциплінарної справи рішенням від 29.09.2021 та до дати винесення спірного рішення 18.11.2021.

Абзацом 2 частини другої статті 38 Закону № 5076-VI під час проведення перевірки членам дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надано право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Водночас, у спростування доводів позивача про невчинення відповідачем 2 дій з опитування осіб, звернення із письмовими запитами для отримання відомостей від слідчого, що, на його думку, призвело до порушення принципу змагальності та рівності сторін, а також до невірного вирішення дисциплінарної справи не на користь позивача, суд зауважує, що КДКА надано права на здійснення означених дій, що, в свою чергу, надає можливість діяти з певною свободою вибору з метою проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та встановлення наявності чи відсутності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Опитування осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримання за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідної для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом, є саме правом, а не обов`язком КДКА, з огляду на що відсутні підстави стверджувати про порушення принципу змагальності та рівності сторін у межах спірних відносин.

Доводи апелянта щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності поза межами законодавчо встановлених строків не приймаються до уваги, з огляду на таке.

Положеннями частини другої статті 35 Закону №5076-VI визначено, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 2.1 договору про надання правової допомоги від 17.08.2020 в порядку та на умовах, визначених цим договором адвокат приймає на себе зобов`язання по захисту прав, свобод та законних інтересів клієнта; надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Пунктом 9.1 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його укладення та вважається укладеним, якщо сторони підписали даний договір та адвокат скріпив його своєю печаткою.

Відповідно до пункту 9.3 договору, зазначений договір діє до моменту виконання поставленого завдання.

Проте, оскільки завдання (зобов`язання), яке полягало в отриманні та подальшій передачі грошових коштів третій особі, було виконане не в повному обсязі та не припинене належним його виконанням, то таке зобов`язання, а відповідно, й дисциплінарний проступок, мають триваючий характер.

При цьому, судом відхиляються доводи позивача про розірвання договору про надання правової допомоги від 17.08.2020 з підстав невиплати ОСОБА_2 гонорару з огляду на їх недоведеність документально.

Інших доводів щодо порушення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області відповідної процедури здійснення дисциплінарного провадження матеріали справи не містять, та доводами апеляційної скарги не доведено.

Відповідно до статті 42 Закону №5076-VІ адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Згідно з положеннями статті 52 Закону №5076-VІ Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури:

1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Системний аналіз означених правових норм дає підстави для висновку про наявність у ВКДКА як органу адвокатського самоврядування повноважень на здійснення розгляду скарг на рішення КДКА, прийнятих за наслідками здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвоката у законодавчо встановленому порядку за письмовою скаргою, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку з метою встановлення факту (не)вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

При цьому, як вже зазначалось судом, правову оцінку рішенням ВКДКА слід надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачами юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Матеріалами справи підтверджено, що 23.12.2021 позивач звернувся до ВКДКА зі скаргою на рішення КДКА від 18.11.2021 №242/2021.

Листом ВКДКА від 30.12.2021 №2701 у КДКА витребувано матеріали справи відносно ОСОБА_1 для розгляду його скарги.

Листом КДКА від 12.01.2022 №29 до ВКДКА направлено матеріали дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_1

Листом голови ВКДКА від 19.01.2022 №166 члену ВКДКА доручено провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі ОСОБА_1 на рішення КДКА від 18.11.2021 №242/2021 та доповісти на наступному засіданні ВКДКА стосовно обставин, що викладені у скарзі, та підготувати письмову довідку та/або проект рішення комісії.

Заявою від 28.01.2022 №17301 позивачем долучено до скарги письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Листом ВКДКА від 19.01.2022 №154 позивача та третю особу повідомлено, що до порядку денного засідання ВКДКА включено розгляд скарги ОСОБА_1 на рішення КДКА від 18.11.2021 №242/2021. Засідання відбудеться 01.02.2022 о 10:00 год.

Листом ВКДКА від 02.02.2022 №275 означених сторін повідомлено, що про відкладення розгляду скарги ОСОБА_1 .

Листом ВКДКА від 18.02.2022 №406 позивача та третю особу повідомлено, що до порядку денного засідання ВКДКА включено розгляд скарги ОСОБА_1 на рішення КДКА від 18.11.2021 №242/2021. Засідання відбудеться 03.03.2022 о 10:00 год.

Листом ВКДКА від 18.04.2022 №580 позивача та третю особу повідомлено, що до порядку денного засідання ВКДКА включено розгляд скарги ОСОБА_1 на рішення КДКА від 18.11.2021 №242/2021. Засідання відбудеться 29.04.2022 о 09:00 год.

Заявою від 18.04.2022 №17544 позивач просив відкласти розгляд його скарги через введення воєнного стану та виконання ним особисто волонтерської діяльності для потреб ЗСУ та мирного населення, яка проводиться за межами Київської області та неможливості бути присутнім 29.04.2022 на засіданні ВКДКА.

Листом ВКДКА від 06.05.2022 №660 повідомлено, що 29.04.2022 на засіданні ВКДКА розгляд скарги ОСОБА_1 було відкладено. Наступне засідання відбудеться 20.05.2022 о 09:00 год.

Заявою від 17.05.2022 №17605 позивач просив залучити його до розгляду скарги на рішення КДКА від 18.11.2021 №242/2021 та дозволити бути особисто присутнім на засіданні ВКДКА, а також надати свої пояснення та підтверджуючі документи.

Рішенням ВКДКА від 20.05.2022 №V_011/2022 за наслідками розгляду у відкритому засіданні скарги адвоката ОСОБА_1 на рішення КДКА від 18.11.2021 №242/2021 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення КДКА від 18.11.2021 №242/2021 - без змін.

ВКДКА у спірному рішенні зазначила таке.

З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що 17.08.2020 між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат зобов`язався: здійснювати захист прав, свобод, законних інтересів клієнта або інтересів третіх осіб; надавати правову інформацію, консультації і роз`яснення з правових питань; складати заяви, скарги, процесуальні та інші документи правового характеру; надавати правову допомогу свідку в кримінальному провадженні; надавати правову допомогу під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Встановлено, що адвокат ОСОБА_1 не здійснював захист ОСОБА_2 по кримінальному провадженню, зокрема, не готував та не подавав по кримінальному провадженню, в інтересах ОСОБА_2 , жодних заяв, клопотань, скарг, не вчиняв і не брав участі в жодних процесуальних діях, а також не погоджував правову позицію і стратегію захисту по справі з іншим адвокатом, який уже фактично надавав правову допомогу ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні.

При цьому, не знайшли свого підтвердження пояснення адвоката ОСОБА_1 про те, що договір про надання правової допомоги укладено із ОСОБА_2 виключно на одну дію, а також, що даний договір розірвано в той же день, 17.08.2020.

З аналізу умов договору про надання правової допомоги не вбачається, що клієнт ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 на отримання грошових коштів від його імені у слідчого, а вчинення такої окремої дії, як отримання грошових коштів у правоохоронців, ВКДКА не відносить до видів правової допомоги та здійснення захисту по кримінальному провадженню.

Разом з цим, ВКДКА звертає увагу на ту обставину, що розписка про отримання грошових коштів адвокатом ОСОБА_1 від слідчого з детальною вказівкою та описом точної суми та валюти не написана власноручно, а попередньо надрукована, в тому числі із використанням спеціального бланку адвоката ОСОБА_1 (знак у вигляді щита з мечем), який адвокат також використовує по даній справі у всіх своїх документах. А розписка від імені ОСОБА_2 написана на ім`я слідчого, а не адвоката і без зазначення точних сум та валюти отриманих грошових коштів, що в свою чергу вказує на відсутність належних та допустимих доказів передачі адвокатом ОСОБА_1 . ОСОБА_2 отриманих від слідчого грошових коштів.

Щодо врахування додаткових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 27.01.2022, які засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корольчук О.С., то дані пояснення не були предметом розгляду в КДКА і скаржником ОСОБА_1 не вказано поважності причин їх не подання.

Разом з цим, при оцінці по суті долучених письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не вбачається доказів передачі адвокатом ОСОБА_1 отриманих від слідчого всіх зазначених грошових коштів ОСОБА_2 , оскільки дані особи не вказали ані дату події чи обставин справи, ані прізвище особи, що отримувала кошти, ані точної суми та валюти грошових коштів, що були передані адвокатом ОСОБА_1 .

Відповідачем при оцінці вчиненого діяння адвокатом та наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку, враховується також і та обставина, що адвокатом ОСОБА_1 17.08.2020 від слідчого, окрім грошових коштів ОСОБА_2 , отримано грошову суму в розмірі 50000 доларів США, які не належать зовсім іншій особі і, що з даного приводу наявна ухвала слідчого судді Дарницького районного суд м. Києва по справі №753/16545/20 від 10.11.2020, якою зобов`язано слідчого уповноваженого на розслідування кримінального провадження №12017100020013419, у семиденний строк повернути ОСОБА_6 кошти в сумі 50000 доларів США, вилучені під час обшуку офісного приміщення №503, розташованого за адресою: м. Київ, бул. Дружби народів, буд. 5 туристичний готель «Дружба».

Таким чином, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області вірно встановила наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку та вірно застосувала вид дисциплінарного стягнення, який відповідає характеру та змісту встановленого порушення.

Стосовно тверджень апелянта в частині процедурних порушень, то суд апеляційної інстанції наголошує, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція щодо значимості процедурних порушень викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів звертає увагу, що скаржником не було доведено наявності порушень відповідачами процедури прийняття оскаржуваних рішень, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду питання про притягнення позивача до відповідальності, позаяк зазначена обставина є встановленою та не спростована апелянтом жодними обґрунтованими доказами, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України.

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення адміністративного позову є обґрунтованими, послідовними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржувані рішення прийняті на підставі закону, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені законодавством.

Позивачем в апеляційній скарзі не доведено протиправності спірних рішень в межах спірних правовідносин, а відтак підстави для задоволення позовних вимог та апеляційної скарги - відсутні.

Крім того, апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у позовній заяві, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містить.

Надаючи оцінку кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області в особі Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко