Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №400/7992/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/7992/25

Категорія: 112010201 Головуючий в 1 інстанції: Ярощук В.Г.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Дата складання повного тексту:06.10.2025р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Бітова А.І.

суддів – Лук`янчук О.В.

– Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі – ГУПФ) України в Миколаївській області про:

- визнання протиправною відмову ГУПФ України в Миколаївській області перерахувати та виплатити позивачу пенсію за вислугу років у розмірі 56% грошового забезпечення з 01 травня 2025 року відповідно до п."б" ст. 13 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі – Закон №2262-ХІІ);

- зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію за вислугу років у розмірі 56% грошового забезпечення з 01 травня 2025 року відповідно до п."б" ст. 13 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням раніше виплачених сум.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що вимога позивача здійснити перерахунок пенсії відповідно до п."б" ст. 12 Закону №2262-ХІІ у розмірі 56 % грошового забезпечення є безпідставною. Таким чином, розрахунок грошового забезпечення є правомірними та законними, прийнятими в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства Крім того, ГУПФ України в Миколаївській області направлено листа від 11 липня 2025 року №1400-0308 5/58572 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України з метою направлення Головному управлінню подання про призначення пенсії ОСОБА_1 та розрахунок вислуги років з відповідними змінами.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вимога розивача здійснити перерахунок пенсії відповідно до п "б" ст. 12 Закону №2262-ХІІ у розмірі 56 % грошового забезпечення є безпідставною. Таким чином, розрахунок грошового забезпечення є правомірними та законними, прийнятими в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства Крім того, слід звернути увагу суду, що ГУПФ України в Миколаївській області направлено листа від 11 липня 2025 року №1400-0308 5/58572 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України з метою направлення ГУПФ України в Миколаївській області подання про призначення пенсії ОСОБА_1 та розрахунок вислуги років з відповідними змінами

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 до ГУПФ України в Миколаївській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправними дії ГУПФ України в Миколаївській області щодо відмову ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті позивачу пенсію за вислугу років у розмірі 56% грошового забезпечення з 01 травня 2025 року відповідно до п."б" ст. 13 Закону №2262-ХІІ.

Зобов`язано ГУПФ України в Миколаївській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01 травня 2025 пенсію за вислугу років у розмірі 56% грошового забезпечення з 01 травня 2025 року відповідно до п."б" ст. 13 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУПФ України в Миколаївській області судовий збір у розмірі 968,96 грн.

В апеляційній скарзі ГУПФ України в Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що на підставі подання з необхідними документами, наданими Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, з 01 травня 2025 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до п."б" ст. 12 Закону №2262-ХІІ. Згідно з розрахунком вислуги років для призначення пенсії на день звільнення з військової служби 30 квітня 2025 року, страховий стаж позивача за повний рік становить 27 років 04 місяці 12 днів, з них вислуга років в календарному обчисленні становить 18 років 06 місяців 27 днів. З 01 травня 2025 року по теперішній час основний розмір пенсії позивача визначено з розрахунку 52% грошового забезпечення за 27 років страхового стажу, згідно з п."б" ст. 13 Закону №2262-ХІІ: 50% - за страховий стаж 25 років + 2% (1% х 2 роки) – за 2 роки страхового стажу понад 25 років Отже, вимога позивача здійснити перерахунок пенсії відповідно до п."б" ст. 12 Закону №2262-ХІІ у розмірі 56% грошового забезпечення є безпідставною. Відтак, розрахунок грошового забезпечення є правомірними та законними, прийнятими в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ України в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу призначену відповідно до п."б" ст. 12 Закону №2262-ХІІ з 01 травня 2025 року.

Позивач за допомогою особистого кабінету на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України надіслав до відповідача заяву, в якій просив перерахувати та виплатити пенсію за вислугу років у розмірі 56% грошового забезпечення з 01 травня 2025 року відповідно до п."б" ст. 13 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням раніше виплачених сум.

Листом від №10626-8997/Т-02/8-1400/25 від 18 липня 2025 року, в якому відповідач повідомив позивача про те, що розмір пенсії обчислено відповідно до норм чинного законодавства.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що редакція Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" (далі – Порядок №393) до внесення змін передбачала зарахування календарної вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-ХІІ. Натомість, новою редакцією п.3 Порядку №393 передбачено зарахування останньої тільки для визначення розміру пенсії. З огляду на це, для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 в редакції, чинній до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16 лютого 2022 року."

Отже при визначені відсоткового розміру пенсії відповідач мав врахувати пільговий стаж позивача , а саме- 31 року 02 м. 6д. і виплачувати розмір грошового забезпечення з розрахунку 56% (50% - за страховий стаж 25 років + 6% (1% х 6 роки) – за 6 років стажу понад 25 років

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ....(які регулюють спірні правовідносини.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч.ч.1, 3, 4 ст. 23 Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу України" №2713-IV держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

Пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону №2262-XII. При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.1998 №203/98-ВР.

Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України.

Відповідно п."б" ч.1 ст. 1-2 Закону №2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, серед інших, мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно п."а" ч.1 ст. 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону, призначається незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.

Відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262) пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Згідно з пунктом "б" статті 12 Закону №2262 пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Відповідно п."б" ст. 13 Закону №2262-XII пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: "…особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення;"

Згідно п.3 Постанови №393 до вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зараховується на пільгових умовах:

1) особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, - один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану;

2) особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби - один місяць служби за 40 днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця; особам, які проходять службу в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування засуджених, хворих на інфекційні та психічні захворювання, один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №360/17/23 дійшов висновку, що редакція Порядку №393 до внесення змін передбачала зарахування календарної вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-ХІІ. Натомість, новою редакцією п.3 Порядку №393 передбачено зарахування останньої тільки для визначення розміру пенсії. З огляду на це, Суд доходить висновку, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16 лютого 2022 року."

Як вбачається з матеріалів справи, у розрахунку вислуги років для призначення пенсії прапорщику внутрішньої служби ОСОБА_1 молодшому інспектору відділу нагляду і безпеки державної установи "Снігурівська Виправна колонія (№5)" всього вислуга у календарному обчислені:18-06-27, вислуга років у пільговому обчисленні: 31-02-16, страховий стаж: 28-02-28.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що при визначені відсоткового розміру пенсії відповідач мав врахувати пільговий стаж позивача , а саме – 31 року 02 м. 6д. і виплачувати розмір грошового забезпечення з розрахунку 56% (50% - за страховий стаж 25 років + 6% (1% х 6 роки) – за 6 років стажу понад 25 років.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 15 січня 2026 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.