Суд: Локачинський районний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 14 січня 2026 р.
Справа: №931/899/25
Суддя: Безп'ятко О. І.
Справа № 931/899/25
Провадження № 3/931/476/25
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2026 року селище Локачі
Суддя Локачинського районного суду Волинської області Безп`ятко О.І., з участю захисника Овсієнка С.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Сектора поліцейської діяльності №1 Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого, протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 520437 від 22.11.2025 року, водій ОСОБА_1 22.11.2025 року о 12:18 год. в с. Бубнів по вул. Шкільній Володимирського району Волинської області, керував транспортним засобом марки «MUSTANG», днз. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці та виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, у медичному закладі відмовився. Від керування ТЗ відсторонений.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано як порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
29 грудня 2025 року від захисника Овсієнка С.А. надійшло клопотання, в якому зазначає, що факт керування транспортним засобом та зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечує, однак факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння заперечує категорично та вважає дії поліцейських упередженими та протиправними в частині роз`яснення ОСОБА_1 права проходити наркологічний огляд самостійно в приміщенні закладу охорони здоров`я за відсутності роз`яснення наслідків таких дій. Зазначає, що поліцейський як до складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, так і після складання протоколу неодноразово (5 разів) запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я самостійно і він фактично сумніваючись погодився на провокаційну пропозицію поліцейського, оскільки довіряв останньому щодо наявності у нього такого права. При цьому ОСОБА_2 не було роз`яснено наслідків таких дій. За наслідками огляду в закладі охорони здоров`я з дотриманням 2-х годинного інтервалу наркотичних речовин виявлено не було. Оскільки працівниками поліції не було дотримано вимог закону щодо проведення огляду у ОСОБА_1 та стан наркотичного сп`яніння, то такий огляд вважається недійсним на підставі ч. 5 ст. 266 КУпАП. Крім того, у ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп`яніння, а тому підстав для такого огляду не було, а дії працівників поліції носять провокативний характер. Під час зупинки поліцейський у ОСОБА_1 не виявляв ознак наркотичного сп`яніння, однак вбачав ознаки алкогольного сп`яніння. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 погодився, після проходження такого огляду - алкогольне сп`яніння виявлено не було. Разом з тим, будь-яких ознак наркотичного сп`яніння працівник поліції не встановлював, а лише запропонував проїхати у медичний заклад для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, а тому така вимога не грунтувалась на вимогах закону, а зазначені у протоколі ознаки є лише припущенням, так як такі не зафіксовані на відео. Також протокол про адміністративне правопорушення не містить зазначення дій ОСОБА_1 як водія щодо ухилення від огляду. Просить провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки (а.с. 11). Будь яких заяв, клопотань до суду від нього не надходило.
Оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи, клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, з врахуванням положень ст. 268 КУпАП, суддя дійшла висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.
Поліцейський ОСОБА_3 , який склав протокол, в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив. Будь - яких заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило.
Представник ОСОБА_1 - Овсієнко С.А. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі з підстав, зазначених в надісланому ним клопотанні.
Заслухавши захисника Овсієнка С.А., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відеоматеріали з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора із службового автомобіля, приходжу до наступних висновків.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, умисні дії особи щодо відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що можуть бути вербальними та/або виражатись в її поведінці, є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, для притягнення до відповідальності, передбаченої ст.130 КУпАП, необхідне підтвердження належними, допустимими і достатніми доказами всіх зазначених обставин у їх одночасній сукупності.
Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом МВС України та Міністерства охорони здоров`я №1452/735 від 09.11.2015 року із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 338/825 від 16.05.2025 (далі - Інструкція), також порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Зокрема, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (п.2 розділу І Інструкції).
Згідно з п.3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 4 розділу І Інструкції передбачено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів (п.1 розділ ІІ Інструкції)
Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (п.7 розділ ІІ)
Відповідно до п. 9, 12 Розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
Пунктами 2, 3 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.
Пунктом 6 Розділу ІІІ цієї Інструкції визначено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.
У п. 8 Порядку № 1103 закріплено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Враховуючи наведене, у разі виявлення поліцейським ознак наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, він повинен прийняти відповідні заходи для того, щоб провести медичний огляд водія на стан сп`яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані сп`яніння та може продовжити керувати транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом водієм, який перебуває у стані наркотичного сп`яніння є правопорушенням, яке може привести до особливо тяжких наслідків та повинне бути негайно припинене.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, було надано докази, які досліджені безпосередньо в судовому засіданні, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 520437 від 22.11.2025 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.11.2025 року в КНП «Нововолинська центральна міська лікарня», згідно з яким ОСОБА_1 має ознаки сп`яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, огляд не проводився; копію постанови серії ЕНА № 6201729 від 22.11.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП; довідку від 24.11.2025 року, видану СПД №1 Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , посвідчення водія не отримував; відеозапис із відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського.
Матеріалами стверджено, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння зафіксований технічними засобами відеозапису, на яких вбачаються обставини події та процедура проведення огляду на стан сп`яніння.
Твердження захисника про те, що наявними відеоматеріалами не доведено, що ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп`яніння, а тому й підстав, згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735, для пропонування працівниками поліції пройти огляд водію не було, є необґрунтовані, оскільки положеннями ст. 266 КУпАП, Інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103 прямо передбачено, що поліцейські мають право на проведення огляду водія на стан сп`яніння, у разі наявності у поліцейського підозри, що водій має ознаки сп`яніння, тобто в даному разі враховується суб`єктивне сприйняття поліцейського стану особи. З досліджених відеозаписів вбачається, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці, про що останньому було оголошено. У зв`язку з чим у ОСОБА_1 виник обов`язок пройти такий огляд, на спростування або підтвердження вказаних ознак. При цьому, наявність чи відсутність обґрунтованості висловленої поліцейськими підозри спростовуються водієм виключно у встановлений законом спосіб - виконанням законної вимоги поліцейського і проходженням огляду, результат якого має виключати підтвердження підозри поліцейського про перебування водія у стані сп`яніння (алкогольного, наркотичного або під впливом лікарських препаратів тощо).
Із доводів захисника вбачається, що факт керування транспортним засобом та зупинки ОСОБА_1 не заперечує, водночас заперечує факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.
На відеозаписі, який досліджений у судовому засіданні, зафіксовано, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 рухається попереду службового автомобіля поліції та на вимогу не зупиняється. Звернувши у подвір`я, водій залишає мотоцикл та тікає з місця зупинки, однак його наздогнав працівник поліції. Водію ОСОБА_1 пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, так як поліцейський вбачав ознаки такого сп`яніння: тремтіння рук та поведінка, що не відповідає обстановці. ОСОБА_1 пояснює, що не зупинився, оскільки в нього відсутнє посвідчення водія, налякався, що його завезуть в РТЦК та СП, тому в нього така поведінка. Водночас погоджується пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, при цьому продуває у прилад Драгер. Поліцейський щось нотує, але результат огляду на стан сп`яніння не оголошує. Далі у ОСОБА_1 з`ясовують чи є в нього військово-облікові документи та поліцейський зазначає, що ознаки сп`яніння у нього залишились, що може свідчити про наркотичне сп`яніння та пропонує проїхати в медичний заклад для проведення відповідного огляду. ОСОБА_1 стверджує, що не вживав жодних наркотичних засобів та не заперечує проти такого огляду, однак остерігається того, що його завезуть в РТЦК та СП і що не прийде вчасно на роботу. Поліцейський роз`яснює ОСОБА_1 положення п. 2.5 ПДР та наслідки невиконання вказаної норми. Після спілкування ОСОБА_1 з дружиною, остання запитує поліцейського про те, що буде якщо її чоловік не поїде з ними в медзаклад, на що поліцейський відповів, що за відмову буде складено протокол, однак це не позбавляє ОСОБА_1 самостійно пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в найближчому медзакладі, зокрема в м. Луцьк. Поліцейський повторно запитує у ОСОБА_1 чи він готовий проїхати з ними в Нововолинську ЦРЛ, на що ОСОБА_1 відмовився. Після цього працівник поліції почав складати протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП через відмову пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Під час складання протоколу поліцейський повторно роз`яснює, що якщо ОСОБА_1 справді не вживав жодних наркотичних засобів, а просто боявся їхати з ними в медичний заклад, то він може самостійно здати аналіз, і тоді йому нічого небуде. Далі роз`яснює права та оголошує складений протокол. Водночас ОСОБА_1 розпитує поліцейського, що казати, якщо він самостійно поїде здавати аналіз, на що поліцейський йому пояснює, в якому порядку це зробити.
Оцінюючи твердження захисника про провокативні дії працівників поліції в частині роз`яснення ОСОБА_1 права проходити наркологічний огляд самостійно у приміщенні закладу охорони здоров`я та відсутності роз`яснення наслідків таких дій, враховую наступне.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності має на меті виховання громадян та запобігання вчиненню ними нових правопорушень. Законодавець передбачив відповідальність водія за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння з метою унеможливити уникнення відповідальності особою, яка знаходиться у відповідному стані та просто відмовляється від проходження будь-якого огляду. При цьому, під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі.
У даному конкретному випадку обов`язковому доказуванню підлягають саме обставини такої відмови, чи відмовляється особа від проходження відповідного огляду з власної ініціативи чи під дією певних факторів нерозуміння наслідків такої відмови чи вплив інших чинників, що унеможливлюють на думку водія проходження відповідного огляду.
Аналізуючи оглянуті відеозаписи, розцінюю роз`яснення поліцейського про можливість самостійно пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, яка не відповідає вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції №1452/735, як спонукання особи до відмови, оскільки ОСОБА_1 сприйнято такий варіант дій як законну альтернативу та не усвідомлено протиправність відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я без належного роз`яснення наслідків такої відмови.
У даному випадку відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не була пов`язана із бажанням останнього уникнути відповідальності, а пов`язана з діями працівників поліції, які протиправно роз`яснили йому про наявність можливості самостійно пройти огляд та надати такі докази суду. ОСОБА_1 сприйняв як достовірні та правдиві роз`яснення поліцейського про право пройти його протягом двох годин самостійно, та пройшов такий огляд безпосередньо після складення протоколу про адміністративне правопорушення, про що суду надано висновок за результатами огляду на стан наркотичного сп`яніння о 14:45 год 22.11.2025 – «тверезий» (а.с. 16).
З огляду на встановлені обставини, є очевидним, що без зазначених дій поліцейського, правопорушення не було б вчинено, оскільки в діях ОСОБА_1 немає умислу на відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, тим більше огляд на стан алкогольного сп`яніння він пройшов на місці зупинки без жодних заперечень.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 53 рішення у справі "Гурепка проти України").
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб`єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто, отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі "Раманаускас проти Литви" 05.02.2008).
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Також ст. 6 Конвенції визнає за обвинуваченим право бути негайно і детально поінформованим не лише про "причину" обвинувачення, тобто про висунені проти нього матеріальні факти, на яких ґрунтується обвинувачення, а й про "характер" обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (рішення у справах "Маточча проти Італії", § 59; "Пенєв проти Болгаріі", §§ 33 і 42). Обов`язок повідомити обвинуваченого про зміст пред`явленого обвинувачення повністю покладається на сторону обвинувачення, і він не може бути дотриманий у пасивний спосіб, шляхом створення інформації без повідомлення про неї стороні захисту (рішення у справі "Маточча проти Італії", § 65).
Аналізуючи викладене, суд (суддя) зауважує, що дотримуючись принципу правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права, держава повинна зробити текст закону легко доступним; вона також зобов`язана дотримуватись законів, які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю; передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед (до його застосування) та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.
З урахуванням наведеного, даючи оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, вважаю, що під впливом власних припущень ОСОБА_1 про його доставлення не в медзаклад, а до РТЦК, та наданих роз`яснень поліцейського про наявність можливості самостійно пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, які не ґрунтуються на відповідній правовій основі, і довіряючи поліцейському про наявність у нього такого права, як альтернативного, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не може бути оцінена як ухилення його від такого огляду.
Таким чином, з матеріалів справи, зокрема відеозапису, не вбачається, що ОСОБА_1 умисно, усвідомлюючи наслідки своїх дій у виді передбаченої адміністративної відповідальності, відмовився від огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку. За таких обставин, на думку суду, неможливо констатувати таку позицію ОСОБА_1 як відмову від проходження огляду у розумінні ч.1 ст.130 КУпАП.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, вважаю, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З метою недопущення в майбутньому зазначених порушень та недоліків при складанні протоколів про адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне повідомити начальника СПД № 1 Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про зазначені порушення і недоліки для відповідного реагування.
Керуючись ст.ст. 247 п.1, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Про причини та умови, що призвели до закриття провадження у справі, повідомити начальника Сектора поліцейської діяльності №1 Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області.
Про вжиті заходи повідомити протягом місяця Локачинський районний суд Волинської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу може бути подано до Волинського апеляційного суду через Локачинський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Локачинського районного суду О. І. Безп`ятко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua