Постанова від 15 січня 2026 р. у справі №159/224/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/224/26

Провадження № 3/159/401/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Смалюх Р.Я., розглянувши справу, що надійшла від Відділу організації несення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованої, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173, Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ставиться у провину те, що вона 11.01.2026 року о 21 год. 30 хв. в м. Ковель по вул. О.Пчілки, 4, перебуваючи в приміщенні інфекційного відділення Ковельського МТМО, вчинила дрібне хуліганство, а саме виражалась нецензурною лайкою, влаштувала штовханину по відношенню до ОСОБА_2 , чим порушила порядок та спокій громадян, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Суддя роз`яснив особі яка притягується до адміністративної відповідальності положення ст. 63 Конституції України, права передбачені ст. 268 КУпАП, будь якими з роз`яснених прав вона скористатись не бажала.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнала. Пояснила, що дійсно 11.01.2026 о 21 год. 30 хв. в м. Ковель по вул. О.Пчілки, 4, в приміщенні інфекційного відділення Ковельського МТМО у неї виник конфлікт з її зятем ОСОБА_2 . У Ковельське МТМО ОСОБА_1 прибула, оскільки під час розмови з дочкою, яка лежить з дитиною в лікарні обірвався зв`язок, а за кілька хвилин з її номеру прийшло повідомлення з агресивним змістом щодо ОСОБА_1 . Прибувши у лікарню в палаті дочки ОСОБА_1 побачила дочку, внучку і зятя ОСОБА_2 .. Під час розмови він поводив себе агресивно у них виник конфлікт під час якого обидва нецензурно висловлювались. Із зятем у неї тривалий час неприязні відносини, пов`язаний з тим, що він вчиняє домашнє насильство щодо своєї дружини і дитини, у зв`язку з чим вони вже тривалий час проживають у ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення не доведена.

Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає, що об`єктивна сторона складу дрібного хуліганства складається з самостійних альтернативних діянь: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. При цьому, нормаст.173 КУпАП визначає, що кожна кваліфікуюча ознака повинна бути поєднана з порушенням громадського порядку і спокою громадян, а також вчинена з хуліганських мотивів.

Вивчивши матеріали справи суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні докази того, що дії ОСОБА_1 були спрямовані на порушення громадського порядку.

Дії ОСОБА_1 формально порушували громадський порядок, однак у її діях відсутній хуліганський мотив. ОСОБА_1 своїми діями намагалася вирішити особистий конфлікт з ОСОБА_2 .

Оцінивши пояснення та докази у їх сукупності та взаємозв`язку, у судді є обґрунтовані сумніви щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У частині 2 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.

У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

ЄСПЛ підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 15.05.2019, у якій суд зробив висновок щодо недостатності визнання вини особою для встановлення факту вчиненого нею правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного вище, суддя не вбачає у діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 221, 247, 253, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, при цьому строк давності призупиняється на час розгляду скарги у разі оскарження постанови або на період відстрочки її виконання згідно зі статтею 301 КУпАП.

Суддя Р. Я. СМАЛЮХ