Рішення від 15 січня 2026 р. у справі №485/1422/25 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Суд: Снігурівський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:

Дата: 15 січня 2026 р.

Справа: №485/1422/25

Суддя: Квєтка І. А.

Справа № 485/1422/25

Провадження № 2-о/485/4/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

присяжних Калініної І.С., Банзалової Н.Ю.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

за участі представника заявника - адвоката Петренко К.Д. (в режимі відеоконференції),

заінтересованих осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Снігурівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про оголошення фізичної особи померлою,

встановив:

У липні 2025 року ОСОБА_3 через свого представника - адвоката Петренко К.Д. звернулась до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою.

В обґрунтування вимог заяви послалась на те, що є дружиною ОСОБА_4 , шлюб укладено 08 липня 2011 року.

ОСОБА_4 є батьком її дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є інший чоловік, її співмешканець ОСОБА_8 .

ОСОБА_4 з 12 січня 2024 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно корінця сповіщення №104 від 04 березня 2024 року ОСОБА_4 , зник безвісти на тимчасово непідконтрольній Україні території в районі н.п. Георгіївка Донецької області під час виконання бойового завдання.

За результатами службового розслідування, командиром військової частини НОМЕР_1 09 березня 2024 року прийнято наказ №1260, яким встановлено, що ОСОБА_4 є зниклим безвісти з 19 лютого 2024 року внаслідок ймовірних бойових ушкоджень, зв`язок з ним втрачено, його місцезнаходження встановити не вдалося.

За фактом зникнення ОСОБА_4 07 березня 2024 року ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області зареєстроване кримінальне провадження № 12024152310000149, досудове розслідування триває.

Посилаючись на те, що вказані обставини дають підстави стверджувати, що ОСОБА_9 загинув під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, просить оголосити його загиблим в районі населеного пункту Гергіївка Донецької області під час виконання бойового завдання в районі ведення бойових дій за особливих обставин під час захисту Батьківщини. Датою смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Оголошення померлим ОСОБА_9 заявниці необхідно для припинення шлюбу та визнання батьківства дитини ОСОБА_5 за біологічним батьком дитини - ОСОБА_8 ..

09 вересня 2025 року від представника заінтересованої особи Снігурівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - Нежлукченко А.О. надійшли письмові пояснення, в яких остання проти задоволення заяви не заперечила, поклалась на розсуд суду. Крім того, під час ухвалення рішення суду просила врахувати викладену правову позицію щодо зазначення необхідних відомостей про померлу особу задля подальшого його виконання органами ДРАЦС /а.с.33-34/.

07 жовтня 2025 року від представника заінтересованої особи Міністерства оборони України - Доброва Ю.І. надійшли письмові заперечення на заяву, в обґрунтування яких останній зазначив, що заявником були надані докази, які встановлюють факт зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , проте доказів, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про його смерть ненадано. Крім того, з посиланням на правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові по справі №755/11021/22 від 11 грудня 2024 року, зазначив, що строк передбачений ч.2 ст.46 ЦК України ще не сплив, адже місцем зникнення безвісти ОСОБА_4 є район поблизу н.п. Георгіївка Донецької області, який до теперішнього часу є зоною активних бойових дій. Разом з тим, заявницею не надано докази звернення до уповноважених органів з питання можливого перебування ОСОБА_4 в полоні агресора - російської федерації. З урахуванням викладеного, вважає, що звернення із заявою до суду є передчасним, а тому відсутні підстави для її задоволення /а.с.44-48/.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2025 року залучено до участі у справі у якості заінтересованої особи Військову частину НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 17 грудня 2025 року, зазначеною у протоколі судового засідання, до участі у справі залучено ОСОБА_1 , у якості заінтересованої особи.

Ухвалою суду від 13 січня 2026 року, зазначеною у протоколі судового засідання, до участі у справі залучено ОСОБА_2 .

У судовому засіданні представник заявника - адвокат Петренко К.Д. підтримала заявлені вимоги, з викладених у заяві підстав просила їх задовольнити.

Заінтересовані особи батьки розшукуваного ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо задоволення заяви заперечили. Зазначили, що відсутні об"єктивні дані, які б свідчили про смерть їх сина. Вважають визнання їх сина померлим є передчасним, оскільки ними вживаються заходи до його розшуку. Твердять, що з смс, яке надійшло від невідомої особи на телефон ОСОБА_1 , розповсюджений ними у мережі інтернет задля отримання інформації про сина, їм відомо, що його можливе місце перебування Макіївська виправна колонія. На їх думку, така інформація може бути правдивою, оскільки грошову винагороду за таку у них ніхто не вимагав. У задоволенні заяви просять відмовити.

Заінтересовані особи Міністерство оборони, в/ч НОМЕР_2 , Снігурівський відділ ДРАЦС в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Розшукуваний ОСОБА_4 викликався в судове засідання шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті суду на порталі Судова влада України, однак не з`явився.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що згідно копії паспорта громадянина України, посвідчено особу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 /а.с.8-зворот-9/.

За даними витягу з Реєстру територіальної громади №2025/009890917 від 21 липня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 16 жовтня 2012 року /а.с.24/.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 08 липня 2011 року, 08 липня 2011 року між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , Кіровською сільською радою Бериславського району Херсонської області зареєстровано шлюб, актовий запис №07. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу " ОСОБА_11 " /а.с.9-зворот/.

У зареєстрованому шлюбі у них народилося троє дітей, що підтверджено даними про батьків у свідоцтвах про народження дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.14-зворот).

Заявниця стверджує, що ОСОБА_4 не є біологічним батьком дитини ОСОБА_5 .

На підтвердження чого надає дані акту про фактичне проживання осіб №98/25 від 04 липня 2025 року, мешканцями АДРЕСА_2 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 разом з начальником відділу СЗНСДМ Довбик Н.В. та провідним спеціалістом СЗНСДМ Горохівської сільської ради Бровко І.В., відповідно до якого ОСОБА_3 фактично проживає разом зі своїми дітьми ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 та із співмешканцем ОСОБА_14 з 2024 року по ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.15/.

24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення рф на територію України.

Згідно указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено військовий стан на всій території України, який станом на день розгляду справи не завершився.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30 січня 2024 року №30, солдата ОСОБА_4 призначено наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 12 січня 2024 року №46-РС на посаду солдата резерву військової частини НОМЕР_1 , який прибув із військової частини НОМЕР_4 , з 30 січня 2024 року зараховано до списків особового складу частини. Зокрема, з 30 січня 2024 року вважається таким, що приступив до виконання бойового завдання військового обов`язку в умовах, пов`язаних з ризиком для життя при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресіїросійської федерації /а.с.11-зворот/.

Сповіщенням сім`ї №104, було сповіщено громадянку ОСОБА_3 про те, що її чоловік солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 19 лютого 2024 року виконував бойове завдання у складі підрозділу на тимчасово непідконтрольній Україні території в районі н.п.Георгіївка Донецької області. В результаті артилерійського обстрілу з боку противника було втрачено зв`язок з солдатом ОСОБА_4 , який не повернувся до підрозділу у зв`язку з ймовірним отриманням бойових ушкоджень та вважається зниклим бесвісти за особливих обставин під час захисту Вітчизни /а.с.11/.

Витягом з ЄРДР №12024152310000149, встановлено, що 07 березня 2024 року ОСОБА_1 07 березня 2024 року звернулася до ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області з заявою провести розшукові заходи сина ОСОБА_4 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , проте жодних відомостей про перебування чи будь-яку інформацію про останнього не виявлено /а.с.12/.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частин НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 09 березня 2024 року №1260, близько 04:00 19 лютого 2024 року під час виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Георгіївка Покровського району Донецької області під час оборонних дій, внаслідок ураження ворожою ствольною артилерією, мінометів та ударів FPV дронів було втрачено зв`язок, зокрема з стрільцем-помічником гранатометника 3 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 7 аеромобільної роти НОМЕР_5 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 . В подальшому, в період з 19 лютого 2024 року по 06 березня 2024 року місцезнаходження військовослужбовців встановити не вдалося. З 19 лютого 2024 року визнано зниклим безвісти за особливих обставин під час захисту Вітчизни, зокрема ОСОБА_4 /а.с.-зворот-13/.

Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 10 червня 2024 року №20240610-337 відомості про ОСОБА_4 внесені до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин /а.с.13-зворот-14/.

Відповідно до відповіді ДП "Український національний центр розбудови миру" №08-14/34564 від 15 жовтня 2025 року, за наявною інформацією відомості про перебування ОСОБА_4 в полоні рф відсутні в обліках Національного інформаційного бюро /а.с.62/.

Згідно відповіді Координаційного штабу поводження з військовополоненими від 03 грудня 2025 року, повідомлення від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації про перебування ОСОБА_4 в полоні, стану його здоров`я та місця утримання до Координаційного штабу не надходили /а.с.113/.

Згідно ч.2 ст.46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Відповідно до ч.3 ст. 46 ЦК України, фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

У п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" зазначено, що на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст.21 ЦК ( 1502-06 ), на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Тобто, особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи.

На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року в справі №177/11/20, від 07 листопада 2023 року в справі № 607/159/23.

Разом із тим, суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (постанова Верховного Суду від 08 лютого 2024 року в справі №148/1207/22).

Джерелом офіційної інформації про територіальну і часову характеристики конкретних воєнних дій був Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, а даний час таким є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376.

Згідно Наказу №376, у районі Мар`їнської міської територіальної громади до якої входить н.п. Горгіївка Донецької області, активні бойові дії були розпочаті з 24 лютого 2022 року та припиненні 16 січня 2025 року. Разом з тим, з 17 січня 2025 року н.п. Горгіївка Донецької області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Із матеріалів справи вбачається, що наразі фактичне місце перебування ОСОБА_4 невідоме, останнє його відоме місце перебування є район населеного пункту Георгіївка Донецької області, де ОСОБА_4 виконував бойове завдання та після артилерійського обстрілу не вийшов на зв`язок. За фактом зникнення ОСОБА_9 командир військової частини НОМЕР_1 09 березня 2024 року прийняв наказ, яким встановив, що з ОСОБА_9 , який виконував бойове завдання в районі населеного пункту Георгіївка Донецької області втрачено зв`язок близько 04.00 години 19 лютого 2024 року, в подальшому, в період з 19 лютого 2024 року - 06 березня 2024 його місцезнаходження встановити не вдалося.

Вказаний висновок не містить викладення жодних обставин, які б вказували на вірогідну смерть ОСОБА_9 в зазначену дату, а лише зазначає на втрату зв`язку з ним, що обумовлює можливість вважати ОСОБА_9 таким, що зник безвісти.

Реєстрація кримінального провадження за фактом зникнення та відсутність інформації про перебування ОСОБА_9 у полоні не містять викладення достатніх обставин, які б вказували на вірогідну смерть ОСОБА_4 .

Подібні висновки викладені у постанові Верховного суду від 04 червня 2025 року у справі № № 591/11696/23.

З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що обставини справи не дають підстав припускати смерть ОСОБА_9 в певний час і за певних обставин, тому відсутні підстави для оголошення його померлим до спливу строків, вказаних у частині другій статті 46 ЦК України.

Таким чином, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви.

Спір про право відсутній, оскільки заперечення заінтересованих осіб щодо вимог заяви не пов"язані із спором про виплати чи спадщину й підставою для виникнення таких прав є смерть особи.

Керуючись ст.10,89,259,263,264, 265, 268, 293 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Снігурівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дати складення повного судового рішення.

Суддя І.А.Квєтка

Присяжні:

Калініна І.С.,

Банзалова Н.Ю.

Дата складення повного судового рішення 16.01.2025.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua