Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №632/2275/25 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/2275/25

провадження №3/632/15/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року м. Златопіль

Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Журавель О.О. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківської області протоколи про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 2 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

27 листопада 2025 року о 18 год. 41 хв. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом – автомобілем Ford Sierra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на проспекті Культури, 4 у місті Златопіль Харківської області, з ознаками алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини роту та порушення координації рухів, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу - газоаналізатору Drager - Аlkotester 6810, та у медичному закладі охорони здоров`я відмовився, повторно протягом року.

Крім того, 27 листопада 2025 року о 18 год. 41 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом – автомобілем Ford Sierra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на проспекті Культури, 4 у місті Златопіль Харківської області, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КупАП.

Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5, 10.9 Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-2, ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до суду надійшли заяви про розгляд справи без його участі, у зв`язку з воєнним станом в Україні, у якій він також заявив про повне визнання своєї вини і щире розкаяння у вчиненому.

Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративні правопорушення та зібрані докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Постановою суду від 15 січня 2026 року зазначені справи про адміністративні правопорушення були об`єднані в одне провадження.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

При вирішенні питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд приймає до уваги такі обставини.

Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 525478 від 27 листопада 2025 року, який складено щодо ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України, вбачається, що 27 листопада 2025 року о 18 год. 41 хв. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом – автомобілем Ford Sierra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на проспекті Культури, 4 у місті Златопіль Харківської області, з ознаками алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини роту та порушення координації рухів. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу - газоаналізатору Drager - Аlkotester 6810, та у медичному закладі охорони здоров`я відмовився. Також у відповідній графі протоколу зазначено, що ОСОБА_1 підписав протокол. Правом надати письмові пояснення ОСОБА_1 не скористався.

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 27 листопада 2025 року виявлено, ознаки алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів, та, встановлено, що огляд водія ОСОБА_1 не проводився, у зв`язку із його відмовою.

Дослідженим під час судового розгляду відеозаписом з нагрудних камер поліції від 27 листопада 2025 року, встановлено, що водій ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, зокрема на місці зупинення транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я.

З довідки поліцейського СРПП ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області вбачається, що ОСОБА_1 має посвідчення водія українське НОМЕР_2 , яке здане на збереження.

Відповідно до довідки поліцейського СРПП ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області постановою Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 29 вересня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного штрафу в сумі 17000 грн. та позбавленням права керування строком на 01 рік.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, суд приймає до уваги, що порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП та низці підзаконних нормативно-правових актів.

Так, пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п. 1.1. ПДР, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно із пунктом 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно з пунктами 2, 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 з подальшими змінами, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Отже, виявлення у водіїв ознак сп`яніння є дискреційним повноваженням поліцейських. Відтак наявність таких ознак встановлюється виключно поліцейським і становить лише підставу для проведення огляду, оскільки його метою є підтвердження або спростування факту керування транспортним засобом у стані сп`яніння за результатами відповідного огляду.

Пунктом 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Наведені вище докази в їх сукупності підтверджують те, що зазначена процедура поліцейським була дотримана. Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейським законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст. ст. 256, 266 КУпАП, та положень вищенаведених нормативних актів.

Частина 2 ст. 130 КУпАП, окрім іншого, передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року.

Таким чином суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 130 КУпАП, настали в момент його фактичної відмови від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, як особи. Яка раніше притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При вирішенні питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, суд приймає до уваги такі обставини.

Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 525506 від 27 листопада 2025 року, який складено щодо ОСОБА_1 ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, вбачається, що 27 листопада 2025 року о 18 год. 41 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом – автомобілем Ford Sierra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на проспекті Культури, 4 у місті Златопіль Харківської області, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Дослідженим під час судового розгляду відеозаписом з нагрудних камер поліції від 27 листопада 2025 року, встановлено, що водій ОСОБА_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Таким чином суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, настали в момент не виконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу.

З довідки поліцейського СРПП ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області вбачається, що транспортний засіб – автомобіль Ford Sierra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до абзацу 4 пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, не можна накладати адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Отже, адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу судом не може бути застосоване, оскільки ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу - автомобіля Ford Sierra, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Дослідивши і оцінивши зібрані у справі докази, що покладені в основу постанови, які є достовірними, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного, зібрані з дотриманням порядку, встановленого КУпАП, у їх сукупності, суд доходить висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, тобто відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, повторно протягом року та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, тобто не виконанні вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Відповідно до положень статті 33 КУпАП, судом враховується характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, обставину, що пом`якшує відповідальність – визнання вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення:

– за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 09 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 153 грн. 00 коп.;

– за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 03 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави у 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 03 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Згідно із вимогами ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2024 року 3028 грн.), що складає 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:

– за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 09 (дев`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 153 (сто п`ятдесят три) грн. 00 коп.;

– за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 03 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до статті 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа скоєних, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 03 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова дійсна для пред`явлення до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Златопільський міськрайонний суд Харківської області.

У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Суддя:О. О. Журавель