Постанова від 15 січня 2026 р. у справі №487/8373/25 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/8373/25

Провадження № 3/487/61/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Поліщук І.В., особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Миколаєві матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 201988 від 29.10.2025 року, 29.10.2025 року об 11-00 год. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою свого проживання АДРЕСА_1 , умисно, вчинила сварку відносно своєї доньки ОСОБА_2 в ході якої образливо висловлювався на її адресу, та завдала удар в область сідниць, чим спричинила шкоду психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої..

Дії ОСОБА_1 працівником патрульної поліції кваліфіковані за ч 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, зазначивши, що у неї з донькою ОСОБА_2 часто виникали побутові сварки, на грунті взаємного непорозуміння, пов`язаного з різним трактуванням їх прав та обов`язків, як членів сім`ї.

29.10.2025 року близько 11-00 год., ОСОБА_2 спровокувала конфлікт з батьком ОСОБА_3 .. У свою чергу, вона намагалася припинити сварку між ними, робила доньці зауваження та при цьому відштовхнула ОСОБА_2 , щоб та вийшла з кімнати. будь-яких інших насильницьких дій психологічного чи фізичного характеру відносно доньки не вчиняла та нецензурною лайкою не висловлювалася.

Зазначила, що з зазначеного у протоколі часу, між нею та донькою відносини покращуються та вони намагаються налагодити своє співжиття.

Рішення у справі просила прийняти на розсуд суду.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила той факт, що 29.10.2025 року, близько 00-00 год., між нею та її батьком вібулась сварка під час якої прийшла мати та почала її ображати. Зазначила, що не може стверджувати про те, що матір завдала їй удару, оскільки не пам`ятає цього.

Пояснення ОСОБА_1 в тій частині, що на даний час між ними покращилися відносини, підтвердила.

Рішення у справі просила прийняти на розсуд суду.

Заслухавши пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, перегляглянувши відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Положеннями ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Приписами ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Статтею 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.

Нормами зазначеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, під домашнім насильством, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Так відповідно до фабули протоколу, ОСОБА_1 інкримінується вчиення домашнього насильства відносної її доньки ОСОБА_2 , яке полягало в образливих висловлюванях та застосуванні фізичного насильства (шляхом нанесення удару в область сідниць), наслідком чого було спричинення шкоди психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої.

На підтвердження вказаних обставин до протоколу про адміністративне правопорушення були долучені пояснення ОСОБА_2 , у яких вона зазначала, що 29.10.2025 року об 11-00 год у неї виник конфлікт з батьком ОСОБА_3 , в ходві якого вона висловлювалася відносно нього нецензурною лайкою, після чого матір вдарила її кулаком в праву сідницю. Про факт висловлювання ОСОБА_1 , відносно неї, нецензурною лайкою, ОСОБА_2 не зазначала.

Відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, не містить будь-яких відомостей стосовно самого конфлікту, який виник між учасниками справи.

Долучені письмові пояснення ОСОБА_1 тотожні наданим нею у судовому засіданні.

За результатьами дослідженя наданих доказів,судом встановлені фактичні обставини, які спростовують факт вчинення ОСОБА_1 відносно доньки ОСОБА_2 дій, які можуть бути кваліфіковані як домашнє насильство.

Так з пояснень заслуханих у судовому засіданні як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 , вбачається, що між ними виникла побутова сварка, факт наявності якої, не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Суд наголошує на тому, що при наданні пояснень в суді, ОСОБА_2 не було підтверджено факт нанесення їй удару в область сідниць. Окрім того про спричинення шкоди її психологічному чи фізичному здоров`ю, в судовому засіданні ОСОБА_2 не заявляла.

Про наявність обопільного конфлікту, свідчить і той факт, що відносно ОСОБА_2 було складено Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №201644 від 29.10.2025 року за ч.1 ст.173-2 КУпАП, за фактом вчинення цього ж дня об 11-00 год. за місцем її проживання, за адресою АДРЕСА_1 , психологічного насильства відносно матері ОСОБА_1 ..

За своєю ж психологічною природою, в одній і тій же ситуації, особа не може вчиняти домашнє насильство та одночасно бути жертвою, домашнього насильства зі сторони тієї особи відносно якої його вчиняє.

Таким чином, вказані вище обставини дають підстави для висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що провадження у справі слід закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 245,247,256,268,277,278,280,283 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в Миколаївському апеляційному суді через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: І.О.Притуляк