Суд: Франківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
Дата: 14 січня 2026 р.
Справа: №465/3890/25
Суддя: Величко О. В.
465/3890/25
1-кп/465/798/26
Вирок
Іменем України
15.01.2026 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження №12025142370000178 від 04.04.2025 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Львова, із вищою освітою, одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , т.м. НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», згідно з яким заборонено незаконний обіг психотропних речовин, не маючи на це спеціального дозволу, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, 03.04.2025 року близько 15:10 год., проходячи біля залізничної колії, яка знаходиться неподалік будинку № 10 по вулиці Янева у м. Львові, помітив на землі згорток, обмотаний ізоляційною стрічкою синього кольору, із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, а саме психотропної речовини PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).
При цьому, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що вказана речовина є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вирішив її незаконно придбати шляхом привласнення знахідки, та в подальшому зберігати для власного вживання без мети збуту. Для цього ОСОБА_4 заховав вказаний згорток із вмістом особливо небезпечної психотропної речовини у ліву зовнішню кишеню куртки, в яку був одягнений.
В подальшому 03.04.2025 року близько 15:20 год., перебуваючи по вул. Стрийська, 98 у м. Львові, був зупинений дільничними офіцерами поліції відділу превенції Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області, які здійснювали опрацювання території Франківського району м. Львова, та яким ОСОБА_4 повідомив про наявність у нього особливо небезпечної психотропної речовини. Після цього на місце події викликано слідчо-оперативну групу ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, яким ОСОБА_4 добровільно видав згорток ізоляційної стрічки, в якому знаходився прозорий зіп-пакет із вмістом кристалічної речовини білого кольору, у якому згідно з висновком експерта міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, а саме PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл- пентан-1-он) масою 0,2312 грама.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, визнав повністю, надав детальні показання про мотиви та обставини вчинення кримінального правопорушення. Вказав, що в один із днів квітня 2025 року, можливо 03 чи 04 квітня, точної дати по спливу значного часу вже не пригадує, він йшов в районі вул. В. Великого у м. Львові поблизу стадіону «Динамо» та в подальшому перетнув залізничну колію, де на землі виявив пакетик синього кольору прямокутної форми. Після відкриття пакетика виявив, що це альфа-PVP, при цьому, чітко ідентифікував вид порошку, оскільки має попередній досвід вживання такої психотропної речовини. Надалі вирішив зберігати у себе даний зіп-пакет із знайденим психотропом для власного вживання. Тому згорнув пакет і поклав його у верхній одяг, в який був одягнений, та, коли перебував по вул. Стрийська, 98 у м. Львові, був виявлений працівниками поліції, яким добровільно видав заборонену до обігу психотропну речовину. У скоєному кається, розуміє, що вчинив неправильно, просив суворо не карати, запевнив, що з того, що відбулось, зробив для себе правильні висновки на майбутнє.
Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст.394 КПК України. З урахуванням думки всіх учасників процесу та на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих даних на його особу, а також документів, що стосуються речових доказів та процесуальних витрат у справі для вирішення питання їхньої подальшої долі та відшкодування відповідно.
Отже, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_4 незаконного придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Згідно із ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
З огляду на викладене при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке з урахуванням положень ст.12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, яке посягає на встановлений з метою захисту здоров`я населення порядок обігу психотропних речовин, мету вчинення суспільно небезпечних дій, зокрема бажання придбати та зберігати психотропну речовину для власного вживання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, наявність пом`якшуючої обставини, якою суд визнає щире каяття обвинуваченого, особу ОСОБА_4 , який на обліку в лікаря-психіатра не перебуває, є підобліковим у лікаря-нарколога у зв`язку з розладами психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, раніше не судимий, негативних характеристик не має.
Тому, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеру і ступеня його суспільної небезпеки, мети вчинення, а саме особистого споживання психотропної речовини, та з огляду на особу обвинуваченого, який раніше не судимий, щиро розкаявся, як під час досудового розслідування, так і в суді свою вину у вчиненому визнав повністю, обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу. Таке покарання, на переконання суду, є достатнім та спроможне стимулювати в подальшому належну поведінку обвинуваченого і сприяти запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід ОСОБА_4 під час досудового розслідування та протягом судового розгляду даного кримінального провадження не обирався і підстав для його обрання немає.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
У справі наявні процесуальні витрати на проведення експертизи. Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування Львівським НДЕКЦ МВС України проводилась судова експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів. Згідно наявної довідки про вартість виконаної експертизи витрати на залучення експерта з оформленням висновку №СЕ-19/114-25/8118-НЗПРАП від 25.04.2025 року становлять 2674 грн. 20 коп. З урахуванням положень ст.124 КПК України зазначені витрати на проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
У справі відсутні підстави для застосування правових приписів ст.174 КПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.349, 368-371, 373, 374, 394 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів в сумі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 коп.
Речовий доказ у справі – PVP масою 0,2312 грама, який упакований в спецпакет №6061097 та який передано на зберігання у камеру схову ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області згідно квитанції від 30.04.2025 року з реєстрацією в книзі обліку речових доказів №394 під порядковим №1173, - знищити.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua