Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №128/4951/25 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/4951/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2026 м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли із Відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, мешканку АДРЕСА_1 , працюючу фізичною особою-підприємцем.,

за ч. 2 ст. 164-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу серія ВАД №747415, що складений 25.11.2025, ОСОБА_1 , будучи постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 24.09.2025 притягненою до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, 25.11.2025 біля 15-30 год. в магазині продукти, що по АДРЕСА_2 , зберігала підакцизні товари, а саме тютюнові вироби без марок акцизного збору, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 164-5 КУпАП.

ПОГ СВГ ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області Близнюком О.О. було складено відповідний протокол та вилучено 10 пачок цигарок.

В судове засіданні ОСОБА_1 не з`явилася, подала до суду заяву в якій просила розгляд справи провести у її відсутність, вину у вчиненні правопорушення не визнає та вважає себе не винною.

Частиною 2 статті 268 КУпАП визначено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, по яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Відповідно до зазначеної норми Закону присутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності за ст. 164-5 КУпАП не є обов`язковою. А тому суд вважає можливим розглянути адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 164-5 КУпАП без її участі та участі її захисника, на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, обсяг яких суд вважає достатніми для прийняття рішення у справі.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дослідивши надані до суду матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 164-5 КУпАП передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано стягненню за будь-яке з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, або вчинені у великих розмірах.

Диспозиція частини 1 статті 164-5 КУпАП, передбачає відповідальність за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку посадовими особами підприємств - виробників, імпортерів і продавців таких товарів.

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого частиною 1 статті 164-5 КУпАП виражається виключно в формі зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств - виробників, імпортерів і продавців цих товарів.

Із вказаної у протоколі фабули адміністративного правопорушення, дії ОСОБА_1 щодо зберігання 10 пачок цигарок, на яких немає марок акцизного податку встановленого зразка, не утворюють склад зазначеного адміністративного правопорушення, будь-яких доказів на підтвердження того, що вилучені у ОСОБА_1 тютюнові вироби містять на собі підроблені або сфальсифіковані марки акцизного податку, матеріали справи не містять, тобто відсутня об`єктивна сторона правопорушення, передбачена ст. 164-5 КУпАП.

Таким чином, всупереч вимог ст. 251 КУпАП, особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не надано жодних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 зазначеного в протоколі адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Суд враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі й закріпленою в статті 62 Конституції України.

Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Згідно із ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, і ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 164-5 КУпАП, закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 265 КУпАП вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

Оскільки вилучені у ОСОБА_1 10 пачки цигарок без марок акцизного податку встановленого зразка, вони, відповідно до закону, не можуть перебувати у вільному обігу, а відтак підлягають знищенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, 251, 283, 285 КУпАП, суд –

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 164-5 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164-5 КУпАП.

Речі, які були вилучені 25.11.2025 для тимчасового зберігання, під час складення адміністративного матеріалу, а саме двадцять три пачки цигарок, які прийнято на зберігання до відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області – знищити.

Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.

Суддя Л.П. Шевчук