Постанова від 15 січня 2026 р. у справі №612/1007/25 — Близнюківський районний суд Харківської області

612/1007/25

3/612/2/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 року селище Близнюки

Суддя Близнюківського районного суду Харківської області Лобановська С.М., розглянувши матеріал, який надійшов від начальника Харківського управління ДВБ Національної поліції України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія серії НОМЕР_1 , начальника гуманітарного загону, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

16.01.2026 в провадження судді Близнюківського районного суду Харківської області Лобановської С.М. надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Цього ж дня, 16.01.2026, суддею Лобановською С.М. по вказаній справі заявлено самовідвід, в обґрунтування якого зазначено, що особа, відносно якої складений адміністративний протокол – ОСОБА_1 , є батьком діловода Близнюківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 .

Вказані обставини викликають сумніви у об`єктивності та неупередженості судді Лобановської С.М. при розгляді даної справи.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня стаття, яка б передбачала самовідвід судді.

Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.

Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, у разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід.

Статтею 7 КУпАП закріплено принцип забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України», від 28.10.98. у справі «Ветштайн проти Швейцарії» тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

З метою виключення сумніву щодо об`єктивного розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом і передчасної недовіри до можливого судового рішення, приходжу до висновку, що самовідвід слід задовольнити.

За таких обставин, справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП має бути передана на повторний автоматизований розподіл.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 246, 278 КУпАП, ст. 15 Кодексу суддівської етики, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

п о с т а н о в и в :

Заявлений самовідвід судді Лобановської С.М. при розгляді справи № 612/1007/25, провадження № 3/612/2/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП – задовольнити.

Відвести суддю Лобановську С.М. від розгляду справи № 612/1007/25, провадження № 3/612/2/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Справу повернути до канцелярії Близнюківського районного суду Харківської області для визначення судді для її подальшого розгляду.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Лобановська

16 січня 2026 року