Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №398/6925/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/6925/25

провадження №: 2/398/842/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"14" січня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Молонової Ю.В.,

при секретарі Борозні Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Першої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, -

ВСТАНОВИВ:

28.10.2025 ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася до суду із позовом до Першої олександрійської державної нотаріальної контори про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла двоюрідна сестра позивача, ОСОБА_3 . Після її смерті залишилося спадкове майно, на яке вона має право як єдиний спадкоємець, оскільки найближчі родичі ОСОБА_3 - її мати ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та мати позивача ОСОБА_5 , тітка ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Інших спадкоємців, окрім позивача, немає. Після її смерті залишилося спадкове майно - квартира АДРЕСА_1 . Для отримання свідоцтва про право на спадщину позивач звернулася до Першої олександрійської нотаріальної контори, проте отримала відмову, де зазначено про необхідність надати документи про факт родинних зв`язків зі спадкодавцем. З метою встановлення факту родинних відносин позивач звернулася до Новгородківського районного суду Кіровоградської області та 11 липня 2024 року у справі № 393/242/24 було ухвалено рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення. Відповідно до зазначеного рішення суду судом було встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та померлою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як двоюрідних сестер. Після цього позивач повторно звернулася до нотаріальної контори, але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.11.2024 року вих. №1646/02-31, видану нотаріусом Глазковим Ю.В. Мотивом відмови у вчиненні нотаріальної дії є наступні обставини: документи, які б підтверджували родинні відносини між ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_7 , як між рідною тіткою та племінницею, спадкоємцем для оформлення спадщини надані не були. Постанову нотаріуса вважає незаконною, оскільки спадкове майно – квартира АДРЕСА_2 належала саме ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.12.2017 року, спадкується позивачем як спадкоємцем п`ятої черги.

Ухвалою судді від 29.10.2025 по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, копія якої була направлена сторонам та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.

Ухвалою суду від 12.12.2025 підготовче провадження по справі закрито та справа призначена до судового розгляду.

Позивач подала заяву про розгляд справи без її участі та участі її представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, будь яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №106635338 від 07.12.2017, ОСОБА_3 є власником житла за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з копією Витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі №50185830 від 07.12.2017 та Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.12.2017, ОСОБА_3 успадкувала житло за адресою: АДРЕСА_3 , після ОСОБА_6 .

Відповідно до копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повідомленням Державного нотаріуса Першої олександрійської державної нотаріальної контори Юрія Глазкова від 27.10.2023, вих.№1680/02-14, повідомлено ОСОБА_1 , що її заява про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ними отримана та зареєстрована спадкову справу за №332/2023. Для отримання свідоцтва про право на спадщину на майно, після спливу 6-ти місячного терміну з дня відкриття спадщини, їй необхідно звернутися до нотаріальної контори та надати документи, зокрема, документи про факт родинних зв`язків зі спадкодавцем.

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 11.07.2024, справа №393/242/24, встановлено факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (уродженка с. Новопилипівка Олександрійського району Кіровоградської області, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки міста Олександрія Кіровоградської області, РНОКПП НОМЕР_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.11.2024 №1646/02-31, державний нотаріус Першої олександрійської державної нотаріальної контори Юрій Глазков, відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом згідно ст. 1266 ЦК України після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 . Підставою відмови зазначено, що документи, які б підтвердили родинні відносини між ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , як між рідною тіткою та племінницею спадкоємцем для оформлення спадщини, надані не були.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту є порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права.

При вирішенні спору суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

За змістом ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Таким чином, у п`яту чергу спадкують наступні родичі спадкодавця: онуки (другий ступінь споріднення); правнуки, прабаба, прадід, племінники (третій ступінь споріднення); двоюрідні брати та сестри, двоюрідні онуки; двоюрідні діди та бабки, двоюрідні брати та сестри (четвертий ступінь споріднення); двоюрідні правнуки, двоюрідні прадіди та прабабки, двоюрідні племінники, двоюрідні дядьки та тітки, троюрідні брати та сестри (п`ятий ступінь споріднення); троюрідні правнуки, троюрідні прадіди та прабабки, троюрідні племінники, троюрідні дядьки та тітки, чотириюрідні брати та сестри (шостий ступінь споріднення) (постанова Верховного Суду від 14 лютого 2024 року у справі № 404/7153/20).

Відповідно до ч. 4 ст. 1266 ЦК України двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Згідно з ст. 5 Закону України «Про нотаріат», нотаріус зобов`язаний сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

Предметом судової діяльності у справах про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні є перевірка законності дії нотаріусів або відповідних посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії чи які відмовили в їх вчиненні.

Оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії можливе, якщо особа вважає, що нотаріус безпідставно (неправомірно) відмовив у вчиненні нотаріальної дії, порушивши тим самим покладений на нього обов`язок щодо вчинення нотаріальних дій. У такому разі оскаржується постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій повинні обов`язково обґрунтовуватися причини такої відмови.

Згідно зі ст. 69 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна. Нотаріус або посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині.

Підстави відмови нотаріуса або посадової особи у вчиненні нотаріальних дій визначаються ст. 49 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до положень ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому рядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних і повноважень; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі; в інших випадках, передбачених Законом України «Про нотаріат». Даний перелік є вичерпним.

Згідно зі ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

У постановах від 20 червня 2018 року у справі № 643/1216/15-ц, від 30 червня 2022 року у справі № 335/12781/19, від 30 квітня 2024 року у справі № 154/3846/20 Верховний Суд вказав, що аналіз ст. 1266 ЦК України свідчить про те, що спадкування за правом представлення - це такий порядок набуття права на спадкування за законом при якому спадкоємці п`ятої черги включаються до складу першої, другої чи третьої черги замість спадкоємця внаслідок того, що він помер до відкриття спадщини. По своїй суті спадкування за правом представлення - це специфічний порядок набуття права на спадкування за законом, і він не є окремою підставою або видом спадкування. У такому разі суб`єктами спадкування за правом представлення будуть певні спадкоємці за законом. Спадкування за правом представлення надає можливість спадкоємцям п`ятої черги за законом переміститися у вищу чергу, а саме у першу, другу або третю чергу. Тобто під спадкуванням за правом представлення розуміється особливий порядок закликання до спадкування спадкоємців за законом (та деяких інших осіб), коли одна особа у випадку смерті іншої особи, яка є спадкоємцем за законом, до відкриття спадщини нібито заступає її місце і набуває право спадкування тієї частки у спадковому майні, яку отримав би померлий спадкоємець, якби він був живий на момент відкриття спадщини.

Тобто, наявність у таких родичів права на спадкування за правом представлення згідно ст. 1266 ЦК України не означає відсутність у них права на спадкування за ст. 1265 ЦК України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 3 ст. 12 ЦПК України, ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, позивач може претендувати на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 як спадкоємець по праву представлення, проте це не позбавляє її права на спадкування як спадкоємця п`ятої черги, що підтверджується копією рішення суду про встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцем, у зв`язку з чим нотаріус дійшов помилкового висновку про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, а тому позов є обґрунтований та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Першої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії – задовольнити.

Скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.11.2024 вих.№1646/02-31, видану нотаріусом Першої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Глазковим Ю.В.

Стягнути з Першої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області (Кіровоградська область, місто Олександрія, вулиця 6-го Грудня, 138, ЄДРПОУ 02884575), на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Молонова