Рішення від 05 листопада 2025 р. у справі №398/5852/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5852/25

провадження №: 2-о/398/296/25

РІШЕННЯ

Іменем України

"06" листопада 2025 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Дубровської Н.М.

за участю секретаря судового засідання – Тараненко А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрія в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Олександрійського міськрайонного суд Кіровоградської області з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , архівної довідки №12-36/196-2 від 08.04.2025 року, виданої Архівним відділом Олександрійської міської ради Кіровоградської області.

Заява обґрунтована тим, що заявник у зв`язку із досягненням пенсійного віку звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та прийнято рішення №112750009239 від 15.08.2025 року про відмові в призначення пенсії за віком. Зокрема підставою для відмови в призначенні пенсії, було не зарахування до загального страхового стажу періоди роботи з 19.07.1984 року по 31.08.1993 року, відповідно до архівної довідки №12-36/196-2 від 08.04.2025 року, оскільки в довідці зазначене прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає даним первинних документів на підставі яких видана довідка, а саме в особовій картці працівника зазначене прізвище « ОСОБА_3 ». Розбіжність у написанні прізвища заявника унеможливлює здійснення нею свого права на отримання пенсії за віком.

Ухвалою від 11.09.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

В судове засідання заявник не з`явилася, матеріали справи містять заяву про задоволення заяви, розгляд справи без її участі.

Представник заінтересованої особи ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, належним чином повідомлене про час, дату та місце судового засідання, у судове засідання не прибув, матеріали справи містять заяву про розгляд справи за відсутності представника. Заперечень проти задоволення заяви суду не надано.

Представник заінтересованої особи ГУ ПФУ в Кіровоградській області, належним чином повідомлене про час, дату та місце судового засідання, у судове засідання не прибув, матеріали справи містять заяву про розгляд справи за відсутності представника. Крім того, представником заінтересованої особи надані заперечення проти задоволення заяви, в яких зокрема зазначено, що згідно рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 15.08.2025 за № 112750009239 за доданими документами до страхового стажу не враховано: період навчання з 01.09.1988 по 29.06.1989 роки відповідно диплому НОМЕР_1 , оскільки період навчання перетинається з періодом роботи; період роботи з 19.07.1984 по 31.08.1993 роки (9 років 1 місяць 123 днів), оскільки у записах трудової книжки НОМЕР_2 наявне необумовлене вписування номеру та дати наказу на працевлаштування; період роботи з 19.07.1984 по 31.08.1993 роки відповідно архівної довідки №12 36/196-2 від 08.04.2025, оскільки в довідці зазначене прізвище “ ОСОБА_2 ” (рос. м. - так у документі) не відповідає даним первинних документів на підставі яких видана довідка. А саме, в особовій картці працівника зазначене прізвище “ ОСОБА_3 ” (рос. м. - так у документі). Відповідно до статті 293 Цивільно-процесуального Кодексу України окреме провадження — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти (окрім тих, що визначені частиною 1 статті 315 ЦПК України), від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. При цьому, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим представник заінтересованої особи просить закрити провадження у справі.

Згідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвища ім`я та по-батькові, місце і час народження, що зазначені в документі не збігається з ім`ям, по-батькові, прізвища, місце і час народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

Відповідно до роз`яснення п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 (рос.мовою) народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько – ОСОБА_5 (рос. мовою), мати – ОСОБА_6 (рос. мовою).

30.05.1987 року ОСОБА_7 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу – ОСОБА_9 .

17 липня 1984 року ОСОБА_8 отримала диплом № НОМЕР_3 з відзнакою про закінчення Технічного училища № 4 м. Кіровограда, та здобула кваліфікую – кравчині верхнього одягу четвертого розряду.

19.07.1984 року на ім`я ОСОБА_4 (рос. мовою) заведено трудову книжку серії НОМЕР_4 , в якій є позначка про зміну прізвища на – ОСОБА_9 , на підставі свідоцтва про шлюб.

Згідно копії архівної довідки №12-36/196/2 виданої 08.04.2025 року Архівним відділом Олександрійської міської ради Кіровоградської області, у документах архівного фонду «Комунальне підприємство «Оксана» міста Олександрії Кіровоградської області (у 1984-1992 роках Олександрійська фабрика індивідуального пошиття і ремонту одягу, у 1992-1993 роках – державна комерційно-виробнича фірма «Індпошиття», з березня 1993 року – державне підприємство по індпошиттю одягу «Оксана») в наказах директора з кадрових питань (особового складу) ОСОБА_1 значиться: прийнятою з 19 липня 1984 року « ОСОБА_4 , 1965 года рождения,…портной по пошиву верхній одежды по 4 разряду» /так у документі, зазначено російською мовою/ (наказ від 19 липня 1984 року №88; звільненою з 31 серпня 1993 року « ОСОБА_1 , портну» / так у документах (наказ від 31 серпня 1993 року №97-К).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області №112750009239 від 15.08.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у призначення пенсії, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Встановлення факту належності заявнику довідки має для заявника юридичне значення, оскільки є підтвердженням трудового стажу.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Згідно із частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною першою статті 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

У той же час перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Статтею 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

– факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

– встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

– заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

– чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Водночас у частині шостій статті 294 ЦПК України визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту, без розгляду якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і роз`яснює заінтересованими особами особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини п`ятої статті 188 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Аналогічне правило закріплено в частині четвертій статті 172 КАС України про те, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з вимогами п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я та по батькові, місце і час народження якої, що зазначені у документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або у паспорті.

Таким чином, з метою усунення перешкод для нарахування пенсії, необхідно встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , архівної довідки №12-36/196-2 від 08.04.2025 року, виданої Архівним відділом Олександрійської міської ради Кіровоградської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263 – 265, 268, 293 – 294, п. 6 ч. 1 ст. 315, ст. 319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , архівної довідки №12-36/196-2 від 08.04.2025 року, виданої Архівним відділом Олександрійської міської ради Кіровоградської області.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Дубровська Н.М.