Вирок від 15 січня 2026 р. у справі №390/3290/25 — Кропивницький районний суд Кіровоградської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2026 року Справа №390/3290/25

Провадження №1-кп/390/200/25

Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілий ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121040000476 від 19 вересня 2025 року, стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, немає на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 20.03.2019 року Компаніївським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;

-16.09.2021 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;

-02.02.2022 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 100 годин громадських робіт;

-15.12.2023 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік,

16.10.2024 року ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області на підставі ч.2 ст.74КК України звільнено від покарання, призначеного за вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 15.12.2023 за ч.2 ст.185 КК України, у зв`язку з усуненням караності вчиненого ним діяння.

Відповідно до статті 89 КК України не має судимостей,

ВСТАНОВИВ:

09.09.2025 в денний час доби (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_5 перебував в приміщенні гаражу, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 . В цей момент у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, а саме на крадіжку грошових коштів, належних ОСОБА_4 , із автомобіля марки «Renault», модель «Kangoo», з д.н.з. НОМЕР_1 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, цілеспрямовано, з корисливих мотивів з ціллю особистого самозбагачення, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, в умовах воєнного стану, переконавшись, що його злочинні дії ніхто не бачить, ОСОБА_5 взяв запасні ключі від автомобіля марки «Renault», модель «Kangoo», д.н.з. НОМЕР_1 , які знаходились на стелажі у гаражному приміщенні, та, відчинивши ними дверцята, проник у вищезазначений транспортний засіб, звідки таємно викрав належні ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 37 000,00 грн., а саме 37 купюр номіналом 1000 грн. кожна, які знаходились в сумці в салоні вказаного транспортного засобу.

Після цього ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 37 000,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 185 КК України, кваліфіковане як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану.

Враховуючи вище викладене, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України кваліфікованого як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, визнав повністю та пояснив, що 09.09.2025 перебував в гаражі розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , де викрав кошти ,які знаходились в автомобілі марки «Renault», модель «Kangoo», в сумі 37 000 гривень, розпорядився ними на власний розсуд, у вчиненому розкаюється.

На підставі частини третьої статті 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений і потерпілий правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За змістом частини четвертої статті 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Дії ОСОБА_5 , правильно кваліфіковано за частиною четвертою статті 185 КК України як таємне викрадення чужого мана (крадіжка) в умовах воєнного стану.

Відповідно до положень статті 12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 , є тяжким злочином.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до статті 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, згідно зі статтею 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування матеріальної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання, передбачених статтею 67 КК України, не встановлено.

Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_5 міри покарання, судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують.

ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря-психіатра і лікаря нарколога не перебуває.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, характеризується позитивно, суд дійшов висновку, що для його перевиховання та виправлення необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до частини першої статті 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Розглянувши характеризуючи матеріали справи, заслухавши покази обвинуваченого, приймаючи до уваги його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і вирішив прийняти рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Суд переконаний, що саме таке покарання буде наразі справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Процесуальних витрат у цьому кримінальному провадженні немає.

Питання щодо речових доказів суд вирішує згідно зі статтею 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались та клопотання про їх застосування не заявлялись.

Керуючись частиною четвертою статті 185, статтею 75 КК України, статтями 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, та призначити йому покарання у виді у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку рахувати з 16.01.2026.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази:

- компакт диск СD-R з відеозаписом з назвою файлу «DVR-64C3» зберігати у матеріалах кримінального провадження;

- блокнот синьо-рожевого кольору із рукописним текстом залишити у ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження. У разі якщо вирок оскаржений учасниками процесу, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, яке набирає законної сили з моменту його проголошення.

Апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Кропивницький районний суд Кіровоградської області.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку вручити прокурору, потерпілому, обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1