Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №620/8557/25 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2026 року Чернігів Справа № 620/8557/25

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо не призначення, не нарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень у період з 24 лютого 2022 року по 05 квітня 2023 року в розмірі 10% до посадового окладу;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за службу в умовах режимних обмежень у період з 24 лютого 2022 року по 05 квітня 2023 року в розмірі 10% до посадового окладу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в спірний період мав право на виплату надбавки за службу в умовах режимних обмежень.

Військовою частиною НОМЕР_1 відзив на позовну заяву подано не було.

Військовою частиною НОМЕР_2 було подано відзив, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову, вказав, що позивач за час проходження служби при військовій частині НОМЕР_1 за період з листопада 2022 по січень 2023 року отримував надбавку за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 10%. За період часу з 24.02.2022 по 31.10.2022 – роботи в умовах режимних обмежень позивачем не проводились, в період часу з січня 2023 по квітень 2023 – позивач рахувався, як особа, яка самовільно залишила військову частину, так як не повернувся після лікування, а отже жодних робіт в умовах режимних обмежень не виконував, так як був відсутній в пункті дислокації військової частини НОМЕР_1 . У зв`язку з чим, у позивача відсутні підстави для нарахування та виплати йому надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 10% за періоди з 24.02.2022 по 31.10.2022 та з січня 2023 по квітень 2023. Вказує, що позивачем не виконано вимоги ст. 30 Закону України №3855-XII, в частині постійної роботи із відомостями, що становлять державну таємницю, оскільки матеріали справи не містять жодних належних та достовірних доказів, які б свідчили про фактичну діяльність позивача із відомостями, що становлять державну таємницю у оскаржуваний період.

Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій вказав, що у спірний період перебував на посаді командира взводу, мав доступ до державної таємниці, постійно працював з відомостями, що становлять державну таємницю та військову таємницю, а тому мав право на отримання надбавки за службу в умовах режимних обмежень.

Військовою частиною НОМЕР_2 було подано заперечення, в яких вказав, що позивач за період часу з 24.02.2022 по 31.10.2022 роботи в умовах режимних обмежень не проводив, в період часу з січня 2023 по квітень 2023 рахувався, як особа, яка самовільно залишила військову частину, так як не повернувся після лікування, а отже робіт в умовах режимних обмежень в цей час не виконував.

Відповідачем, ІНФОРМАЦІЯ_2 , було подано відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову, вказав, що в спірному випадку ІНФОРМАЦІЯ_3 не є особою, відповідальною за правильність обчислення та нарахування позивачу грошового забезпечення, у тому числі його індексації, оскільки такими повноваженнями щодо позивача наділена військова частина НОМЕР_2 .

Позивачем було подано відповідь на відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій вказав, що мав право на отримання надбавки за службу в умовах режимних обмежень.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 14.10.2025 в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_2 про заміну відповідача було відмовлено; ухвалою суду від 14.10.2025 було продовжено військовій частині НОМЕР_2 процесуальний строк для надання доказів у справі № 620/8557/25 на 5 днів з моменту отримання ухвали суду; ухвалою суду від 03.11.2025 було залучено ІНФОРМАЦІЯ_2 до участі у справі № 620/8557/25 в якості другого відповідача; витребувано у військової частини НОМЕР_2 інформацію чи передбачають умови праці за посадою, яку обіймав позивач у спірний період, роботу з відомостями та їх носіями, які становлять державну таємницю; інформацію про обсяг функціональних обов`язків за посадою, яку обіймав позивач у спірний період, та умови (вимоги, критерії), яким повинна відповідати особа для того, щоб бути призначеною на цю посаду та/або виконувати роботу/завдання, пов`язані з доступом до документів, інших матеріальних носіїв інформації, що становить державну таємницю; посадову інструкцію, внутрішній відомчий документ, який містить вимоги для зайняття посади, яку обіймав позивач у спірний період, та регламентують порядок виконання робіт/завдань, що вимагають доступу до державної таємниці; копію наказу про припинення виплати позивачу надбавки за службу в умовах режимних обмежень після його повернення після самовільного залишення військової частини (у разі винесення); витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку про виплату позивачу грошового забезпечення за період з 24.02.2022 по 30.06.2022 з зазначенням інформації про виплату позивачу надбавки за службу в умовах режимних обмежень; ухвалою суду від 26.11.2025 було повторно витребувано у військової частини НОМЕР_2 інформацію чи передбачають умови праці за посадою, яку обіймав ОСОБА_1 у спірний період, роботу з відомостями та їх носіями, які становлять державну таємницю; інформацію про обсяг функціональних обов`язків за посадою, яку обіймав ОСОБА_1 у спірний період, та умови (вимоги, критерії), яким повинна відповідати особа для того, щоб бути призначеною на цю посаду та/або виконувати роботу/завдання, пов`язані з доступом до документів, інших матеріальних носіїв інформації, що становить державну таємницю; посадову інструкцію, внутрішній відомчий документ, який містить вимоги для зайняття посади, яку обіймав позивач у спірний період, та регламентують порядок виконання робіт/завдань, що вимагають доступу до державної таємниці; повторно витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 24.02.2022 по 30.06.2022 з зазначенням інформації про виплату ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень; ухвалою суду від 25.12.2025 було продовжено ІНФОРМАЦІЯ_1 процесуальний строк для надання доказів у справі № 620/8557/25 та залучено їх до справи; продовжено військовій частині НОМЕР_2 процесуальний строк для надання доказів, витребуваних в ухвалі суду від 26.11.2025 на 5 днів з моменту отримання ухвали суду; витребувано у військової частини НОМЕР_2 належним чином завірену копію наказу військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2023 № 32; ухвалою суду від 05.01.2026 було повторно витребувано у військової частини НОМЕР_2 інформацію чи передбачають умови праці за посадою, яку обіймав ОСОБА_1 у спірний період, роботу з відомостями та їх носіями, які становлять державну таємницю; інформацію про обсяг функціональних обов`язків за посадою, яку обіймав ОСОБА_1 у спірний період, та умови (вимоги, критерії), яким повинна відповідати особа для того, щоб бути призначеною на цю посаду та/або виконувати роботу/завдання, пов`язані з доступом до документів, інших матеріальних носіїв інформації, що становить державну таємницю; посадову інструкцію, внутрішній відомчий документ, який містить вимоги для зайняття посади, яку обіймав позивач у спірний період, та регламентують порядок виконання робіт/завдань, що вимагають доступу до державної таємниці.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 в період з 24.02.2022 по 05.04.2023 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , яка до 31.07.2022 перебувала на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.08.2022 перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.11.2022 №170 позивачу було встановлено з 13.11.2022 надбавку 10% у зв`язку з виконанням службових обов`язків в умовах режимних обмежень у зв`язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці (а.с. 75-80).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2023 № 32 позивачу було припинено доступ додержавної таємниці з 01.02.2023 та до проведення секретних робіт з відомостями, що містять секретну інформацію, в обсязі необхідному для виконання своїх функціональних, і припинено виплату грошової надбавки в умовах режимних обмежень, в якому надано доступ до державної таємниці з 01.02.2023 в розмірі 10% (а.с. 167-170).

Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці за період з лютого по червень 2022 року не виплачувалась (зворот а.с. 145).

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 позивачу надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці не виплачувалась з липня 2022 року по 12.11.2022, з 13.11.2022 по 30.01.2023 виплачувалась надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, з 31.01.2023 призупинено виплату грошового забезпечення у зв`язку з самовільним залишенням військової частини, з 16.03.2023 поновлено виплату грошового забезпечення у зв`язку з поверненням після самовільного залишення військової частини (а.с. 10).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України врегульовано Законом України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 №3855-ХІІ (далі – Закон №3855-ХІІ).

Державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою (абзац 2 частини першої статті 1 Закону №3855-ХІІ).

Віднесення інформації до державної таємниці - процедура прийняття (державним експертом з питань таємниць) рішення про віднесення категорії відомостей або окремих відомостей до державної таємниці з установленням ступеня їх секретності шляхом обґрунтування та визначення можливої шкоди національній безпеці України у разі розголошення цих відомостей, включенням цієї інформації до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, та з опублікуванням цього Зводу, змін до нього (абзац 3 частини першої статті 1 Закону №3855-ХІІ).

Гриф секретності - реквізит матеріального носія секретної інформації, що засвідчує ступінь секретності даної інформації (абзац 4 частини першої статті 1 Закону №3855-ХІІ).

Допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації (абзац 6 частини першої статті 1 Закону №3855-ХІІ).

Доступ до державної таємниці - надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень (абзац 7 частини першої статті 1 Закону №3855-ХІІ).

Спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України (частина п`ята статті 5 Закону №3855-ХІІ)

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про державну таємницю» залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно»; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «цілком таємно» та «таємно»; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності «таємно», а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 7 років; для форми 3 - 10 років.

Згідно із частиною другою статті 22 Закону України «Про державну таємницю» допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини сьомої статті 22 Закону України «Про державну таємницю» надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв`язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов`язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв`язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.

Перевірка громадян у зв`язку з їх допуском до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у строк до одного місяця у порядку, встановленому цим Законом і Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" (частина перша статті 24 Закону №3855-ХІІ)

У ході перевірки органами Служби безпеки України з`ясовуються наявність чи відсутність обставин, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої та частиною другою статті 23 цього Закону. За результатами перевірки органи Служби безпеки України надсилають протягом п`яти робочих днів з дня її закінчення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, що звернулися з приводу надання громадянам допуску до державної таємниці, повідомлення про надання або відмову в наданні такого допуску (частина друга статті 24 Закону №3855-ХІІ).

Згідно частини першої статті 27 Закону №3855-ХІІ доступ до державної таємниці надається дієздатним громадянам України, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання.

Рішення про надання доступу до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв приймають керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, у яких виконуються роботи, пов`язані з державною таємницею, або зберігаються матеріальні носії секретної інформації. (частина друга статті 27 Закону №3855-ХІІ)

Статтею 30 Закону України «Про державну таємницю» визначено, що у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог закону Кабінетом Міністрів України видано постанову від 15.06.1994 № 414, якою затверджено Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці.

У пункті 1 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414 (далі - Положення №414), зазначено, що воно визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших державних органів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень).

Згідно із пунктом 2 Положення № 414, особам, які працюють в умовах режимних обмежень, крім працівників режимно-секретних органів, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.

Відповідно до пункту 5 Положення № 414 такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов`язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.

Згідно з пунктом 6 Положення № 414 персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи. Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.

Згідно з пунктом 1 розділу ХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок 260) військовослужбовцям, яким надано доступ до державної таємниці та які виконують службові обов`язки в умовах режимних обмежень у зв`язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці відповідно до функціональних обов`язків, займаються розробкою, виготовленням, обліком, зберіганням і використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці, виплачується надбавка до посадових окладів.

Пунктом 2 розділу ХІ Порядку №260 визначено, що розмір надбавки військовослужбовцям (крім військовослужбовців режимно-секретних органів), які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється у відсотках до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації:

відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків;

відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків;

відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.

Для виплати надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, командир військової частини щорічно станом на 01 січня визначає наказом розмір надбавки відповідно до номенклатури посад військовослужбовців і працівників, зайняття яких потребує оформлення допуску до державної таємниці, за погодженням з режимно-секретним органом (абзац 1 пункту 3 розділу ХІ Порядку №260).

Відповідно до пункту 4 розділу ХІ Порядку №260 надбавка військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, виплачується із дня вступу до виконання обов`язків за посадами, але не раніше дня отримання допуску до державної таємниці за номенклатурою посад та дня підписання наказу про призначення, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов`язків за посадами, до яких вони допущені.

Виплата військовослужбовцям надбавки припиняється із дня, наступного за днем: звільнення від виконання обов`язків за посадою чи вступу до тимчасового виконання обов`язків за посадою, за якою виплату надбавки не встановлено; припинення доступу до матеріальних носіїв секретної інформації; закінчення науково-дослідних і науково-конструкторських робіт.

Верховним Судом вже було сформовано правовий висновок щодо застосування приписів статті 30 Закону України «Про державну таємницю» та пунктів 2, 5 Положення № 414, який викладений, зокрема, у постановах від 25.04.2018 у справі № 802/74/15-а, від 25.07.2019 у справі № 296/6615/17, від 27.05.2020 у справі № 806/2056/18, від 28.01.2021 у справі № 240/229/20, від 28.09.2023 у справі № 520/18808/21, від 30.12.2025 у справі № 420/6415/23.

Так, у вказаних справах Верховний Суд підкреслив, що надання допуску до державної таємниці, передбачає наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов`язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.

Для вирішення питання про те, чи умови праці особи передбачають роботу з відомостями та їх носіями, які становлять державну таємницю, необхідно насамперед з`ясувати обсяг функціональних обов`язків цієї особи за посадою та умови (вимоги, критерії), яким повинна відповідати особа для того, щоб бути призначеною на цю посаду та/або виконувати роботу/завдання, пов`язані з доступом до документів, інших матеріальних носіїв інформації, що становить державну таємницю. Це можна встановити, зокрема, на підставі посадових інструкцій, внутрішніх відомчих документів та/або підзаконних нормативних актів, які містять вимоги для зайняття певної посади у відповідному органі або регламентують порядок виконання робіт/завдань, що вимагають доступу до державної таємниці.

Якщо особа отримала у встановленому порядку допуск до державної таємниці, працює, зокрема, в державному органі, і характер умов її праці, з огляду на займану посаду, передбачає режимні обмеження, пов`язані з доступом до державної таємниці, керівник відповідного органу зобов`язаний призначити їй надбавку у розмірі, визначеному Положенням, про що видати відповідний розпорядчий документ.

Факт невиплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень не є і не може бути свідченням невиконання роботи, пов`язаної з доступом до державної таємниці.

Тобто, якщо обсяг функціональних обов`язків за певною посадою, зокрема в державному органі, передбачає, що під час їх виконання в особи виникне чи може виникнути необхідність доступу до державної таємниці (як-от ознайомлення з документами та/чи іншими матеріальними носіями інформації, засекреченими у встановленому законодавством порядку), така особа з огляду на таку службову необхідність повинна отримати у встановленому порядку допуск до державної таємниці відповідної форми, яка відповідно до статті 22 Закону України «Про державну таємницю» залежить від ступеня секретності.

Відсутність у посадової особи допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання нею посадових обов`язків, відтак і саме перебування на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає доступу до державної таємниці і умовою призначення на яку (перебування на якій) є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці.

Рапортом від 03.12.2025 помічником командира – начальника служби охорони державної таємниці військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_2 було повідомлено, зокрема, що старшому лейтенанту ОСОБА_1 було надано доступ до державної таємниці за спрощеною процедурою (відібрано зобов`язання за формою 12 "Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях" затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №939 (зі змінами)) наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 13.11.2022 року № 170. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2023 року № 32 було припинено доступ до державної таємниці. За цей період старшому лейтенанту ОСОБА_1 було нараховано надбавку до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10%. В зазначений період з 24.02.2022 року по 30.06.2022 року старший лейтенант ОСОБА_1 допуску та доступу до державної таємниці не мав.

Разом з тим, у цій справі судом встановлено, що позивач мав допуск до державної таємниці, працював в умовах режимних обмежень у зв`язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці відповідно до функціональних обов`язків, у зв`язку з чим відповідачем була встановлена йому 10 відсоткова надбавка до посадового окладу у період з 13.11.2022 по 30.01.2023.

На виконання вимог ухвал суду від 03.11.2025, від 26.11.2025, від 25.12.2025, від 05.01.2026 військовою частиною НОМЕР_3 не було надано жодних пояснень чи доказів щодо того, чи передбачають умови праці за посадою, яку обіймав позивач у спірний період, роботу з відомостями та їх носіями, які становлять державну таємницю; інформацію про обсяг функціональних обов`язків за посадою, яку обіймав позивач у спірний період, та умови (вимоги, критерії), яким повинна відповідати особа для того, щоб бути призначеною на цю посаду та/або виконувати роботу/завдання, пов`язані з доступом до документів, інших матеріальних носіїв інформації, що становить державну таємницю; посадову інструкцію, внутрішній відомчий документ, який містить вимоги для зайняття посади, яку обіймав позивач у спірний період, та регламентують порядок виконання робіт/завдань, що вимагають доступу до державної таємниці.

Водночас, в заяві від 13.01.2026 військовою частиною НОМЕР_2 , зокрема, повідомлено, що документи, які витребовує суд, відсутні в документообігу військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 , як правонаступника військової частини НОМЕР_4 , у зв`язку з чим, надати вищеперелічені документи не має змоги з об`єктивних причин.

Також військовою частиною НОМЕР_2 не спростовано, що у період з 24.02.2022 по 12.11.2022, з 16.03.2023 по 05.04.2023 відбувались зміни функціональних обов`язків за посадою, яку обіймав позивач, командира стрілецького взводу і стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 в порівнянні з періодом з 13.11.2022 по 31.01.2023, за який позивачу виплачувалась 10 відсоткова надбавка за службу в умовах режимних обмежень.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, як встановлено судом, сукупність вищевказаних фактичних обставин справи вказує на те, що позивач мав допуск до державної таємниці, а характер його роботи передбачав роботу в умовах режимних обмежень, які вимагають наявність доступу до державної таємниці, а отже є підставою для отримання позивачем надбавки за роботу в умовах режимних обмежень.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , яка до 31.07.2022 перебувала на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 , а з 01.08.2022 перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 , суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом:

- визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень у період з 24.02.2022 по 30.06.2022 в розмірі 10% до посадового окладу;

- зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за службу в умовах режимних обмежень у період з 24.02.2022 по 30.06.2022 в розмірі 10% до посадового окладу;

- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень у період з 01.07.2022 по 12.11.2022, з 16.03.2023 по 05.04.2023 в розмірі 10% до посадового окладу;

- зобов`язання військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за службу в умовах режимних обмежень у період з 01.07.2022 по 12.11.2022, з 16.03.2023 по 05.04.2023 в розмірі 10% до посадового окладу.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не призначення ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень у період з 24.02.2022 по 12.11.2022, з 16.03.2023 по 05.04.2023 в розмірі 10% до посадового окладу; зобов`язання військову частину НОМЕР_1 призначити ОСОБА_1 надбавку за службу в умовах режимних обмежень у період з 24.02.2022 по 12.11.2022, з 16.03.2023 по 05.04.2023 в розмірі 10% до посадового окладу, то суд не вбачає підстав для задоволення вказаних позовних вимог зважаючи на те, що позивач на час розгляду справи не проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , натомість права позивача захищені судом шляхом нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень.

Щодо позовних вимог за період з 13.11.2022 по 30.01.2023, то суд зазначає, що згідно наявних в матеріалах справи доказів, позивачу виплачувалась надбавка за службу в умовах режимних обмежень у вказаний період, порушення прав позивача щодо виплати спірної доплати за вказаний період судом не встановлено, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог за період з 31.01.2023 по 15.03.2023, то суд зазначає, що в цій частині позивні вимоги також задоволенню не підлягають, оскільки як вже було встановлено судом у вказаний період позивачу грошове забезпечення не виплачувалось у зв`язку з самовільним залишенням військової частини.

Щодо посилання військової частини НОМЕР_2 на пропуск позивачем строку звернення до суду, то суд зазначає, що положеннями частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Верховний Суд України у постанові від 17.02.2015 (справа № 21-8а15), з-поміж іншого, зазначив, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Так, спеціальним законодавством, не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак такі питання регулює Кодекс законів про працю України.

Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025 частину першу статті 233 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

Суд також зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

Отже, враховуючи вищевикладене та обставини позивача, викладені в його клопотанні про поновлення строку звернення до суду, ухвалою суду від 29.08.2025 позивачу було поновлено строк звернення до суду.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень у період з 24.02.2022 по 30.06.2022 в розмірі 10% до посадового окладу.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за службу в умовах режимних обмежень у період з 24.02.2022 по 30.06.2022 в розмірі 10% до посадового окладу.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень у період з 01.07.2022 по 12.11.2022, з 16.03.2023 по 05.04.2023 в розмірі 10% до посадового окладу.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за службу в умовах режимних обмежень у період з 01.07.2022 по 12.11.2022, з 16.03.2023 по 05.04.2023 в розмірі 10% до посадового окладу.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.01.2026.

Суддя Наталія БАРГАМІНА