Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №580/2975/22 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року справа № 580/2975/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу № 580/2975/22 за позовом ОСОБА_1 до Черкаського міського голови Бондаренка Анатолія Васильовича про визнання дій протиправними та скасування розпоряджень,

ВСТАНОВИВ:

12.07.2022 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Черкаського міського голови Бондаренка Анатолія Васильовича, в якій просить визнання протиправним та скасування розпорядження від 24.06.2022 № 308-р(к) «Про ОСОБА_1 ».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пунктом 1 спірного розпорядження позивача відсторонено на час службового розслідування. Однак, згідно з Постановою від 13.06.2000 № 950 відсторонення можливе лише у разі підозри у вчиненні злочину або складення протоколу про корупцію. Оскільки ці вичерпні підстави відсутні, рішення про відсторонення є безпідставним. Пункти 2 та 3 оскаржуваного розпорядження щодо заборони доступу до робочого місця, комп`ютера та інформаційних баз позивач вважає безпідставними та такими, що суперечать Постанові № 950. Також вказує, що переведення його до кабінету № 208, де відсутня техніка та засоби зв`язку, фактично позбавляє його можливості виконувати трудові обов`язки. Такі дії відповідача вважає перевищенням повноважень та такими, що спрямовані на штучне обмеження трудових прав позивача. За захистом прав та інтересів звернувся до суду.

26.07.2022 відповідач подав відзив на позов, в якому вказав, що згідно з п. 4 Порядку № 950 рішення про відсторонення особи на час службового розслідування є дискреційним повноваженням керівника органу. Законодавець передбачив альтернативу — проводити розслідування з відстороненням або без такого. Використання формулювання «може бути відсторонена» підтверджує право керівника на власний розсуд визначати необхідність цього заходу, що свідчить про варіативність його дій у кожному конкретному випадку. Тому, п. 1 розпорядження № 308-р(к) не суперечить чинному законодавству та відповідає вимогам Порядку № 950. Також зазначає, що згідно зі ст. 29 та ч. 2 ст. 32 КЗпП України роботодавець має право самостійно визначати робоче місце працівника та переміщувати його без згоди останнього. Тому розміщення позивача у каб. 208 повністю відповідає трудовому законодавству та не потребує додаткових погоджень. Просить відмовити в задоволенні позову.

Вказана адміністративна справа шляхом автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Руденко А. В.

Ухвалою від 14.07.2022 суддя Руденко А. В. відмовила у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження від 23.06.2022 №336-р «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 ».

Ухвалою від 14.07.2022 суддя Руденко А. В. відкрила провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження від 24.06.2022 № 308-р(к) «Про ОСОБА_1 ».

Не погоджуючись із ухвалою судді в частині відмови у відкритті провадження у справі, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою від 15.08.2025 суд зупинив провадження в адміністративній справі № 580/2975/22 до прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення про перегляд ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог.

Постановою від 01.10.2025 Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу позивача на ухвалу судді від 14.07.2022 в частині відмови у відкритті провадження в частині позовних вимог залишив без задоволення, а ухвалу судді - без змін.

Адміністративна справа надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 17.10.2025 та у зв`язку з відставкою судді Руденко А. В., шляхом автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Гаращенку В. В.

Ухвалою від 24.10.2025 суддя Гаращенко В. В. прийняв до свого провадження адміністративну справу. Поновив провадження у справі. Розгляд справи вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).

Ухвалою від 12.01.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі № 580/2975/22.

З`ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.

Розпорядженням Черкаського міського голови Бондаренка А. В. від 20.02.2019 № 70-р (к) Гончара Ю. Г. призначено на посаду директора Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради за строковим трудовим договором та розпорядженням від 02.05.2019 № 175-р (к) продовжено дію строкового трудового договору на невизначений строк.

На 26 сесії Черкаської міської ради, яка відбулась 23.06.2022, було прийнято рішення № 26-11, яким встановлено, що заслухавши доповідь на сесії міської ради директора департаменту управління справами та юридичного забезпечення Гончара Ю. Г. з питання «Про утворення департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради, припинення управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради та внесення змін до рішень Черкаської міської ради», враховуючи виявлену непослідовність в діях доповідача із зазначеного питання, що може свідчити про його непрофесіоналізм та невідповідність займаній посаді, відповідно до пропозицій депутатів та доручення сесії міської ради», враховуючи виявлену непослідовність в діях доповідача із зазначеного питання. що може свідчити про його непрофесіоналізм та невідповідність займаній посаді, відповідно до пропозицій депутатів та доручення сесії міської ради, на підставі ст.ст. 25, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 8 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», ст. 6 Регламенту міської ради, Черкаська міська рада висловила недовіру директору департаменту Управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради ОСОБА_1 (пункт 1), та доручила міському голові Бондаренку А. В. в тижневий термін розглянути питання щодо доцільності перебування директора департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради ОСОБА_1 на займаній посаді та про прийняте рішення проінформувати міську раду.

Відповідно до розпорядження міського голови Анатолія Бондаренка від 23.06.2022 № 336-р «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 » призначено провести службове розслідування стосовно ОСОБА_1 щодо можливих його дій, які містять ознаки колабораційної діяльності та проросійської позиції і, відповідно, не додержання законодавства про службу в органах місцевого самоврядування.

Розпорядження міського голови від 24.06.2022 № 308-р(к) «Про ОСОБА_1 », враховуючи розпорядження міського голови від 23.06.2022 № 336-р «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 », ОСОБА_1 відсторонено від здійснення повноважень на посаді директора департаменту управління справами та юридичного на забезпечення Черкаської міської ради з 24.06.2022 на час проведення службового розслідування. На час проведення службового розслідування заборонено ОСОБА_1 доступ до кабінету № 203 та до персонального робочого комп`ютера і розміщено ОСОБА_1 у кімнаті депутата у будівлі за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, каб. 208. Доручено голові комісії з проведення службового розслідування ОСОБА_2 здійснити заходи щодо обмеження доступу ОСОБА_1 до камер відеоспостереження, що розташовані у Центрі надання адміністративних послуг м. Черкаси, інформаційних систем, електронних баз даних та іншого програмного забезпечення.

Відповідно до розпорядження відповідача від 04.08.2022 № 455-р «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 у справі № 580/3537/22 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до Черкаського міського голови Бондаренка Анатолія Васильовича про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача від 04.08.2022 № 455-р «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ». Рішення набрало законної сили 08.02.2023.

Згідно з розпорядженням відповідача від 04.08.2022 № 456-р «Про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 » позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.10.2022 у справі № 580/3460/22 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до Черкаського міського голови Бондаренка Анатолія Васильовича про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача від 04.08.2022 № 456-р «Про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 ». Рішення набрало законної сили 10.01.2023.

Розпорядженням Черкаського міського голови від 10.08.2022 № 465-р(к) «Про припинення служби та звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади директора департаменту управління справами та юридичного забезпечення за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором.

Постановою від 01.08.2023 у справі № 580/3955/22 Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 та ухвалив нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав протиправним та скасував розпорядження Черкаського міського голови від 10.08.2022 № 465-р(к) «Про припинення служби та звільнення ОСОБА_1 ». Поновив ОСОБА_1 на посаді директора департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради з 10.08.2022. Стягнув з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.08.2022 по 01.08.2023 у розмірі 475 400 грн 34 коп. Постанова суду апеляційної інстанції від 01.08.2023 набрала законної сили 01.08.2023.

Розпорядженням міського голови від 12.08.2022 № 393-р «Про припинення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 » припинено службове розслідування, призначене розпорядженням міського голови від 23.06.2022 № 366-р (зі змінами, внесеними розпорядженнями міського голови від 11.07.2022 № 363-р та від 19.07.2022 № 378-р), стосовно ОСОБА_1 , у зв`язку зі звільненням.

Не погоджуючись із розпорядженням відповідача від 24.06.2022 № 308-р(к) «Про ОСОБА_1 », позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регулює Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III (далі Закон № 2493-III, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Статтею 2 Закону № 2493-III визначено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Статтею 3 Закону № 2493-III передбачено, що посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Відповідно до ст. 4 Закону № 2493-III служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на таких основних принципах: служіння територіальній громаді; поєднання місцевих і державних інтересів; верховенства права, демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; гласності; пріоритету прав та свобод людини і громадянина; рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їх ділових якостей та професійної підготовки; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов`язків; дотримання прав місцевого самоврядування; правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування; захисту інтересів відповідної територіальної громади; фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету; самостійності кадрової політики в територіальній громаді.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Статтею 42 зазначеного Закону передбачені, зокрема, повноваження міського голови, до яких серед інших належить (п.п. 2, 7, 10, 20) організація в межах, визначених цим Законом, роботи відповідної ради та її виконавчого комітету, здійснення керівництва апаратом ради та її виконавчого комітету, призначення на посади та звільнення з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про культуру» та видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Відповідно до ч. 8 ст. 59 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

З матеріалів справи слідує, що спірні правовідносини виникли з приводу прийняття міським головою ОСОБА_3 розпорядження від 24.06.2022 № 308-р(к) «Про ОСОБА_1 ».

Процедуру проведення службового розслідування стосовно осіб, на яких поширюється дія Закону України Про запобігання корупції визначає Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 (далі Порядок № 950, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування: у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян; у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства; на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри; з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов`язки (далі - керівник органу).

За анонімними повідомленнями, заявами та скаргами службове розслідування не проводиться, крім випадків, коли анонімне повідомлення стосується порушення вимог Закону та наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Дія цього Порядку не поширюється на: державних службовців, крім випадку, визначеного абзацом п`ятим цього пункту; осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, права та обов`язки яких в частині додержання службової дисципліни, види заохочення та дисциплінарні стягнення і порядок їх застосування щодо яких встановлюються дисциплінарними статутами або іншими нормативними актами.

Пунктом 2 Порядку № 950 визначено, що рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування (далі - особа, стосовно якої проводиться службове розслідування).

Рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців (п. 3 Порядку № 950).

Пунктом 4 Порядку № 950 передбачено, що службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником органу.

Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від здійснення повноважень на посаді в порядку, визначеному законом, якщо інше не передбачено Конституцією України.

Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від здійснення повноважень за рішенням керівника органу до закінчення розгляду справи судом.

У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від здійснення повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов`язаного з таким відстороненням.

Тобто, положеннями Порядку № 950 передбачено, що міський голова має право приймати розпорядження про проведення службового порядку з підстав, визначених Порядком № 950 проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Службове розслідування може проводитися як із відстороненням особи від здійснення повноважень на посаді, за наявності певних підстав, або без такого відсторонення.

Так, особа підлягає обов`язковому відстороненню у разі повідомлення про підозру у вчиненні злочину у сфері службової діяльності. Особа може бути відсторонена на розсуд керівника, якщо щодо неї складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, до завершення судового розгляду справи. Рішення про відсторонення або без такого під час проведення службового розслідування приймається керівником органу на власний розсуд. Відсторонення є обов`язковим лише за наявності підозри у кримінальному злочині. В інших випадках, а саме: корупційний протокол, службове розслідування, рішення приймає керівник органу на власний розсуд.

Тобто, приписи пункту 4 Порядку № 950 не містить жодних виключень і стосується усіх випадків та підстав проведення службових розслідувань, дозволяючи вирішувати питання про відсторонення на розсуд керівника. Прийняття рішення щодо проведення службового розслідування та щодо відсторонення особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді, є дискреційними повноваженнями відповідача, як керівника органу, в якому працює особа. Вказані вище норми не покладають обов`язку не керівника при прийнятті рішень, в даному випадку, розпорядження, обґрунтувати застосування відсторонення.

Як встановив суд, відповідно до розпорядження міського голови Анатолія Бондаренка від 23.06.2022 № 336-р «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 » призначено провести службове розслідування стосовно ОСОБА_1 щодо можливих його дій, які містять ознаки колабораційної діяльності та проросійської позиції і, відповідно, не додержання законодавства про службу в органах місцевого самоврядування.

Ураховуючи розпорядження міського голови від 23.06.2022 № 336-р «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 » міським головою було прийнято розпорядження від 24.06.2022 № 308-р(к) «Про ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 відсторонено від здійснення повноважень на посаді директора департаменту управління справами та юридичного на забезпечення Черкаської міської ради з 24.06.2022 на час проведення службового розслідування. На час проведення службового розслідування заборонено ОСОБА_1 доступ до кабінету № 203 та до персонального робочого комп`ютера і розміщено ОСОБА_1 у кімнаті депутата у будівлі за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, каб. 208. Доручено голові комісії з проведення службового розслідування ОСОБА_2 здійснити заходи щодо обмеження доступу ОСОБА_1 до камер відеоспостереження, що розташовані у Центрі надання адміністративних послуг м. Черкаси, інформаційних систем, електронних баз даних та іншого програмного забезпечення.

У межах цієї справи суд перевіряє лише наявність підстав для прийняття оскаржуваного розпорядження та наявність компетенції особи, яка його прийняла.

Що стосується відсторонення позивача від виконання службових обов`язків на час проведення службового розслідування, то таке відсторонення не є мірою відповідальності або покаранням, віднесено до дискреційних повноважень особи, яка приймає рішення про проведення службового розслідування та здійснюється, зокрема, в інтересах забезпечення об`єктивності службового розслідування.

Суд зауважує, що враховуючи предмет розслідування, а саме перевірка фактів можливої колабораційної діяльності, що безпосередньо стосується національної безпеки та стабільності роботи органу місцевого самоврядування, відсторонення позивача було необхідним запобіжним заходом для забезпечення об`єктивності розслідування та усунення будь-якого впливу на свідків чи документи.

Щодо обмеження доступу позивача до кабінету, персонального комп`ютера, камер відеоспостереження, інформаційних систем, електронних баз даних та іншого програмного забезпечення та розміщення його в кабінету 208 (п. 2, 3 Розпорядження), то суд зазначає наступне.

Обмеження доступу до персонального комп`ютера, камер відеоспостереження ЦНАП та електронних баз даних суд вважає, що такі дії є технічними заходами забезпечення проведення службового розслідування. Оскільки позивач займає керівну посаду директора департаменту, він має розширені права доступу до конфіденційної інформації та систем керування. Тимчасове обмеження доступу є виправданим, оскільки запобігає можливому витоку даних або несанкціонованому втручанню в роботу систем на період перевірки його правомірності дій.

Також суд врахував, що відповідно до ст. 29 Кодексу законів про працю України до початку роботи роботодавець зобов`язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про, зокрема: 1) місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов`язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов`язків), дату початку виконання роботи; 2) визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами.

Згідно положень ст. 32 КЗпП України не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або обладнанні у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.

З наведених норм слідує, що визначення робочого місця працівника та його переміщення в межах тієї ж установи є правом роботодавця, що не потребує згоди працівника.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо визначення робочих місць, схвалених протоколом Міністерства праці України від 21.06.1995 № 4 робоче місце працівника характеризується наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідної для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або установчих функцій. Основою визначення робочого місця є функціональний розподіл праці у взаємозв`язку із засобами праці, що дозволяє розглядати робоче місце як місце прикладання робочої сили працівників.

Суд зауважує, що якщо не змінюється посада, спеціальність, кваліфікація та істотні умови праці (зарплата, режим), то переміщення працівника на інше робоче місце в межах того ж підприємства є законним правом роботодавця.

Крім того, в умовах відсторонення від повноважень позивач не здійснює активних посадових функцій, що вимагають спеціального обладнання, але зобов`язаний перебувати на робочому місці для надання пояснень комісії.

Також суд вважає, що оскільки підставою розслідування була підозра позивача в колабораційній діяльності, то обмеження доступу до ІТ-систем є виправданим заходом національної безпеки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що розпорядження від 24.06.2022 № 308-р(к) «Про ОСОБА_1 » відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, враховуючи обов`язковість забезпечення прозорості службового розслідування щодо особливо тяжких закидів (колабораціонізм). Оскаржуване розпорядження видане на підставі чинного розпорядження про призначення розслідування № 336-р. Заходи є тимчасовими, тобто діють на період розслідування і не є дисциплінарним стягненням чи звільненням.

Ураховуючи зазначене, суд вважає, що оскаржуване розпорядження видане міським головою в межах повноважень, передбачених Порядком № 950 та КЗпП України, є належним управлінським рішенням, спрямованим на захист інтересів територіальної громади та держави в умовах правового режиму воєнного стану.

При цьому, суд вважає безпідставним твердження відповідача про цивільну юрисдикцію спору, оскільки оскаржуване розпорядження від 24.06.2022 № 308-р(к) «Про ОСОБА_1 » є актом індивідуальної дії, виданим Черкаським міським головою ОСОБА_3 як суб`єктом владних повноважень у межах публічно-правових відносин.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України спори щодо відсторонення від посади публічного службовця належать до виключної компетенції адміністративних судів. При цьому суб`єктивна оцінка мотивів видання акта, зокрема, щодо приниження гідності не змінює правову природу спору та не може слугувати підставою для застосування норм ЦПК України.

Стосовно «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 це про «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

У зв`язку з наведеним слід врахувати, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Звертаючись до суду з позовом про скасування акта суб`єкта владних повноважень, позивач має обґрунтувати, яким чином даний акт порушує його права та охоронювані законом інтереси. Підставами для визнання протиправними актів суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому обов`язковою умовою для визнання таких рішень протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО