Суд: Чечелівський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 14 січня 2026 р.
Справа: №204/13810/25
Суддя: Самсонова В. В.
Справа № 204/13810/25
Провадження № 3/204/126/26 р.
ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРА
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 січня 2026 року суддя Чечелівського районного суду м. Дніпра Самсонова В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Відділення №3 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до протоколу серії ВАД №861581 від 17.12.2025 року, ОСОБА_1 , 19.11.2025 року близько 21 год. 00 хв. перебуваючи за місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1 , вчинила відносно свого батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , психологічне домашнє насильство, а саме погрожувала фізичною розправою, чим могла завдати шкоди психічному здоров`ю останньому.
Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП не визнала. Пояснила, що в жовтні 2025 року за місцем спільного проживання з батьком ОСОБА_2 мали місце побутові суперечки. Після смерті матері останній почав зловживати спиртними напоями та чинити сварки, а після свого одруження, почав виганяти її з малолітньою донькою з будинку. У зв`язку з чим, ОСОБА_2 подає заяви до органів поліції з метою виправдати себе та свої дії. Крім того, додала до матеріалів справи Постанову суду від 25 листопада 2025 року, якою встановлено, що 10 жовтня 2025 року о 20.30 год. ОСОБА_2 перебуваючи за місцем свого мешкання, в стані алкогольного сп`янінння, висловлювався в бік доньки ОСОБА_1 нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Представник ОСОБА_1 - Малінова П.С. просила закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, про що надано клопотання від 06.01.2026 року, в якому зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не відповідає обставинам справи та вимогам закону, відповідно до вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП. Крім того, надала суду копію протоколу, яку вручили ОСОБА_1 без дати складання та без дописок, які є в протоколі, який на теперішній час знаходиться на розгляді.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави
Стаття 28 Конституції декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Згідно п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 14 ст. 1 цього Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається зі змісту протоколу серії ВАД №861633 від 17.12.2025 року, ОСОБА_1 , 28.10.2025 року близько 21 год. 00 хв. перебуваючи за місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1 , вчинила відносно свого батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , психологічне домашнє насильство, а саме погрожувала фізичною розправою, чим могла завдати шкоди психічному здоров`ю останньому.
Слід враховувати, що суть правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, зводиться до вчинення таких дій, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Отже, об`єктивна сторона складу ч. 1 ст. 173-2 КУпАП має обов`язкову ознаку - можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Проте, з матеріалів провадження, не вбачається, що дії ОСОБА_1 могли завдати чи завдали психологічної шкоди ОСОБА_2 , встановлення настання якої є обов`язковим.
Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції не зібрано достатніх доказів, які б підтверджували вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, до матеріалів справи не додано достатніх доказів його вчинення, зокрема, фото фіксацію, відеофіксацію, пояснення свідків, тощо.
У силу приписів ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Тож, на думку суду, матеріали адміністративної справи не містять доказів, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а отже і доводили винуватість поза розумним сумнівом.
Таким чином, у ході судового розгляду даної справи не встановлено в діях вчинених ОСОБА_1 до ОСОБА_2 усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та доказів щодо наявності саме домашнього насильства зі сторони ОСОБА_1 по відношенню до її батька, що свідчить про відсутність у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу цього правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 40-1, 173-2, ч.1 ст. 247, 280, 283, 284, 294, суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя В.В. Самсонова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua