Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №523/17240/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/17240/25

Номер провадження 3/523/360/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2026 р. м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої – судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судового засідання Павлова О.В.,

з участю правопорушника – ОСОБА_1 , представника правопорушника – Євценко Р.І., потерпілої – ОСОБА_2 , представника потерпілої – Цейтліна В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса матеріали Відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , пенсіонера

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 кодексу України про адміністративні правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

До Пересипського районного суду м. Одеси надійшли матеріали Відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Так, із Протоколу Серії ВАД № 460396 вбачається, що 22.07.2025 о 22 год. 00 хв., гр. ОСОБА_1 , близько 22 год. 00 хв., перебуваючи за місцем свого проживання вчинив сварку та ображав нецензурною лайкою свою колишню дружину ОСОБА_2 , штовхав останню та спричинив тілесні ушкодження, чим вчинив домашнє насилля та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Суд констатує, що від представника правопорушника ОСОБА_3 до суду надійшли письмові пояснення, у яких заперечує вину ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні та просить суд закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Так, у поданих поясненнях представник ОСОБА_3 вказує на те, що з 08.01.2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, з листопада 2022 року подружні стосунки між ними остаточно припинились. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20.11.2024 у справі № 523/10007/24 шлюб було розірвано. Через зухвалу та деструктивну поведінку ОСОБА_2 колишнє подружжя перебуває у непростих стосунках. Кілька судових процесів щодо поділу майна, кілька завершених процесів щодо поділу майна та розірвання шлюбу, кілька справ щодо видачі обмежувальних приписів щодо один одного не сприяють теплій атмосфері співжиття в одному будинку.Будинок АДРЕСА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 є спільною власністю колишнього подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Між тим, ОСОБА_1 не чинить жодних перешкод у користуванні ОСОБА_2 будинком, надає вільний доступ до приміщень, навіть демонтував зняв всі замки, щоб не виникало підозр у вчиненні перешкод у користуванні майном. ОСОБА_2 провокує скандали та сварки, поводить себе невиправдано зухвало, дозволяє собі заходити в ті кімнати спільного будинку, де знаходяться особисті речі ОСОБА_1 , перекладати та пересувати там особисті речі ОСОБА_1 , проводити якісь розшуки у його частині будинку та його особистих речах, перекладати їх з місця на місце.

Також, у вказаних поясненнях представник ОСОБА_3 зазначив про те, що 22.07.2025 на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обговорювали ситуацію, що ОСОБА_2 знову дозволила собі без дозволу і нагальної потреби прийти та переклати речі ОСОБА_1 . Варто зауважити, що ОСОБА_1 максимально виважено та коректно намагався донести до ОСОБА_2 необхідність припинення таких дій та намагатись мирно співіснувати у одному просторі. Жодних скандалів чи сварок 22.07.2025 між колишнім подружжям не було після досить виваженої розмови вони просто розійшлися по своїм справам. Однак, через 1,5 години приїхали працівники патрульної поліції після того викликали швидку. Потім прибув дізнавач з відділення № 2 ОРУП № 1 ГУНП Одеської області, що вони прибули за викликом ОСОБА_2 з приводу нібито того, що він нецензурно лаявся в бік ОСОБА_2 «шарпав та штовхав» її чим спричинив їй тілесні ушкодження. ОСОБА_1 надав докладні пояснення дізнавачу, що прибула за викликом та повідомив, щодо того, що дії ОСОБА_2 є провокацією, і жодним чином, не відповідають реальній дійсності, ОСОБА_1 описав дізнавачу, що прибув за викликом, ситуацію щодо судових процесів між ним та ОСОБА_2 і її поведінки в цілому. Під час розмови з патрульними поліцейськими та дізнавачем ОСОБА_2 посміхалась, шуткувала, тілесних ушкоджень не мала, та не виглядала такою, яка зазнала домашнього насильства.

Попри все, 15.08.2025 Ст. ДОП СП ВП № 2 ОРУП №1 майором поліції Ніколаєвим О.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД № 460396 відносно ОСОБА_1 про нібито скоєння ним 22.07.2025 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у відношенні ОСОБА_2 . Однак, Ст. ДОП СП ВП № 2 ОРУП №1 майор поліції Ніколаєв О.В. упереджений щодо ОСОБА_1 , адже той неодноразово подавав на нього скарги до його керівництва з проханням ініціювати відносно нього службове розслідування та притягнути його відповідальності. ОСОБА_4 навмисно систематично ігнорує заяви та звернення ОСОБА_1 щодо притягнення ОСОБА_2 та/чи працівників аптеки «Аліса. Лінія життя», в якій вона є завідувачкою до адміністративної відповідальності.

В якості доказів обставин, в матеріалах справи міститься Довідка № 3848 за підписом чергового лікаря КНП «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради ОСОБА_5 в якій зазначено діагноз встановлений ОСОБА_2 : забій м`яких тканин правої тім`яної ділянки та Довідка за підписом лікаря-травматолога КНП «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради ОСОБА_6 з аналогічним діагнозом забій, але різних ділянок. Варто зауважити, що достеменно не відома ні достовірність довідок, ні достовірність встановленого ОСОБА_2 діагнозу, тим більше, не зрозуміло яким чином ОСОБА_2 було встановлено діагноз саме «забій м`яких тканин правої тім`яної ділянки». В матеріалах адміністративної справи № 523/17240/25 відсутні будь-які докази того, що забій м`яких тканин правої тім`яної ділянки ОСОБА_2 знаходиться в безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з діями відносно неї ОСОБА_1 . Єдиними доказами нібито вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за вчинення правопорушень передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є свідчення самої ОСОБА_2 та двох її працівників: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Однак, ОСОБА_2 є роботодавцем зазначених осіб, вони є працівниками аптеки «Аліса. Лінія життя», завідувачкою якої є ОСОБА_2 , аптека знаходиться на першому поверсі будинку 67, за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової. Очевидно, що вони перебувають у підпорядкованих відносинах з ОСОБА_2 та перебувають у організаційній та правовій залежності від неї.

Представник правопорушника Євценко Р.І. в судовому засіданні вину ОСОБА_1 в інкримінованому адміністративному правопорушенні заперечив з підстав, викладених у поданих до суду письмових поясненнях. У зв`язку з цим, просив суд закрити провадження по даній справі на підставі ст. 247 КпАП України у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України.

Правопорушник ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину заперечив та пояснив, що в протоколі невірно вказані дані щодо години події. Так, у протоколі вказано, що подія сталася о 22 год. 00 хв., однак, у цей час ОСОБА_1 вже знаходився у своєму ліжку та відпочивав. Потерпіла ОСОБА_2 є його колишня дружина, з якомю у нього станом на сьогоднішній день дуже погані стосунки через судові спори щодо розподілу майна. ОСОБА_2 постійно вчинює провокаційні дії задля сварки із ОСОБА_1 , а саме заходить до його житлового приміщення без дозволу, перекладає його особисті речі. У подію, яка мала місце 22.07.2025 ОСОБА_1 знаходився у будинку та пішов прати свої речі. ОСОБА_2 знаходилася на 2 поверсі, однак, почувши його присутність спустилася на перший поверх та почала гучно гримати дверима, чіпати його особисті речі. ОСОБА_1 пояснив їй, що не бажає, щоб вона торкалась його особистих речей. Під час розмови він не застосовував до ОСОБА_2 жодного фізичного насилля. Через деякий час приїхали представники поліції та повідомили ОСОБА_1 , що у них є докази, що він наніс ОСОБА_2 тілесні ушкодження, однак, з такими доказами його не ознайомили. Також, ОСОБА_1 пояснив, що всі матеріали справи є сфальсифікованими, в тому числі і покази свідків, які його оговорили, оскільки є підлеглими ОСОБА_2 .

Потерпіла ОСОБА_2 та представник потерпілої ОСОБА_9 в судовому засіданні обставини, викладені в протоколі підтримали в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 22.07.2025 вона перебувала на першому поверсі у спільному будинку із ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . До будинку зайшов ОСОБА_1 , який побачив її сидячою на стільці, підійшов до неї та різко вихватив з її рук телефон, після чого у гніві вихватив з – під неї стілець, на якому вона сиділа. Після цього ОСОБА_2 впала, внаслідок чого сильно ударилася задньою частиною ноги та передпліччя. Оскільки, шкіра на вказаних ділянках удару була на її тілі пересаджена внаслідок пожежі, що колись трапилася, після удару шкіра на таких ділянках тіла була травмована, тріснута та кровоточила. Після цього, ОСОБА_2 вийшла з будинку, декілька хвилин зачекали біля будинку, оскільки подав дощ, та пішла до аптеки, яка разом із будинком знаходиться у одному подвір`ї. Так, жінки, які працюють в аптеці надали їй першу медичну допомогу, після чого вона викликала поліцію та карету швидкої медичної допомоги.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що вона особисто знайома з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як колишнім подружжям. За час шлюбу вони мали спільний бізнес, а згодом ОСОБА_1 здійснив продаж своєї частини бізнесу. У період перебування їх у шлюбі вони мали гарні стосунки, все було добре, однак, станом на сьогоднішній день відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дуже погані. Свідок працює в аптеці, яка знаходиться на одному подвір`ї із спільним будинком останніх. ОСОБА_2 є керуючою даної аптеки. 22.07.2025 року свідок ОСОБА_8 була на зміні. Десь під вечір ОСОБА_2 зайшла до аптеки в свій кабінет та дуже плакала, показала садини на нозі на тій ділянці, де в неї була пересадка шкірного покриву тіла, та на руці. Рани кровоточили та свідок обробила вказані рани, після чого накапала ОСОБА_2 ліків, а саме «Карвалол», зміряла тиск, дала таблетку та викликала карету швидкої медичної допомоги і поліцію. Свідок спитала у ОСОБА_2 , що трапилось, на що остання відповіла, що ОСОБА_1 застосував до неї фізичну силу.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що вона знайома з ОСОБА_1 як з колишнім чоловіком ОСОБА_2 , з якою свідок перебуває виключно у робочих стосунках. 22.07.2025 ближче до вечора ОСОБА_2 пішла з роботи за машиною, оскільки збиралася додому. Через 10 хв. після цього додому приїхав ОСОБА_1 . Після цього через 30 хвилин до аптеки зайшла ОСОБА_2 та зайшла до свого кабінету. Коли свідок зайшла до кабінету, то побачила, що її колега капала ОСОБА_2 ліки, а саме «Карвалол». На тілі ОСОБА_2 ули сліди тілесних ушкоджень, а саме тріснута шкіра на нозі, садина на руці. ОСОБА_2 що у неї виник конфлікт із ОСОБА_1 , в ході якого наніс їй тілесні ушкодження, а саме вибив з – під неї стілець, коли вона на ньому сиділа, внаслідок чого вона упала та сильно поранилася.

Заслухавши пояснення правопорушника, представника правопорушника, потерпілої, представника потерпілої, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з приписами ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За правилами ст. ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення – це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 статті 173-2 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктивною стороною даного правопорушення є умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути або була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно п. 14 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

За приписами п. 17 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Із Протоколу Серії ВАД № 460396 вбачається, що 22.07.2025 гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання вчинив сварку та ображав нецензурною лайкою свою колишню дружину ОСОБА_2 , штовхав останню та спричинив тілесні ушкодження, чим вчинив домашнє насилля.

У матеріалах справи наявна Довідка № 3848 від 22.07.2025, видана КНП «Міська клінічна лікарня № 11», якої вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зверталася до відділення екстреної медичної допомоги, де їй було постановлено наступний діагноз: забій м`яких тканин правої тім`яної ділянки; забій м`яких тканин правої гомілки; забій правого плеча, правого передпліччя.

Проте, враховуючи заперечення ОСОБА_1 щодо нанесення ним ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодного прямого доказу, що такі травми дійсно були нанесенні саме ОСОБА_1 під час конфлікту із колишньою дружиною.

Суд також не може до взяти до уваги покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в якості достатніх докази доведення вини ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні, з огляду на те, що такі особи не були свідка безпосередньої події конфлікту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В рамках розгляду даної справи судом було встановлено, що між сторонами наявні дуже напружені стосунки, що пов`язане із триваючим спором щодо поділу майна колишнього подружжя, проте, сам факт наявності між сторонами конфлікту, не може вказувати на наявність дій фізичного або психологічного характеру одного члена сім`ї відносно іншого.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що за таких обставин відсутні правові підстави визнавати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, а саме вчинення домашнього насилля.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та відповідно до вимог ст.279 КУпАП дослідити докази, якими згідност.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів.

За змістом ст. 252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).

Відповідно до висновків, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" від 14.02.2008року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом"; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів

Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь, суд доходить висновку що є недоведеним склад адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, а саме вчинення домашнього насилля, а тому провадження в адміністративній справі підлягає закриттю з підстав п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 173-2, 247, 268, 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення громадянина ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів до Одеського апеляційного суду з дати отримання повного тексту постанови.

Повний текст постанови суду складено 16 січня 2026 року.

Суддя Пересипського

районного суду м. Одеси І.О. Кремер