Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №495/5615/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 рокуСправа № 495/5615/25

Номер провадження 2/495/574/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді Мишка В.В.

за участі секретаря судового засідання Федорової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з уточненим позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, в якому просить:

Виділити в натурі майно, що належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, а саме: 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 111,1 кв.м., житловою площею 65,4 кв.м, визнавши за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, як окремий об`єкт нерухомого майна, у складі: житловий будинок літ.«А» у складі: 1-коридор, 2 - кухня, 3- житлова, 4 - житлова, 6 - коридор, 7 - туалет, 8-ванна, загальною площею 62,1 кв.м, житловою площею 33,2 кв.м, сарай з підвалом літ. «Б», літню кухню літ. «Є», споруди № 3-4, розташований на земельній ділянці площею 0,0383 га, з залишенням юридичної адреси: АДРЕСА_1 та скасувати записи про речове право №13865405 за ОСОБА_2 на 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_1 та №13865405 за ОСОБА_3 на 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_1 в зв`язку зі знищенням часток (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 885036051103).

Короткий зміст позовних вимог.

Уточнена позовна заява обґрунтована тим, що згідно Договору дарування житлового будинку НРА № 473065 від 26.03.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Кушнір I.B., зареєстрованого у реєстрі за №216; Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за номером 250049834 від 26.03.2021 року позивач набув право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 у складі: житловий будинок літ. «А» загальною площею 111,1 кв.м, житловою площею 65,4 кв.м, сарай з підвалом літ. «Б», альтанку літ. «Ж», літню кухню літ. «Є», вбиральню літ. «К», споруди 3-4.

Відповідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 57079660 від 11.04.2016 року, інша 1/2 частка вищезазначеного житлового будинку належить відповідачам:

- 1/4 частка житлового будинку належить ОСОБА_2 на підставі Договору дарування частки житлового будинку НАТ №559483 від 22.03.2016 року, посвідченого державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської нотаріальної контори Кушнір І.В., зареєстрованого у реєстрі за №583;

- 1/4 частка житлового будинку належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 29.12.2005 року, виданого державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської нотаріальної контори Кушнір І.В. за реєстровим №2092, Дублікат ВЕВ №056275 від 03.08.2006 року, зареєстрований у реєстрі за № 3584.

На даний час у приміщеннях, які належать позивачу на праві спільної часткової власності, існують окремі комунікації, окремий вхід до будинку. Приміщень будинку, якими б ми користувалися з відповідачами спільно - немає.

Можливість виділу, належного позивачу майна в натурі, що перебуває у спільній частковій власності співвласників за адресою АДРЕСА_1 підтверджена висновком ПФ «Малахіт» від 30.05.2025 року щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна. Склад належного позивачу майна зазначено у договорі дарування житлового будинку НРА №473065 від 26.03.2021 року, а саме: 1/2 частка житлового будинку літ. «А» загальною площею 62,1 кв.м, житловою площею 33,2 кв.м., сарай з підвалом літ. «Б», літня кухня літ. «Є».

Відповідачі не заперечують проти виділення в натурі частки позивача нерухомого майна, але нотаріальне оформлення документів не можливе в зв`язку з тим, що з 2019 року частка житлового будинку ОСОБА_3 фактично зруйнована. Через руйнування частки будинку ОСОБА_3 зруйнувалася частка будинку, що належала ОСОБА_2 , тому у квітні 2024 року належні їм частки житлового будинку було повністю знесено, але відповідні відомості до реєстру речових прав на нерухоме майно внести не можливо, оскільки чинним законодавством не передбачено скасування реєстрації права власності на частку нерухомого майна, а тільки на весь об`єкт нерухомості в цілому. Фактично, позивач є співвласником будинку, частки якого, окрім його, не існує.

Викладені обставини повністю унеможливлюють нотаріальне оформлення виділу частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності, в зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом свої прав.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30.07.2025 року у вказаній справі було відкрито провадження у порядку загального позовного провадження та призначена дата підготовчого судового засідання.

29.08.2025 відповідач ОСОБА_2 подала до суду відзив.

02.10.2025 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 листопада 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримає в повному обсязі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилась, однак подала до суду заяву про визнання позову, зазначивши, що уточнені позовні вимоги позивача визнає та не заперечує проти їх задоволення в повному обсязі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до частини першої та другої статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Як визначено частиною четвертою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 , належно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, не прибуває на виклики у судові засідання, про причини неявки суду не відомі; правом подачі відзиву не скористався; позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив розгляд справи здійснювати у заочному порядку на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Згідно Договору дарування житлового будинку НРА № 473065 від 26.03.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Кушнір I.B., зареєстрованого у реєстрі за №216; Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за номером 250049834 від 26.03.2021 року позивач набув право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 у складі: житловий будинок літ. «А» загальною площею 111,1 кв.м, житловою площею 65,4 кв.м, сарай з підвалом літ. «Б», альтанку літ. «Ж», літню кухню літ. «Є», вбиральню літ. «К», споруди 3-4.

Відповідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 57079660 від 11.04.2016 року, інша 1/2 частка вищезазначеного житлового будинку належить відповідачам:

- 1/4 частка житлового будинку належить ОСОБА_2 на підставі Договору дарування частки житлового будинку НАТ №559483 від 22.03.2016 року, посвідченого державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської нотаріальної контори Кушнір І.В., зареєстрованого у реєстрі за №583;

- 1/4 частка житлового будинку належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 29.12.2005 року, виданого державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської нотаріальної контори Кушнір І.В. за реєстровим №2092, Дублікат ВЕВ №056275 від 03.08.2006 року, зареєстрований у реєстрі за № 3584.

На даний час у приміщеннях, які належать позивачу на праві спільної часткової власності, існують окремі комунікації, окремий вхід до будинку. Приміщень будинку, якими б ми користувалися з відповідачами спільно - немає.

Можливість виділу, належного позивачу майна в натурі, що перебуває у спільній частковій власності співвласників за адресою АДРЕСА_1 підтверджена висновком ПФ «Малахіт» від 30.05.2025 року щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна. Склад належного позивачу майна зазначено у договорі дарування житлового будинку НРА №473065 від 26.03.2021 року, а саме: 1/2 частка житлового будинку літ. «А» загальною площею 62,1 кв.м, житловою площею 33,2 кв.м., сарай з підвалом літ. «Б», літня кухня літ. «Є».

Позивач вказує, що відповідачі не заперечують проти виділення в натурі частки позивача нерухомого майна, але нотаріальне оформлення документів не можливе в зв`язку з тим, що з 2019 року частка житлового будинку ОСОБА_3 фактично зруйнована. Через руйнування частки будинку ОСОБА_3 зруйнувалася частка будинку, що належала ОСОБА_2 , тому у квітні 2024 року належні їм частки житлового будинку було повністю знесено, але відповідні відомості до реєстру речових прав на нерухоме майно внести не можливо, оскільки чинним законодавством не передбачено скасування реєстрації права власності на частку нерухомого майна, а тільки на весь об`єкт нерухомості в цілому. Фактично, позивач є співвласником будинку, частки якого, окрім його, не існує.

Викладені обставини повністю унеможливлюють нотаріальне оформлення виділу частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності, в зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом свої прав.

Позивач зазначає, що ним проведено спільне обговорення спірного питання з фахівцями з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна ФОП ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (ПП « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») та державним реєстратором нерухомого майна Арешкіною О.Д. З наданої ними інформації випливає, що з урахуванням фактичного стану, належного сторонам житлового будинку, а саме того факту, що частки житлового будинку, належні відповідачам знищені, виділ частки нерухомого майна необхідно проводити з урахуванням стану об`єкта в цілому з одночасним вирішенням питання про скасування державної реєстрації на знищені частки нерухомого майна.

Нормативне обґрунтування, оцінка аргументів сторін, висновки суду.

В силу дії ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протииправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності, згідно ч.1ст. 356 ЦК України, є спільною частковою власністю.

Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

У частинах першій, третій статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Якщо один із співвласників виявив бажання, незалежно від його мотивів, здійснити поділ майна в натурі, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладення договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своєї частки в ньому, то здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яке відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Як роз`яснено в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян /зі змінами/, у спорах про поділ в натурі учасникам спільної часткової власності, може бути виділено відокремлену частину майна, що є спільною частковою власністю, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Відповідно до п. 6 вищенаведеної постанови при вирішенні справ про виділ в натурі часток, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину.

Визначальним для виділу частки або поділу майна, що є спільною частковою власністю в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування даним майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при цьому власнику, що виділяється, та власнику, що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого співвласника, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу та пункту 10 Порядку присвоєння об`єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікацію об`єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них».

Як встановлено в ході судового розгляду справи, наявна технічна можливість виділу частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, висновок щодо технічної можливості виділу частки об`єкта нерухомого майна, суд доходить висновку, що виділ частки позивача в окрему одиницю не суперечить закону та не порушує інтересів інших осіб, тому суд вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_1 в частині виділення частки із майна, що є у спільній частковій власності, визнавши за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, як окремий об`єкт нерухомого майна

Крім того, позивач просить скасувати записи про речове право №13865405 за ОСОБА_2 на 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_1 та №13865405 за ОСОБА_3 на 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_1 в зв`язку зі знищенням часток (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 885036051103), посилаючись на те, що частки житлового будинку, які належать відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було повністю знесено. А з урахуванням фактичного стану належного сторонам житлового будинку, а саме того факту, що частки житлового будинку, належні відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знищені, виділ частки нерухомого майна необхідно проводити з урахуванням стану об`єкта в цілому з одночасним вирішенням питання скасування державної реєстрації на знищені частки нерухомого майна.

Матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували факт повного знищення 1/4 часток житлового будинку, що належать відповідачам, зокрема відсутні акти обстеження, технічна документація, висновки компетентних органів або інші докази, які б беззаперечно свідчили про припинення існування відповідних об`єктів нерухомого майна.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК).

За таких обставин суд дійшов висновку, що твердження позивача про знищення часток житлового будинку, що належать відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є непідтвердженими, а отже підстави для скасування державної реєстрації речових прав відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.319,356,358,364 ЦК України, ст. ст.79-1,88 ЗК України, ст. ст.12,13,83,206,263,264,265,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності - задовольнити частково.

Виділити в натурі майно, що належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, а саме: 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 111,1 кв.м., житловою площею 65,4 кв.м, визнавши за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, як окремий об`єкт нерухомого майна, у складі: житловий будинок літ.«А» у складі: 1-коридор, 2 - кухня, 3- житлова, 4 - житлова, 6 - коридор, 7 - туалет, 8-ванна, загальною площею 62,1 кв.м, житловою площею 33,2 кв.м, сарай з підвалом літ. «Б», літню кухню літ. «Є», споруди № 3-4, розташований на земельній ділянці площею 0,0383 га, з залишенням юридичної адреси: АДРЕСА_1 .

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог позивача ОСОБА_1 – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 14.01.2026 року.

Суддя Віталій МИШКО