Вирок від 13 січня 2026 р. у справі №607/13309/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2026 Справа №607/13309/25 Провадження №1-кп/607/621/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження №12025211040000825 від 30.04.2025 щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт. Віньківці Віньковецького району Хмельницької області, громадянин України, адреси місць реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одружений, на утриманні має неповнолітнього сина, не працює, раніше не судимий,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

за участю:

прокурорів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника – адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

встановив:

29.04.2025 у ОСОБА_4 в ході телефонної розмови із ОСОБА_8 , який є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди від останнього за вплив на посадових осіб ТЦК та СП і посадових осіб медичних закладів з метою оформлення ОСОБА_8 військово-облікових документів щодо визнання його непридатним до військової служби та виключення з військового обліку.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на особисте збагачення, переслідуючи корисливий мотив, 29.04.2025 ОСОБА_4 в ході телефонної розмови повідомив ОСОБА_8 про те, що за виготовлення вказаних військово-облікових документів йому необхідно передати грошові кошти у сумі 10 000 доларів США.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, о 16:15 30.04.2025 ОСОБА_4 , перебуваючи на території автозаправки «БРСМ» по вул. Шептицького, 32, у м. Тернопіль, в ході розмови із ОСОБА_8 повідомив останньому про порядок та механізм отримання документів для відстрочки від мобілізації.

Надалі, 30.04.2025 ОСОБА_4 , перебуваючи на паркувальному майданчику на автозаправці «БРСМ» по вул. Шептицького, 32, у м. Тернопіль, в ході спілкування із ОСОБА_8 одержав від останнього грошові кошти у сумі 10 000 доларів США (за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ станом на 30.04.2025 становили 415 647 гривень), як неправомірну вигоду для себе за вплив на посадових осіб ТЦК та СП і посадових осіб медичних закладів з метою оформлення військово-облікових документів щодо визнання ОСОБА_8 непридатним до військової служби та виключення з військового обліку.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні, визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Під час свого допиту обвинувачений надав показання про те, що 30.04.2025, коли був затриманий, вперше зустрівся з ОСОБА_8 на заправці «БРСМ» по вул. Шептицького, 32 в м. Тернополі. Згідно з домовленістю, отримав від нього грошові кошти в сумі 10 000 доларів США з метою вирішення питання про визнання ОСОБА_8 непридатним до військової служби та виключення з військового обліку. До цього спілкувався з ОСОБА_8 по телефону.

Прокурор у судових дебатах просив визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 24 450 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 415 650 гривень. Окрім цього, просив вирішити долю речових доказів, зокрема мобільний телефон повернути обвинуваченому, грошові кошти в сумі 200 доларів США та копії документів – ОСОБА_8 , імітаційні кошти в сумі 9 800 доларів США – знищити.

У судових дебатах обвинувачений вину повністю визнав, розкаявся, запевнив, що більше такого не повториться.

Захисник у судових дебатах просила суд врахувати, зокрема, майновий стан обвинуваченого, наявність в нього неповнолітньої дитини та призначити йому покарання у вигляді штрафу із розстрочкою його виплати на один рік.

В останньому слові обвинувачений знову пообіцяв більше подібного не вчиняти, запевнивши, що штраф сумлінно виплачуватиме.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, тобто одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, місцевого самоврядування.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог статей 65-67 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином; обставину, яка пом`якшує покарання – щире каяття; відсутність згідно пред`явленого обвинувачення обставин, які б обтяжували покарання; конкретні обставини кримінального провадження, зокрема те, що обвинувачений визнав вину та відмовився від дослідження доказів, зібраних на досудовому слідстві; позицію сторін щодо покарання; відомості про особу обвинуваченого – те, що він раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, під спостереженням лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання і як член Громадської організації «Легіон Нескорених» та волонтер, не працює, та вважає за доцільне призначити обвинуваченому із альтернативних видів покарань покарання у виді штрафу, з урахуванням положень ч. 2 ст. 53 КК України, в розмірі не меншому за розмір отриманої внаслідок вчинення кримінального правопорушення неправомірної вигоди та який більший за граничний розміру штрафу, передбачений санкцією ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Таке покарання суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_4 , а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так й іншими особами.

Також, керуючись положеннями ч. 4 ст. 53 КК України, суд із врахуванням майнового стану обвинуваченого, враховуючи обґрунтування клопотання сторони захисту від 14.01.2026, вважає за доцільне призначити штраф із розстрочкою виплати рівними частинами на строк один рік.

Запобіжний захід у виді застави, згідно з ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.05.2025 у справі №607/9046/25, до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

З огляду на вимоги ч. 11 ст. 182 КПК України, суму застави в 242 240 гривень, яка внесена 05.05.2025 заставодавцями: ОСОБА_9 в сумі 149 000 гривень, ОСОБА_10 в сумі 93 240 гривень, після набрання вироком законної сили слід їм повернути.

Процесуальні витрати за проведення трьох експертиз в кримінальному провадженні слід стягнути з обвинуваченого відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Арешт майна слід скасувати, як того вимагає ч. 4 ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів вирішити згідно із ст. 100 КПК України.

Копії документів: копія паспорта на ім`я ОСОБА_8 , копія військового квитка на ім`я ОСОБА_8 , військовий квиток на ім`я ОСОБА_8 , про які згадує прокурор, згідно з ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.06.2025 у справі №607/12631/25, уже повернуті ОСОБА_8 .

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ч. 2 ст. 53 КК України у виді штрафу в розмірі 24 450 (двадцяти чотирьох тисяч чотирьохсот п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 415 650 (чотириста п`ятнадцять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч. 4 ст. 53 КК України ОСОБА_4 розстрочити сплату штрафу в розмірі 24 450 (двадцяти чотирьох тисяч чотирьохсот п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 415 650 (чотириста п`ятнадцять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень, на строк один рік рівними частинами по 34 637,50 грн (тридцять чотири тисячі шістсот тридцять сім гривень 50 копійок) щомісяця.

Після набрання вироком законної сили скасувати раніше застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави.

Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцям: ОСОБА_9 (код платника НОМЕР_2 ) внесену ним заставу за ОСОБА_4 у розмірі 149 000 (сто сорок дев`ять тисяч) гривень, ОСОБА_10 (код платника НОМЕР_3 ) внесену нею заставу за ОСОБА_4 у розмірі 93 240 (дев`яносто три тисячі двісті сорок) гривень, на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.05.2025 у справі №607/9046/25 та відповідно до квитанцій за №9377-7382-5691-0645 від 05.05.2025 та №9377-7433-5379-6040 від 05.05.2025 відповідно.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів в загальній сумі 10 696,80 грн (десять тисяч шістсот дев`яносто шість гривень 80 копійок).

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.05.2025 (справа № 607/9100/25), – скасувати.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Samsung» модель «Galaxy A33 5G» із чохлом чорного кольору, який знаходиться в спецупакуванні № 6131608, квитанція №016362 від 27.06.2025, – повернути ОСОБА_4 ;

- грошові кошти в сумі 200 доларів США, а саме 2 купюри номіналом по 100 доларів США кожна із серійними номерами HD28661299A D4, KB66407334A B2, які, відповідно до акту прийому-передачі майна на зберігання №321 від 25.06.2025, поклажодавцем, в особі старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_11 передані зберігачу, в особі спеціаліста по касовій роботі Тернопільської філії АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_12 , та прийняті на відповідальне зберігання, які упаковані в одне спецупакування №2655670, – повернути ОСОБА_8 ;

- 98 купюр несправжніх (імітаційних) номіналом по 100 доларів США із серійним номером КК29717914С К11 кожна, які знаходяться в спецупакуванні №6065450, квитанція №016295 від 04.06.2025, – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуюча суддяОСОБА_1