Вирок від 14 січня 2026 р. у справі №606/1792/25 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1792/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовлі кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211080000218 від 09 жовтня 2025 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, не депутата, раніше не судимого, -

за ч. 1 ст. 382 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2024 року постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області у справі № 606/2024/24, яка набрала законної сили 02 грудня 2024 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

ОСОБА_4 , будучи повідомленим про те, що вказаною постановою суду його позбавлено права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 68 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом, чим ухилявся від виконання постанови Теребовлянського районного суду Тернопільської області у справі № 606/2024/24, при наступних обставинах, а саме: 05.06.2025 близько 00 год. 27 хв. ОСОБА_4 керував транспортним засобом марки «Opel» моделі «Astra» з державними номерними знаками НОМЕР_1 (далі д.н.з.) та рухався по вул. Б. Хмельницького в с. Варваринці, 5 Микулинецької ТГ Тернопільського району Тернопільської області, де за порушення Правил дорожнього руху України (далі ПДР) був зупинений працівниками поліції та відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП. 25.06.2025 ОСОБА_4 сплатив штраф в сумі 20 400 грн. за дане адміністративне правопорушення.

Продовжуючи свою протиправну діяльність щодо невиконання рішення Теребовлянського суду Тернопільської області від 19.11.2024 у справі № 606/2024/24 в частині позбавлення його права керування транспортними засобами, ОСОБА_4 09.10.2025 близько 00 год. 30 хв. керував транспортним засобом марки «Opel» моделі «Astra» з д.н.з. НОМЕР_1 та рухався по вул. Л. Українки, в с-щі Дружба Микулинецької ТГ Тернопільського району Тернопільської області де за порушення ПДР, був зупинений працівниками поліції та відносно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП та за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 382 КК України – умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні описаного в обвинувальному акті кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив, що знаючи про наявність постанови суду, якою його позбавлено права керування транспортними засобами, 09.10.2025 керував автомобілем марки «Opel» моделі «Astra» з д.н.з. НОМЕР_1 та рухався по вул. Л. Українки, оскільки хотів заробити кошти на утримання сім`ї. Був зупинений працівниками поліції, які склали на нього адміністративні протоколи. Просив суворо його не карати, зобов`язувався виконувати в подальшому рішення суду та не керувати транспортними засобами.

Обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 винен в умисному невиконані постанови суду, що набрала законної сили, тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, у відповідності до вимог статті 65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно статті 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України не встановлені.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого згідно статті 66 КК України є визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до вимог, визначених у статтях 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом враховується, особа винного, його вік, стан здоров`я, а також те, що такий позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, його поведінку до, під час та після вчиненого правопорушення.

Враховуючи наведене, керуючись принципами індивідуалізації покарання, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігання новим кримінальним правопорушенням, з врахування позиції прокурора та обвинуваченого, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу в дохід держави.

Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись статтями 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот (500) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Речові докази у провадженні: відеозаписи під назвами «part_00000_export-doqls.mps4», «IMG_1723.MP4», які знаходяться на оптичному носії диску DVD-R марки «HP», який зберігається при матеріалах кримінального провадження за № 12025211080000218 від 09 жовтня 2025 року - залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подано апеляцію до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1