Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №456/5463/25 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/5463/25

Провадження № 3/456/22/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

15 січня 2026 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бораковський В. М. , розглянувши матеріали, які надійшли з Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за частиною 1 ст. 130 КУпАП,–

встановив:

ОСОБА_1 , 23.09.2025, о 16 год. 11 хв., в м.Стрий, вул.Болехівська, керував транспортним засобом «DAF XF 460», д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом «Schmitz spr23», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка не відповідає обстановці, зміна забарвлення кольору обличчя, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у м.Стрий по вул.О.Басараб, 15, водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання повторно не прибув, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, про причини неприбуття суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подав.

Зважаючи на викладені обставини та відсутність фактичних даних, які б свідчили про поважність причини його неприбуття до суду, тому суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 , що відповідає вимогам статті 268 КУпАП.

Адвокат ОСОБА_1 – Шклярук Ю.Л. суду повідомила, що ОСОБА_1 з 24.09.2025 та по теперішній час проходить службу у військовій частині НОМЕР_3 та подала клопотання про закриття провадження по адміністративній справі у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В обґрунтування клопотання адвокат покликається на те, що з матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 462832 складений 23.09.2025 року о 17:07 год. про те, що близько 16 год. 11 хв. в м. Стрий ОСОБА_1 керував автомобілем марки DAF XF 460 з причепом, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка не відповідає обстановці, зміна забарвлення кольору обличчя, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі - відмовився. Однак, дана обставина не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі. Даний факт також підтверджує і те, що в пункті 12 оскаржуваного протоколу свого підпису ОСОБА_1 не поставив, натомість написав свої письмові пояснення щодо цього (пункт 14 постанови). Крім того, жодний свідок при складанні постанови серії ЕНА № 5789488 від 23.09.2025 залучений не був, що також підтверджує (пункт 9 постанови).

Більше того, описані вище обставини не відповідають дійсності, адже першочергово ОСОБА_1 23.09.2025 року близько 16 год. 11 хв. в м. Стрий по вул. Дрогобицька керуючи ТЗ не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» - здійснив рух в зоні дії дорожнього знаку, за що на нього було складено адмінпротокол за ст. 122 ч. 1 КУпАП та винесено цього ж дня о 16 год. 50 хв. відносно нього постанову серії ЕНА № 5789488 від 23.09.2025, якою накладено штраф у розмірі 340,00 гривень. Коли ОСОБА_1 здійснював проплату даного штрафу через мобільний застосунок «Дія» (доказ додається) - на нього був складений протокол за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Паралельно на нього іншою патрульною бригадою поліції також був складений адміністративний протокол за ст. 185 КУпАП, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця - який також був оскаржений.

Протокол про адміністративне затримання ОСОБА_1 з метою припинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП - складено не було, також він не був доставлений до найближчого відділу поліції як злісний правопорушник. Натомість ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де почав примусово проходити ВЛК і вже 24.09.2025 року отримав постанову ВЛК про придатність й був постановлений на облік ІНФОРМАЦІЯ_3 (витяг із Резерв+ додається) та направлений для навчання на Яворівський полігон. А вже згідно довідки № 5429 від 21.10.2025 року солдат ОСОБА_1 проходить службу у військовій частині НОМЕР_3 (яка розташована у АДРЕСА_2 ) з 24.09.2025 по теперішній час - а це свідчить про той факт, що реального адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП гр. ОСОБА_1 не вчиняв, а складання оскаржуваної постанови було необхідне для його доставлення до ТЦК для подальшого направлення для служби у військову частину.

Проте, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини», п. 282. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Недоведені подія та вина водія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (Постанова Верховного суду від 08.07.2020 року по справі № 463/1352/16-а).

Таким чином, в даній ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду, що в даному випадку відсутнє.

Крім цього, адвокат Шклярук Ю.Л. 15.01.2025 подала на адресу суду додаткові письмові пояснення у справі, згідно яких після ознайомлення із відеозаписом, який приєднано до матеріалів даної справи, вона стверджую, що застосований до її клієнта порядок проведення огляду на стан сп`яніння не відповідає вимогам ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку, а відтак, саму процедуру проведення огляду водія та складання адміністративного протоколу слід визнати порушеною і незаконною.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп 'яніння.

Як видно із запису камери відео фіксації, що знаходиться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, автомобіль працівників поліції їхав по місту без включеної мигалки. Це говорить про те, що працівники поліції взагалі не подавали сигнал червоного кольору про зупинку. І коли автомобіль поліції зупинився, біля нього ні спереду, ні ззаду, ні збоку взагалі не видно жодного автомобіля. На відеозаписі (16 год. 20 хв.) це чітко зафіксовано. Якщо поліцейські наздоганяли автомобіль, то чому цього не було зафіксовано на їх боді камерах або на реєстраторі?

ВС КАС у справі № 216/5226/16-а в постанові від 18.07.2019р. вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність учинюваних процесуальних дій (винесення постанови, складання протоколу).

Крім того, оглядаючи даний відеозапис, адвокатом також встановлено, що на відео відсутній факт керування водієм транспортним засобом. Той факт який зафіксований на реєстраторі працівників поліції, що вони їхали позаду за декількома автомобілями, ще не доводить ту обставину, що за кермом був саме ОСОБА_1 . Працівник поліції посилався на те, що підставою зупинки ТЗ було те, що водій проїхав на заборонений знак. Однак, дане твердження працівника поліції не підтверджується матеріалами справи, оскільки не був зафіксований у встановленому законом порядку - а це є порушенням ст. 256 КУпАП, яка зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначається суть адміністративного правопорушення.

На відеозаписі також видно, що поліцейські не зупиняли водія, не приміняли червоні маячки для зупинки, при цьому відеозапис в матеріалах справи не підтверджує те, що працівники поліції слідували саме за цим автомобілем (НЕ ВИДНО НОМЕРНИХ ЗНАКІВ АБО ІНШИХ ПРИКМЕТ). Відеозапис починається з розмови поліцейського з водієм в стоячому автомобілі.

Більше того, суд у своїй Постанові про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів від 16.12.2025 року звертає увагу, що диспозиція частини 1 ст. 130 КУпАП містить два окремі склади адміністративних правопорушень, якими є: 1.) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2.) відмова особи, яка керує транснортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. І що ОСОБА_1 в провину ставиться саме відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Однак, надані суду відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не містять чіткої відмови ОСОБА_1 від проходження перевірки у найближчому медичному закладі, що підтверджує запис на відео файлі 0015А (а саме хвилини: 00:23; 01:24; 01:48; 02:15; 05:22; 07:12; 08:36; 09:09; 09:36-40), де чутно, що ОСОБА_1 не відмовлявся чіп проходження медичного огляду.

Потім чомусь відео фіксація переривається, і запис на бодікамері поліцейського вдруге розпочинається в 16 год. 29 хвилин (перерва між відео файлу 0015А та файлу 0018А складає 33 хвилини) - а даний факт, перерва відеозапису, є ГРУБИМ ПОРУШЕННЯМ ЗАКОНУ ПРО ПОЛІЦІЮ.

З відеозапису, долученого до протоколу, вбачається, що поведінка ОСОБА_1 не є сумнівною, а є адекватною, він нормально спілкується з представниками патрульної поліції, логічно висловлює свої міркування, задає питання щодо своїх водійський прав, а також з даного запису у нього, як водія, не вбачаються ознаки наркотичного сп`яніння, що визначені в п. 3 розділу І Інструкції, ніякого тремтіння рук, порушення мови чи координації рухів не видно, також не видно звужених чи дуже розширених зіниць, які не реагують на світло, бо нічого цього не було, а всі вимоги працівників поліції він виконував чітко і спокійно.

Тому, згідно ч. 5 статті 266 КУпАП, яка визначає, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Таким чином, є очевидним, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами наявності хоча б однієї з передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» підстави, яка би надавала право працівникам поліції здійснити законну перевірку транспортного засобу.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення правил ДОРОЖНЬОГО РУХУ, за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ВИСНОВОК: за відсутності доказів зупинки транспортного засобу під керуванням водія, що передувала огляду на стан алкогольного сп`яніння та складенню протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП були відсутні підстави для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, тому всі докази у справі, отримані після такої зупинки необхідно вважати недопустимими.

Відтак встановлені у даній справі про адміністративне правопорушення усі обставини в їх сукупності дають підстави дійти висновку, що матеріали справи про притягнення водія за ч. 1 ст. 130 КУпАП та їх аргументація у цілому, які є неузгодженими між собою, викликають грунтовні сумніви.

А згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи вищевикладене, захист приходить до висновку про недоведеність вини водія у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, оскільки його вина не підтверджується належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, що виключає можливість притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вивчивши клопотання адвоката, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд доходить такого висновку.

Відповідно до диспозиції частини 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стаття 266 КУпАП передбачає порядок проведення огляду особи, яка керує транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, доведена:

протоколом серії ЕПР1 №462832 від 23.09.2025, згідно з яким ОСОБА_1 , 23.09.2025, о 16 год. 11 хв., в м.Стрий, вул.Болехівська, керував транспортним засобом «DAF XF 460», д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом «Schmitz spr23», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка не відповідає обстановці, зміна забарвлення кольору обличчя, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у м.Стрий по вул.О.Басараб, 15, водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР. В поясненнях по суті порушення ОСОБА_1 зазначив, що 23.09.2025 керував авто, заїхав в зону дорожнього знаку 3.3, не знав дороги, їхав на завантаження в с.Дуліби;

направленням, яке підтверджує скерування ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я КНП «Стрийська ЦРЛ» з метою його огляду для виявлення стану сп`яніння, оскільки у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: блідість обличчя, тремтіння пальців рук, сухість на губах, неадекватна поведінка, та яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі;

рапортом поліцейського ВРПП Стрийського РУП від 23.09.2025, яким підтверджуються викладені в протоколі обставини;

відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції (міститься на компакт-диску), яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі та роз`яснення працівниками поліції наслідків відмови від проходження такого огляду.

Відповідно до довідки, виданої Стрийським РУП, згідно ІКС ІПНП встановлено, що власником транспортного засобу «DAF XF 460», д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 .

Згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5789488 від 23.09.2025 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Аналізуючи дотримання поліцейськими процедури проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, суд враховує вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі – Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі – Порядок).

Так, за змістом частини 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (частина 3 ст. 266 КУпАП, пункт 6 Порядку).

Суд зауважує, що дослідженими доказами по справі встановлено відмову ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу від проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі.

Наведене підтверджується долученим до матеріалів справи та дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, який міститься на компакт-диску та яким зафіксовано розмову ОСОБА_1 з працівником поліції. У зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння працівник поліції запропонував водію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, та роз`яснив наслідки відмови від проходження такого огляду, однак ОСОБА_1 проїхати в медичний заклад для проходження огляду відмовився.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що виявлені працівником поліції 23.09.2025 у особи, яка керувала транспортним – ОСОБА_1 ознаки, а саме: поведінка не відповідає обстановці, зміна забарвлення кольору обличчя, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, відповідали ознакам наркотичного сп`яніння, визначених у пункті 4 Інструкції та, у сукупності з відмовою водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, давали поліцейському правову підставу для складання протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 1 ст. 130 КУпАП.

Суд звертає увагу, що диспозиція частини 1 ст. 130 КУпАП містить два окремі склади адміністративних правопорушень, якими є: 1. керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2. відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом встановлено, що працівники поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення неодноразово роз`яснювали ОСОБА_1 його права та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, однак ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу від проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився. Під час спілкування з поліцейськими поводив себе неадекватно по відношенню до встановлених обставин.

Суд не бере до уваги доводи адвоката Шклярук Ю.Л. про відсутність складу адміністративного правопорушення, оскільки такі не спростовують наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини про факт відмови ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, що містить окремий склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Крім цього, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та порушення ним правил дорожнього руху, що стало підставою для його зупинки працівниками поліції, підтверджується поясненнями останнього по суті порушення, зазначеними ним в протоколі, згідно яких він 23.09.2025 керував авто, заїхав в зону дорожнього знаку 3.3, не знав дороги, їхав на завантаження в с.Дуліби.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому в клопотанні адвоката про закриття провадження у справі слід відмовити.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд доходить переконання, що досліджені судом вищевказані документи є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості, та, в своїй сукупності, є достатніми. Вказані докази доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

ОСОБА_1 у провину ставиться порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, а саме, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З відеозапису встановлено, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, а саме відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 130 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує: характер вчиненого ним правопорушення; ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, яка доведена повністю, та доходить переконання, що стосовно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.

З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір», –

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Cуддя В. М. Бораковський