Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №449/1473/25 — Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа №449/1473/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2026 м. Перемишляни

Суддя Перемишлянського районного суду Львівської області Борняк Р.О., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

14.09.2025 року інспектором СРПП ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області Костюк Святославом, складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №454108 щодо вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , згідно з яким слідує, що 14.09.2025 року о 23.30 год. в м. Перемишляни, вул. Привокзальна, 27, Львівського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Rapid, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння ( різкий запах з порожнини рота, порушення координації рухів) від проходження мед огляду по місцю зупинки т/з та в медзакладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав, та пояснив, що 14.09.2025 року у вечері був зупинений працівниками поліції, коли їхав додому, працівники поліції звинуватили його у керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, він відмовився продувати прилад Драгер, оскільки не довіряє його результатам, просив щоб його доставили у Перемишлянську ЦРЛ для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки стверджував що не вживав жодних алкогольних напоїв, проте працівники поліції йому відмовили у цьому і склали на нього протокол.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відеофайли що знаходяться на оптичному носії, приходжу до висновку про наступне.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом” (рішення від 18 січня 1978 року у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства” (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть “випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту”.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно із п. 7 розділу I «Інструкції, про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом МВС України, МЛОЗ України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Пунктом 8 розділу II Інструкції, передбачено, що форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

При матеріалах справи наявний компакт диск, можливо із записом керування ОСОБА_1 транспортного засобу із ознаками алкогольного сп`яніння, проте даний диск неможливо відкрити, щоб переглянути відеофайл.

Відповідно на адресу ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області від 11.12.2025 року скеровано запит щодо повторного скерування на адресу суду відеозапису, що здійснювався працівниками поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №454108 щодо вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 .

Проте згідно відповідді начальника ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, встановлено, що відеозаписи з нагрудної камери зберігаються 30 днів з моменту їх запису, оскільки запит надійшов після 30-ти денного терміну зберігання відеозапису, відповідно надати такий запис неможливо.

Встановлено, що жодного належного доказу того, що ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом перебуваючи з наявними ознаками алкогольного сп`яніння .

Таким чином, доказів факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, встановлених за допомогою об`єктивних засобів контролю матеріали справи не містять.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені в ст.ст. 247, 280 КУпАП, надати оцінку не тільки тим доказам, які доводять винуватість, але й оцінити доводи та докази, які виправдовують особу.

Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Суд повинен керуватися основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статтею 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 1 ст. 7 КУпАП також визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи все викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому дана справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 24, 221, 266, 283-285, 294 КпАП України,

п о с т а н о в и в :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.

Суддя: Борняк Роман Орестович