Рішення від 15 січня 2026 р. у справі №447/173/25 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/47/26

Справа №447/173/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

16.01.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі: головуючого-судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Янкевич М.М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

представник позивачки ОСОБА_3

представник відповідача ОСОБА_4

встановив:

17.01.2025 представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Мундяк М.М. звернувся в Миколаївський районний суд Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Позовну заяву обґрунтовує тим, що шлюб між сторонами зареєстровано 08.09.2009 у Стебницькій міській раді Львівської області, актовий запис №58. Після укладення шлюбу своє дівоче прізвише ОСОБА_5 позивачка змінила на ОСОБА_6 . За час шлюбу позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 придбано: житловий будинок разом з господарськими будівлями та спорудами, розташований на земельній ділянці площею 0,0716 га, кадастровий номер 4623010100:01:016:0507, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок складається з кухні та трьох житлових кімнат, загальною площею 144,9 кв.м. та житловою площею 63,1 кв.м., зазначений у поповерховому плані під літерою А-1. З господарських будівель та споруд є: шлакоблокова літня кухня - Б, бутовий сарай - В, цегляна убиральня - Г, бетонне вимощення - І, колодязь з бетонних кілець - К, металеві ворота №1, металева хвіртка №2, огорожа з металевої сітки №3. Даний житловий будинок придбаний на підставі договору купівлі-продажу від 18 вересня 2019 року, зареєстрованого у реєстрі за №1128 приватним нотаріусом Стрийського (Миколаївського) районного нотаріального округу Львівської області Алєксєєвою Г.М. за відповідачем ОСОБА_2 .

30 січня 2020 року позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 подарували 3/6 часток житлового будинку разом з господарськими будівлями та спорудами, розташований на земельній ділянці площею 0,0716 га, кадастровий номер 4623010100:01:016:0507, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 їхнім синам: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по 1/6 частці кожному, що підтверджується договором дарування від 30.01.2020.

Просить поділити майно подружжя по 1/2 його частині, шляхом визнання за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОККП НОМЕР_1 ) право власності на 1/4 частину житлового будинку разом з господарськими будівлями та спорудами, розташований на земельній ділянці площею 0,0716 га, кадастровий номер 4623010100:01:016:0507, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 03.02.2025 у справі відкрито провадження і призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження на 08.05.2025. Відповідачу визначено строк для подання відзиву, заперечень.

05.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Гринишина П.С. надійшло клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.

18.08.2025 від представника відповідача адвоката Гринишина П.С. надійшли заперечення на позовну заяву. Зазначив, що відповідно до умов договору купівлі будинку який укладено 18.09.2019 був придбаний ОСОБА_2 , за 793 730 гривень, проте згідно з умов даного договору а саме з п.2.2. даного договору покупець має оплатити вартість будинку після 18.09.2019 року, оплата по даному договору відбулась частинами а саме: перша частина оплати була здійсненна при укладені даного договору, а саме 300 000 тисяч гривень була здійснена ОСОБА_10 . Друга частина в розмірі 493 730 гривень відбулась після продажу квартири, а саме 30.06.2020 після продажу квартири (договір купівлі-продажу додається) ОСОБА_10 продавцю будинку АДРЕСА_2 .

Крім того, вказав, що позивачка свідомо приховала від суду частину майна, яке теж підлягає поділу між подружжям, оскільки є майном яке є спільно набутим майном подружжя, але позивачка свідомо приховує факт його існування а саме – автомобіль, дата реєстрації: 02.01.2019 Бренд: Ford Модель: S-max Тип: легковий Рік випуску: 2011 Місце реєстрації: ТСЦ 4645.

Також, відповідач не погоджується з довідкою про оцінку будинку в розмірі 2406 020 грн., бо відповідно підтвердженням вартості є експертний звіт з рецензією, а у відповідності до договору купівлі продажу вартість будинку станом на 12.09.2019 року відповідно до висновку СОД ТОВ «Пріма експерт» становила 793 730 гривень.

Просив викликати та допитати в якості свідків: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . У задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду від 17.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 01.12.2025.

01.12.2025 від представника позивачки адвоката Мундяка М.М. надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності позивачки та її представника. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задоволити.

01.12.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Гринишина П.С. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивачки адвокат Мундяк М.М. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив поділити майно подружжя по 1/2 його частині, шляхом визнання за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/4 (3/12) частину житлового будинку разом з господарськими будівлями та спорудами, розташований на земельній ділянці площею 0,0716 га, кадастровий номер 4623010100:01:016:0507, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Гринишин П.С. просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_11 повідомила, що вона була власницею житлового будинку, який у неї придбала ОСОБА_10 . Остання під час оформлення домовленостей зазначила, що має намір оформити право власності на вказаний житловий будинок на свого сина. За словами свідка, ОСОБА_13 сплатила їй грошові кошти в сумі 35000 доларів США як аванс, про що було складено відповідну розписку, а згодом передала решту суми в повному обсязі.

У судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_12 зазначила, що її син, ОСОБА_2 , 08.09.2009 року уклав шлюб із ОСОБА_14 . Після народження другої дитини сім`я проживала у квартирі свідка (трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_3 ). У 2018 році, у зв`язку з народженням третьої дитини та недостатньою житловою площею, ОСОБА_12 запропонувала синові та невістці продати належну їй квартиру з метою придбання житлового будинку, на що останні надали згоду. Свідок зазначила, що особисто домовилася із ОСОБА_11 про купівлю будинку АДРЕСА_1 за умови продажу власної квартири протягом трьох місяців. Початково ОСОБА_12 мала намір оформити право власності на будинок на своє ім`я, проте на прохання сина оформила нерухомість на нього. У червні сім`я переїхала до придбаного будинку. У 2023 році невістка виїхала до її сина на заробітки до Чеської Республіки, де вступила у стосунки з іншим чоловіком, що призвело до фактичного припинення сімейних відносин між подружжям. Свідок наголосила, що позивачка ОСОБА_1 виганяла її з хати.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та пояснила, що у період перебування у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 ними було придбано житловий будинок. За твердженням позивачки, право власності на вказану нерухомість розподілено таким чином: 1/2 частка належить дітям, а інша 1/2 частка - відповідачу. Щодо джерел походження коштів на купівлю будинку, вартість якого становила 35000 доларів США, позивачка зазначила наступне: 10000 доларів США були надані її матір`ю, 10000 доларів США склали спільні заощадження подружжя, а решту суми сплатила мати відповідача (колишня свекруха). При цьому позивачка наголосила, що відповідач особистих коштів на придбання будинку не вносив, оскільки мав боргові зобов`язання. Крім того, ОСОБА_1 вказала, що витрати на ремонтні роботи у будинку несла її мати, тоді як організацією та проведенням цих ремонтів займалася безпосередньо позивачка. Шлюб між сторонами було розірвано у 2025 році. На підставі наведеного, позивачка просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10.01.2018 ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 13.07.2010 ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьками записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 11.02.2014 ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьками записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 08.09.2009 укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_15 , після укладення шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_6 ».

Відповідно до копії договору купівлі-продажу житлового будинку від 18.09.2019 укладеного між ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , продавець ( ОСОБА_11 ) зобов`язується передати у власність покупцю ( ОСОБА_2 ), а покупець зобов`язується прийняти житловий будинок разом із господарськими будівлями та спорудами, розташований на земельній ділянці площею 0,0716 га, кадастровий номер 4623010100:01:016:0507, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №397335626 від 01.10.2024, право власності на житловий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1920411246230, загальна площа 144,9 кв.м, житлова площа 63,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 (3/6 частки), ОСОБА_7 (1/6 частки), ОСОБА_9 (1/6 частки), ОСОБА_8 (1/6 частки).

Відповідно до копії договору дарування 3/6 (трьох шостих) частко житлового будинку від 30.01.2020 дарувальник ОСОБА_2 безоплатно передав у власність (подарував) 3/6 (три шостих) частки, а обдаровувані ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 прийняли у дар по 1/6 (одній шостій) частці кожен належний дарувальнику житловий будинок разом з господарськими будівлями та спорудами, розташований на земельній ділянці, площею 0,0716 га, наданій для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які присвоєно кадастровий номер 4623010100:01:016:0507, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії довідки від 04.10.2024 виданої Експертом-оцінювачем ОСОБА_16 згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 04.10.2024 (унікальний реєстраційний номер 201-20241004-0008533284) ринкова вартість житлового будинку загальною площею 144,9 кв.м (житлова площа 63,1 кв.м), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 13.10.2023 становить 2406020 (два мільйона чотириста шість тисяч двадцять) гривень 11 копійок.

Норми права, які застосував суд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За положеннями ст. 12, 13, 81 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України (далі -СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними у період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі у судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).

Згідно з положеннями частини 1 статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

За змістом частини 1 статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналогічні положення містяться у частині 2 статті 372 ЦК України.

Відповідно до положень статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Згідно з приписами частини 1 та 2 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим (пункти 1-3 частини 1 статті 365 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

За правилами ч.1-3 ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Постановою Пленуму Верхового Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено судам, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою, до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувались за рахунок коштів, що бути особистою власністю кожного з них. Вирішуючи спори між подружжям про майно, повинні встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

З наведених положень випливає, що власність у сім`ї існує у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя. Підставами набуття права спільної сумісної власності подружжя є юридично визначений факт шлюбних відносин або проживання чоловіка і жінки однією сім`єю, а особистої приватної власності кожного з подружжя є, зокрема, поділ, виділ належної частки за законом та спадкування.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 08.09.2009, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 виданого 08.09.2009 Стебницькою міською радою Львівської області.

Судом також встановлено, що за час перебування у шлюбі сторони придбали житловий будинок разом з господарськими будівлями та спорудами, розташований на земельній ділянці площею 0,0716 га, кадастровий номер 4623010100:01:016:0507, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок складається з кухні та трьох житлових кімнат, загальною площею 144,9 кв.м. та житловою площею 63,1 кв.м., зазначений у поповерховому плані під літерою А-1. З господарських будівель та споруд є: шлакоблокова літня кухня - Б, бутовий сарай - В, цегляна убиральня - Г, бетонне вимощення - І, колодязь з бетонних кілець - К, металеві ворота №1, металева хвіртка №2, огорожа з металевої сітки №3.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №397335626 від 01.10.2024, право власності на житловий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1920411246230, загальна площа 144,9 кв.м, житлова площа 63,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 (3/6 частки), ОСОБА_7 (1/6 частки), ОСОБА_9 (1/6 частки), ОСОБА_8 (1/6 частки).

Оскільки, житловий будинок збудований сторонами під час їх перебування в шлюбі, що в судовому засіданні не оспорювалося, відповідно до ст.60 СК України, він є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу, а добровільно сторони не домовилися про розмір часток, які мають бути визначені кожному з них, тому він підлягає поділу в рівних частках між сторонами у справі.

Враховуючи встановлені судом обставини та зазначені норми законодавства, суд дійшов висновку, що спільним майном подружжя є житловий будинок разом з господарськими будівлями та спорудами, розташований на земельній ділянці площею 0,0716 га, кадастровий номер 4623010100:01:016:0507, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

За ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню, з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки 6015,10 грн. судового збору, сплаченого позивачкою за подання позовної заяви.

У позовній заяві позивачка також просить стягнути витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 15000 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Під час судового розгляду справи представництво інтересів позивачки здійснював адвокат Мундяк М.М., що підтверджується ордером серії ВС №1143126 та копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000535. Крім цього, долучено копію договору про надання правової допомоги №98/2024 від 03.10.2024, та акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 03.10.2024 за №98/2024 від 14.10.2024 на суму 15000 грн.

Відтак, суд дійшов висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки витрати на правову допомогу в розмірі 15000 грн.

Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 89, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового будинку разом з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на земельній ділянці площею 0,0716 га, кадастровий номер 4623010100:01:016:0507, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 6015 (шість тисяч п`ятнадцять) гривень 10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування сторін:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Повний текст рішення складено 16.01.2026.

Суддя Павлів В. Р.