Рішення від 15 січня 2026 р. у справі №462/8353/25 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/8353/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2026 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді – Мруць І. С.,

за участю секретаря судового засідання – Мороза В.В.

справа №462/8353/25

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Львівського комунального підприємства «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

встановив:

представник позивача – Андрусик Ю.В. через систему «Електронний суд» звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги з вивезення побутових відходів у розмірі 8 067,20 грн. та стягнути понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач надає комунальну послугу з вивезення побутових відходів за державною (регульованою) ціною, яку встановив виконавчий комітет Львівської міської ради рішенням № 675 від 04.08.2017 року. 01.01.2012 року між ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» та ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах споживачів було укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів № 484. Згідно умов вказаного договору ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» зобов`язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів, а відповідач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги у строки і на умовах, передбачених цим договором. 26.10.2020 року між ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №5 про реструктуризацію заборгованості за основним боргом. Загальна сума заборгованості на дату укладання договору становила 11388.98 грн. Оскільки ОСОБА_1 здійснила часткове погашення боргу у загальній сумі 3321.78 грн., не оплаченим залишився борг на загальну суму 8067.20 грн. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 30 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу слухати у спрощеному порядку без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач відзив на позовну заяву не подала, про розгляд справи повідомлялася належним чином шляхом направлення поштової рекомендованої кореспонденції за зареєстрованим місцем її проживання, яку вона отримала 03.12.2025 року, що підтверджується розпискою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши наявні в справі докази, з`ясувавши обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність – достатності.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до наявних матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Львівської міської ради «Про визначення виконавців послуг зі збирання, зберігання і перевезення твердих побутових відходів у м. Львові» № 683 від 09.08.2013 року Львівське комунальне підприємство «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» визначено виконавцем послуг зі збирання, зберігання і перевезення твердих побутових відходів у м. Львові.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 455 від 21.06.2016 року - всі категорії споживачів послуг з вивезення побутових відходів з червня 2016 року відшкодовують перевізникам побутових відходів вартість послуг із захоронення у розмірі, передбаченому договорами, укладеними між перевізниками побутових відходів та суб`єктами господарювання, які здійснюють їх захоронення.

Рішенням Львівської міської ради від 06.08.2024 року № 1034 внесено зміни до рішення виконавчого комітету від 04.08.2017 року № 675 «Про встановлення тарифів на послуги з вивезення побутових відходів», скоригувавши тарифи у частині росту мінімальної заробітної плати та виклавши їх у новій редакції (додатки 1, 2, 3, 4 до цього рішення).

Згідно Довідки з місця проживання про склад сім`ї і прописку № 43, ОСОБА_1 є власником будинку за адресою АДРЕСА_1 . (а.с. 25).

Віжповідно до відповіді №1952564 від 30.10.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.29)

01.01.2012 року між ОСОБА_2 , та позивачем, як визначеним рішенням органу місцевого самоврядування виконавцем, було укладено Договір № 484 про надання послуг вивезення побутових відходів. Вказаний Договір було укладено строком на один рік з умовою автоматичної пролонгації (п. 28 Договору), що відповідає типовому договору, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070, яка діяла на дату укладення правочину. (а.с.13-15).

26.10.2020 року між ОСОБА_1 та позивачем Львівське комунальне підприємство «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» укладено Договір №5 про реструктуризацію заборгованості. Відповідно до п.2.3 якого ОСОБА_1 як боржник визнає суму заборгованості у розмірі 11388,98 грн. Окрім цього, зобов`язується до 20 числа рівними платежами по 474,54 грн. щомісяця погасити заборгованість. (а.с.23)

Відповідно до розрахунку заборгованості за період з жовтня 2020 року по вересень 2022 року сума заборгованості відповідача по оплаті наданих послуг за вказаний період складає 8067,20 грн. (а.с.2 зворот- 3).

Суд приймає до уваги розрахунок заборгованості, наданий представником позивача, оскільки відповідачем такий не оспорено, свого розрахунку суду не представлено.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Так згідно зі ст. 13 Конституції України власність зобов`язує.

Вказана норма кореспондується зі ст. 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги – результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Такі послуги надаються споживачу - фізичній чи юридичній особі, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Відповідно до вимог п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Нормою ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з приписами ч. 1, 3, 4 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані укласти договір про управління побутовими відходами з виконавцем послуги з управління побутовими відходами, визначеним у встановленому законодавством порядку. Критеріями якості надання послуг з управління побутовими відходами є дотримання графіка збирання та перевезення побутових відходів, дотримання правил надання послуг з управління побутовими відходами та інших вимог законодавства. Послуга з управління побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, Законом України «Про управління відходами» та вимогами правил надання послуг з управління побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про управління відходами» громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері управління відходами, запобігати забрудненню відходами навколишнього природного середовища.

Наведеними положеннями закону передбачено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Враховуючи наведене, обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду (справа № 210/5796/16-ц) від 18 березня 2019 року, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15 та підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, заява про розірвання договору про надання послуг з вивезення побутових відходів відповідачем не подавалася.

Таким чином, встановлено, що між сторонами склалися зобов`язальні правовідносини щодо надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

На підставі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Аналізуючи встановлені дійсні обставини справи, досліджені судом докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо доведеності наявності заборгованості відповідача перед позивачем. Відповідач не представила суду доказів того, що послуги їй не надавались, а також доказів про відсутність заборгованості.

З огляду на передбачений законодавством принцип обов`язкової оплати спожитих житлово-комунальних послуг та презумпції правомірності договору, укладеного між сторонами справи, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, беручи до уваги те, що відповідач є споживачем наданих позивачем послуг, та враховуючи невиконання відповідачем зобов`язань щодо сплати за надані послуги, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 2422.40 грн. що підтверджено квитанцією, яка міститься у матеріалах справи (а.с.22). На підставі наведеного, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.12, 13, 76-78, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд –

ухвалив:

позовну заяву Львівського комунального підприємства «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Львівського комунального підприємства «Транспортної фірми «Львівспецкомунтранс» - 8067 (вісім тисяч шістдесят сім) гривень, 20 копійок заборгованості за надані послуги з вивезення побутових відходів за період з жовтня 2020 року по вересень 2022 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського комунального підприємства «Транспортної фірми «Львівспецкомунтранс» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні, 40 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: Львівське комунальне підприємство «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» (місце знаходження: 79019, м. Львів, вул. Жовківська, 18, ЄДРПОУ: 03348465);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Рішення суду складено 16 січня 2026 року.

Суддя: /підпис/ І.С. Мруць